Постанова

від 26.06.2017 по справі 910/9477/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2017 р. Справа№ 910/9477/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Дикунської С.Я.

Мальченко А.О.

за участю секретаря судового засідання Костяк В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу (вх. № 09-08.1/2548/17 від 24.03.2017) Товариства з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2017

у справі № 910/9477/16 (суддя - Якименко М.М.)

за позовом Комунального підприємства Печерськсервіс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Аладін-2013

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення заборгованості, розірвання договору та зобов'язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: Рижкова Л.Є., довіреність б/н від 13.01.2017

від відповідача: Оксененко В.П., довіреність б/н від 15.06.2017

від третьої особи: Ваховська І.Б., довіреність №062/01/10-352 від 16.01.2017

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Печерськсервіс (позивач у справі) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 (відповідач у справі) про стягнення 24 450,96 грн заборгованості з орендної плати, 10 909,45 грн заборгованості з компенсації витрат за користування земельною ділянкою, 2581,57 грн пені, 191,68 грн - 3 % річних, 750,36 грн інфляційних втрат; а також про розірвання договору від 20.10.2015 № 2050 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду та зобов'язання Товариства передати за актом приймання-передачі Підприємству нежитлове приміщення площею 176,4 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд,1, літ. Ж , корпус 6.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором оренди від 20.10.2015 № 2050, зокрема в частині сплати орендних платежів, а тому звернувся з позовом про стягнення суми заборгованості та враховуючи істотне порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 умов договору, просить розірвати договір в судовому порядку та зобов'язати відповідача повернути орендоване приміщення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2016, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017, позовні вимоги Комунального підприємства Печерськсервіс задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 на користь Комунального підприємства Печерськсервіс заборгованість по орендній платі в сумі 24 450,96 грн, заборгованість з компенсації витрат за користування земельною ділянкою в сумі 10 909,46 грн, пеню в сумі 2 101,43 грн, 3% річних в сумі 155,97 грн, інфляційні збитки в сумі 621,72 грн та судовий збір в розмірі 1355,13 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 у справі № 910/9477/16 скасовано в частині вирішення спору про розірвання договору від 20.10.2015 №2050 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 передати за актом приймання - передачі Комунальному підприємству Печерськсервіс нежитлове приміщення площею 176,4 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1, літ. Ж , корпус 6. Справу в даній частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Направляючи справу в частині позовних вимог про розірвання договору та зобов'язання відповідача повернути орендоване майно на новий розгляд до суду першої інстанції, Вищий господарський суд України вказав на не неповне з'ясування судами попередніх інстанцій умов договору, зокрема, щодо існування у Комунального підприємства Печерськсервіс , як балансоутримувача приміщення та сторони договору, права на ініціювання його розірвання в судовому порядку.

За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2017 позов задоволено повністю. Розірвано договір №2050 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.10.2015 року, укладений між Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариством з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 та Комунальним підприємством Печерськсервіс . Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 передати за актом приймання-передачі Комунальному підприємству Печерськсервіс нежитлове приміщення площею 176,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1, літера Ж , корпус 6. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 на користь Комунального підприємства Печерськсервіс 2 756,00 грн - судового збору.

Приймаючи рішення у справі місцевий господарський суд встановив істотність порушення договірних зобов'язань відповідачем у справі, що згідно ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна є підставою для розірвання договору в судовому порядку. Разом з цим, дослідивши зміст договору та статус сторін договору, їх права та обов'язки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що Комунальне підприємство Печерськсервіс , як балансоутримувач приміщень, також наділений правом звертатись з вимогою про розірвання договору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 подав апеляційну скаргу (вх. № 09-08.1/2548/17 від 24.03.2017), в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2017 в частині розірвання договору №2050 від 20.10.2015, та відмовити у позові в цій частині та в частині виселення Товариства з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 з нежитлового приміщення, площею 176,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1, літ. Ж , корпус 6, передавши по акту прийому-передачі Комунальному підприємству Печерськсервіс .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що згідно ст. 651, 783, 782 Цивільного кодексу України, ст. 291 Господарського кодексу України право на розірвання договору оренди має виключно орендодавець приміщення, як сторона договору оренди, а враховуючи, що Комунальне підприємство Печерськсервіс не є орендодавцем за спірним договором, то відповідно він немає права вимагати розірвання договору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2017 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді: Дикунська С.Я., Мальченко А.О. та призначено розгляд справи на 19.04.2017.

