Ухвала

від 21.06.2017 по справі 815/5845/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/5845/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю СОК ТРЕЙД на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю СОК ТРЕЙД до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2016 року ТОВ СОК ТРЕЙД звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.05.2016р. №0000311403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 54 588 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 27 294 грн.

Позов обґрунтовувало тим, що під час проведення перевірки податковому органу надано всі належним чином оформлені первинні документи в підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ Бакто Груп та ТОВ Денера Союз , у зв'язку з чим висновки ДПІ у Приморському районі м. Одеси про заниження податку на додану вартість за такими господарськими операціями є безпідставними. Позивач вважає необґрунтованим посилання ДПІ на невідповідність основних видів діяльності наданим послугам по ТОВ Бакто Груп та відвантаженого товару по ТОВ Денера Союз , та зазначає, що коди діяльності контрагентів, вказані в ЄДРПОУ, є основними, але не виключними видами діяльності, які можуть здійснювати підприємства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2017р. позов ТОВ СОК ТРЕЙД залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ТОВ СОК ТРЕЙД подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з не повним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що електронний звіт про результати просування сайту, складений ТОВ Бакто Груп , є внутрішнім документом між суб'єктами господарювання та носить лише інформативний характер для замовника послуги - ТОВ СОК ТРЕЙД , а тому висновки суду першої інстанції, що вказаний звіт не є достатнім доказом факту реальності здійснення господарської операції, з посиланням на відсутність у ньому окремих реквізитів первинних документів, є безпідставними.

Також, апелянт посилається на те, що чинним законодавством не встановлено обов'язку платників податків перевіряти контрагентів на можливу їх фіктивність, а тому наявність вироку Печерського районного суду м.Києва від 18.05.2016р. по справі №757/17731/16-к, яким засновника та директора ТОВ Денера Союз ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.205, ч.1 ст.358 КК України, не є підставою для висновку, що господарські операції з вказаним підприємством не здійснювалися.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, представник ТОВ СОК ТРЕЙД подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, а тому, на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Предметом спору є податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 05.05.2016р. №0000311403, яким ТОВ СОК ТРЕЙД збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 54 588 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 27 294 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту від 15.04.2016р. №2454/15-15-14-03/32642016 Про проведення невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ СОК ТРЕЙД , код за ЄДРПОУ 32642016, з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.11.2015р. по 30.11.2015р. під час проведення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ Денера Союз (код за ЄДРПОУ 39776953) та ТОВ Бакто Груп (код за ЄДРПОУ 39793729) за листопад 2015 року, їх реальності та повноти відображення в обліку та звітності , у висновках якого зафіксовано порушення позивачем п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за листопад 2015 року на суму 54587,5 грн.

Зокрема, в акті перевірки від 15.04.2016р. №2454/15-15-14-03/32642016 ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області не визнала наявності у ТОВ СОК ТРЕЙД права до віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладених, виписаних товариству в листопаді 2015 року за наслідками здійснення господарських операцій з постачальниками товарів (робіт, послуг) ТОВ Бакто Груп (договори № 3010/15 від 30.10.2015р. та № 0211/15 від 02.11.2015р.) та ТОВ Денера Союз (договір №2011 від 10.11.2015р.), з посиланням на окремі недоліки первинних документів, наданих до перевірки в підтвердження виконання умов договорів, та податкову інформацію щодо господарської діяльності підприємств-постачальників.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ТОВ СОК ТРЕЙД про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.05.2016р. №0000311403, дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, доведено порушення позивачем п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, зафіксовані актом перевірки від 15.04.2016р. №2454/15-15-14-03/32642016, у зв'язку з чим визначення позивачу на підставі такого акту до сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість та нарахування штрафних санкцій є законним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Так, відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи зі змісту ст.ст. 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, обов'язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Про відсутність реального характеру господарських операцій в залежності від їх предметності можуть свідчити доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Суд першої інстанції встановив, що 10.11.2015р. між ТОВ СОК ТРЕЙД , як Покупцем, та ТОВ Денера Союз , як Продавцем, укладено договір поставки №2011, за умовами якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує товар (аналізатор газів на базі хроматографа Clarus). Загальна сума договору складає 107662,50 грн.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано суду податкову накладну від 30.11.2015р., видаткову накладну №505 від 30.11.2015р., товарно-транспорту накладну №06-3011 від 30.11.2015р., довіреність №21-2 від 30.11.2015р. Також, в підтвердження подальшої реалізації придбаного у ТОВ Денера Союз товару, зокрема, продажу його ТОВ Науково-виробниче об'єднання Технологія Процеси Контроль , позивачем надано договір купівлі-продажу №1/15 від 23.11.2015р., специфікацію, видаткову накладну №РН-0000016 від 29.01.2016р., товарно-транспортну накладну від 29.01.2016р. №2901, довіреність №31 від 04.01.2016р.

