Рішення

від 26.06.2017 по справі 927/481/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

26 червня 2017р. справа №927/481/17

За позовом: Державного підприємства Львівський державний ювелірний завод ,

вул. Академіка Підстригача, 2, м. Львів, 79060

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Ярославна , вул. Мічуріна, 116-А, м. Носівка, Носівський район, Чернігівська область, 17100

Про стягнення 391097 грн 57 коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1 юрисконсульт, довіреність №733/22 від 04.04.2017,

ОСОБА_2 начальник відділу збуту, довіреність №875/29 від 13.06.2017

від відповідача : ОСОБА_3 директор

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 388 601,82 грн заборгованості за договором поставки ювелірних виробів №356/29-П від 26.01.2017, 1063,45 грн пені, 1432,31грн 12% річних від простроченої суми.

29.05.2017 від позивача надійшло клопотання №839/22 від 23.05.2017, в якому, у зв'язку з допущенням у тексті позовної заяви механічної помилки та зазначенням суми основного боргу 388601,82 грн замість 388601,81 грн позивач просить зменшити розмір позовних вимог на 0,01 грн, та визначає новий розмір позовних вимог до стягнення з відповідача: 388601,81 грн основної суми боргу за поставлені ювелірні вироби, 1063,45грн суми нарахованої пені за весь час прострочення платежу, 1432,31грн 12% річних від простроченої суми, а всього 391097,57грн.

Ухвалою від 30.05.2017 суд прийняв клопотання позивача №839/22 від 23.05.2017 про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу на суму 00грн 01коп, оскільки відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подане клопотання не суперечить діючому законодавству, не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, а зменшення позовних вимог є процесуальним правом позивача.

Крім того, в судовому засіданні 30.05.2017 судом вчинені дії щодо перевірки статусу та місця реєстрації відповідача за умовами пошуку код 40525040 та отримано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.05.2017, відповідно до якого в реєстрі значиться: Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Ярославна , ідентифікаційний код 40525040, місцезнаходження відповідача: Чернігівська обл., Носівський район, м.Носівка, вул.Мічурина, б.116-А, керівник ОСОБА_3.

Ухвала про порушення провадження у справі від 16.05.2017 направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та яка відповідає адресі його державної реєстрації, вул. Мічурина, 116-А, м.Носівка, Носівський район, Чернігівська область, повернулася до суду з відміткою відділу поштового зв'язку: за зазначеною адресою не існує, за даною адресою значиться приватний будинок .

Згідно з ухвалою від 30.05.2017 суд відклав розгляд справи на 14.06.2017 на 11:30год.

07.06.2017 від позивача надійшов лист №861/22, в якому позивач повідомляє суд, що 23.05.2017 на адресу відповідача ним надіслано примірник акта звірки взаємних розрахунків за договором поставки ювелірних виробів, станом на 07.06.2017 підписаного з боку відповідача акта позивачем не отримано. Товар, направлений відповідачу по накладній №С51_0000048 від 03.02.2017 по реєстру на перевезення цінних посилок № С51_36, отримано ОСОБА_3, яка згідно наказу №1 від 01.06.2016 та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником відповідача. Лист позивача №861/22 від 07.06.2017 разом з додатковими документами залучено судом до матеріалів справи.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи 14.06.2017, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 1400604169757 від 31.05.2017 (адресованого Товариству з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Ярославна ) та №1400604169722 від 31.05.2017 (адресованого ОСОБА_3 яка є директором та засновником Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Ярославна ). Проте, в судове засідання представник відповідача не з'явився, витребуваних судом документів відповідач не надав, причин неявки не повідомив.

У судовому засіданні 14.06.2017 суд перейшов до розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 14.06.2017 розгляд справи було відкладено на 26.06.2017 на 09:00год.

15.06.2017 від відповідача на адресу суду надійшла телеграма про перенесення засідання по справі через травму директора.

У судовому засіданні 26.06.2017 представниками позивача та відповідача подані клопотання про відмову від здійснення фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволені судом.

Позивачем подано клопотання від 26.06.2017 про залучення додаткових документів до матеріалів справи. Суд задовольнив клопотання, залучивши подані документи до матеріалів справи.

У судовому засіданні представником відповідача директором ОСОБА_3 заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для можливості ознайомлення з матеріалами справи та надання заперечень по справі, оскільки відповідачем не була отримана позовна заява з доданими документами, тому відповідач не міг скористатися своїм правом для надання відзиву на позов та викладення своєї позиції по суті спору. Представник відповідача пояснила, що відповідач не заперечує поставки позивачем товару, наявності заборгованості за товар у заявленій позивачем сумі, однак не погоджується із заявленими позивачем до стягнення сумами річних та пені.

