Постанова

від 12.06.2017 по справі 826/9976/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

12 червня 2017 року 09:00 справа №826/9976/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" доПівденної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр" провизнання протиправним та скасування рішення ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Укргазвидобування") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 21 червня 2016 року №24.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/9976/16, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр" (далі по тексту - третя особа, ТОВ "Надра Геоцентр"), закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 03 жовтня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача та третьої особи не прибули, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи, у зв'язку із чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до рішення відповідача про опис майна у податкову заставу від 21 червня 2016 року №24 на підставі пункту 12 статті 87, пункту 3 статті 88 Податкового кодексу України вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) ПАТ "Укргазвидобування", як учасника договору про спільну діяльність від 19 листопада 2007 року №265-12 - уповноважена особа ТОВ "Надра Геоцентр", а у разі, якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу - також того майна, права власності, на яке він набуде у майбутньому.

Позивач не погоджується із вказаним рішенням у зв'язку із відсутністю підстав для передання майна ПАТ "Укргазвидобування" у податкову заставу, оскільки податковий борг, який став підставою для прийняття оскаржуваного рішення, виник за операціями, що виконувалися в межах договору про спільну діяльність від 19 листопада 2007 року №265-12, укладеного між ПАТ "Укргазвидобування" та ТОВ "Надра Геоцентр", за умовами якого останнє було відповідальним за перерахування податків до бюджету, а тому, в силу положень пункту 88.3 статті 88 Податкового кодексу України, майно саме ТОВ "Надра Геоцентр" підлягало переданню у податкову заставу, а не майно позивача.

Відповідач у письмовому запереченні зазначив про відповідність оскаржуваного рішення вимогам Податкового кодексу України.

Третя особа письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надала.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, виходить з наступного.

Пунктами 88.1 та 88.2 статті 88 Податкового Кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення спірного рішення) встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Водночас, як визначено у пункті 88.3 статті 88 Податкового кодексу України, у разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.

Згідно з підпунктом 252.1.1 пункту 252.1 статті 252 Податкового Кодексу України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

У той же час, у відповідності до положень підпункту 252.1.3 пункту 252.1 статті 252 Податкового Кодексу України платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі - уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному цим Кодексом.

З аналізу наведених положень вбачається, що платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа - один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності.

При цьому з метою забезпечення погашення податкового боргу, який виник за операціями, що виконувалися в межах договору про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно того платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків; виключенням із цього правила є лише недостатність майна у такого відповідального платника податків та/або майна, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків.

На підставі наявних у справі доказів суд встановив, що між філією ДП "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" - Газопромислове управління "Харківгазвидобування" та ТОВ "Надра Геоцентр" укладено договір про спільну діяльність від 19 листопада 2007 року №265-12 (далі по тексту - договір про спільну діяльність), метою якого, згідно пункту 2.1 договору, є отримання прибутку шляхом видобутку та реалізації вуглеводневої сировини.

Пунктом 1.1 розділу 1 договору про спільну діяльність визначено, що уповноваженої стороною, визначеною договором, яка здійснює ведення спільних справ, поточне керівництво спільною діяльністю та ведення балансу спільної діяльності, є оператор - ТОВ "Надра Геоцентр".

Поряд з цим підпунктами 6.10.8 та 6.10.9 пункту 6.10 розділу 6 договору про спільну діяльність передбачено, що обов'язок ведення бухгалтерського та податкового обліку спільної діяльності, складання та подання уповноваженим органам державної виконавчої влади обов'язкової звітності, а також сплата у повному обсязі та у встановлені чинним законодавством строки податків (обов'язкових зборів, платежів) покладається на ТОВ "Надра Геоцентр".

Згідно пункту 6.11 розділу 6 договору про спільну діяльність усі розрахункові операції здійснюються ТОВ "Надра Геоцентр" з окремого поточного рахунку спільної діяльності, відкритого у встановленому чинним законодавством порядку, та для потреб спільної діяльності.

Аналіз умов договору про спільну діяльність у взаємозв'язку із наведеними приписами Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що уповноваженою особою за перерахування податків (обов'язкових платежів) до бюджету за операціями, що виконувалися в межах договору про спільну діяльність, є ТОВ "Надра Геоцентр".

З матеріалів справи вбачається та визнається відповідачем у письмовому запереченні, що підставою для винесення оскаржуваного рішення стала наявність станом на 21 червня 2016 року податкової заборгованості у розмірі 443 807 002,45 грн., яка виникла за операціями, що виконувалися в межах договору про спільну діяльність, згідно якого уповноваженою особою за перерахування податків до бюджету є ТОВ "Надра Геоцентр" (код ЄДРПОУ 34763705), а тому, згідно положень пункту 88.3 статті 88 Податкового кодексу України майно саме ТОВ "Надра Геоцентр" та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків підлягало переданню у податкову заставу.

Згідно з частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В силу положень частини першої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення про опис майна позивача як учасника договору про спільну діяльність відповідачем вчинялися будь-які дії стосовно виявлення та опису у податкову заставу майна ТОВ "Надра Геоцентр" та/або майна, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків, за результатами яких було б встановлено недостатність такого майна для забезпечення виконання зобов'язань зі сплати вказаної суми податкового боргу.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, станом на 21 червня 2016 року у спільній діяльності за договором №265-12 було наявне ліквідне майно таке як природний газ та газовий конденсат, яке, до того ж, в подальшому було описано відповідачем у актах опису майна у податкову заставу від 07 вересня 2016 року.

Посилання відповідача на витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно є необґрунтованими, оскільки містять інформацію лише стосовно нерухомого майна ТОВ "Надра Геоцентр", однак не спростовують наявність іншого майна, у тому числі того, що вказано вище.

Відтак, суд не вбачає наявності станом на момент прийняття оскаржуваного рішення обставин, передбачених пунктом 88.3 статті 88 Податкового кодексу України, які б давали підстави для поширення режиму податкової застави на майно позивача як учасника договору про спільну діяльність.

При цьому суд вважає безпідставними посилання відповідача у оскаржуваному рішенні на пункт 87.12 статті 87 Податкового кодексу України, оскільки зазначена норма є загальною та визначає джерело погашення податкового боргу, однак не регулює порядок передання майна у податкову заставу.

Таким чином, з урахуванням того, що згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення правомірності свого рішення покладається саме на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, суд приходить до висновку про безпідставність прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про опис майна у податкову заставу та необхідність його скасування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного рішення про опис майна у податкову заставу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ "Укргазвидобування" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерне товариство "Укргазвидобування" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про опис майна у податкову заставу від 21 червня 2016 року №24.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерне товариство "Укргазвидобування" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко