Постанова

від 22.06.2017 по справі 9/320-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2017 року Справа № 9/320-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Дармін М.О., Антонік С.Г. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21 червня 2017 року)

При секретарі Логвіненко І.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №270/16 від 27.12.2016 р., ;

представники відповідача та ВДВС в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» , м. Київ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 30 березня 2017року за результатами розгляду скарги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» , м. Київ на дії Софіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у справі № 9/320-09

за позовом: Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» , м. Київ

до Дочірнього підприємства Обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» «Софіївкатеплоенерго» , смт. Софіївка Дніпропетровської області

про стягнення 43608,59 грн.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30 березня 2017 року по справі №9/320-09 (суддя Мельниченко І.Ф.) скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» , м. Київ на дії Софіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у справі № 9/320-09 залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою господарського суду, позивач - Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу, визнати причини пропуску строку подання скарги поважними, відновити пропущений строк на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження від 27 червня 2012 року ВП № 21180999 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2010 року у справі № 9/320-09; справу зі скаргою ДК Газ України на дії органу державної виконавчої служби від 20 січня 2017 року № 31/13-253 передати на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права, а саме статей 4,4 2 , 4 3 , 43,121-2 ГПК України, статті 124 Конституції України, без дослідження усіх істотних обставин справи .

Так, апелянт зазначає, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 27 червня 2012 року ВП № 21180999 на адресу скаржника від органу ДВС не надходила.

Також судом не прийнято до уваги, що ДК Газ України є державним підприємством та має фінансові обмеження на відрядження своїх працівників до значно територіально віддалених органів від м.Києва. Тобто, у компанії була відсутня можливість безпосередньо знайомитись з матеріалами виконавчого провадження в органі ДВС, тому ДК Газ України й зверталась із відповідними запитами до органу ДВС ( 23 грудня 2013 року, 23 липня 2014 року, 20 липня 2016 року, 15 грудня 2016 року).

Приймаючи оскаржувану ухвалу судом не взято до уваги, що рішення суду у справі №9/320-09 не виконано, за даними бухгалтерського обліку ДК Газ України рахується дебіторська заборгованість ДП Софіївкатеплоенерго Комунального підприємства Дніпротеплоенерго Дніпропетровської обласної ради на суму 43608,59 грн. за поставлений природний газ, що визнає і сам боржник ( підтверджується актом звірки розрахунків від 28 жовтня 2016 року, підписаним обома сторонами).

Залишення без розгляду скарги ДК Газ України призведе до порушення прав стягувача, так як саме останній в даному випадку несе негативні наслідки, оскільки позбавлений можливості на виконання рішення суду та отримання належних йому за рішенням суду коштів.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування ухвали суду та визнання причини пропуску строку подання скарги поважними та відновити пропущений строк на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження від 27 червня 2012 року ВП № 21180999 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2010 року у справі № 9/320-09; справу зі скаргою ДК Газ України на дії органу державної виконавчої служби від 20 січня 2017 року № 31/13-253 передати на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09 червня 2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя (доповідач)- Березкіна О.В., судді-Подобєд І.М., ОСОБА_2 та призначено до розгляду на 22 червня 2017 року.

У зв язку з відпусткою судді Подобєда І.М., за розпорядженням керівника апарату суду від 21 червня 2017року, проведено автоматичну зміну складу колегії суддів, за результатами якої для розгляду апеляційної скарги у справі №9/320-09 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Березкіна О.В. (доповідач), судді - Дармін М.О., Антонік С.Г.

В судовому засіданні представник позивача - Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» ( скаржник) підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду скасувати та визнати причини пропуску строку подання скарги поважними та відновити пропущений строк на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження від 27 червня 2012 року ВП № 21180999 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2010 року у справі № 9/320-09; справу зі скаргою ДК Газ України на дії органу державної виконавчої служби від 20 січня 2017 року № 31/13-253 передати на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Представники відповідача - Дочірнього підприємства Обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» «Софіївкатеплоенерго» , та представник - Софіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представників відповідача - Дочірнього підприємства Обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» «Софіївкатеплоенерго» , та представник - Софіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, оскільки про час та місце розгляду справи вони повідомлені в належний спосіб, у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Звертаючись 20 січня 2017 року із скаргою на дії органу державної виконавчої служби, в якій просив визнати незаконними дії Софіївського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 27 червня 2012 року ВП №21180999 при виконанні наказу господарського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2010 року у справі №9/320-09; визнати незаконними дії Софіївського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, які полягають у ненаправленні на адресу стягувача постанови про закінчення виконавчого провадження від 27 червня 2012 року ВП №21180999 при виконанні наказу господарського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2010 року у справі №9/320-09; визнати недійсною постанову Софіївського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про закінчення виконавчого провадження від 27 червня 2012 року ВП №21180999 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2010 року у справі №9/320-09 , заявник - ДП "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" посилався на те, що рішення суду не виконано, а про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження стягувачу стало відомо лише 13.01.2017 року з листа Управління державної виконавчої служби, що свідчить про дотримання строку звернення із скаргою на дії державної виконавчої служби.