Представник позивача проти відкладення розгляду справи заперечував та зазначив, що докази направлення позовної заяви з доданими документами відповідачу містяться в матеріалах справи, що поштова кореспонденція про направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами повернулася позивачу з відміткою пошти, що за такою адресою знаходиться приватний будинок, адресат не існує.

Судом отримана інформація із офіційного сайту ДППЗ Укрпошта щодо направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів. Згідно витягу з реєстру відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту ДППЗ Укрпошта відправлення за штрих кодовим ідентифікатором 7906003538979 надійшло до відділення зв'язку Носівка 16.05.2017, відправлення вручено адресату (одержувачу) у Львові 23.05.2017.

Представник відповідача не надав письмового відзиву на позовну заяву. Під час розгляду справи представник відповідача директор ОСОБА_3 повідомила про визнання факту отримання від позивача товару та несвоєчасну його оплату, та визнала позовні вимоги в частині стягнення боргу у сумі 388 601,81 грн, заперечувала проти стягнення 12% річних та пені, посилаючись на направлення позивачу на електронну пошту листа про продовження строку дії договору. Представник відповідача заявила усне клопотання про залучення до матеріалів справи оригіналу листа без номеру та дати, на який вона посилається в обґрунтування своєї позиції. Зазначений лист судом долучено до матеріалів справи.

Під час розгляду справи представник відповідача повідомила про відсутність необхідності відкладення розгляду справи у зв'язку із з'ясуванням питань щодо проведених позивачем розрахунків заявлених до стягнення сум та зняла з розгляду клопотання щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з його неактуальністю.

З огляду на викладене, усне клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи судом не задовольняється у зв'язку з відсутністю підстав.

Представник відповідача заявила усне клопотання до представника позивача про відстрочку оплати боргу на 10 днів до винесення рішення суду та можливості вирішення спору мирним шляхом.

Представник позивача зазначив, що на даний час вирішення питання мирним шляхом є неможливим, що у відповідача було достатньо часу для оплати боргу та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Оскільки, позивач зменшив свої позовні вимоги і клопотання позивача від 29.05.2017 №839/22 про зменшення прийнято судом, а тому суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням його заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як свідчать матеріали справи, 26.01.2017 року між позивачем (як постачальником) та відповідачем (як покупцем) було укладено договір поставки ювелірних виробів №356/29-П.

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов'язується поставляти покупцеві ювелірні вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, сувенірну продукцію, суддівські нагрудні знаки, відомчі заохочувальні нагрудні відзнаки та футляри до них (надалі - Вироби ), а покупець зобов'язується прийняти вироби та оплатити їх вартість.

Пунктами 3.1., 3.3. договору сторони погодили оплату покупцем поставлених постачальником виробів за ціною, передбаченою у накладних-фактурах. При здійсненні оплати в графі призначення платежу платіжних документів, покупець зобов'язаний зазначити : Згідно договору поставки № 356/29-П .

Виконання обов'язків постачальника вважаються виконаними в день передачі виробів покупцеві (або перевізнику). Передача постачальником виробів покупцю проводиться на складі готової продукції постачальника, або перевізнику по реєстру, згідно договору покупця з перевізником та довіреності перевізника (пп. 2.1, 2.2 договору).

У п.7.1 договору сторони встановили, що він набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками, скріплення підписів печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2017.

Доказів дострокового припинення, розірвання або визнання недійсним договору поставки ювелірних виробів №356/29-П від 26.01.2017 сторонами суду не надано.

За умовами п.2.4 договору повна оплата за поставлену партію виробів здійснюється покупцем на протязі 90 (дев'яносто) календарних днів з дати їх отримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору 26.01.2017 позивачем передано відповідачу вироби згідно накладних: №С51_0000025 від 26.01.2017 на суму 10528,13 грн з ПДВ; №С51_0000026 від 26.01.2017 на суму 55120,98 грн з ПДВ; №С51_0000027 від 26.01.2017 на суму 53285,72 грн з ПДВ; №С51_0000028 від 26.01.2017 на суму 43145,63 грн з ПДВ; №С51_0000029 від 26.01.2017 на суму 41845,01 грн з ПДВ та №С51_0000030 від 26.01.2017 на суму 42621,56 грн з ПДВ.

Вироби передано відповідачу на підставі довіреності № 01 від 26.01.2017, виданої на ім'я директора товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Ярославна ОСОБА_3 з підписанням сторонами вище перелічених накладних та реєстру на перевезення цінних посилок №С51_25 від 26.01.2017 на загальну суму 246547,03 грн, з зазначенням способу перевезення самовивіз.

