Постанова

від 23.05.2007 по справі 12/179-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/179-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

23 травня 2007 р.                                                                          Справа № 12/179-07

за позовом Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції (22000 Вінницька область, м. Хмільник, вул. Леніна, 29)

до   1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Коровай»(22000 Вінницька область, м. Хмільник, вул. Леніна, 101, ідент. код 32505653)

       2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт-М»(03187, м. Київ, вул. Маршала Якубовського, 2-В, кв. 108, ідент. код 31303286)

про  визнання недійсною простої письмової угоди, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коровай», ідент. код 32505653 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт-М», ідент. код 31303286, із застосуванням наслідків, передбачених ст.208 ГК України, а саме: стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коровай»на користь держави вартості отриманих ним по угоді послуг по ремонту даху на загальну суму 72138,18 грн.

Суддя                                        М. Кожухар

Секретар судового засідання  Т. Геєчко

Представники:

позивача       - Баранюк І.Г. –за дорученням

відповідачів   - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

        Подано позов про визнання на підставі п. 1 ст. 207 ГК України недійсною простої письмової угоди, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коровай»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт-М», з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, із застосуванням наслідків, передбачених ст. 208 ГК України, зокрема –стягненням з відповідача -1 на користь держави вартості отриманих ним по цій угоді послуг по ремонту даху на загальну суму 72138,18 грн. (в тому рахунку: ПДВ –12023,03 грн.).

        Відповідач-1 правом участі у розгляді справи не скористався.

        Надіслані на адресу Відповідача-2 ухвали суду та судові повістки повернулись з поштовою відміткою про відсутність даної особи за вказаною адресою.

        Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням  юридичної  особи  є  адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.  

        Місцезнаходження юридичної особи зазначається у бланку свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (п. 3 ст. 9   Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, далі - Закон № 755-ІУ). Відомості про місцезнаходження юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру (ст. 17 Закону № 755-ІУ).

        У  разі,  якщо  зміна  відомостей про юридичну особу,  які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами до установчих документів юридичної особи або не підлягає державній реєстрації, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов'язаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі (ст. 19 Закону № 755-ІУ).

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю торговий дім "Вердикт-М" є: м. Київ, вул. Якубовського, 2В, к. 108.

        Ухвали та повістки суду надіслані відповідачу за цією адресою. Розшук судом сторони у справі, у разі відсутності її за місцем знаходження відповідно до його реєстраційних документів, законодавством не передбачений.

         Представник позивача висловив думку про можливість розгляду даної справи без участі відповідачів.

         З урахуванням наведеного, суд вважає за можливий розгляд справи без представників відповідачів.

         Позовні вимоги мотивовані наступним.

         Хмільницькою об'єднаною державною податковою інспекцією проведено планову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю „Коровай" за період з 01.10.2004 р. по 01.01.2006 р, за наслідками якої складено акт № 20-23-32505653 від 06.03.2006 року. В ході перевірки встановлено факт взаємовідносин ТОВ «Коровай»з товариством з обмеженою відповідальністю „Вердикт - М" код ЄДРПОУ 31303286 м. Київ, вул. Маршала Якубовського, 2-В, кв.108. Згідно простої письмової угоди Відповідач-2 надав послуги Відповідачу -1  по ремонту даху, що стверджується податковою накладною № 328 від 16.11.2005 р. на суму 72138,18 грн. ( в тому рахунку ПДВ 12023-03 грн.). Оплата Відповідачем-1 виконаних робіт документально не підтверджена, тобто він свого зобов'язання не виконав по даний час, і фактично порушив зобов'язання перед Відповідачем –2. Кошти по ПДВ до державного бюджету не перераховані, чим завдано значні збитки державі.  Згідно з  п. 2.1 другого розділу інформаційної довідки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 4719/7/23-702 від 14.03.2006 року з 01.01.2004 року ТОВ „Вердикт - М" не звітує до ДПІ у Голосїївському районі м. Києва, а також не знаходиться за юридичною адресою, що стверджується актом перевірки місцезнаходження №15-138/2483 від 27.11.2002 р. та листом ВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №1430/7/26-130 від 12.05.2006 р.

У відповідності до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Несплата податку на додану вартість руйнує систему оподаткування, що створена в інтересах держави. Угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, ухилення фізичних чи юридичних осіб від оподаткування, є такими, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. У відповідності до п.1 ст.207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Право органів державної податкової служби на звернення до суду з такими позовними вимогами передбачено п.11 ч.1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" /зі змінами та доповненнями/.

          Заслухавши пояснення представника позивача, який позовні вимоги підтримав, дослідивши та оцінивши надані документи, суд дійшов такого висновку.

          Відповідно до ч. 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

         Частиною 1 Господарського кодексу України  встановлено, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

         Відповідно до ч. 1 статті 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що  вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї  першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

        У порушення названих вимог Закону позивач не надав суду письмову угоду, яку просить визнати недійсною, та жодного документу, який би підтверджував укладення відповідачами такої угоди. Акт № 20-23032505653 від 06.03.2006 р. «Про результати планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Коровай»(код ЄДРПОУ 32505653) за період з 01.10.2004 р. по 01.01.2006 р.», на який посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, не містить даних про укладення такої угоди, або про виконання Відповідачем -2 робіт для Відповідача-1, що оформлені податковою накладною № 328 від 16.11.2005 р.

        Позивачем в позовній заяві не вказано, у кого з відповідачів був умисел на укладення угоди, суперечної інтересам держави і суспільства. Його представник в судовому засіданні посилався на те, що такий умисел був у ТОВ «Коровай», тому з нього має бути стягнуто вартість отриманих робіт на користь державного бюджету. Однак, у чому полягає умисел ТОВ «Коровай»і чим стверджується його наявність у цього товариства, представник позивача суду не пояснив.

        Навіть за наявності оспорюваного договору, невиконання Відповідачем -1 обов'язку по оплаті робіт, виконаних Відповідачем-2, а також невиконання сторонами вимог податкового законодавства, про що йдеться у позовній заяві, не є підставою для визнання угоди недійсною відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України.

        З урахуванням наведеного, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

        Керуючись розділом УП, ст.ст. 7, 71, 86, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

        В задоволенні позову відмовити.

        Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

        Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

        У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

Суддя                                                        М. Кожухар

Повний текст постанови складено 29.05.2006 р.