11.04.2017 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, від скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 надійшли письмові пояснення по справі (вх. №09-11/6811/17), в яких відповідач стверджує, що місцевим господарським судом не досліджено існування у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати протягом трьох місяців підряд та не досліджено обставин того чи повідомляв позивач відповідача у справі про відмову від договору у відповідності до приписів ст. 782 ЦК України. Подані пояснення долучені судом до матеріалів справи.

Від позивача у справі 13.04.2017 до Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив б/н від 13.04.2017 (вх. №09-11/7038/17) на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2017 у справі №910/9477/16 без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 у зв'язку з неявкою у судове засідання представників апелянта розгляд справи №910/9477/16 було відкладено на 07.06.2017 в межах строку розгляду спору, який був продовжений судом відповідно до ст. 69 ГПК України.

У зв'язку з повторною неявкою представників апелянта у судове засідання 07.06.2017 та поданим ним клопотання про відкладення розгляду спору, Київський апеляційний господарський суд відклад розгляд справи на 26.06.2017, про що виніс відповідну ухвалу.

22.06.2017 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду від ТОВ Аладін-2013 надійшли письмові пояснення по суті спору (вх. №09-11/11983/17), в яких відповідач, посилаючись на постанови Верховного Суду України від 07.06.2017 у справах №910/9482/16 та №910/9480/16, які, на його думку, є аналогічними, стверджує про відсутність в Комунального підприємства Печерськсервіс права на розірвання договору, яке має лише орендодавець приміщень, а тому просить задовольнити вимоги апеляційної скарги та скасувати рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні 26.06.2017 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2017 в частині розірвання договору №2050 від 20.10.2015, та відмовити у позові в цій частині та в частині виселення Товариства з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 з нежитлового приміщення, площею 176,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1, літ. Ж , корпус 6, передавши по акту прийому-передачі Комунальному підприємству Печерськсервіс .

Представники позивача та третьої особи заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги в повному обсязі, просили рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2017 залишити без змін.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

20.10.2015 року між Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець за договором, третя особа у справі), Товариством з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 (орендар за договором, відповідач у справі) та Комунальним підприємством Печерськсервіс (підприємство-балансоутримувач за договором, позивач у справі) укладено договір №2050 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (а.с. 26-30 том 1), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, площею 176,40 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1, літера Ж корпус 6, для розміщення складу.

Згідно п. 3.1 договору орендна плата визначена на підставі методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280, і становить без ПДВ: 45 грн. 27 коп. за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку серпень 2015р - 7 923,33 грн. Згідно п. 11 рішення Київської міської ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280 місячна орендна плата у розмірі 50% від встановленого обсягу становить 3961 грн. 66 коп. та нараховується починаючи з 20 жовтня 2015 року по 14 липня 2016 року.

Пунктом 3.2. договору сторонами узгоджено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, опублікований у поточному місяці.

Відповідно до п. 3.5. договору, додатково до орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою, компенсацією витрат підприємства та компенсацією витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 3.6., 3.7 договору, орендна плата та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання Акту приймання-передачі, незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Договір відповідно до п.9.1. є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 20 жовтня 2015 року до 18 жовтня 2018 року.

Як вірно встановлено судом першої інтонації, 20.10.2015 року на виконання умов договору орендар прийняв в тимчасове платне користування майно, а саме нежитлове приміщення площею 176,40 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1, літера Ж корпус 6, що підтверджується підписаним між орендарем, орендодавцем та балансоутримувачем та скріпленим печатками сторін Актом приймання-передачі нерухомого майна (а.с. 33 том 1).

Предметом спору у даній справі є розірвання договору оренди та повернення орендованого приміщення внаслідок порушення відповідачем, як орендарем, свого грошового зобов'язання перед КП Печерськсервіс , а саме невнесення ним орендної плати, компенсації витрат за користування земельною ділянкою.

Колегія суддів звертає увагу, що рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2016 у даній справі, яке набрало законної сили в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за договором, встановлено, що ТОВ Аладін-2013 всупереч взятим зобов'язанням неналежним чином та несвоєчасно сплачувало орендну плату та інші платежі за договором, в результаті чого за ним утворилась заборгованість по орендній платі в сумі 24 450,96 грн (за листопад-грудень 2015 року, лютий, квітень, травень 2016 року) та за користування земельною ділянкою у розмірі 10 909,46 грн.