21.12.2015р. між ТОВ Денера Союз та ТОВ Агроінвестплюс укладено договір про відступлення права вимоги №2112, згідно якого ТОВ Денера Союз передало ТОВ Агроінвевстплюс право вимоги за договором поставки №2011 від 10.11.2015р. Згідно платіжного доручення №28 від 23.12.2015р. ТОВ СОК ТРЕЙД сплатило ТОВ Агроінвсетплюс за договором від 21.12.2015р. кошти в розмірі 21250,50 грн.

Підставою для висновку про безтоварність вказаних господарських операцій в акті перевірки від 15.04.2016р. №2454/15-15-14-03/32642016 ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області зазначила, що позивачем, під час проведення перевірки, не надано пояснень на яких умовах використовувався автомобіль Skoda Oktavia Combi водієм ОСОБА_2, відомості щодо якого містяться в товарно-транспортній накладній.

Також, в акті перевірки зафіксовано неможливість встановлення походження придбаного у ТОВ Денера Союз товару (аналізатор газів на базі хроматографа Clarus), у зв'язку з ненаданням до перевірки сертифікатів або будь-яких інших документів по обладнанню, яке розроблено та виготовляється фірмою PerkinElmer.

В оскаржуваній постанові суд першої інстанції не взяв до уваги доводи ТОВ СОК ТРЕЙД щодо безпідставності таких висновків відповідача, так як встановив, що вироком Печерського районного суду м. Києва від 18.05.2016р. по справі №757/17731/16-к, який набрав законної сили 18.06.2016р., ОСОБА_1, який є засновником та директором ТОВ Денера Союз , визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.205, ч. 1 ст. 358 КК України. З посиланням на ч.4 ст.72 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ СОК ТРЕЙД безпідставно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ Денера Союз з огляду на наявність вироку суду у відношенні директора контрагента позивача.

В апеляційній скарзі апелянт вважає безпідставним посилання суду на вказаний вирок як на єдину підставу для висновку про неправомірність формування ТОВ СОК ТРЕЙД у листопаді 2015 року податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ Денера Союз , зазначаючи, що вироком Печерського районного суду м. Києва від 18.05.2016р. по справі №757/17731/16-к не встановлено жодних обставин відносно ТОВ СОК ТРЕЙД , а встановлені вказаним вироком обставини не спростовують реальність спірних господарських операцій, так як фінансово-господарські відносини між ТОВ СОК ТРЕЙД та ТОВ Денера Союз у рамках даної кримінальної справи не досліджувалися.

Колегія суддів не бере до уваги такі доводи апелянта, оскільки з матеріалів справи вбачається, що як договір поставки №2011 від 10.11.2015р., так і податкову й видаткову накладні від імені ТОВ Денера Союз підписано директором ОСОБА_1, який, як встановлено вироком Печерського районного суду м. Києва від 18.05.2016р. по справі №757/17731/16-к, не має відношення до фінансово-господарської діяльності товариства, зареєстрував підприємство на своє ім'я за винагороду.

У постанові Верховного Суду України від 5 березня 2012 року (справа № 21-421а11) міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Колегія суддів вважає, що позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши стосунки з особами, які штучно створювали документообіг з метою імітації господарських операцій. Позивач є суб'єктом господарювання, повинен знати порядок складання і оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів, зобов'язаний вживати заходи запобігання будування схем ухилення від сплати податків за його участі.

А відтак, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність у ТОВ СОК ТРЕЙД права на формування податкового кредиту на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ Денера Союз .

Суд першої інстанції встановив, що 30.10.2015р. між ТОВ СОК ТРЕЙД , як Замовником, та ТОВ Бакто Груп , як Виконавцем, укладено договір №3010/15 про надання послуг, за умовами якого Виконавець надає Замовнику послуги обслуговування системи безпеки офісу, налаштування системи, перевірка збоїв системи, контроль роботи системи терміном 30-ти календарних днів.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до суду акт здачі-приймання виконаних робіт №3011/652 від 30.11.2015р. на суму 13800 грн., податкову накладну від 30.11.2015р.

