Рішення

від 21.06.2017 по справі 190/1112/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3457/17 Справа № 190/1112/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.,

суддів - Петешенкової М.Ю., Пищиди М.М.,

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю СФГ Гермес на заочне рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю СФГ Гермес про визнання правочину недійсним ,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ТОВ СФГ Гермес про визнання правочину недійсним, в якому з урахуванням уточнених позовних виог просив визнати недійсними договір купівлі-продажу посівів від 10 грудня 2014 року №8/12/Б, укладений між СФГ Гермес і ТОВ СФГ Гермес , у частині переходу права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб від продавця до покупця за договором, додаткову угоду від 17 січня 2015 року №7 до договору оренди землі №105, скасувати держреєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ СФГ Гермес , зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку та стягнути з відповідача судові витрати в розмірі сплаченого судового збору.

Заочним рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково та ухвалено: визнати недійсним пункт 1.4. договору купівлі-продажу посівів від 10 грудня 2014 року №8/12/Б, укладений між СФГ Гермес та ТОВ СФГ Гермес в частині переходу права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб від СФГ Гермес до ТОВ СФГ Гермес ; визнати недійсною укладену між СФГ Гермес та ТОВ СФГ Гермес додаткову угоду від 17 січня 2015 року №7 до договору оренди землі №105 від 06 березня 2006 року, який зареєстровано у Державному реєстрі земель 05 червня 2006 року №0406138001; зобов'язати ТОВ СФГ Гермес повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 7,203га (кадастровий номер 1224583000-01-045-0322), яка розташована на території Лозуватської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області та належить позивачеві на праві власності згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ДП №043865; стягнути з ТОВ СФГ Гермес на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі в розмірі 487 грн. 20 коп., а в решті позову відмовити.

В апеляційній скарзі ТОВ СФГ Гермес просили скасувати рішення суду в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм процусуального права, неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновкам суду обставинам справи.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №043865 власником земельної ділянки площею 7,203га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 1224583000-01-045-0322), яка розташована на території Лозуватської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області, на підставі розпорядження голови П'ятихатської райдержадміністрації Дніпропетровської області №42-р від 21 лютого 2002 року є позивач ОСОБА_2

Так, 06 березня 2006 року між позивачем та СФГ Гермес в письмовій формі укладено договір оренди землі за №105, згідно з умовами якого позивач передав СФГ Гермес в строкове платне користування належну йому вищевказану земельну ділянку строком на 5 років, вказаний договір пройшов відповідну державну реєстрацію та є зареєстрованим у в Жовтоводському відділі ДРФ ДП «Центр ДЗК» за №0406138001 (а.с.6-7 Т.1), а 21 травня 2009 року між позивачем та СФГ Гермес укладено додаткову угоду про внесення змін до вказаного договору оренди землі, в якому зокрема строк дії договору визначено терміном 25 років (а.с.9 Т.1).

В подальшому, 10 грудня 2014 року між СФГ Гермес та ТОВ СФГ Гермес укладено договір купівлі-продажу посівів №8/12/Б, згідно з яким СФГ Гермес (Продавець) передало у власність покупцю ТОВ СФГ Гермес (Покупець) посіви озимої пшениці, які розташовані на вказаній земельній ділянці, а ТОВ СФГ Гермес зобов'язався прийняти та оплатити такі посіви (а.с.14-15 Т.1).

В пункті 1.4 вказаного договору купівлі-продажу посівів від 10 грудня 2014 року передбачено, що разом з посівами на підставах, передбачених ст.411 ЦК України від Продавця до Покупця переходить право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, належне Продавцю на підставі Договору оренди землі із збереженням за Покупцем всіх прав та обов'язків Орендаря, передбачених Договором оренди землі.

Крім того встановлено, що 17 січня 2015 року між СФГ Гермес та ТОВ СФГ Гермес укладені додаткову угоду № 7 до договору оренди землі № 105 від 06 березня 2006 року, згідно з умовами якої сторони за додатковою угодою - СФГ Гермес та ТОВ СФГ Гермес дійшли згоди щодо передачі від СФГ Гермес до ТОВ СФГ Гермес права оренди земельних ділянок, набутого СФГ Гермес на підставі вищевказаного договору оренди землі, укладеного 06 березня 2006 року з позивачем (а.с.11 Т.1).

Передачу земельних ділянок з користування СФГ Гермес до ТОВ СФГ Гермес здійснено на підставі актів приймання-передачі земельних ділянок від 17 січня 2015 року (а.с. 13 Т.1).

