Постанова

від 23.06.2017 по справі 820/1498/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2017 р. № 820/1498/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

представника третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Ебугозі Дарлінгтон Ннадозіє до Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Харківська митниця ДФС, про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд: скасувати постанову від 20.01.2017 про відкриття виконавчого провадження, винесену головним державним виконавцем Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 (виконавче провадження № 53264358); скасувати постанову від 07.02.2017 про арешт майна боржника, винесену головним державним виконавцем Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 (виконавче провадження № 53264358); зобов'язати відповідача зняти арешт з транспортного засобу BMWХ6, реєстраційний номер: АХ0666ЕМ, 2008 року випуску, що належить позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1, накладений постановою від 07.02.2017 про арешт майна боржника, винесеною головним державним виконавцем Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 (виконавче провадження № 53264358).

Ухвалою суду від 19.05.2017 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Харківську митницю ДФС.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 53264358 винесена відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому є такою, що підлягає скасуванню. Також, оскільки зазначене виконавче провадження було відкрито, на думку позивача незаконно, підлягає скасуванню постанова про арешт майна боржника в межах згаданого виконавчого провадження, а відновлення своїх прав останній вбачає шляхом зобов'язання відповідача зняти арешт з його майна - транспортного засобу BMWХ6, реєстраційний номер: АХ0666ЕМ, 2008 року випуску.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, які у ній викладені.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позовної заяви відмовити з огляду не той факт, що у спірних правовідносинах державний виконавець діяв в межах Закону України Про виконавче провадження , оскільки виконавчий документ - постанова у справі про порушення митних правил, надійшов до органу ДВС в межах строку пред'явлення останнього до виконання, водночас, державний виконавець відкрив виконавче провадження у день, коли виконавчий документ йому фактично було передано на виконання, а саме: 20.01.2017. Поряд з цим, та обставина, що виконавчий документ разом з заявою про відкриття виконавчого провадження від стягувача надійшов до Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області 01.11.2016, проте фактично реєстрація останнього відбулась 20.01.2017 обумовлений тим, що реєстрація вхідної кореспонденції, яка повинна здійснюватись невідкладно, тимчасово певний період не здійснювалась, внаслідок пошкодження електронного носія, на якому зберігались сертифікати електронних ключів доступу до автоматизованої системи виконавчих проваджень. Після відновлення відповідного носія, відбулась реєстрація заяви стягувача та виконавчого документа, виконавчий документ було передано державному виконавцю та почався процес примусового виконання.

Представник третьої особи проти позову заперечував, просив у задоволенні позовної заяви відмовити зважаючи на те, що державний виконавець діяв в межах та у спосіб, які передбачені Законом України Про виконавче провадження . Крім того представник вказував на той факт, що стягувачем не було порушено строки пред'явлення постанови про порушення митних правил до виконання.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

З наявних у справі матеріалів виконавчого провадження № 53264358 ( а.с.77-96) судом встановлено, що 06.09.2016 р. посадовою особою Харківської митниці ДФС у справі про порушення митних правил № 454/80700/16 відносно позивача було складено постанову, якою його було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у сумі 2803812,81 грн.

Сторонами у судовому засіданні не заперечувалось, що Ебугозі Дарлінгтон Ннадозіє зазначену постанову не оскаржив та остання набрала законної сили.

Після набрання вказаним рішенням законної сили, Харківською митницею ДФС його разом з заявою про відкриття виконавчого провадження було направлено на адресу відповідача.

Державним виконавцем Стадніченко Тетяною Олександрівною 20 січня 2017 року було відкрито виконавче провадження № 53264358 з примусового виконання виконавчого документа - постанови Харківської митниці ДФС від 06.09.2016 р. № 454/80700/16.

В подальшому, в межах виконавчого провадження № 53264358 державним виконавцем було здійснено ряд запитів до відповідних органів з метою виявлення майнового стану боржника, за результатами яких було виявлено наявність у власності в останнього транспортного засобу - автомобілю BMWХ6, реєстраційний номер: АХ0666ЕМ, 2008 року випуску.

Постановами державного виконавця від 07.02.2017 на зазначений автомобіль було накладено арешт та останній оголошено у розшук.

Вказаний транспортний засіб, згідно вимоги державного виконавця УПП у м. Харкові ДПП Національної поліції України , після його розшуку було передано державному виконавцю, котрим у присутності понятих було 07.04.2017 складено постанову про опис та арешт майна.

