Постанова

від 22.06.2017 по справі 912/425/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2017 року Справа № 912/425/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Кузнецов В.О., Кощеєв І.М.

Секретар судового засідання Пінчук Є.С.

Представники сторін не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фермерського господарства "Колосок" ОСОБА_1 на рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.04.2017 року у справі № 912/425/17

за позовом : фермерського господарства "Колосок" ОСОБА_1, с.Варварівка Долинського району Кіровоградської області

до відповідача : ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м.Кропивницький

про визнання права на постійне користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від Кіровоградської області від 06.04.2017 року у справі № 912/425/17 (суддя Вавренюк Л.С.) відмовлено повністю у задоволенні позову фермерського господарства "Колосок" ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання права на постійне користування земельною ділянкою.

Рішення господарського суду обґрунтовано тим, що оскільки способом захисту прав є відповідні заходи, які дають об'єктивні підстави постраждалій особі відновити становище, яке існувало до порушення і отримати тим самих втрачені блага майнового або немайнового характеру, у разі, коли обраний спосіб не є таким, що спричинятиме поновлення порушених прав, суд не має правових підстав для задоволення пред'явлених позивачем позовних вимог.

А отже, обраний позивачем у даній справі спосіб захисту є невиправданим.

Не погодившись із рішенням господарського суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Скаржник вважає, що рішення місцевим судом прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що звернувся до господарського суду з позовом внаслідок невизнання відповідачем права постійного користування позивача. У разі задоволення позову, таке рішення суду буде підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а як наслідок невизнане право позивача буде визнане державою.

Скаржник зауважує, що невизнання за ним права на постійне користування відповідачем документально підтверджено доказами доданими до позовної заяви, а також письмовими запереченнями та поясненнями на позов, яким відповідач неодноразово заперечив право постійного користування даного ФГ, зазначивши, що набуття такого права законодавством не передбачено.

Скаржник зазначає, що за відсутності у нього рішення органу виконавчої влади про надання у постійне користування земельної ділянки площею 19,0979 га, ФГ "Колосок" ОСОБА_1 звернулось до відповідача як до органу, на який покладено функції розпорядження землями сільськогосподарського призначення, з заявою видати наказ, необхідний для реєстрації права постійного користування.

Оскільки відповідачем було відмовлено у видачі такого наказу, позивач посилається на невизнання його право постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції необхідно було встановити чи виникло у позивача з дня його державної реєстрації як юридичної особи право постійного користування земельною ділянкою, яка була передана ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства. Оскільки за відсутністю встановлення такого факту, посилання суду на обрання позивачем не привального способу захисту порушеного права є помилковим, бо судом не встановлено чи існує таке право у позивача для висновку про доцільність того чи іншого способу захисту прав.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд у задоволенні останньої відмовити, розгляд справи здійснювати за відсутності представника відповідача.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника останнього.

Враховуючи те, що наявних матеріалів справи достатньо для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе задовольнити заявлені сторонами клопотання та розглянути справу у відсутності представників сторін відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі рішення восьмої сесії Долинської районної ради народних депутатів Кіровоградської області від 24.12.1999 р. № 231 ОСОБА_1 надана у постійне користування земельна ділянка площею 50,0 га на території Варварівської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (в редакції станом на грудень 1999 року) на ім'я ОСОБА_1 виданий державний акт серії КР № 000269.

Як вбачається зі Свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 520299, ФГ "Колосок" ОСОБА_1 зареєстровано 28.07.2000 р.

Розпорядженням голови Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 27.05.2002 р. № 359-р затверджено проект відведення земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) ОСОБА_1; передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення фермерського господарства в розмірі земельної ділянку (паю) площею 7,2 га ріллі із земель постійного користування ОСОБА_1 на території Варварівської сільської ради; припинено право постійного користування на площі 7,2 га ріллі ОСОБА_1 в зв'язку з наданням її у приватну власність ОСОБА_1 (а.с. 167).

06.07.2002 р. ОСОБА_1 був виданий державний акт на право приватної власності на землю площею 7,20 га.

