Рішення

від 26.06.2017 по справі 709/390/17

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/390/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2017 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Чорнобаївського району до ОСОБА_1 сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, треті особи - відділ у ОСОБА_2 районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в:

Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Чорнобаївського району (далі - позивач) звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (далі - відповідач), треті особи - відділ у ОСОБА_2 районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що 22 серпня 2016 року померла ОСОБА_4, яка з 13 травня 2010 року перебувала на утриманні у стаціонарному відділенні позивача. При житті ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно, до складу якого входить земельна ділянка, заповіла позивачу. Позивач вчасно звернувся до нотаріальної контори з метою оформлення своїх спадкових прав, однак відсутність правовстановлюючого документу на земельну ділянку унеможливлює отримання свідоцтва про право на спадщину. У зв'язку з цим позивач просив визнати за ним право власності на вказану земельну ділянки в порядку спадкування за заповітом.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 5 травня 2017 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Відповідач просив розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства за відсутності його представника, про що надіслав до суду відповідні листи (а.с. 24, 34).

Третя особа - відділ у ОСОБА_2 районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області листом повідомив, що перебуває в процесі реорганізації шляхом ліквідації, у зв'язку з чим позбавлений можливості приймати участь у судових засіданнях (а.с. 19).

Третя особа - ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила. Додатково повідомила, що є племінницею спадкодавеці ОСОБА_4, яка при житті обіцяла залишити земельну ділянку їй у спадок. Перед смертю ОСОБА_3 неодноразово забирала ОСОБА_4 до себе додому погостювати, доглядала за нею в цей період, лікувала за свої кошти. Зазначала також, що ОСОБА_4 була хворою людиною, а тому можливо, що складаючи заповіт, остання могла не розуміти значення своїх дій.

26 червня 2017 року сторони у судове засідання не з'явилися, а тому силу приписів

ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

22 серпня 2016 року померла ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 25 червня 2016 року серії І-СР № 281202 (а.с. 5).

При житті ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений ОСОБА_1 сільською радою Чорнобаївського району Черкаської області 26 липня 2010 року, відповідно до змісту якого все своє майно, що буде їй належати на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, на що вона за законом буде мати право, заповіла позивачу (а.с. 6, 25).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 2,87 га, розташована на території ОСОБА_1 сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, вартість якої становить 146037,35 гривень (а.с. 10).

Відповідно до змісту листа ОСОБА_2 державної нотаріальної контори від 15 березня 2017 року (вих. № 333-01/16) (а.с. 20), що надійшов у відповідь на запит суду (а.с. 13), позивач звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (а.с. 21). Крім позивача із заявою про прийняття спадщини (а.с. 22) також зверталася ОСОБА_3

Під час розгляду справи судом направлено запити до ОСОБА_2 державної нотаріальної контори (а.с. 50) та ОСОБА_1 сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (а.с. 49) з проханням надати інформацію щодо посвідчення заповітів ОСОБА_4

ОСОБА_2 державної нотаріальної контори від 10 червня 2017 року (вих

№ 809/01/16) (а.с. 57) надіслано копію Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 16 вересня 2016 року № 45106500 (а.с. 58), відповідно до змісту якої ОСОБА_1 сільською радою Чорнобаївського району Черкаської області двічі посвідчувалися заповіти ОСОБА_4, а саме 18 серпня 1997 року та 3 грудня 2010 року. При цьому заповіт від 18 серпня 1997 року скасований заповітом від 3 грудня 2010 року, який у свою чергу є чинним.

ОСОБА_1 сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від

9 червня 2017 року (вих. № 196) (а.с. 52) повідомлено аналогічні відомості та надіслано копії зазначених заповітів.

Дійсно, згідно з копією заповіту від 18 серпня 1997 року ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не дуло і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день її смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла третій особі - ОСОБА_3 (а.с. 51).

Однак відповідно до ч. 2 і 3 ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Таким чином заповіт від 18 серпня 1997 року скасований чинним заповітом від 3 грудня 2010 року, спадкоємцем за яким є позивач.

Водночас листом ОСОБА_2 державної нотаріальної контори від 15 березня 2017 року (вих. № 308/02-16) позивачу повідомлено про відсутність у спадковій справі ОСОБА_4 правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що в силу вимог підпункту 4.15 п. 4

глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину, та роз'яснено право на звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування (а.с. 25).

Зі змісту позову вбачається що правовстановлюючий документ на вказану земельну ділянку втрачено. Позивач двічі, а саме 19 січня 2017 року № 4 (а.с. 8) і 26 січня 2017 року № 5 (а.с. 9), розміщував у газеті Світлий шлях оголошення з проханням повернути за винагороду державний акт на право приватної власності на землю від 29 квітня 2002 року серії ІІ-ЧР № 040658, однак його повернуто не було.

Отже відсутність у позивача правовстановлюючого документу на земельну ділянку, яка входить до складу спадщини, фактично унеможливлює отримання ним свідоцтва про право на спадщину і, як наслідок, призводить до порушення його права власності на спадкове майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 є день її смерті, тобто 22 серпня 2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Судом встановлено, що померла ОСОБА_4 склала заповіт, відповідно до змісту якого все належне їй майно заповіла позивачу. На день смерті ОСОБА_4 заповіт не змінено і не скасовано.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та прийняв її, однак не може оформити право власності та отримати свідоцтво про право на спадщину на вищевказану земельну ділянку, оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документу на неї.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права власності.

Відповідно до ст. 79 ЗК України земельна ділянка може бути об'єктом права власності.

За приписами ст. 82 ЗК України юридичні особи набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, прийняття спадщини.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов'язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Чорнобаївського району (код ЄДРПОУ 22791806) право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 2,87 га, розташовану на території ОСОБА_1 сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, що належала ОСОБА_4, яка померла 22 серпня 2016 року, на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 29 квітня 2002 року серії ІІ-ЧР № 040658.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Черкаської області через Чорнобаївський районний суд Черкаської області.

Суддя В.В. Чубай