Ухвала

від 21.06.2017 по справі 820/7209/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 р.Справа № 820/7209/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Калитки О. М. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В. Струкової Н.В.

представник позивача Онопрієнко Л.М.

представник відповідача Губська В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2017р. по справі № 820/7209/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс Плюс"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс Плюс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд: скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.09.2016 р. №0001621403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2070140,0 грн. ( в т.ч. за податковим зобов'язанням - 1656112,00 грн., штрафні санкції - 414028,00 грн.);

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.09.2016р. №0001601403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 935816,75 грн. ( в т.ч. за податковим зобов'язанням - 895320,0 грн., штрафні санкції - 40496,75 грн.);

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.09.2016р. №0001611403 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7195,0 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Головним управлінням ДФС у Харківській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Торгсервіс плюс з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.06.2014р. по 31.12.2015р., за наслідками якої складений акт перевірки від 21.07.2016р. №392/20-40-14-03-08/39245000. За результатами проведення перевірки були встановлені порушення та винесені податкові повідомлення - рішення від 06.09.2016р.: №0001621403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2070140,0 грн. (в т.ч. за податковим зобов'язанням - 1656112,0 грн., штрафні санкції-414028,0 грн.); №0001601403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 935816,75 грн. (в т.ч. за податковим зобов'язанням - 895320,0 грн., штрафні санкції - 40496,75 грн.); №0001611403 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7195,00 грн. ТОВ Торгсервіс плюс не погоджується з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями, вважає їх такими, що прийняті з перевищенням службових повноважень та у порушення приписів діючого законодавства України, а саме: норм Податкового Кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, Конституції України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс Плюс" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 159 КАС України, ст.ст. 14, 44, 78, 83, 86, 123, 134, 138, 198 ПК України, Закону України Про безпечність та якість харчових продуктів , Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів , з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс Плюс" пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ЄДРПОУ 39245000 та перебуває на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Головному управлінні Державної фіскальної служби України у Харківській області.

На підставі наказів про проведення документальної планової виїзної перевірки від 08.06.2016 №1549, від 07.07.2016 № 1812 виданих Головним управлінням ДФС у Харківської області, згідно із п. 77.1 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена виїзна планова документальна перевірка Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс Плюс", податковий номер 39245000, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06.06.2014 - 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 06.06.2014 - 31.12.2015, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт Про результати документальної планової виїзної перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервіс Плюс", податковий номер 39245000, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06.06.2014 - 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 06.06.2014 - 31.12.2015 ( т.4 а.с.77-114).

Зазначеним актом перевірки були встановлені наступні порушення:

- ст.44, п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України з урахуванням ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 1649421,0 грн. за 2014 рік;

- ст.44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст .134 Податкового кодексу України з урахуванням ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 8302339,0 грн. за 2015 рік;

- п.198.5 ст.198, п.189.1 ст.189 Податкового кодексу України, які виникли внаслідок порушень, що викладені в п.3.2.1 акту перевірки, ПрАТ Харківський автогенний завод занижено суму ПДВ яка підлягає сплаті в бюджет, всього на 444365,00 грн., у тому числі: сумі 16561 2,0 грн. за період з вересня 2014 року по грудень 2015 року.

ТОВ Торгсервіс плюс , не погодившись з висновками акту перевірки від 21.07.2016р. №392/20-40-14-03-08/39245000, направило до Головного управлінням ДФС у Харківської області письмові заперечення (т. 4, а.с. 115- 119)

За результатом розгляду заперечень, ГУ ДФС у Харківській області було прийняте рішення про доцільність проведення позапланової документальної перевірки з питань, що стали предметом оскарження (т. 4, а.с. 120,121).

За результатом проведення документальної позапланової виїзної перевірки ГУ ДФС у Харківській області був складений акт від 01.09.2016р. №513/20-40-14-03-08/39245000, яким встановлені наступні порушення:

- ст.44, п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України з урахуванням ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 161987,0 грн. за 2014 рік;

- ст.44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України з урахуванням ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 733333,0 грн. за 2015 рік;

- п.198.5 ст.198, п. 189.1 ст.189 Податкового кодексу України, які виникли внаслідок порушень, що викладені в п.3.2.1 акту перевірки, занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет, всього на 1656112,0 грн. за період з вересня 2014 року по грудень 2015 року включно;

- завищення у грудні 2015 року від'ємного значення ПДВ, що підлягає віднесенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 7195.0 грн. (т 4, а.с. 122-148).

За результатом встановлених порушень ГУ ДФС у Харківській області винесені податкові повідомлення - рішення від 06.09.2016:

- № 0001621403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2070140,0 грн. (в т.ч. за податковим зобов'язанням - 1656112,0 грн., штрафні санкції-414028,0 грн.);

- № 0001601403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 935816,75 грн. (в т.ч. за податковим зобов'язанням - 895320,0 грн., штрафні санкції - 40496,75 грн.);

- № 0001611403 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7195,00 грн. (т.4, а.с. 176-178).

ТОВ Торгсервіс плюс на зазначені податкові повідомлення - рішення до Державної фіскальної служби України була направлена скарга від 15.09.2016р. та рішенням за результатом розгляду скарги від 16.11.2016р. №24632/6/99-99-11-01-01-25 податкові повідомлення - рішення залишені без змін. (т.4, а.с. 179-190).

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем надані всі належні первинні документи, що підтверджують реальність та спрямованість на отримання прибутку від підприємницької діяльності у сфері торгівлі продуктами харчування. Позивачем було повністю дотримано вимоги ПК України. Відповідачем не доведено факт порушення позивачем норм податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Що стосується не підтвердження валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 06.06.2014р. по 31.12.2014р. у розмірі 899931,0 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Перевіряючими в акті перевірки було зазначено про порушення позивачем п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України, тобто порушення формування та складу валових витрат, при цьому суть порушення полягає в ненаданні на перевірку видаткових накладних, по яких здійснювалась реалізація ТМЦ, тобто формувався валовий дохід, а не в видаткових накладних при придбанні ТМЦ.

