Ухвала

від 23.06.2017 по справі 757/35902/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2017 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ступак О.В. , розглянувши касаційну скаргу Київського національного торгівельно-економічного університету на рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 16 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, третя особа - ОСОБА_3, про працевлаштування на попередній роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що із 21 березня 2005 року вона працювала на посаді старшого викладача в Українському державному університеті фінансів та міжнародної торгівлі (далі - університет). 30серпня 2014 року її призначено на посаду старшого викладача кафедри іноземних мов за конкурсом за контрактом від 30 серпня 2014 року № 338, укладеним на рік. 23 квітня 2015 року її попереджено про закінчення дії трудового контракту. 28 серпня 2015 року вона подала заяву про продовження трудових відносин із відповідачем на посаді старшого викладача відповідно до її кваліфікації, яку відповідач отримав 31 серпня 2015 року. У вересні 2015 року відповідач листом повідомив, що оскільки вона не ставила питання про її працевлаштування, то наказом від 28 серпня 2015 року № 301-к її звільнено за п. 2 ст. 36 КЗпП України .

Посилаючись на те, що звільнення відбулося з порушенням норм чинного трудового законодавства, з урахуванням зміни предмета позову, позивач остаточно просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за період із 29 серпня 2015 року по 29 листопада 2015 року у розмірі 9 504 грн; зобов'язати відповідача працевлаштувати її в порядку ст. 184 КЗпП України на підходящу посаду; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток у розмірі 31 558 грн 80 коп. за період із 30 листопада 2015 року по 19 жовтня 2016 року у порядку ст. 235 КЗпП України; стягнути з відповідача 38 016 грн на відшкодування моральної шкоди та витрати на правову допомогу у розмірі 6 614 грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016року позов задоволено частково.

Стягнуто з університету на користь ОСОБА_2 середній заробіток із 29серпня 2015 року до 29 листопада 2015 року у сумі 9 504 грн.

Зобов'язаноуніверситет працевлаштувати ОСОБА_2 на підходящу посаду.

Стягнуто з університету на користь ОСОБА_2 середній заробіток із розрахунку 148 грн 80 коп. за робочий день, із 30листопада 2015 року до 14грудня 2016 року.

Стягнуто з університету шляхом списання з відповідного рахунку на користь ОСОБА_2 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди .

Стягнуто з університету на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 6 614грн.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 16 травня 2017 року скасовано рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року у частині стягнення з університету на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з розрахунку 148 грн 80 коп. за робочий день із 30 листопада 2015 року до 14 грудня 2016 року, ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог відмовлено.

Змінено рішення суду першої інстанції у частині відшкодування витрат на правову допомогу і стягнуто з Київського національного торговельно-економічного університету як правонаступника Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі на користь ОСОБА_2 1 850 грн на відшкодування витрат на правову допомогу.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року в частині стягнення середньої заробітної плати за період із 29 серпня 2015 року до 29 листопада 2015 року у сумі 9 504 грн та відшкодування моральної шкоди залишено без змін.

Стягнуто з Київського національного торговельно-економічного університету як правонаступника Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі на користь держави судовий збір у розмірі 1 705 грн 20 коп.

У касаційній скарзі Київський національний торгівельно-економічний університет просить скасувати рішення суду першої інстанції у частині стягнення на користь позивача 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, змінити рішення апеляційного суду та відмовити у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. В іншій частині рішення судів не оскаржуються.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402- VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Статтею 335 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими .

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити, оскільки із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції в нескасованій та незміненій частинах, та рішення апеляційного суду вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених рішень.

Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Разом із тим згідно з роз'ясненнями, які містяться в абз. 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи наявність факту порушення відповідачем трудових прав позивача, його тривалість та з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції, із висновками якого у цій частині погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

Розглядаючи позов у цій частині позовних вимог, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку згідно зі ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, у результаті чого ухвалили законні й обґрунтовані рішення в оскаржуваній частині, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України не передбачено під час перегляду справи у касаційному порядку, та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити Київському національному торгівельно-економічному університету у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі, третя особа - ОСОБА_3, про працевлаштування на попередній роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою на рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 16 травня 2017 року.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ О.В.Ступак