Ухвала

від 24.04.2012 по справі 2а/1570/10731/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2012 р.Справа № 2а/1570/10731/2011

Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

ОСОБА_1

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012р. по справі за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення від 1 грудня 2011р.,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2011р. ФОП ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення від 1 грудня 2011р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 21.11.2011р. ДПІ у Малиновському районі м.Одеси за результатами проведення виїзної планової перевірки ФОП ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. було складено акт № 5084/17- 128/НОМЕР_1.

01.12.2011р. на підставі вказаного акту було виписане податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2. Вказаним рішенням було збільшено суму грошового зобов'язання на суму 286 076,25 грн. за порушенням приписів п.п. 7.4.1 п.7.4., п.п. 7.5.1. п.7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР Про податок на додану вартість (із змінами та доповненнями), у зв'язку з чим ФОП ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 286 076,25грн., у тому числі: за основним платежем - 228 861,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -57215,25грн.

На думку позивача зазначене повідомлення-рішення №0075761701 від 1 грудня 2011р. підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає чинному законодавству, оскільки прийнято на підставі помилкових висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.

Посилаючись на вказані обставини просить позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012р. позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Малиновському районі м.Одеси №0075761701 від 1 грудня 2011р.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 21.11.2011р. ДПІ у Малиновському районі м.Одеси проводилась виїзна планова перевірка ФОП ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. На підставі акту 1 грудня 2011р. виписане податкове повідомлення-рішення №0075761701. Вказаним рішенням було збільшено суму грошового зобов'язання на 286 076,25 грн. за порушенням приписів п.п. 7.4.1 п.7.4., п.п. 7.5.1. п.7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР Про податок на додану вартість (із змінами та доповненнями), у зв'язку з чим ФОП ОСОБА_2 було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 286 076,25грн., у тому числі: за основним платежем - 228 861, 00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -57215,25 грн. Однак, позивачем надано до суду бухгалтерські документи, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту, оскільки товар був придбаний у відповідності до діючого законодавства. Виходячи з наведеного суд першої інстанції вважав, що позивач порушень податкового законодавства не допустив, а тому скасував податкове повідомлення-рішення №0075761701, яким ФОП ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 286 076,25грн

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що ДПІ у Малиновському районі м.Одеси 21 листопада 2011р. проводилась виїзна планова перевірка ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання податкового законодавства. За результатами вказаної перевірки податковими органами складено акт №5084/17-128/НОМЕР_1 від 21.11.2011р., яким виявлені порушення пп. 7.4.1 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України від 3.04.1997р. №168/97-ВР Про податок на додану вартість (із змінами та доповненнями), а саме завищення податкового кредиту за перевіряємий період на загальну суму 228 861 грн. в т. ч. липень 2010р.- 72 956грн., серпень 2010р.- на 65 788грн., вересень 2010р.- на 30 447грн., жовтень 2010р.- 28 703грн., листопад 2010р.-16 118 грн., грудень 2010р.-14 849 грн. В порушення пп. 7.4.1 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), ФОП ОСОБА_2І включено до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів податок на додану вартість в сумі 228 861грн. по податковим накладним, наданих TOB Метіз ЛТД (код 36673645 ) на суму ПДВ 53 003,84грн. та TOB Кадистонн (код 35513473 ) на суму ПДВ 17 5857,30грн.

В акті перевірки податковими органами зазначено, що позивачем для перевірки не надано договори з TOB Метіз ЛТД та TOB Кадистонн про постачання відповідного товару, що призвело до безпідставного включення позивачем податкового кредиту, відповідного звітного періоду податок на додану вартість в сумі 228 861 грн. в т. ч. липень 2010р.-72956грн., серпень 2010р.- на 65788 грн., вересень 2010р.- на 30447 грн., жовтень 2010р.- 28705 грн., листопад 2010р.-16118 грн., грудень 2010р.-14849 грн.