Укладений між сторонами договір, розірвання якого становить предмет розгляду у даній справі, за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). В силу ч.6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Колегія суддів зазначає, що оскільки орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється також і дія Закону України Про оренду державного та комунального майна , ч. 1 ст. 2 якого встановлено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як передбачено ст. 3 Закону України Про оренду державного та комунального майна відносини щодо оренди державного майна, майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, а ст. 19 Закону встановлений обов'язок орендаря вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності та в строк, встановлений договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до п.6.7., 9.6 договору, сторонами погоджено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду в разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Як уже зазначалось вище, рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі від 07.07.2016, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016, та постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2016 встановлено неналежне невиконання відповідачем своїх зобов'язань по договору оренди та виникнення у нього заборгованості перед позивачем, тобто встановлено порушення ТОВ Аладін-2013 умов договору.

Згідно з частиною третьою статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку (Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 08.05.2012 року №3-26гс12).

Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним посилання апелянта в обґрунтування вимог апеляційної скарги на ст. 782 ЦК України, оскільки приписи цієї норми передбачають, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Тобто статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд, і в такому випадку, якщо орендодавець скористався таким правом, договір вважатиметься розірваним з моменту одержання повідомлення орендодавця.

Разом з тим, до даних правовідносин підлягають застосуванню норми спеціального законодавства, а саме приписи ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна , відповідно до якої одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Колегія суддів звертає увагу, що у даній справі вимоги про розірвання договору заявлені у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов договору на підставі ст. 651 ЦК України, ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна , які передбачають право вимоги про розірвання договору не у зв'язку з несплатою орендарем платежів протягом трьох місяців підряд, як передбачено ст. 782 ЦК України, а у зв'язку з невиконанням стороною умови договору, тобто в даному випадку встановленню підлягають обставини щодо наявності істотного порушення стороною зобов'язання та право особи звертатись з вимогою про розірвання договору.

Як зазначалось вище, порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати орендних платежів за користування майном, доведено матеріалами справи.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що Комунальне підприємство Печерськсервіс , яке за договором є балансоутримувачем, а не орендодавцем, згідно приписів чинного законодавства не має право вимагати розірвання договору, оскільки таке право належить виключно орендодавцеві приміщень.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта з наступних підстав.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України, господарського кодексу України та Закону України Про оренду державного та комунального майна сторонами договору найму (оренди) з відповідними правами та обов'язками є наймодавець (орендодавець) та наймач (орендар).

Відповідно до положень пунктів 2, 3 частини першої статті 287 ГК та абзаців 3, 5 статті 5 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендодавцями щодо нерухомого майна комунальної власності, загальна площа якого не перевищує 200 кв. м, є підприємство, установа, організація, а щодо нерухомого майна комунальної власності, загальна площа якого перевищує 200 кв. м, - органи, уповноважені органами місцевого самоврядування управляти майном, яке перебуває у комунальній власності.

Аналогічні положення наведено у пункті 2.1 Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280.

Як вбачається зі змісту спірного договору, він є тристороннім, його укладено Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який за договором виступає орендодавцем, Товариством з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 - орендар за договором та Комунальним підприємством Печерськсервіс підприємство-балансоутримувач, які разом визначені як сторони договору.

КП Печерськсервіс є балансоутримувачем приміщення, на якого договором покладено обов'язок забезпечувати дотримання вимог нормативно-правових актів з пожежної безпеки та контролювати виконання орендарем умов договору щодо сплати орендарем орендної плати та інших платежів, стягувати зазначені кошти з орендаря в тому числі і в судовому порядку.

Окрім того, сторонами на основі свободи договору також погоджено (п. 6.7., 9.6), що при невиконанні чи порушенні умов договору його може бути достроково розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, до яких відноситься і КП Печерськсервіс .

Статтею 3 ЦК України визначено свободу договору, однак суд зазначає, що користуючись правом свободи договору, сторони повинні враховувати і принцип законності, що полягає у дотриманні сторонами вимог чинного законодавства при врегулюванні своїх прав та обов'язків.