Позивач, не погодившись з постановами про відкриття виконавчого провадження № 53264358 та про арешт майна, звернувся у судовому порядку за їх оскарженням, а відновлення порушених прав вбачав у зобов'язанні відповідача зняти арешт з транспортного засобу BMWХ6, реєстраційний номер: АХ0666ЕМ, 2008 року випуску, що належить йому.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

За змістом ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (надалі - Закон, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч.1 ст.3 Закону, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Серед вимог до виконавчого документа, унормованих ст. 4 Закону, міститься зазначення у ньому строку пред'явлення рішення до виконання.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.4 Закону, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Початок примусового виконання рішення унормовано ст. 26 Закону.

Так, відповідно до зазначеної норми, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до ст. 28 Закону, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 48 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно з ч. 1, 2, 5 ст. 56 Закону, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч.3 ст. 36 Закону, у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

Згідно з ч.5 ст. 59 Закону, арешт може бути знятий за рішенням суду.

Суд зазначає, що в якості підстави неправомірності постанови про відкриття виконавчого провадження ( інші позовні вимоги є пов'язаними з нею), позивач вказує порушення відповідачем п.2 ч.4 ст.4 Закону в контексті того, що у виконавчому документі чітко вказано строк його пред'явлення до виконання, а саме: до 05.12.2016 р., поряд з цим, на думку позивача, згідно штампу вхідної кореспонденції, що міститься на заяві про відкриття виконавчого провадження, такий надійшов до органу ДВС 20.01.2017 р. та саме 20.01.2017р. державним виконавцем було відкрито виконавче провадження.

Отже, оперуючи вказаними відомостями, позивач зазначав, що виконавче провадження було протиправно відкрито за виконавчим документом, у якому стягувачем пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідач, у свою чергу, зазначав, що стягувачем відповідний строк пропущено не було, оскільки фактично виконавчий документ разом з заявою про відкриття виконавчого документу було вручено уповноваженій особі ВДВС 01.11.2016р., отже, до спливу зазначеного строку 05.12.2016, на підтвердження чого надав роздруківку з сайту відстеження поштових відправлень сайту УДППЗ "Укрпошта".

Таким чином, посилання позивача, що у спірних правовідносинах державний виконавець повинен був повернути виконавчий документ стягувачу за пропуску строку пред'явлення виконавчого документу, відповідач вважав безпідставними та наголошував, що у часовому проміжку, протягом дії зазначеного строку, у Золочівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області склались непереборні обставини, які перешкоджали реєстрації виконавчого документа у Автоматизованій системі виконавчих проваджень.

Такі обставини полягали у пошкодженні електронного носія, на якому зберігались сертифікати електронних ключів доступу до автоматизованої системи виконавчих проваджень.

З пояснень представника відповідача та наявної у справі заяві про реєстрацію встановлено, що відповідальною особою за реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції є ОСОБА_5

У справі міститься доповідна записка зазначеної особи про пошкодження 28.10.2016 електронного носія, на якому зберігались сертифікати електронних ключів доступу до автоматизованої системи виконавчих проваджень, про що відповідною комісією складено відповідний акт № 3 від 28.10.2016 р. ( а.с.132-133).

Після відновлення відповідного носія, як вказував відповідач, відбулась реєстрація заяви стягувача та виконавчого документа, виконавчий документ було передано державному виконавцю та почався процес примусового виконання, при цьому, державним виконавцем було дотримано строки, унормовані ст. 26 Закону, к контексті того, що 20.01.2017 після реєстрації виконавчого документу, такий, у той же день, було передано державному виконавцю, яким відразу ж було відкрито виконавче провадження.

Поряд з цим, суд не погоджується з позицією відповідача та вважає зазначені ним докази, на підтвердження правомірності відкриття виконавчого провадження такими, що не відповідають критерію належності та допустимості за таких обставин.

Відповідно до ст. 8 Закону, реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення. Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується:1) об'єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями;2) надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження;3) виготовлення документів виконавчого провадження;4) централізоване зберігання документів виконавчого провадження;5) централізоване зберігання інформації про рахунки органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, відкриті для цілей виконавчого провадження;6) підготовка статистичних даних;7) реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її проходження;8) передача документів виконавчого провадження до електронного архіву;9) формування Єдиного реєстру боржників. Несанкціоноване втручання у роботу автоматизованої системи виконавчого провадження тягне за собою відповідальність, установлену законом. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов'язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Відповідно до п.5 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), зареєстр. в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802, основною інформаційною базою про здійснення виконавчого провадження є автоматизована система виконавчого провадження (далі - автоматизована система). Механізм функціонування автоматизованої системи визначає Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за № 1126/29256.