За накладною №С51_0000048 від 03.02.2017 на загальну суму 184054,78 грн з ПДВ позивачем сформовано реєстр на перевезення цінних посилок №С51_36 від 03.02.2017, в якому зазначено, що позивачем перевізнику ТОВ Нова пошта згідно накладної №С51_0000048 передано до відправлення одержувачу-платнику ТОВ Юридична компанія Ярославна посилку №1/036-048 декларованою вартістю 184054,78 грн. Отримання перевізником 03.02.2017 вищезазначеної посилки до перевезення підтверджується проставленим підписом представника ТОВ Нова пошта в реєстрі позивача №С51_36 від 03.02.2017 та експрес-накладною ТОВ Нова пошта №20 4000 4058 5123 від 03.02.2017, де в розділі Інформація про Одержувача зазначено: місто-одержувач Київ, назва фірми ТзОВ Юридична компанія Ярославна , адреса (куди доставляється відправлення) відділення №170 (до 15кг), міні-відділення: просп.Оболонський, 26, ПІБ контактної особи ОСОБА_3.

Відповідно до корінця експрес-накладної №20 4000 4058 5123 вироби за накладною №С51_0000048 від 03.02.2017 на загальну суму 184054,78 грн з ПДВ отримано відповідачем в особі ОСОБА_3 04.02.2017 о 14:11 паспортні дані НМ 407159, вказані обставини відповідачем не оспорені.

Відповідач не надав суду заперечень щодо факту отримання товару. Також від відповідача не надходило заперечень щодо обсягу та якості отриманих виробів. Всього отримано відповідачем на підставі договору виробів на загальну суму 430601,81 грн.

Пунктом 2.5. договору сторони погодили якщо покупець прострочив проведення повної оплати за поставлену партію виробів у термін, визначений у пункті 2.4. цього договору, постачальник має право за своїм вибором вимагати повної оплати вартості поставленої партії виробів або повернення неоплаченої частини партії виробів. Покупець зобов'язаний провести повну оплату виробів або повернути неоплачені вироби постачальнику на протязі 10 (десяти) календарних днів з моменту спливу строків для повної оплати за отримані вироби. Повернення неоплачених виробів здійснюється за рахунок покупця.

Відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманих виробів виконав частково, сплативши 31.01.2017 - 42000,00грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з банківського рахунку позивача роздрукованої 10.05.2017.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.06.02017 визнала заявлену позивачем до стягнення суму основного боргу у розмірі 388601,81 грн.

Крім того, заявлена до стягнення сума основного боргу підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2017 - 22.05.2017 на суму 388601,81 грн підписаним та скріпленим печатками сторін.

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно з ч. 5 ст.78 цього Кодексу у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідач визнав суму боргу у розмірі 388601,81грн, при цьому його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності зі ст.193 Господарського кодексу України та ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на вище викладене суд доходить висновку, що заборгованість відповідача за отримані та не оплачені вироби на день розгляду справи становить 388601,81грн та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 1432,31грн 12% річних за період з 05.05.2017 по 11.05.2017 та 1063,45грн пені за період з 27.04.2017 по 11.05.2017.

В судовому засіданні відповідач заперечила проти стягнення з відповідача пені та 12% річних від простроченої суми, посилаючись на адресований 27.04.2017 лист до позивача, в якому відповідач просить позивача розглянути звернення та продовжити дії договору № 136/29-П на 30 робочих днів, зазначаючи, що за цей час відповідач вирішить свої фінансові питання та виконає умови договору № 136/29-П від 26.01.2017.

Надаючи пояснення по суті поданого листа відповідач пояснила, що між сторонами укладено лише один договір №356/29-П від 26.01.2017, інший номер договору № 136/29-П зазначено у листі помилково. Відсутність між сторонами інших договорів, крім спірного, в судовому засіданні також підтвердив представник позивача.

Згідно з п. 7.1. договору №356/29-П від 26.01.2017 він діє до 31.12.2017, і на час звернення відповідача до позивача про продовження дії договору № 136/29-П на 30 робочих днів, строк дії договору №356/29-П від 26.01.2017 не закінчився. Слід зазначити, що звернення відповідача до позивача з проханням про продовження строку дії договору не є тотожним за змістом з пропозицією щодо продовження, перенесення, відстрочення або встановлення нових строків розрахунків за договором, умов та порядку нарахування передбачених договором штрафних санкцій.