Судом встановлено, що в період, за який проводилась перевірки, ФОП ОСОБА_2 мав взаємовідносини з контрагентами, але на думку податкових органів, виявлено нікчемність правочинів, а саме: при опрацюванні відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкового кредиту ФОП ОСОБА_2 та податкового зобов'язання TOB Метіз ЛТД (код 36673645) та TOB Кадистонн (код 35513473 ) встановлено, що ці підприємства не декларували ПДВ в сумі відповідно 53003,84грн. та 175 857,30грн. з продажу товару ФОП ОСОБА_2

Крім того, ДПІ у Малиновському районі м.Одеси отримано постанову слідчого в ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області від 20.06.2011 Про призначення позапланової документальної перевірки у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи №089002/11, за ознаками ч.3 ст.212КК України, питання правомірності нарахування податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з TOB Олімпус-К , TOB Будперспектива-люкс , TOB Столиця-консалт , TOB Мілінайтер JIJIC , TOB ТД Фаб Україна , ПП Лемпіра групп , TOB Гринвуд , TOB Аматис , TOB Астро-Інформ , TOB Греїн-експорт , TOB Миттал-юг АНТ . TOB Транс регіон- будсервіс 7 , TOB Фармюг , TOB Феррон , TOB Кадистон , TOB Миланис-юг , TOB Тикион строй груп , TOB Будекс НТ .

В подальшому ДПІ у Малиновському районі м.Одеси отримала акт перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси по TOB Кадистонн (код 35513473) від 07.04.2011 № 555/23-513/35513473 за період липень-грудень 2010р., супровідний лист від 7.04.2011 №20656/7/23-512/11. В результаті проведеної невиїзної документальної перевірки встановлено, що податкова звітність зазначеного товариства за 2010р. практично не проводилась, довідки по формі 1 ДФ не надавались, кількість працюючих на підприємстві встановити не можливо.

Вказані обставини привели відповідача до висновку, що TOB Кадистонн штучно сформувало податковий кредит ОСОБА_2 C.L (Ж НОМЕР_1) на суму 179 687,49 грн.

Аналізуючи надані документи, судова колегія вважає, що суд першої інстанції виходив з того, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України Про податок на додану вартість . Із змісту положень наведеної норми вбачається, що право формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Пунктом 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (із змінами та доповненнями), встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами

визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у

бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від

24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №

168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують

господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх

проведення.

В межах зазначених правочинів, між позивачем та контрагентами були здійсненні

господарські операції, що підтверджується належними копіями первинних документів, а саме: копіями податкових декларацій за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад,

грудень 2010 р. з копіями розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в

розрізі контрагентів та з засвідченою копією податкового кредиту до декларації (а/с. 21-

46); копією договору поставки № 21-06/2010 від 21.06.2010 р. з TOB МЕТИЗ ЛТД

(а/с.58-59); копією договору поставки № 07/2010 від 01.07.2010 р. з TOB Кадистонн (а/с.91-92); копією договору оренди приміщення № 5 від 01.07.2010 р.; копіями платіжних доручень за оплату товару на 24 арк.; первинні документи по взаємовідносинах з TOB МЕТИЗ ЛТД ; первинні документи по взаємовідносинах з TOB Кадистонн та іншими документами наданими до справи.

Таким чином, позивач навів суду необхідні докази, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту, на підставі бухгалтерських документів та спростовують висновок податкових органів.

Зазначені обставини свідчать про те, що ФОП ОСОБА_2 правомірно, у відповідності до Закону України Про податок на додану вартість сформовано податковий кредит, порушень при цьому допущено не було, а тому податкове повідомлення-рішення №0075764701 від 1 грудня 2011р., підлягає скасуванню, як таке, що прийнято в супереч діючому законодавству.

За правилами ст.215ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину строєною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першої -третьою, п'ятою та шостою статті 203цього Кодексу. Недійсними є правочини, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах , встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З наведених норм цивільного законодавства вбачається, що податковим органам не надано права визнавати правочині недійсними, оскільки жодна із сторін договору не заперечувала його дійсність. Зазначені правочини мають бути визнані нікчемними тільки в судовому порядку, як зазначено в ч.3 ст.215ЦК України.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що при формуванні податкового кредиту ФОП ОСОБА_2 порушень не допустив, на підтвердження правомірності своїх дій надав необхідні документи. Також дійшов правомірного висновку про те, що податкові органи не наділені повноваженнями визнавати угоди між сторонами нікчемними.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси - без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012р. - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

ОСОБА_1