Рішення

від 08.06.2017 по справі 234/1421/17

КРАМАТОРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 234/1421/17

Провадження № 2/234/1537/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2017 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:

судді Марченко Л.М.

за участю секретаря Овчарової Ю.Д.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданню у м.Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ по газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.

Згідно позову, з 1989 року ОСОБА_2 працювала на ПАТ Донецькоблгаз у Горлівському УГГ та на підставі наказу №97/к була звільнена 30.06.2015 року за угодою сторін. В порушення ст.116 КЗпП України у день звільнення з нею не було проведено повного розрахунку. Відповідно до довідки Горлівського УГГ від 01.07.2015 року заборгованість по зарплаті становить за квітень 2015 року - 1007,09 грн., за травень 2015 року - 2886,23 грн., за червень 2015 року - 3802,03 грн., а всього - 7695,35 грн. Позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь зазначену заборгованість, а також на підставі ст.117 КЗпП України середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.06.2015 року по день звернення до суду 25.01.2017 року в сумі 69696 грн.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовну заяву підтримав та просив вимоги задовольнити.

У судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, а також письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що всі первинні бухгалтерські та кадрові документи залишилися у приміщеннях структурних підрозділів (філій), розташованих на території, захопленої незаконними збройними формуваннями, у зв'язку з чим ПАТ Донецькоблгаз не володіє фінансово-господарською документацією, на підставі якої може визнати або спростувати позов ОСОБА_2 З приводу захоплення відокремлених структурних підрозділів порушено кримінальне провадження. Стосовно стягнення середнього заробітку відповідно до ст.117 КЗпП України представник відповідача послався на наявність у підприємства сертифікатів про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), з огляду на які та положення ст.ст.617, 263 ЦК України просив відмовити в позові в повному обсязі.

Суд, дослідивши надані позов, заяви, заперечення та докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Так з копії трудової книжки ОСОБА_2 вбачається, що останню було прийнято на роботу до Горлівського УГГ 23.03.1989 року та звільнено з посади контролера 3 розряду служби обліку газу 30.06.2015 року за ст.36 п.1 КЗпП України за угодою сторін. (а.с.13-16)

В порушення ст.116 КЗпП України, в якій зазначено, що при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок, з позивачкою ОСОБА_2 не було проведено повного кінцевого розрахунку.

В підтвердження вказаних обставин позивачка посилалася на довідку Горлівського УГГ (а.с.12), однак вказану довідку суд не може прийняти як належний та допустимий доказ, оскільки остання видана на території, яка тимчасово не підконтрольна Україні, тому не може вважатися дійсною.

Разом з тим, на підставі ухвали суду про витребування доказів від 16.05.2017 року були надані офіційні відомості Головним управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про нараховану та виплачену позивачу заробітну плату, нарахований та перерахований в бюджет ПДФО за 2015 рік (поквартально) та управлінням Пенсійного фонду України у м.Краматорську про нараховану позивачу заробітну плату за квітень-червень 2015 року.

Відомості, що маються у вказаних досліджених у судовому засіданні документах, суд вважає достовірними та правдивими, оскільки вони надані відповідними державними органами, уповноваженими на облік такої інформації.

Вирішуючи питання про суму заборгованості по зарплаті суд враховує, що -

згідно ст.167 Податкового кодексу України у 2015 році ставка податку з доходів фізичних осіб, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати (12 180 грн. у 2015 році), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, становила 15%;

згідно ст.168 Податкового кодексу України з 01.01.2015 року із загального місячного (річного) оподатковуваного доходу резидента взивається військовий збір за ставкою 1,5% від об'єкта оподаткування, визначеного п.п.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України;

згідно ст.7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах 1 і 2 цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача. Згідно ст.8 вказаного Закону у 2015 році з нарахованої заробітної плати найманого працівника утримується єдиний соціальний внесок в розмірі 3,6%;

згідно Податкового кодексу України та ст.4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідальним за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) податків та зборів до бюджету з доходів у вигляді заробітної плати є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку, то заборгованість по зарплаті, яка належить до виплати позивачу, слід визначити за відрахуванням передбачених законодавством податків та зборів, а саме:

Нарахована відповідачем заробітна плата позивачці ОСОБА_2 у 2015 році склала: у квітні - 2356,17 грн., у травні - 2515,73 грн., у червні - 4640,02 грн. Всього за 2-й квартал нараховано - 9511,92 грн.