Погоджених з позивачем інших строків розрахунків за договором №356/29-П від 26.01.2017, умов та порядку нарахування передбачених договором штрафних санкцій відповідачем не надано.

Згідно з п.6.1 договору у разі порушення строку оплати виробів (п. 2.4. договору), покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного своєчасного зобов'язання, що діяла у період, за який сплачується пеня, а також суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, та проценти за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 12% (дванадцять відсотків) річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України - штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до положень ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з положеннями п.2.4 договору повна оплата за поставлену партію виробів здійснюється покупцем на протязі 90 календарних днів з дати їх отримання, а не з дати їх надсилання яка застосована позивачем при визначенні дати прострочки виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару на суму 184054,78 грн за накладною №С51_0000048 від 03.02.2017.

Отже останнім днем розрахунку за вироби отримані відповідачем 26.01.2017 на загальну суму 246547,03 грн є 26.04.2017, а за отримані відповідачем вироби 04.02.2017 на суму 184054,78 грн останнім днем розрахунку є 05.05.2017. За таких обставин, датою прострочення сплати відповідачем заборгованості за вироби отримані 26.01.2017 є 27.04.2017, а за отримані вироби 04.02.2017 - 06.05.2017.

Слід зазначити, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

При дослідженні наведеного позивачем розрахунку 12% річних судом встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку річних у сумі 1008,73грн за період прострочки сплати відповідачем боргу у сумі 204547,03грн з 05.05.2017 по 11.05.2017 не вірно визначено кількість днів прострочки, а саме, розрахунок проведено позивачем за 15 календарних днів прострочки, в той час, коли фактично прострочка становить 7 календарних днів, і відповідно підлягає нарахуванню 12% річних у сумі 470,74грн. Одночасно суд зазначає, що прострочка сплати відповідачем боргу у сумі 184054,78грн виникла з 06.05.2017, а не з 05.05.2017 як вказує позивач, у зв'язку з чим 12% річних підлягають нарахуванню за період з 06.05.2017 по 11.05.2017 за 6 календарних днів прострочки у сумі 363,07грн, а не за 7 календарних днів прострочки у сумі 423,58грн, як вказує позивач у розрахунку (а.с.8-10).

Дослідивши наведений позивачем розрахунок пені судом встановлено, що оскільки прострочка виконання відповідачем зобов'язання по оплаті отриманих 04.02.2017 виробів на суму 184054,78грн виникла з 06.05.2017, а не з 05.05.2017, як вказує позивач, то пеня підлягає нарахуванню за період з 06.05.2017 по 11.05.2017 за 6 календарних днів прострочки у сумі 786,65грн, а не за 7 календарних днів прострочки як зазначено позивачем у розрахунку (а.с.8-10). Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені за прострочку сплати відповідачем боргу у сумі 204547,03 грн за період з 27.04.2017 по 11.05.2017 тільки у сумі 145,70грн, що є правом позивача, яке відповідно не порушує права відповідача.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період прострочки з 27.04.2017 по 11.05.2017 підлягають задоволенню частково у сумі 932,35 грн, а вимоги про стягнення з відповідача 12% річних підлягають задоволенню частково у сумі 833,81 грн за період прострочки з 06.05.2017 по 11.05.2017. В решті позовні вимоги про стягнення з відповідача 12% річних та пені задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю їх нарахування.

Представник відповідача заявила усне клопотання до представника позивача про відстрочку оплати боргу на 10 днів до винесення рішення суду та можливості вирішення спору мирним шляхом.

Представник позивача вказав на те, що на даний час вирішення питання мирним шляхом є неможливим, що у відповідача було достатньо часу для оплати боргу та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Суд зазначає, що п.6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду лише при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання. Іншого порядку, зокрема, відстрочення виконання рішення суду до його прийняття, чинним законодавством не передбачено.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за поставлені вироби в повній сумі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу у сумі 388601,81грн, пені у сумі 932,35грн, та 12% річних у сумі 833,81 грн. В решті позову відмовити.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 5855,52 грн. судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. 525, 526, 549, 625, 627, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 22, 33, 34, 49, 77, ч.5 ст.78, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Ярославна (вул. Мічурина, б.116-А, м. Носівка, Носівський район, Чернігівська обл., ідентифікаційний код 40525040) на користь Державного підприємства Львівський державний ювелірний завод (вул. Академіка Підстригача, 2, м. Львів, ідентифікаційний код 05785017) 388601грн 81коп. боргу, 932грн 35коп. пені, 833грн 81 коп. 12% річних, 5855грн 52коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено 29.06.2017р.

Суддя Н.Ю.Книш