21.12.2006 р. було проведено реєстрацію змін до Статуту позивача в частині включення до нього інформації про нових членів господарства. Так, у відповідності до Статуту господарства, засновником господарства є ОСОБА_1, членами фермерського господарства є ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

У відповідності до протоколу № 1 загальних зборів фермерського господарства "Колосок" ОСОБА_1 від 15.03.2007 р., вирішено із землі фермерського господарства виділити три земельні ділянки членам фермерського господарства ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

До набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 р., відповідно до Перехідних положень Земельного кодексу України розпорядження землями державної власності за межами населених пунктів покладалось на місцеві державні адміністрації.

Розпорядженням голови Долинської районної державної адміністрації від 13.07.2007 р. № 650-р надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в розмірі 7,65 умовних кадастрових гектарів ріллі із земель запасу, наданих в постійне користування ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Варварівської сільської ради членам фермерського господарства "Колосок" ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та передачі решти земель, що залишаться після розпаювання, в оренду ФГ "Колосок" ОСОБА_1.

Згідно розпорядження голови Долинської районної державної адміністрації від 25.06.2012 р. № 453-р внесено зміни до вищезазначеного розпорядження та викладено його в наступній редакції: "Дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в розмірі 9,09, сільськогосподарських угідь в умовних кадастрових гектарах, з них ріллі - 7,65 га із земель, які перебувають у постійному користуванні громадянина ОСОБА_1 за межами населених пунктів на території Варварівської сільської ради: ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 - членам фермерського господарства для ведення товарного сільськогосподарського виробництва сільськогосподарського призначення та решту земель, що залишиться після розпаювання, в оренду строком на 10 років ФГ "Колосок" ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зобов'язати членів ФГ "Колосок" ОСОБА_1 виготовити проектно-технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність. Після погодження з відповідними органами подати проект землеустрою районній державній адміністрації для подальшого вирішення згідно з чинним законодавством (а.с. 22).

Нотаріально посвідченою заявою від 26.12.2011 р. ОСОБА_1 надав згоду на поділ земельної ділянки площею 50,00 га, належної йому на праві постійного користування на підставі державного акту серії КР № 000269, та виділ трьох земельних ділянок відповідно до схеми поділу, яка є невід'ємною частиною цієї заяви.

Приватним підприємством "І-Експерт-Сервіс" була виконана технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та фермерському господарству "Колосок" ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

Розпорядженням голови Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 28.12.2012 р. № 1008-р "Про затвердження проекту землеустрою та передачу членам фермерського господарства "Колосок" ОСОБА_1 земельних ділянок у власність на території Варварівської сільської ради":

1. Затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам Фермерського господарства "Колосок" ОСОБА_1 ОСОБА_1 І.М, ОСОБА_3О, ОСОБА_5 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та в оренду на 10 років фермерському господарству для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель, які перебувають на умовах постійного користування Фермерського господарства "Колосок" ОСОБА_1 на території Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області;

2. Передано у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель, які перебувають на умовах постійного користування Фермерського господарства "Колосок" ОСОБА_1 членам фермерського господарства: ОСОБА_4 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,8583 га ріллі; ОСОБА_3 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,9195 га ріллі; ОСОБА_5 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,9243 га ріллі.

3. Передано фермерському господарству "Колосок" ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 19,0979 га ріллі, що залишилась після розпаювання, в оренду терміном на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області. Встановлено орендну плату 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з послідуючою щорічною індексацією (а.с. 21).

Земельним ділянкам, що передані у власність, та земельній ділянці, наданій наведеним вище розпорядженням в оренду позивачу, присвоєні окремі кадастрові номери.

Таким чином, утворено чотири окремі земельні ділянки, три з яких передані у власність членам фермерського господарства "Колосок" ОСОБА_1, а решта площею 19,0979 га згідно пункту 3 розпорядження Долинської районної державної адміністрації від 28.12.2012 р. № 1008-р передано ФГ "Колосок" ОСОБА_1 в оренду терміном на 10 (десять) років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 18.01.2016 р. № 912/1609/15 визнано недійсним та скасовано розпорядження голови Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 1008-Р від 28.12.2012 року "Про затвердження проекту землеустрою та передачу членам ФГ "Колосок" ОСОБА_1 земельних ділянок у власність на території Варварівської сільської ради" в частині пункту 3 (три).

