Постанова

від 23.05.2007 по справі 6/724

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/724

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

23 травня 2007 р.                                                                                   № 6/724  

                           Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Невдашенко Л.П.

суддів:                                               Михайлюка М.В.

                                                Дунаєвської Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Закритого акціонерного товариства                “ Юнікон”, м. Дніпропетровськ

на рішення від 30.01.2007

у справігосподарського суду № 6/724Луганської області

за  позовом

Закритого акціонерного товариства “Юнікон”, м. Дніпропетровськ

до

3-я особа

Відкритого акціонерного товариства                  “ Алчевський металургійний комбінат”,             м. Алчевськ

Корпорація “Індустріальна спілка Донбасу”, м. Донецьк

про

стягнення 15 639,41 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –                    не з'явилися

від відповідача –              Зубова Л.І., Рудковська І.В., Гузій А.Р.,

                                             Тимошенко Г.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 30.01.2007 р. відмовлено в позові Закритого акціонерного товариства "Юнікон" до Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", 3-я особа -  Корпорація "Індустріальна спілка Донбасу" про стягнення                    15 639,41 грн. заборгованості.

Суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до ч.2 п.4 ст. 37 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода може містити, зокрема, умови про виконання зобов'язань боржника третіми особами; задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.

В даній справі, зазначає суд, мировою угодою, яка набрала законної сили та не скасована, передбачено, зокрема виконання частини зобов'язань боржника третьою особою, шляхом задоволення вимог кредиторів іншим ніж первісне зобов'язання способом.

Відповідачем у повному обсязі виконані зобов'язання за мировою угодою перед позивачем, в частині погашення 5 % заборгованості грошовими коштами, що підтверджується і позивачем.

Вимоги до відповідача в частині невиконання мирової угоди, а саме у розмірі 95 % непогашеної заборгованості є необґрунтованими, оскільки  п. 13 мирової угоди передбачено, що зобов'язання поручителя ( 3-ої особи ) –Корпорації "ІСД" перед конкурсними кредиторами по справі № 10/4б виникає із умов погасити 95 %   від загальної кредиторської заборгованості кредиторів 4-ої черги у сумі 645 137 704,91 грн. шляхом передачі цінних паперів (акцій та інших) по номінальній вартості кожному конкурсному кредитору у строк до 25.01.2006 р.

Умовами мирової угоди у справі № 10/4б встановлений порядок та визначений спосіб виконання  зобов'язань, а тому погашення заборгованості іншим способом ніж це передбачено умовами мирової угоди не можливо.

Оскаржуючи рішення господарського суду скаржник просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити посилаючись на те, що при винесенні рішення господарським судом порушено норми матеріального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що відповідно до ч.8 ст. 39 Закону України  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги  до боржника в обсязі, передбаченому мировою угодою.

Мирова угода у справі № 10/4б містить лише пропозиції третій особі укласти договори поруки з кредиторами 4- ї черги, а також наслідки виконання третьою особою зобов'язань за порукою.

Таким чином, стосовно заборгованості перед кредиторами 4- ої черги, зобов'язання боржника залишились без змін та новацій, і повинні виконуватися відповідачем, оскільки є обов'язкове для виконання рішення суду.    

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обстави справи та її повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.07.2004 р. у справі № 10/4б включено до реєстру вимог кредиторів кредиторські вимоги позивача –ТОВ "Юнікон ЛТД" (правонаступник ЗАТ "Юнікон") у сумі 16 462,54 грн.  

Кредиторські вимоги ЗАТ "Юнікон" віднесені до 4- ї черги вимог кредиторів.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду Луганської області від 28.07.2004 р. у справі про банкрутство ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" затверджено мирову угоду.

Пунктом 9 мирової угоди передбачено виконання зобов'язань у розмірі 100 % непогашених кредиторський вимог наступним чином:

частину зобов'язань у розмірі 5 % від суми непогашених кредиторських вимог виконує боржник –ВАТ "Алчевський металургійний комбінат";

виконання решти зобов'язань у розмірі 95 % непогашених кредиторських вимог приймає на себе Корпорація " Індустріальна спілка Донбасу", яка з кожним кредитором укладає договори поруки відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 12 мирової угоди зобов'язання боржника перед конкурсними кредиторами виникає із умови сплати 5 % від загальної вартості непогашеної кредиторської заборгованості конкурсних кредиторів 4-ї черги грошовими коштами у сумі 33 954 616,06 грн. на розрахунковий рахунок кожного кредитора у строк до 25.01.2005 р.

Пунктом 13 мирової угоди встановлено, що зобов'язання поручителя –Корпорації " Індустріальна спілка Донбасу" перед конкурсними кредиторами виникає із умов погасити 95 % від загальної кредиторської заборгованості конкурсних кредиторів 4-ї черги у сумі 645 137 704,91 грн. шляхом передачі цінних паперів (акцій та інших) по номінальній вартості кожному конкурсному кредитору у строк до 25.01.2006 р.

Згідно зі статтею 37 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"   мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для   боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг; одностороння відмова від мирової угоди не допускається; мирова угода може містити умови про виконання зобов'язань боржника третіми особами.

Судом встановлено, та не заперечується позивачем, що відповідач –Відкрите акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат"  в повному обсязі виконав зобов'язання за мировою угодою в частині погашення 5 % заборгованості грошовими коштами у суму 823,13 грн.

Закрите акціонерне товариство "Юнікон" звернулося з позовом до відповідача –ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" про стягнення 15 639,41 грн. заборгованості, оскільки третя особа –Корпорація "ІСД" свої зобов'язання за мировою угодою не виконала і у встановлений строк позивачу цінні папери на суму 15 639,41 грн. не передала.

Проте, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Корпорація "ІСД" вживала заходів до укладення з позивачем окремого договору, як це передбачено умовами мирової угоди, з метою задоволення кредиторських вимог шляхом передачі позивачу у власність акцій українських підприємств, але позивач фактично ухилився від врегулювання питань кредиторської заборгованості у спосіб визначений мировою угодою.

За таких обставин слід погодитися з висновком суду першої інстанції щодо відсутності законних підстав для задоволення позову.

Посилання скаржника на те, що відповідно до ч.8 ст. 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою є необґрунтованим, оскільки відповідач умови мирової угоди виконав, позаяк позивач ухиляється від виконання мирової угоди щодо укладення з майновим поручителем договору, передбаченого умовами мирової угоди.

Суд першої інстанції, при винесенні оскаржуваного рішення повно і всебічно з'ясував фактичні обставини справи, дослідив та надав оцінку як доводам позивача так і запереченням відповідача.

В решті касаційна скарга стосується спростування обставин справи, встановлених судом  першої інстанції, а також заперечень щодо оцінки судом наявних у справі доказів, тому судом касаційної інстанції до уваги не приймаються з огляду на вимоги ч.2 ст. 1115 та ч.1,2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану  господарським судом  Луганської області обставинам справи такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Луганської області від 30.01.2007 у справі № 6/724 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий, суддя                                                                       Л.Невдашенко

Судді:                                                                                             М.Михайлюк

                                                                                           Н.Дунаєвська