Ухвала

від 21.06.2017 по справі 923/118/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

21 червня 2017 року Справа № 923/118/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., при секретарі Мальцевій О.В., розглянувши справу

за позовом: Прокурора-керівника місцевої прокуратури в інтересах держави в особі

позивача: ОСОБА_1 комунальної власності Херсонської міської ради, м.Херсон

до відповідача: ОСОБА_2 підприємства "Жилсервісс", м.Херсон

про стягнення 27800,31 грн.

за участю прокурора відділу прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 (посвідчення № 037645 від 24.12.2015р.),

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4 (посвідчення А № 583 від 20.03.2017р.),

від відповідача: ОСОБА_5 (НОМЕР_1, виданий Цюрупинським РС УДМС України в Херсонській області 21.10.2016р.), представник, довіреність від 21.02.2017р.

в с т а н о в и в:

Прокурор - керівник Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ОСОБА_1 комунальної власності Херсонської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 підприємства "Жилсервісс" про стягнення 27800,31 грн., з яких - 25886,62 грн. основного боргу та 1913,69 грн. пені.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 28.02.2017р. позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 підприємства "Жилсервісс" на користь ОСОБА_1 комунальної власності Херсонської міської ради 25886,62 грн. основного боргу та 1913,69 грн. пені; на користь прокуратури Херсонської області - 1600 грн. судового збору.

21.03.2017р. видано накази про примусове виконання рішення суду.

09.06.2017р. до суду звернувся відповідач ОСОБА_6 підприємство "Жилсервісс" із заявою про розстрочку виконання судового рішення.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Херсонської області від 09.06.2017р. №127 призначено повторний автоматизований розподіл справи №923/118/17 у зв'язку із закінченням п'ятирічного терміну повноважень судді Ярошенко В.П.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №923/118/17 передано на розгляд судді Сулімовській М.Б.

Ухвалою суду від 12.06.2017р. справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 21.06.2017р.

В судове засідання прокурор, представники позивача ОСОБА_1 комунальної власності Херсонської міської ради та відповідача ОСОБА_2 підприємства "Жилсервісс" з'явились.

Позивачем на виконання вимог суду надано письмово викладену позицію щодо заяви відповідача.

Представник ПП "Жилсервісс" підтримала заяву про розстрочку виконання рішення суду, зазначила, що підприємство знаходиться в тяжкому фінансовому становищі, що підтверджено звітом про фінансові результати за 2016 рік. Зауважила, що відповідно до Статуту підприємство створене для здійснення господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреб наймачів, орендарів та власників житла в житловому фонді, в частині надання послуг з утримання будинків і споруд, при будинкових територій, обслуговування об'єктів благоустрою та інженерної інфраструктури міста. У зв'язку з кризовим економічним становищем в державі, житлово-комунальному господарстві, невиконанням зобов'язань з відшкодування пільг та субсидій з державного бюджету, заборгованістю місцевих органів щодо відшкодування пільг та субсидій, заборгованістю населення за надані послуги призвело до того, що підприємство опинилось в скрутному фінансовому становищі та має заборгованість з орендної плати.

Разом з тим, представник звернула увагу на те, що наразі Херсонською міською радою вирішується питання щодо підвищення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд, при будинкових територій, що надасть змогу підприємству отримати відповідні доходи для погашення існуючої заборгованості.

За наведених обставин представник відповідача просить задовольнити заяву та розстрочити виконання рішення суду з можливістю погашення 25886,62 грн. - до 28.02.2019р. рівними частинами кожного місяця, пеню в сумі 1913,69 грн. - до 29.12.2017р. рівними частинами кожного місяця, судовий збір в сумі 1600,00 грн. - до 29.12.2017р. рівними частинами кожного місяця.

Прокурор проти задоволення заяви відповідача заперечив, просить відмовити в її задоволенні.

Представник позивача зазначив, що станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед ОСОБА_1 комунальної власності складає вже 100410,65 грн. Рішення у даній справі ухвалено ще в лютому 2017 року, однак відповідачем не вжито жодних заходів навіть щодо часткового погашення боргу.

Разом з тим, представник позивача зауважив, що ОСОБА_1 комунальної власності не заперечує щодо надання розстрочки виконання судового рішення, але лише до 31.10.2017р. що стосується пені та судового збору, та до 31.12.2017р. в частині сплати основного боргу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, представників сторін, розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заява ПП "Жилсервісс" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Як зазначено у п. 7.1.1 та п. 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому, слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення, відповідно до п. 7.2 Постанови, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, в основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами, встановленими положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Так відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Заявником належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, не доведено суду наявності підстав для розстрочки виконання вищевказаного судового рішення.

Так заявник (відповідач) в обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду посилається на свій тяжкий фінансовий стан.

Однак відповідачем не надано належних та допустимих доказів неможливості виконання рішення суду станом на час звернення з даною заявою до господарського суду.

В обґрунтування тяжкого фінансового становища ПП "Жилсервісс" надано до матеріалів справи фінансовий звіт за 2016 рік та довідку про наявність заборгованості населення перед ПП "Жилсервісс" станом на 28.02.2017р., разом з тим із заявою про надання розстрочки останній звернувся до суду 09 червня 2017 року, однак не навів суду відомостей щодо фінансового становища підприємства саме на час звернення до суду.

Крім цього, відповідачем не подано до суду відомостей про наявність розрахункових рахунків, відкритих в банківських установах, та відомостей щодо наявності/відсутності залишку на них грошових коштів, інформації про наявність/відсутність зареєстрованого за підприємством майна, за рахунок якого можливо було б погасити існуючу заборгованість.

Суд вважає, що наведені відповідачем підстави для розстрочки виконання судового рішення не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки скрутне становище відповідача утворилося внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від нього обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97р. № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Доказів наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідачем ПП "Жилсервісс" суду не надано, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для надання розстрочки виконання рішення суду в даному випадку.

З огляду на зазначене, заява ОСОБА_2 підприємства "Жилсервісс" про надання розстрочки виконання рішення суду від 28.02.2017р. задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_2 підприємства "Жилсервісс" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 28.02.2017р. у справі №923/118/17 - відмовити.

Повний текст ухвали складено і підписано 23.06.2017р.

Суддя М.Б. Сулімовська