Постанова

від 24.11.2016 по справі 804/2535/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 р. справа № 804/2535/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Попович Н.М.

за участю представників:

позивача Хоменко І.В., Губи А.І., Батуєва О.В.

відповідача Колупаєва О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Діксі-Д до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0009131501, № 0009121501 від 09.11.2015 р., № 0000131501 від 15.02.2016 р., -

в с т а н о в и в:

05 травня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Діксі-Д звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, а саме: № 0009131501 від 09.11.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 456 107, 5 грн., в тому числі за основним платежем - на 364 886 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) - на 91 221, 5 грн.; № 0009121501 від 09.11.2015 р. про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 55 639 грн.; № 0000131501 від 15.02.2016 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями у розмірі 91 221, 5 грн., а всього на загальну суму 547 329 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що підприємство самостійно виявило заниження податкових зобов'язань минулих періодів, у зв'язку з чим 20.10.2015 року подало до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість № 9215594824 за вересень 2015 року з розрахунком коригування сум податку на додану вартість в сумі 420 507,00 грн. за податковою накладною № 3 від 13.08.2015 р., яку було зареєстровано у ЄРПН від 11.09.2015 року по контрагенту-постачальнику ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Інвестснаб . При цьому, податок на додану вартість в розмірі 39 361,00 грн., який повинен сплачуватися до державного бюджету по податковій декларації, був списаний зі спецрахунку ТОВ Діксі-Д по ПДВ. Крім того, позивачем було самостійно донараховано штраф у розмірі 5%, що дорівнює 21 026,00 грн., який також був списаний зі спецрахунку позивача. Списання коштів зі спец рахунку позивача підтверджується витягом 27306095 від 27.10.2015 р. Позивач також зазначив, що право на податковий кредит виникло у нього лише 10.09.2015 року при ввезенні товару згідно митної декларації. Отже, реєстрація податкової накладної в ЄРПН 11.09.2015 року відповідає вимогам закону. Посилаючись на викладене, позивач вважає, що відповідач не мав передбачених законом підстав для застосування до нього штрафних санкцій, за умови самостійного донарахування позивачем податкових зобов'язань, тим більше, за повторне аналогічне порушення, а тому просить скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення в повному обсязі (а.с. 5-8).

Представник відповідача за довіреністю Колупаєв О.В. подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача за серпень 2015 року, за результатами якої складено акт № 614/15-01/33611675 від 10.10.2015 року. Як слідує із заперечень, під час перевірки було встановлено порушення позивачем п. 187.1 ст. 187 ПК України та порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, у вигляді заниження податкових зобов'язань по декларації за серпень 2015 року на суму 420 525 грн. по контрагенту ТОВ ВКП Інвестснаб . У зв'язку з порушеннями, виявленими за результатами перевірки, до позивача на підставі п. 54.3 ст. 54 ПК України було застосовано штрафні санкції у розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов'язання, які в подальшому рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 388/10/04-36-10-07-09 від 25.01.2016 р. були збільшені до 50 %, у зв'язку з неврахуванням платником податків факту попереднього протягом 1095 днів аналогічного порушення (ППР від 20.05.2013 р. № 0001502202). Посилаючись на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 100-101).

В судовому засіданні 24.11.2016 року представники позивача за довіреністю Хоменко І.В., Губа А.І., Батуєв О.В. просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача за довіреністю Колупаєв О.В. заперечував проти адміністративного позову, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ Діксі-Д перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області (а.с. 89-90).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ Діксі-Д у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2015 року, за результатами якої складено акт № 614/1501/33611675 від 20.10.2015 р. (а.с. 13-17).

Зазначеною перевіркою встановлено, що позивачем, в порушення вимог п.187.1 ст.187 ПКУ, занижено податкові зобов'язання з ПДВ за серпень 2015 року на суму 420 525 грн. по контрагенту ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Інвестснаб , у розмірі податку на додану вартість, який позивач повинен був включити до складу податкового зобов'язання з ПДВ у звітному податковому періоді за податковою накладною № 3 від 13.08.2015 р., зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9188974453 від 11.09.2015 р., що призвело до завищення позивачем суми від'ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.24 декларації за серпень 2105 року) на суму 54 138 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 614/1501/33611675 від 20.10.2015 р., відповідачем зроблено розрахунок штрафних санкцій, які згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК України застосовуються до платника податків у розмірі 25% від суми заниження податкового зобов'язання, заявленого у податковій декларації з ПДВ, а саме - у розмірі 91 221, 5 грн., що дорівнює 25 % від суми податкового зобов'язання, яке становить 364 886 грн. (а.с. 17).

