Рішення

від 27.06.2017 по справі 513/1047/16-ц

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/1047/16-ц

Провадження № 2/513/73/17

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2017 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді Бучацької А.І., секретаря Златіної О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоселівської сільської ради Саратського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

17 жовтня 2016 року позивачка звернулась з позовом до відповідача, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на: житловий будинок, розташований по вул. Павлова, № 28, в с. Новоселівка, Саратського району Одеської області; земельні ділянки площею 0,59 га та площею 3,70 га, відповідно, що належали ОСОБА_2, який помер 18 березня 2008 року.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як державні акти серії ЯГ № 930056 та серії ОД № 070479 втрачено, а на житловий будинок відсутні правовстановлюючі документи на ім'я спадкодавця.

З приводу втрати державних актів вона подавала оголошення в обласній газеті Одеські Вісті № 23 (4846) від 26 березня 2016 року.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позов та просили його задовольнити. В судове засідання на 27 червня 2017 року не з'явились, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримали та просили його задовольнити (а.с.119).

Представник Новоселівської сільської ради Саратського району Одеської області, якого належним чином повідомили про день, час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення позову (а.с. 117).

Заслухавши позивачку та її представника, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Ст.ст.1216, 1217 ЦК України визначають, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи (спадкодавця), яка померла, до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частина 1 ст. 1223 ЦК України встановлює, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. ч.1,3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї.

Ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до пунктів 1, 4 Прикінцевих та перехідних положень діючого ЦК України цей кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 1 січня 2004 року.

Згідно до ч.3 ст.3 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Таким чином, час і підстави виникнення права власності на житловий будинок у спадкодавця визначаються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, а підстави спадкування зазначеного майна визначаються законом, який діяв на час відкриття спадщини, тобто згідно з положеннями книги шостої ЦК України (в редакції 16 січня 2003 року).

Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затверджена наказом Міністерства юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 р. N 45/5, яка діяла на час виникнення правовідносин щодо права власності на спірний будинок, та втратила чинність згідно з наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року N 18/5), визначала, що підтвердженням належності житлового будинку (частки будинку) відчужувачу, розмір будинку та земельної ділянки, на який він розташований, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету селищної, сільської ради народних депутатів.

Пункт 4, 20 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ, в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах.

Як видно з технічного паспорту, спірний будинок з господарськими будівлями був збудований в 1965 році (а.с. 20), до введення в дію діючого ЦК України. Вартість зазначеного житлового будинку складає 188583 гривні. Згідно виписки з погосподарської книги Новоселівської сільської ради Саратського району Одеської області, особовий рахунок № 0360, власником житлового будинку за адресою: Одеська область Саратський район с. Новоселівка, вул. Павлова, № 28, рахувався ОСОБА_2 (а.с. 13-14).

ОСОБА_2 залишив заповіт, посвідчений 23 грудня 2003 року секретарем Новоселівської сільської ради Саратського району Одеської області, реєстровий № 31, відповідно до якого позивачку призначено спадкоємцем усього належного спадкодавцю на момент смерті майна. Даний заповіт є чинним, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 96).

ОСОБА_2 помер 18 березня 2008 року, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії І-ЖД № 130460, виданим Новоселівською сільською радою Саратського району Одеської області 19 березня 2008 року (а.с. 7).

До дня своєї смерті він проживав разом з позивачкою в с. Новоселівка Саратського району Одеської області, вул. Павлова, № 28, що підтверджено довідкою № 410 від 14 квітня 2016 року Новоселівської сільської ради Саратського району Одеської області (а.с. 40).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями під № 28, розташований по вул. Павлова в с. Новоселівка Саратського району Одеської області (а.с. 15-33);

земельну ділянку площею 0,5932 га, розташованої на території Новоселівської сільської ради Саратського району Одеської області для ведення особистого селянського господарства, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 070479, яка згідно витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 5124583900:01:001:0171 належала йому (а.с. 9, 110-112);

земельну ділянку площею 3,7009 га, розташованої на території Новоселівської сільської ради Саратського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯГ № 930056, яка згідно витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 5124583900:01:002:0557 належала йому (а.с. 12, 120-124).

Позивачка, як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину, тому що на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем та у встановлений законом строк подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Свідоцтва про право на спадщину не отримувала. Вказані обставини підтверджуються копією спадкової справи (а.с. 62-73) та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину).

Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщинуо нотаріус позивачці відмовив (а.с. 38).

За таких обставин суд вважає необхідним позов задовольнити, визнавши за позивачкою право власності на вказане спадкове майно.

Керуючись ст. ст. 1216-1218, ч.1 ст.1223, 1268-1270 ЦК України, ст.ст.3-8, 10, 11, ч.1-2 ст.209, ст. ст. 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на таке майно:

житловий будинок з господарськими спорудами під 28 (двадцять восьмим) номером, розташований по вулиці Павлова в с. Новоселівка Саратського району Одеської області, що належав ОСОБА_2, який помер 18 березня 2008 року;

земельну ділянку площею 0,5932 га, розташовану на території Новоселівської сільської ради Саратського району Одеської області, призначену для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5124583900:01:001:0171, яка на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ОД № 070479, виданого Саратською районною державною адміністрацією Одеської області згідно розпорядження голови Саратської районної державної адміністрації Одеської області № 152/А-03 від 27 березня 2003 року, належала ОСОБА_2, який помер 18 березня 2008 року;

земельну ділянку площею 3,7009 га, розташовану на території Новоселівської сільської ради Саратського району Одеської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5124583900:01:002:0557, яка на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯГ № 930056, виданого Саратською районною державною адміністрацією Одеської області згідно розпорядження голови Саратської районної державної адміністрації Одеської області № 157/А-06 від 11 квітня 2006 року, належала ОСОБА_2, який помер 18 березня 2008 року;

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А. І. Бучацька