Залишаючи скаргу без розгляду, господарський суд першої інстанції виходив з того, що строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби позивачем пропущено, зважаючи на те, що постанова про закінчення виконавчого провадження винесена 27 червня 2012 року, а зі скаргою позивач звернувся у січні 2017 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

З матеріалів справи вбачається, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13 січня 2010 року у справі № 9/320-09 позовні вимоги дочірнього підприємства "Газ тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволені у повному обсязі, а саме: присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 43 608,59 грн. основного боргу, 437 грн. витрат на держмито, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу( а.с.41-43).

29 січня 2010року на виконання вказаного вище рішення, було видано наказ ( а.с.44).

Виконавчий документ стягувачем було пред явлено до виконання у Софіївський відділ державної виконавчої служби районного управління юстиції у Дніпропетровської області.

Згідно ч.1 ст. 2, ч.1 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон), примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

07 вересня 2010 року Софіївським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вказаним вище виконавчим документом та залучено до зведеного виконавчого провадження, про що вказано у листі Софіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області № 03-14/2332 від 03 вересня 2011 року.

Відповідно до журналу реєстрації вихідної кореспонденції ( номенклатурний № 03-26) вбачається, що постанова від 27.06.2012 року про закінчення виконавчого провадження № 21180999 з примусового виконання наказу № 9/320 від 29.01.2010р. була надіслана скаржнику за вих.1604/03-20 від 27 червня 2012 року ( а.с.72).

Згідно протоколу №1-А від 09 січня 2016 року засідання експертної комісії вищезазначене виконавче провадження було знищене за перебігом з-річного терміну зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву, відповідно до вимог п.9.9 Порядку роботи з документами в органах ДВС.

15 грудня 2016 року ДК Газ України звернулась до Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою щодо результату розгляду органом ДВС заяви компанії від 20 липня 2016 року №31/13-2680 та стану виконання вказаного наказу.

13 січня 2017 року на адресу скаржника надійшов лист Управління ДВС від 06 січня 2017 року № НАК-1225-02, яким його було повідомлено, що в період з 07 вересня 2010року по 27 червня 2012 року на виконанні у Софіївському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження № 21180999 з примусового виконання наказу № 9/320 від 29 січня 2010року та відповідно до вимог ст. ст. 49, 50 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження 27 червня 2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 121 2 Господарського процесуального кодексу України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів , крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону № 606-14 від 21.04.1999р.) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова була надіслана на адресу стягувача 27.06.12р. за вих № 1604/03-20 простою кореспонденцією відповідно до вимог вказаної вище статті Закону.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби позивачем пропущено, зважаючи на те, що зі скаргою позивач звернувся у січні 2017 року.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм виконавчого провадження, а отже, посилання скаржника на те, що протягом 2010-2016 років, останній не отримував ніякої інформації стосовно виконавчих дій щодо наказу від 29.01.2010 року, при цьому, посилаючись лише на письмові запити, з якими стягувач звертався до ВДВС один раз в два-три роки, обґрунтовано не прийняті судом в якості доказу, який би підтверджував необізнаність скаржника про його порушене право.

Як роз'яснено у п. 9.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів , стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Скаржником не надано доказів, які б свідчили про реалізацію ним права ознайомитися (на протязі строку передбаченого для здійснення дій з виконання рішення) з матеріалами виконавчого провадження.

Згідно п.9.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.12р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", встановлений у частині першій статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і відповідно до вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.

Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК виноситься ухвала.

Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

З огляду на вищезазначене, господарський суд першої інстанції дійшов законного висновку про те, що скарга дочірнього підприємства "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" підлягає залишенню без розгляду.

З огляду на обґрунтованість ухвали господарського суду, відповідність висновків, викладених в ухвалі, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування ухвали є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 30 березня 2017 року у справі № 9/320-09 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 26 червня 2017року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя С.Г.Антонік