Єдиний соціальний внесок: 9511,92 грн. х 3,6% = 342,43 грн.

Прибутковий податок (ПДФО): (9511,92 грн. - 342,43 грн.) х 15% = 1375,42 грн.

Військовий збір: 9511,92 грн. х 1,5% = 142,68 грн.

Належить до виплати: 9511,92грн. - 342,43грн. - 1375,42грн. - 142,68грн. = 7651,39 грн.

За вказаний період позивачці виплачено 1701,19 грн.

Тобто ОСОБА_2 належить до виплати: 7651,39 грн. - 1701,19 грн. = 5950,20 грн.

Таким чином, з відповідача ПАТ Донецькоблгаз на користь позивачки ОСОБА_2 слід стягнути заборгованість по зарплаті за квітень-червень 2015 року в сумі 5950,20 грн.

Також позивачка просить про стягнення середнього заробітку за весь час затримки з моменту звільнення з роботи 30.06.2015 року по день звернення з позовом до суду 25.01.2017 року в розмірі 69696 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову в цій частині, надав суду копії сертифікатів (висновків) ТПП України про настання обставин непереборної сили та з огляду на триваючі складнощі у здійсненні господарської діяльності, захоплення незаконними збройними формуваннями частини матеріальної бази, недоотримання прибутку, унеможливлення виконання зобов'язань, зокрема грошових зобов'язань, в тому числі по оплаті праці, просив в позові в цій частині відмовити.

З цього приводу суд зазначає наступне:

Згідно із ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, за положеннями ст.117 КЗпП України обов'язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку проте, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини у невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України.

Згідно ст.4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно ч.1 ст.9 ЦК України кореспондується з вищевказаною статтею КЗпП України щодо застосування ЦК України до врегулювання відносин, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами.

З огляду на неврегульованість трудовим законодавством відносин з приводу відшкодування майнової та моральної шкоди, положення цивільного законодавства можуть поширюватися на ці відносини.

Так, ст.617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У п.1 ч.1 ст.263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Відповідно до ст.14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Відповідно до висновку Торгово-промислової палати України від 19.06.2014 року №1562/05-4 встановлено, що у зв'язку з дуже складними умовами, що існують в регіоні, що зумовлено проведенням активних бойових дій, забезпечення безперебійного газопостачання природним газом населення та промислових підприємств, а також виконання інших своїх зобов'язань у повному обсязі є неможливим. На об'єктах, підпорядкованих ПАТ Донецькоблгаз відбувалися непоодинокі випадки застосування вибухонебезпечних речовин, підрив і пошкодження надземних і підземних газопроводів, напади та травмування персоналу, викрадення невідомими особами майна підприємства. ТПП України підтверджує, що вищевказані події на території Донецької області є обставинами непереборної сили (форс-мажору), що унеможливлюють здійснення господарської діяльності ПАТ Донецькоблгаз . Початок дії обставин непереборної сили - 07.04.2014 року, які продовжують тривати по теперішній час. Дату закінчення терміну дії обставин непереборної сили на момент видачі даного висновку встановити неможливо.

Відповідно до висновку Торгово-промислової палати України від 30.07.2014 року №2059/05-4 встановлено, що для ПАТ Донецькоблгаз засвідчується настання обставин непереборної сили з 01.07.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) ТПП України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що вина ПАТ Донецькоблгаз у затримці виплати ОСОБА_2 належних при звільненні сум у строки, визначені ст.116 КЗпП України, відсутня, у зв'язку з чим в частині позову про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні слід відмовити.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, Закону України Про судовий збір судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно задоволеному позову.

Керуючись ст.ст.8,14,15,215,223 ЦПК України, ст.ст.116, 117 КЗпП України, ст.ст.617, 263 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі за квітень-червень 2015 року в сумі 5950,20 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 20 коп.).

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз на користь держави судовий збір в сумі 640 грн. (шістсот сорок гривень 00 коп.)

На рішення суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.М.Марченко