04.12.2015р. між ТОВ Бакто Груп та ТОВ Агроінвестплюс укладено договір про відступлення права вимоги №0212 БСТ, згідно якого ТОВ Бакто Груп передало ТОВ Агроінвевстплюс право вимоги за договором обслуговування системи безпеки офісу №3010/15 від 30.10.2015р. Згідно платіжного доручення №24 від 23.12.2015р. ТОВ СОК ТРЕЙД сплатило ТОВ Агроінвсетплюс за договором №0212 БСТ від 04.12.2015р. кошти у розмірі 1380 грн.

Актом перевірки від 15.04.2016р. №2454/15-15-14-03/32642016 ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області зафіксувала ненадання позивачем документів, що свідчать про наявність системи сигналізації, системи відеоспостереження, облік, придбання, договори з пультом охорони, інші документи, що супроводжують використання систем. Також, зазначено, що: наданий товариством договір оренди №5 від 09.12.2011р. не відповідає вимогам ЦК щодо нотаріального посвідчення; в договорі №3010/15 від 30.10.2015р. відсутні посилання на наявність у ТОВ Бакто Групп ліцензії МНС.

Суд першої інстанції частково не погодився з такими висновками акту перевірки, зазначивши, що договір оренди №5 від 09.12.2011р. укладений строком менше аніж на один рік, а тому він не підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Також, суд визнав безпідставними посилання контролюючого органу про здійснення ТОВ Бакто Групп охоронної діяльності, яка підлягає ліцензуванню, оскільки дійшов висновку, що налаштування систем, за допомогою яких здійснюється охоронна діяльність, не є тотожним поняттю охоронної діяльності.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що на підставі договору оренди №5 від 09.12.2011р. ТОВ СОК ТРЕЙД орендувало у фізичної особи ОСОБА_3 Уолф громадянина ОСОБА_4 Швеція приміщення для розміщення офісу. Згідно акту прийняття-передачі №1 від 09.12.2011р. об'єкт оренди передається позивачу з системою пожарної безпеки, системою охорони офісу (сигналізація), системою автоматичного закриття і відкриття дверей.

Так як договір укладався терміном дії на один рік, позивачем надано договір оренди №6/15 від 01.01.2015р. та акт прийняття-передачі від 01.01.2015р., згідно якого не вбачається, що об'єкт оренди передано разом із системою пожарної безпеки, системою охорони офісу (сигналізація), системою автоматичного закриття і відкриття дверей.

У зв'язку з цим, суд першої інстанції не взяв до уваги посилання товариства на договір оренди №5 від 09.12.2011р., який не був чинним станом на листопад 2015 року, та дійшов висновку про недоведеність позивачем фактичного отримання від ТОВ Бакто Груп послуг обслуговування системи безпеки офісу, налаштування системи, перевірки збоїв системи, контролю роботи системи за договором від 30.10.2015р. №3010/15, оскільки згідно нового договору оренди №6/15 від 01.01.2015р. не вбачається передачі системи безпеки офісу.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що при вирішенні спору судом не враховано, що орендні взаємовідносини між ТОВ СОК ТРЕЙД та фізичною особою ОСОБА_3 Уолф почалися ще в 2011 році на підставі договору №5 від 09.12.2011р. та до цього часу не припинені. Актом приймання-передачі №1 разом з об'єктом оренди передані система пожежної безпеки, система охорони офісу (сигналізація), система автоматичного відкриття/закриття дверей, які функціонують до цього часу.

Апеляційний суд критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки за умовами пункту 9 договору оренди №5 від 09.12.2011р. договір вступає в силу 01.01.2012р. та діє до 31.12.2013р. Дію даного Договору може бути пролонговано на новий строк шляхом підписання сторонами додаткових угод.

При цьому, ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій ТОВ СОК ТРЕЙД не надано додаткових угод, з яких являлося б за можливе встановити, що станом на листопад 2015 року вказаний довір був чинним. А відтак, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги посилання ТОВ СОК ТРЕЙД на умови договору оренди №5 від 09.12.2011р.

З матеріалів справи вбачається, що 02.11.2015р. між ТОВ СОК ТРЕЙД , як замовником, та ТОВ Бакто Груп , як виконавцем, укладено договір № 0211/15 про надання послуг, за умовами якого ТОВ Бакто Груп надає позивачу такі послуги: роботи по дороботці сайту http:/www.soctrade.in.ua. Замовник здійснює оплату робіт після виконання договору.