Відповідно до п. ІІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, вхідна кореспонденція, в тому числі виконавчі документи, приймається й опрацьовується відповідальною особою (приватним виконавцем) і реєструється у Системі в день її надходження. У разі наявності технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, реєстрація вхідної кореспонденції здійснюється невідкладно після відновлення функціонування Системи.

Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

З аналізу зазначеної норми вбачається, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, проте він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.

Також, Вищий адміністративний суд України у своєму інформаційному листі від 16 листопада 2011 року №2091/11/13-11 Щодо визначення належного доказу надіслання суб'єктом владних повноважень відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів зазначив, що з урахуванням вимог частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень ... документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом. Оскільки, розрахунковий документ є доказом того, що лист надіслано, а опис є доказом того, що саме до цього листа було вкладено.

Отже, належним та допустимим доказом надіслання стягувачем - суб'єктом владних повноважень документів, в даному випадку - виконавчого документа, є саме розрахунковий документ у сукупності з описом вкладення, проте, дослідженням у судовому засіданні наявної у справі копії виконавчого провадження № 53264358 та оглядом його оригіналу не було встановлено наявності останніх. Відповідні докази не було надано суду ані відповідачем, ані третьою особою.

Будь-яким іншим доказом надіслання суб'єктом владних повноважень документів може бути письмове підтвердження відповідача (розписка, штамп про отримання, тощо), про отримання таких документів (абзац 8 інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2011 року №2091/11/13-11 Щодо визначення належного доказу надіслання суб'єктом владних повноважень відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів ).

Розглядом справи також було встановлено відсутність письмового підтвердження відповідача про отримання виконавчого документу.

Суд зазначає, що реєстрація вхідних документів здійснюється шляхом присвоєння їм єдиного реєстраційного індексу з подальшим записом необхідних відомостей про документ у відповідному журналі реєстрації. Дата реєстрації і реєстраційний індекс документа проставляються у реєстраційному штампі, як правило, у нижньому правому вільному від тексту куті першої сторінки документа (пункт 2.4 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 року №2274/5).

З отриманої відповідачем та доданої до заперечення копії заяви про відкриття виконавчого провадження вбачається (штамп у нижньому правому куті заяви), що органом виконавчої служби її отримано 20 січня 2017 року (тобто після спливу пред'явлення виконавчого документа до виконання).

Інформація з Автоматизованої системи виконавчого провадження містить такі відомості: Дата надходження виконавчого документа до державного виконавця: 20.01.2017 .

У запереченні відповідач залишив поза увагою ту обставину, що штамп про прийняття заяви про відкриття виконавчого провадження разом з виконавчим документом було проставлено 20 січня 2017 року (а не 1 листопада 2016 року з огляду на дату отримання зазначеного відповідачем поштового відправлення), в один день з електронною реєстрацією в системі - також 20 січня 2017 року. Електронна реєстрація у Автоматизованій системі виконавчого провадження та реєстрація (не електронна) вхідних документів здійснюються окремо одна від одної та у окремо визначених порядках.

У роздруківці інтернет-сторінки служби відстеження поштових відправлень, наданій відповідачем, зазначається штрих-кодовий ідентифікатор: 6100313253747, в якому вказано, що фактично отримання виконавчого документу останнім відбулось 01.11.2016 ( а.с.131).

Однак, станом на 4 травня 2017 року перевірка позивачем даних про поштове відправлення із зазначеним ідентифікатором показала, що такі дані в службі відстеження поштових відправлень відсутні, що доводиться відповідною роздруківкою ( а.с. 115).

З відповіді державного підприємства Укрпошта , наданої на виконання ухвали суду, вбачається, що дані про поштові відправлення зберігаються у службі відстеження поштових відправлень протягом шести місяців ( а.с.151).

З огляду на це, встановити дату поштового відправлення за допомогою служби відстеження поштових відправлень у суду не має змоги, а, враховуючи суперечливість інформації поштового ідентифікатора, зазначені дані не можуть бути визнані судом як належні та допустимі докази того, що виконавчий документ надійшов до відповідача та пред'явлений третьою особою до виконання вчасно.