Згідно з повідомлення, складеного СФГ Гермес за вих.№31/10/013 від 31 жовтня 2014 року на ім'я позивача, отримувача повідомляли про укладення між СФГ Гермес та ТОВ СФГ Гермес договору купівлі-продажу посівів №8/12/Б від 10 грудня 2014 року, у зв'язку з чим запропоновано ОСОБА_2, у разі наявності бажання придбати право користування земельною ділянкою, що є об'єктом оренди за договором оренди землі №105 від 06 березня 2006 року, про що необхідно було повідомити заявника протягом одного місяця (а.с.41-43 Т.2).

В якості доказу відправлення позивачеві повідомлення про укладення між СФГ Гермес та ТОВ СФГ Гермес договору купівлі-продажу посівів до суду надано копію опису поштового відправлення від 31 жовтня 2014 року та реєстр поштових відправлень (44-46, 116 Т.2).

Відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб та ФОП від 05 червня 2015 року, за рішенням засновників СФГ Гермес припинено, про що вчинено відповідний реєстраційний запис від 07 травня 2015 року, дані щодо правонаступництва відсутні.

Згідно вищевказаного витягу з ЄДР юридичних осіб та ФОП, 05 червня 2015 року керівником (підписантом, в подальшому - головою комісії з припиненням або ліквідатором) вказаної юридичної особи - СФГ Гермес з 11 березня 2014 року до часу припинення 07 травня 2015 року був ОСОБА_3, яким 10 грудня 2014 року та 17 січня 2015 року підписані вищевказані угоди від імені СФГ Гермес . В той же час з 20 січня 2015 року ОСОБА_3 є керівником відповідача - ТОВ СФГ Гермес , що за оскаржуваною угодою набуло право суборенди земельною ділянкою позивача, у зв'язку з чим вбачається, що з 20 січня 2015 року керівником СФГ Гермес (до часу її припинення) та ТОВ СФГ Гермес (по час розгляду справи) була одна й та сама особа - ОСОБА_3 (а.с. 17-24, 64-73 Т.1)

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсними додаткових угод від 17 січня 2015 року до договору оренди землі №151 та № 152 від 05 березня 2006 року та скасуванні рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права оренди земельних ділянок за ТОВ СФГ Гермес , суд першої інстанції виходив із законності та обґрунтованості позовних вимог.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання рішень держреєстратора про державну реєстрацію від 25.03.2016 протиправними не оскаржується, тому судом не ревізується.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

За ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Стаття 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.8 Закону України Про оренду землі орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом укладання між ними договорів суборенди відповідних ділянок, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено в ч.2 ст. 16 ЦК України. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

У постановах Верховного Суду України від 4 листопада 2015 року (N 6-1920цс15) та 30 березня 2016 року (N 6-265цс16) міститься висновок про те, що особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Разом з тим, правовідносини, що виникли між сторонами по справі, окрім зазначених вище норм, також регулюються Главою 33 ЦК - Право користування чужою земельною ділянкою для сільсьгосподарських потреб. Відповідно до ст. 411 ЦК землекористувач має право на відчуження права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, якщо інше не встановлено законом. У разі продажу права користування земельною ділянкою власник цієї земельної ділянки має переважне перед іншими особами право на його придбання, за ціною, що оголошена для продажу, та на інших рівних умовах. Землекористувач зобов'язаний письмово повідомити власника земельної ділянки про продаж права користування нею. Якщо протягом одного місяця власник не надішле письмової згоди на купівлю, право користування земельною ділянкою може бути продане іншій особі. У разі порушення права переважної купівлі настають наслідки, передбачені ст. 362 цього Кодексу.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що у разі порушення переважного права купівлі, власник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

Із зазначеного вбачається, що позивачем обраний невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки він суперечить вимогам зазначеної вище норми, яка чітко та однозначно встановлює спосіб захисту порушеного права, не припускає жодної альтернативи та направлена на недопущення зловживання своїм правом власника.

Посилання позивача на неможливість розповсюдження дії ст. 411 ЦК на правовідносини, що склалися між ним та відповідачем суперечать положенням постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ та ЦК.

Розгляд будь-яких інших доводів як позовної заяви, так і апеляційної скарги, колегія суддів вважає недоцільним, оскільки невірно обраний спосіб захисту своїх прав є безспірною підставою для відмови у задоволенні позову.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не застосовано до правовідносин, що виникли між сторонами норми матеріального права, які підлягають застосуванню, що є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в частині, що оскаржується та відмову в задоволенні позовних вимог щодо визнання правочину недійсним.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю СФГ Гермес - задовольнити.

Заочне рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді М.М. Пищида

ОСОБА_4