Згідно Додатку 1 до зазначеного договору ТОВ Бакто Груп надало позивачу наступні послуги: просунення сайту в ТОП-10 в пошукових системах - 50640 грн.; просунення сайту soctrade.in.ua в мережі Інтернет - 54220 грн., наповнення карток товару та bug-тестування сайту - 66860 грн. Усього вартість послуг з ПДВ - 206064 грн.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано суду акти здачі-приймання виконаних робіт від 30.11.2015р. №3011/648 на суму 60768 грн., №3011/649 на суму 65064 грн., №3011/651 на суму 80232 грн., податкові накладні, звіт про результати просування сайту за листопад 2015 року.

Суд першої інстанції встановив, що 01.12.2015р. між ТОВ Бакто Груп та ТОВ Агроінвестплюс укладено договір №0112 БСТ про відступлення права вимоги за договором №0211/15, згідно якого ТОВ Бакто Груп передало ТОВ Агроінвевстплюс право вимоги за договором обслуговування сайту. Згідно платіжних доручень від 23.12.2015р. ТОВ СОК ТРЕЙД сплатило ТОВ Агроінвсетплюс за договором №0112 БСТ від 01.12.2015р. кошти. Згідно картки рахунку від 30.11.2016р. заборгованість позивача перед контрагентом ТОВ Бакто Груп відсутня.

В обґрунтування висновку про завищення ТОВ СОК ТРЕЙД податкового кредиту за вказаними господарськими операціями в акті перевірки від 15.04.2016р. №2454/15-15-14-03/32642016 ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області зазначила, що за даними ЄРПН зазначені у договорі послуги здійснюють постійно різні суб'єкти господарювання, у тому числі ТОВ Бакто Групп , види діяльності яких не відповідають наданим послугам, враховуючи, що сайт в мережі багато років та містить вказівку на розробника та повну інформацію щодо просунення сайту.

Надаючи правову оцінку висновкам відповідача в цій частині та доводам позивача про їх необґрунтованість, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані ТОВ СОК ТРЕЙД акти виконаних робіт, договір та звіт про результати просування сайту є недостатнім доказом факту реальності здійснення господарської операції, оскільки із наданого звіту не вбачається ким виконаний зазначений звіт та ким був прийнятий, відсутні будь-які дані щодо виконавця, дата його складання, та особи, яка його прийняла, звіт не підписаний ТОВ Бакто Групп та ТОВ СОК ТРЕЙД , а тому неможливо встановити, що саме зазначеним контрагентом позивача було виконано зазначений звіт.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що звіт про результати просунення сайту складений ТОВ Бакто Групп та відправлений на електронну адресу ТОВ СОК ТРЕЙД є внутрішнім документом між суб'єктами господарювання та носить більш інформативний характер для замовника послуги. Такий звіт не є первинним документом і, відповідно, не має містити обов'язкових реквізитів, передбачених ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

З цього приводу, колегія суддів зазначає, що будь-які документи (в тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якою відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та/або суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги наданий ТОВ СОК ТРЕЙД звіт про результати просування сайту через відсутність у ньому будь-яких ідентифікуючих ознак щодо виготовлення його саме на виконання умов договору №0211/15 від 02.11.2015р.

Також, суд першої інстанції виходив з того, що за умовами договору №0211/15 від 02.11.2015р. Замовник здійснює оплату робіт після виконання договору. Згідно платіжних доручень № 21,22, 23 від 23.12.2015р. позивач сплатив ТОВ Агроінвсетплюс за договором про відступлення права вимоги кошти у розмірі 8023 грн., 6506,40 грн. та 6076,80 грн. відповідно. Борг за зазначеним договором та договором №3010/15 від 30.10.2015р. був сплачений позивачем ТОВ Міолакс (на підставі договору про відступлення права вимоги від 06.04.2016р., укладеного між ТОВ Міолакс та ТОВ Агроінвестплюс ), лише 26.04.2016р., що не відповідає строку, встановленому у договорі № 0211/15 від 02.11.2015р.

В апеляційній скарзі відсутні пояснення чи спростування вказаних висновків суду першої інстанції.

З врахуванням всіх встановлених обставин в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку, що надані позивачем документи підтверджують лише документування операцій з придбання товару (послуг) у ТОВ Бакто Груп та ТОВ Денера Союз , а сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що такі поставки товару (послуг) мали місце, тому наявні у позивача первинні документи, зокрема податкові та видаткові накладні, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

А відтак, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність податкового повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 05.05.2016р. №0000311403 та про відсутність підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю СОК ТРЕЙД залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Семенюк Г.В.

ОСОБА_5