Позивачем у даній справі надано до суду свідоцтво про право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 7,9243 га, кадастровий номер 3521981300:02:000:9102, свідоцтво про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 7,9195 га, кадастровий номер 3521981300:02:000:9100, свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 7,8583 га, кадастровий номер 3521981300:02:000:9101 та відповідні витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на зазначені земельні ділянки (а.с. 91-96).

19.09.2016 р. позивач звернувся до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області як до органу виконавчої влади, на який в силу вимог чинного законодавства, покладено виконання функцій з передачі у власність або користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Кіровоградської області, з листом про видачу наказу, необхідного ФГ "Колосок" ОСОБА_1 для реєстрації права постійного користування на земельну ділянку площею 19,0979 га, кадастровий номер 3521981300:02:000:000:9103, що знаходиться на території Ваврварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області в державному реєстрі прав на нерухоме майно (а.с. 56-57).

Розглянувши зазначене звернення позивача, відповідач листом від 30.11.2016 р. № 27-11-0.6-160554/2-16, з посиланням на норми ст.ст. 92, 116, 118, 123 Земельного кодексу України та ст. 407 Цивільного кодексу України, зазначив про відсутність правових підстав для задоволення заяви (а.с. 58).

Підставою позову позивачем визначена відмова відповідача видати вищевказаного наказу, що розцінюється позивачем як невизнання ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області права постійного користування ФГ "Колосок" ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 19,0979 га.

Статтею 15 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 цієї норми передбачені способи захисту прав та інтересів, зокрема, визнання права. Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності у неї документів, що засвідчують приналежність їй права.

Тобто метою подання цього позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою.

Такі позови подаються, зокрема, щодо визнання речових прав на майно.

Захист прав на землю унормований Главою 23 Земельного кодексу України.

Згідно з приписами статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

У розумінні наведених приписів визнання права можливе у разі виникнення спору щодо його належності між особою, що вважає право порушеним, та іншою, яка претендує на відповідний титул.

Такий спосіб захисту прав може бути застосований при наявності між сторонами спору про право.

Передбачені законодавством способи захисту порушеного права або охоронюваного законом інтересу мають бути спрямовані на відновлення прав та інтересів позивачів.

Конституційний принцип доступності правосуддя реалізується через приписи статті 1 Господарського процесуального Кодексу України, згідно з якими підприємства, організації і інші юридичні особи (в тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкту підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів.

Отже, до господарського суду вправі звернутися особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, при цьому має бути визначено які права позивача порушені відповідачем та якими законодавчими актами передбачено право позивача на звернення із заявленим позовом.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Відповідно до приписів статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Тобто, сторонами у судовому процесі є суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів, і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Отже, у розумінні приписів наведених норм, відповідачем є особа, яка знаходиться з позивачем у матеріальних правовідносинах. При цьому, відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги.

Виходячи із змісту наведених норм, захисту у судовому порядку підлягають порушене право і охоронювані законом інтереси саме від відповідача.

Як було установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, фермерське господарство "Колосок" ОСОБА_1 заявило позов до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання права на постійне користування земельною ділянкою.

Як вже зазначалося, відповідачем у позові про визнання права є особа, яка оспорює таке право, або особа, яка хоч і не оспорює цього права, але і не визнає його.

Проте, в процесі розгляду спору господарським судом встановлено, що відповідач не є тією особою, яка оспорюють право користування позивача спірною землею.

Отже, як було встановлено господарським судом, відповідач відмовив позивачеві у видачі наказу, оскільки видання такого документу ані чинним законодавством, ані Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не передбачено.

Встановлено місцевим судом і те, що обраний позивачем спосіб захисту права за наведених обставин не призводить до відновлення його прав та інтересів, а відтак відсутні правові підстави для задоволення даного позову.

Наведене узгоджується з позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 30.09.08 №42/388-37/254, від 25.12.13 у справі №6-94цс13, від 12.09.11 у справі №6/315.

Решта доводів апеляційної скарги не впливає на юридичну оцінку обставин, матеріалів справи, здійснену господарським судом у цілковитій відповідності до норм чинного законодавства.

Таким чином, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст.103 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фермерського господарства "Колосок" ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.04.2017 року у справі №912/425/17 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 26.06.2017 року.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя І.М. Кощеєв