Так, відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України ( в редакції, що діяла на момент виникнення господарських взаємовідносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього кодексу.

Тобто, для того щоб встановити порушення вимог зазначеної статті, перевіряючими повинна бути встановлена саме відсутність первинних документів, що підтверджують витрати платника податку, а не відсутність або допущені порушення в складанні первинних документів, що підтверджують доходи ТОВ "Торгсервіс плюс".

В акті перевірки та додатку №2 до нього зазначений перелік видаткових накладних, які нібито не надані до перевірки.

Колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що такий висновок відповідачем зроблений безпідставно, оскільки оригінали видаткових накладних були надані під час проведення перевірки як планової, так і позапланової. До того ж, оригінали видаткових накладних надавались для огляду під час розгляду заперечень на акт документальної планової перевірки від 21.07.2016р.№392/20-40-14-03-08/39245000 на спірній комісії.

Що стосується не підтвердження показників по рядку 2050 собівартість реалізованої продукції ( товарів, робіт, послуг) , що входять до складу витрат та враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2015 рік у розмірі 4074073,0 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Перевіряючими в акті перевірки зазначено про порушення позивачем ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, тобто порушення порядку формування обліку доходів та витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. При цьому суть порушення полягає у відсутності будь - яких реквізитів про особу, що отримала товар, у відсутності підпису особи, що отримала товар або відсутності печатки саме у видаткових накладних при реалізації ТМЦ, а не у видаткових накладних при придбанні ТМЦ.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Тобто, для того щоб встановити порушення вимог зазначених статей в частині не підтвердження собівартості реалізованої продукції ( товарів, робіт, послуг) рядок 2050, яка входить до складу витрат, перевіряючими повинна бути встановлена саме відсутність або порушення в складанні первинних документів, що підтверджують витрати платника податку, а не відсутність чи допущені порушення в складанні первинних документів, що підтверджують доходи ТОВ Торгсервіс плюс .

В акті перевірки зазначено, що у видаткових накладних, які були виписані на адресу покупців відсутні будь-які реквізити про особу, що отримала ТМЦ, відсутній підпис або печатка, а в деяких випадках взагалі відсутні видаткові накладні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що такий висновок відповідачем зроблений безпідставно, оскільки оригінали видаткових накладних були надані під час проведення перевірки та у всіх видаткових накладних зазначена особа, яка отримувала ТМЦ, мається її підпис та печатка платника податків.

Що стосується посилання в акті перевірки на те, що директор Колесніченко Ігор Валентинович відмовився надати копії видаткових накладних, що свідчить про порушення, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно вказав на те, що то зазначене не відповідає дійсності, оскільки посадові особи ні письмово, ні усно не звертались з вимогою надати копії документів, що свідчать про порушення податкового законодавства, а акт не надання завірених належним чином копій первинних документів від 14.07.2016р. №313/20-40-14-03-08/39245000 складений без відома директора ТОВ Торгсервіс плюс .

Що стосується не підтвердження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 1663307,0 грн., колегія суддів зазначає наступне.

В акті перевірки на сторінці 16 (ст.19 в новій редакції акту) зазначено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість по рядку 1.1 декларації колонка Б сталося внаслідок не визначення податкових зобов'язань від продажу виробів із м'яса птиці із протермінованим строком придатності .

Тобто, на думку посадових осіб згідно вищезазначеної фрази, ТОВ Торгсервіс плюс реалізовувало прострочену продукцію та не нараховувало собі податкові зобов'язання з ПДВ.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що такі висновки відповідача не відповідають дійсності, оскільки при реалізації м'ясних виробів ТОВ Торгсервіс плюс нараховувало собі податкові зобов'язання з ПДВ, відображало зазначені дані у відповідних деклараціях з податку на додану вартість. Навіть коли в незначних випадках реалізовувалась прострочена продукція, то вона реалізовувалось з націнкою від ціни придбання у виробника.

Також, на сторінці 19 акту перевірки ( ст.23 нової редакції акту перевірки) зазначено, що оскільки реалізація з протермінованим терміном придатності заборонена відповідно до Закону України Про безпечність та якість харчових продуктів , тому такі товари визнаються як такі, що використовувались в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

При цьому на сторінці 19 акту ( ст.23 нової редакції акту перевірки) зазначено на порушення пп.198.5 ст.198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених V до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Тобто, відповідно до зазначеної статті платники податків зобов'язані нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Що стосується зауваження перевіряючих про те, що була здійснена реалізація простроченої продукції, то суд першої інстанції правомірно звернув увагу на те, що права податкових органів передбачені в ст.20 Податкового кодексу України і в зазначеній статті не надано право контролюючим органам ставити в залежність сплату податків від того, яка продукція реалізовуються: якісна або ні. До того ж, основним видом діяльності ТОВ Торгсервіс плюс є продаж виробів із м'яса птиці.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно до ст.43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Відповідно до ст.44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально - технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надані всі належні первинні документи, що підтверджують реальність та спрямованість на отримання прибутку від підприємницької діяльності у сфері торгівлі продуктами харчування.

Отже, позивачем було повністю дотримано вимоги ПК України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем зазначених вище норм податкового законодавства та правомірність своїх дій при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до п.п.1, 3 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже позовні вимоги є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2017 року по справі № 820/7209/16 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2017р. по справі № 820/7209/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Калитка О.М. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 26.06.2017 р.