Не погодившись з висновками, викладеними в акті, позивачем за вих. № 1 від 04.11.2015 р. було подано заперечення, на які 24.11.2015 року була отримана відповідь податкового органу від 05.11.2015 р. про залишення висновків акту перевірки без змін (а.с. 19-21).

На підставі висновків акту перевірки № 614/1501/33611675 від 20.10.2015 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0009131501 від 09.11.2015 р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 456 107, 5 грн., в тому числі, за основним платежем - на суму 364 886 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) - на 91 221, 5 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0009121501 від 09.11.2015 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 55 639 грн. (а.с. 10-11).

Не погодившись із зазначеними рішеннями податкового органу, позивач звернувся в порядку адміністративного оскарження до ГУ ДФС у Дніпропетровській області із скаргою від 26.11.2015 р. (а.с. 22-25).

Рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 04.12.2015 р. № 9821/10/04-36-10-07-09 термін розгляду скарги був продовжений до 25.01.2016 року включно.

Рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 25.01.2016 р. № 388/10/04-36-10-07-09 залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 0009131501, № 0009121501 від 09.11.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану та зменшення розміру від'ємного значення суми такого податку за серпень 2015 року, та збільшено суму штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 0009131501 на 91 221, 5 грн. Підставою такого рішення стали висновки ГУ ДФС у Дніпропетровській області про неврахування відповідачем попереднього протягом 1095 визначення ТОВ Діксі-Д грошового зобов'язання з ПДВ за податковим повідомленням-рішенням № 0001502202 від 20.05.2013 р. (а.с. 53-55).

На підставі висновків, викладених у рішенні Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 25.01.2016 р. № 388/10/04-36-10-07-09, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000131501 від 15.02.2016 р. про збільшення ТОВ Діксі-Д суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями у розмірі 91 221, 5 грн. (а.с. 9).

Не погодившись з цими висновками, позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся до ДФС України із повторними скаргами (а.с. 56-63).

За результатами розгляду зазначених скарг, рішенням ДФС України від 18.04.2016 р. № 8630/6/99-99-10-01-04-25 податкові повідомлення-рішення відповідача від 09.11.2015 р. № 0009131501, № 0009121501 та від 15.02.2016 р. № 0000131501 залишені без змін (а.с. 64-66).

Не погодившись із зазначеннями рішеннями податкового органу, позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми податкового законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 49.1 ст. 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

В силу п. 203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

При цьому, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 ПК України).

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені (абз. 2 п. 50.1 ст. 50 ПК України).

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку (абз. 3 п. 50.1 ст. 50 ПК України).

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України, самостійно визначені платником у поданій податковій декларації суми грошового зобов'язання є узгодженими. Такі суми грошового зобов'язання, відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України, платник зобов'язаний самостійно сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Аналіз вищезазначених положень законодавства дає підстави стверджувати, що платники податків, які самостійно виявляють факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, наділені правом відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Згідно із п. 198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит для операцій з імпорту товарів вважається дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з п.187.8 ст.187 ПКУ, а саме, дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до п.201.12 ст.201 Податкового кодексу України, у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Інвестснаб було укладено договір купівлі-продажу товару № ДІ100815 від 10.08.2015 р. на загальну суму 2 523 150 грн., в тому числі ПДВ на суму 420 525 грн. на умовах 100% передплати товару згідно специфікації до цього договору.

За даними виписки банку, 13.08.2015 року ТОВ ВКП Інвестснаб перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ Діксі-Д грошові кошти в розмірі 2 523 150 грн. за договором купівлі-продажу товару № ДІ100815, з оформленням податкової накладної № 3 від 13.08.2015 р. на зазначений товар.

В подальшому, на виконання умов договору, ТОВ Діксі-Д на адресу ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Інвестснаб у вересні 2015 року було здійснено фактичну поставку товару, за результатами якої оформлено видаткові накладні РН-100 від 09.09.2015 р., РН-101 від 10.09.2015 р. та РН-102 від 10.09.2015 р., та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9188974453 від 11.09.2015 р. податкову накладну № 3 від 13.08.2015 р.

З огляду на те, що зазначена податкова накладна з податку на додану вартість на суму 420 525 грн. не була відображена у податковій звітності позивача за серпень 2015 року, ТОВ Діксі-Д 20.10.2015 року подало до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкову декларацію № 9215594824 з податку на додану вартість за вересень 2015 року з розрахунком коригування сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Інвестснаб на суму ПДВ 420 525 грн. (а.с. 34-45).