Поряд з іншим, відповідач посилається на те, що у зв'язку з пошкодженням електронного носія з сертифікатами електронних ключів реєстрація вхідної кореспонденції у електронному вигляді Автоматизованій системі виконавчого провадження тимчасово не здійснювалась.

Водночас, останнім не зазначено та не доведено межі проміжку часу, протягом якого електронна реєстрація не здійснювалась, аби можливо було встановити, що саме у цей проміжок часу виконавчий документ було пред'явлено. Крім того, жодним доказом не доведено саму обставину пошкодження електронного носія з сертифікатами електронних ключів (акт, протокол тощо).

Посилання відповідача на наявність доповідної записки відповідальної за реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції особи та акт № 3 від 28.10.2016 р. про пошкодження 28.10.2016 електронного носія, на якому зберігались сертифікати електронних ключів доступу до автоматизованої системи виконавчих проваджень, суд ставить під сумнів, оскільки доповідна записка не містить в собі дати її складання, а зазначений акт не засвідчений печаткою.

Також, відповідачем не надано жодних доказів, що відновлення носія захищених ключів відбулось саме 20.01.2017.

Посилання позивача, що стягувачем в порушення приписів Закону України Про виконавче провадження надано копію виконавчого документа, а не його оригінал, було спростовано судом під час огляду оригіналів згаданого виконавчого провадження.

Крім того, суд зазначає, що оглядом оригіналу виконавчого провадження було встановлено порушення державним виконавцем вимог ст. 28 Закону, в контексті належного надсилання боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом, оскільки відповідні матеріали не містять в собі ані повідомлення про отримання ним спірної постанови , ані конверту з поштовою позначкою , що така постанова на вручена боржнику з незалежних від органу ДВС підстав.

З огляду на зазначене, відповідачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, не надано належних доказів своєчасного пред'явлення (надіслання) митницею оригіналу виконавчого документа до виконання, та правомірності відкриття виконавчого провадження, тоді як документи виконавчого провадження, так і дані Автоматизованої системи виконавчого провадження свідчать про фактичне пред'явлення виконавчого документа 20 січня 2017 року. Інших належних джерел про дату пред'явлення виконавчого документа до виконання не встановлено.

Відповідно до частини 2 статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси (частина 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що у спірних правовідносинах відповідачем, всупереч підставам, що унормовані п.2 ч.4 ст.4 Закону, було неправомірно винесено постанову від 20.01.2017 про відкриття виконавчого провадження № 53264358, яка підлягає скасуванню.

Також, суд скасовує постанову від 07.02.2017 про арешт майна боржника в рамках ВП№ 53264358, оскільки вимога про її скасування є похідною від вимоги щодо оскарження постанови про відкриття вказаного виконавчого провадження, а відновлення прав Ебугозі Дарлінгтон Ннадозіє суд вбачає шляхом зобов'язання Золочівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області зняти арешт з транспортного засобу BMWХ6, реєстраційний номер: АХ0666ЕМ, 2008 року випуску, що належить Ебугозі Дарлінгтон Ннадозіє, ІНФОРМАЦІЯ_1, накладений постановою від 07.02.2017 про арешт майна боржника, винесеною головним державним виконавцем Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 (виконавче провадження № 53264358).

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється на підставі ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ебугозі Дарлінгтон Ннадозіє до Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Харківська митниця ДФС, про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати постанову від 20.01.2017 про відкриття виконавчого провадження, винесену головним державним виконавцем Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 (виконавче провадження № 53264358).

Скасувати постанову від 07.02.2017 про арешт майна боржника, винесену головним державним виконавцем Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 (виконавче провадження № 53264358).

Зобов'язати Золочівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області зняти арешт з транспортного засобу BMWХ6, реєстраційний номер: АХ0666ЕМ, 2008 року випуску, що належить Ебугозі Дарлінгтон Ннадозіє, ІНФОРМАЦІЯ_1, накладений постановою від 07.02.2017 про арешт майна боржника, винесеною головним державним виконавцем Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 (виконавче провадження № 53264358).

Стягнути з Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ( код ЄДРПОУ 34923320, 62203, Харківська обл., Золочівський район, смт. Золочів, вул. 8 березня, 3) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Ебугозі Дарлінгтон Ннадозіє ( рнокпп. НОМЕР_1, 61072, м.Харків, пр. Науки, 45 б, кв.115) судові витрати у розмірі 1920,00 грн. ( одна тисяча дев'ятсот двадцять гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 29 червня 2017 р.

Суддя Заічко О.В.