Колегія суддів звертає увагу, що об'єктом оренди за спірним договором є приміщення площею 176,40 кв.м., тобто дане приміщення не перевищує 200,00кв.м., а відтак щодо оренди даного об'єкта комунальне підприємство, як балансоутримувач, міг виступати і орендодавцем згідно положень п.3 ч. 1 ст. 287 Господарського кодексу України та ст. 5 Закону України Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Тобто чинне законодавство в даному випадку надає КП Печерськсервіс право виступати орендодавцем щодо спірного нерухомого майна площею 176,40 кв. м та відповідно мати права орендодавця, зокрема права вимагати розірвання договору оренди, а тому закріплення у договорі право комунального підприємства на розірвання договору в судовому порядку не суперечить нормам цивільного законодавства.

При цьому, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на висновки Верховного Суду України, які наведені у постановах від 07.06.2017 у справах №910/9482/16 та №910/9480/16, оскільки у справах, які були предметом розгляду в Верховному Суді України спір стосувався розірвання договорів оренди (зокрема наявність в особи права на розірвання) щодо нерухомого майна, яке за площею перевищувало 200 кв.м. і за яким орендодавцем міг виступати виключно орган, уповноважений органами місцевого самоврядування управляти майном, в той час як у даній справі позивач просить розірвати договір оренди майна, площа якого становить 176,40 кв.м., тобто не перевищує 200кв.м., відтак наведене свідчить, що спірні правовідносини не є аналогічними тим, щодо яких Верховний Суд України прийняв відповідні висновки.

З урахуванням вищевикладеного суд апеляційної інстанції вважає правомірним та обґрунтованим висновок Господарського суду міста Києва від 22.02.2017 про те, що Комунальне підприємство Печерськсервіс в межах закріплених прав, враховуючи порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором, правомірно заявив вимогу про розірвання договору оренди від №2050 від 20.10.2015, яка є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Обов'язок повернення майна закріплено у ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна та обумовлено сторонами у п. 7,5 договору, згідно якого у разі закінчення/припинення дії цього договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди підприємству-балансоутримувачу у стані, не гіршому, ніж в якому перебував об'єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Беручи до уваги наведене, оскільки порушення орендарем, Товариством з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 , умов договору оренди є достатньою правовою підставою для розірвання спірного договору, Господарським судом міста Києва правомірно задоволено позовні вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 повернути Комунальному підприємству Печерськсервіс за актом приймання-передачі нежитлове приміщення, площею 176,40 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1, літера Ж , корпус 6.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2017 у справі №910/9477/16 щодо задоволення позову повністю відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а відтак відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ТОВ Аладін-2013 .

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з абз. 1 п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України №7 від 21.02.2013 року у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви (що становить в даному випадку 4 547,40 грн), а за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду до стягнення підлягає судовий збір у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви (що становить в даному випадку 4 960,80 грн).

Однак, приймаючи рішення у даній справі місцевий господарський суд не здійснив розподіл судового збору, який був сплачений Комунальним підприємством Печерськсервіс за подання апеляційної скарги згідно платіжного доручення №936 від 20.07.2016 у сумі 4 547,40 грн та за подання касаційної скарги згідно платіжного доручення № 991 від 13.10.2016 у сумі 4 960,80 грн.

Відтак, враховуючи, що позовні вимоги КП Печерськсервіс задоволено, а спір у даній справі виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, в тому числі, які були сплачені за подання апеляційної та касаційної скарги при попередньому розгляді спору покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 , у зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2017 підлягає зміні в частині розподілу судового збору (пункт 4 резолютивної частини рішення). В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2017 залишається без змін.

Керуючись ст. 49, 99, 101, 102, п. 4 ч. 1 ст. 103, п.3 ч. 1 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2017 у справі №910/9477/16 залишити без задоволення.

2. Змінити пункт 4 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2017 у справі №910/9477/16 та викласти його в наступній редакції:

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аладін-2013 (01103, м. Київ, вул. Військовий проїзд, будинок 1; код ЄДРПОУ 38706293) на користь Комунального підприємства Печерськсервіс (01103, м. Київ, вул. Військовий проїзд, будинок 1; код ЄДРПОУ 19024635) 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. - судового збору за подання позовної заяви, 4 547 (чотири тисячі п'ятсот сорок сім) грн. 40коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 4 960 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят) грн. 80 коп судового збору за подання касаційної скарги.

3. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2017 у справі №910/9477/16 залишити без змін.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду.

5. Справу №910/9477/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді С.Я. Дикунська

А.О. Мальченко