Тобто, позивачем було самостійно донараховано зазначену суму податкового зобовязання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за податковою накладною № 3 від 13.08.2015 р., у податковій декларації наступного звітного періоду - за вересень 2015 року, що не суперечить зазначеним вище положенням п. 50.2 ст. 50 ПК України.

При цьому, відображення позивачем зазначених податкових зобовязань з податку на додану вартість у вересні 2015 року обумовлено фактичним отриманням цього товару ТОВ Діксі-Д від контрагента-постачальника за зовнішньоекономічним контрактом у вересні 2015 року, що підтверджено вантажно-митною документацією на товар від 10.09.2015 року.

Відповідно, право позивача на податковий кредит по зазначеним вище взаємовідносинам з контрагентом-покупцем виникло у нього лише у вересні 2015 року.

При цьому, податок на додану вартість в розмірі 39 361,00 грн., який повинен сплачуватися до державного бюджету по податковій декларації за вересень 2015 року, був списаний зі спецрахунку по ПДВ ТОВ Діксі-Д , що підтверджується витягом №27306095 від 27.10.2015 р., що підтверджено витягом з системи електронного адміністрування ПДВ № 27306095 (а.с. 181).

Крім того, позивач самостійно донарахував штрафні санкції у розмірі 5% від суми самостійно визначеного податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 425 525,00 грн. відповідно до п.50.1 ст.50 ПКУ на суму 21 026,00 грн., який також був списаний з його спецрахунку згідно витягу з сиситеми електронного адміністрування ПДВ № 24306240 (а.с. 182).

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України , контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.75.1.1 та п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України , камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

З аналізу статті 75 Податкового кодексу України вбачається, що камеральна перевірка не відноситься до документальних планових та позапланових виїзних перевірок та проводиться лише на підставі даних, отриманих податкових органом від платника подактів.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ Діксі-Д у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2015 року проведено 20.10.2015 року, тобто, в день подання позивачем податкової декларації за вересень 2015 року, що підтверджено квитанцією № 1 до подактової декларації № 9215594827 від 20.10.2015 р.

Натомість, податкові повідомлення-рішення № 0009131501 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ Діксі-Д з податку на додану вартість у розмірі 456 107, 5 грн., а також № 0009121501 про зменшення ТОВ Діксі-Д розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 55 639 грн. винесені вже 09.11.2015 року (а.с. 41).

Отже, на момент винесення відповідачем оскаржуваних повідомлень-рішень позивачем вже була самостійно відображена сума недоплати податку на додану вартість за попередній період у складі декларації з цього податку, яку подано за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

При цьому, позивачем обґрунтовано задекларовано зазначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в декларації з такого податку за вересень 2015 року, зважаючи на те, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит для операцій з імпорту товарів вважається дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з п.187.8 ст.187 ПКУ, а саме, дата подання митної декларації для митного оформлення, в даному випадку - це вересень 2015 року.

Таким чином, відповідач не мав передбачених законом підстав для встановлення за результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за серпень 2015 року, порушення ТОВ Діксі-Д вимог п.187.1 ст.187 ПКУ, що виразились в заниженні податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2015 року на суму 420 525 грн. по контрагенту ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Інвестснаб , у розмірі податку на додану вартість.

Відповідно, відповідач не мав законних підстав і для винесення податкових повідомлень-рішень про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 25 %, а також за повторне протягом 1095 днів аналогічне порушення у розмірі 50 % від суми грошового зобов'язання з ПДВ, донарахованого платнику податків.

Зазначені висновки суду підтверджуються також висновком експертного економічного дослідження № 06/07/2016 від 19.07.2016 р., виконаним на замовлення ТОВ Діксі-Д та залученим до матеріалів справи (а.с. 193-203).

З огляду на викладені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом без урахування усіх обставин, що мають значення, тому є протиправними та підлягають скасуванню, а заявлені позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 9 044,52 грн. згідно платіжних доручень № 1233 від 05.05.2016 р., № 1267 від 19.05.2016 р. (а.с. 3-4).

Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Діксі-Д - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0009131501 від 09.11.2015 р., №0000131501 від 15.02.2016 р., №0009121501 від 09.11.2015 р.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Діксі-Д (код ЄДРПОУ 33611675) сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у розмірі 9 044,52 грн. згідно платіжних доручень № 1233 від 05.05.2016 р., № 1267 від 19.05.2016 р.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 28 листопада 2016 року.

Суддя В.В. Чорна