КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" червня 2017 р. Справа№ 927/99/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Отрюха Б.В.
Тищенко А.І.
За участі представників:
від позивача в режимі відеоконференції: Гринь І.В. - представник
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.03.2017 року у справі №927/99/17 (суддя: В.В. Шморгун)
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк
до Товариство з обмеженою відповідальністю Гермес Лімітед в особі ліквідатора: ОСОБА_3
про зобов'язання включити майнові вимоги
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Гермес Лімітед в особі ліквідатора ОСОБА_3, з урахуванням зави про уточнення позовних вимог, просило зобов'язати ліквідаційну комісію Товариства з обмеженою відповідальністю Гермес Лімітед в особі голови ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк у загальному розмірі 37022,14 грн. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю Гермес Лімітед .
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.03.2017 у справі № 927/99/17 позов задоволено частково.
Зобов'язано ліквідаційну комісію Товариства з обмеженою відповідальністю Гермес Лімітед в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_3 визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк у розмірі 37022,14 грн.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Гермес Лімітед на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк судовий збір у розмірі 1600,00 грн.
У решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.03.2017 у справі № 927/99/17 скасувати та прийняти нове рішення яким позов задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не встановив в судовому процесі всіх обставин справи всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності з урахуванням об'єкта і предмета спору, у зв'язку з чим прийшов до передчасних висновків.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2017 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.04.2017.
10.04.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якого останній просив забезпечити у Господарському суді Дніпропетровської області.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017. задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
Доручено забезпечення проведення відеоконференції Господарському суду Дніпропетровської області.
Ухвалою від 19.04.2017 розгляд справи відкладено на 30.05.2017.
10.05.2017 від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі, в яких підтримав доводи апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 розгляд справи відкладено на 06.06.2017.
У судове засідання 06.06.2017 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник позивача прийняв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, перебуваючи в Господарському суді Дніпропетровської області.
Заслухавши думку представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та письмових пояснень, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
01.07.2014 на підставі заяви директора ТОВ Гермес Лімітед про відкриття рахунку, банком - Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк було відкрито для відповідача поточний рахунок НОМЕР_1.
Також, 01.07.2014 відповідачем - ТОВ Гермес Лімітед було підписано заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, відповідно до якої відповідач надав свою згоду відносно Умов та Правил надання банківських послуг , Тарифів банку, розміщених на web-сайті банку www.privatbank.ua, які разом із даною заявою складають договір банківського обслуговування від 01.07.2014.
Відповідно до розділу 1 Умов та Правил надання банківських послуг , розміщених на web-сайті банку www.privatbank.ua, ці правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг Банком його Клієнтам.
Банк взяв на себе зобов'язання при наявності вільних грошових ресурсів здійснювати обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого Банк повідомляє клієнту на свій розсуд або у письмовому вигляді, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - Умови) і Тарифами Банку, розміщених на web-сайті банку www.privatbank.ua.
Відповідно до Договору відповідачу встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 у електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет Клієнт банк, sms - повідомлення або Інших), що визначено і врегульовано Умовами та Правилами надання банківських послуг.
Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди (п. 3.2.1.1.3. Умов).
Відповідно до п. 3.2.1.1.16. Умов при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов та правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Пунктом 3.2.1.4.1. Умов встановлено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:
3.2.1.4.1.1. За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнулення ), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів.
3.2.1.4.1.2. За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.
За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30 (тридцять) % річних.
За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33 (тридцять три) % річних.
3.2.1.4.1.3. За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 66 (шістдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Згідно з п. 3.2.1.4.9. Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими (п. 3.2.1.4.10. Умов).
Відповідно до п. 3.2.1.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Пунктом 3.2.1.2.3.4. Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого цим розділом Умов та правил надання банківських послуг Банк має право змінити умови кредитування - зажадати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.
Відповідно до п. 3.2.1.5.1.4 нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
Обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 3.2.1.6.1. Умов).
На виконання умов Договору Банк надав відповідачу кредитний ліміт у розмірі 15000,00 грн., що підтверджується довідкою ПАТ КБ Приватбанк від 28.12.2016 №08.7.0.0.0/161228161322 та виписками про рух коштів відповідача.
Відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед Банком у розмірі 37022,14 грн., з яких заборгованість за наданим кредитом - 14919,64 грн., заборгованість по сплаті процентів - 12100,41 грн., заборгованість зі сплати комісії - 2406,40 грн., пеня - 7595,69 грн.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Гермес Лімітед з 25.01.2016 перебуває у стані припинення за рішенням засновників, голова комісії з припинення - ОСОБА_3, строк, визначений для заявлення кредиторами своїх вимог, - 03.04.2016.
03.11.2016 Публічне акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк направило на адресу ліквідатора ТОВ Гермес Лімітед заяву, у якій просило визнати вимоги Банку за кредитним договором №б/н від 01.07.2014 у розмірі 37022,14 грн. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу.
Ліквідатор/голова комісії з припинення відповіді у встановлений законодавством строк Банку не надав, заява про визнання грошових вимог повернута позивачу з відміткою відділення поштового зв'язку за закінченням встановленого терміну зберігання 08.12.2016 та отримана ним 12.12.2016, що підтверджується інформацією про відстеження поштових відправлень на офіційному веб-сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта (http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle/).
Отже, позивач вважає, що відповідач ухилився від розгляду грошових вимог Банку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Підписання між Публічним акціонерним товариством комерційним банком Приватбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Гермес Лімітед заяви про відкриття рахунку та заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг за юридичною природою є договором банківського рахунку та кредитним договором.
Згідно зі ст. 3 Закону України Про електронний цифровий підпис електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо:
- електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису;
- під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису;
- особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно зі ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з ч. 1 ст. 1072 Цивільного кодексу України та ч. 22.9 статті 22 Закону України Про платіжні системи в Україні банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.
Статтею 1069 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Отже, у спірних правовідносинах мало місце надання Банком відповідачу кредиту шляхом дебетування його банківського рахунку.
Ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Гермес Лімітед надані Банком кредитні кошти не повернуло у повному обсязі та не сплатило проценти за користування кредитом та комісію банку, позивачем була нарахована пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, проте п. 3.2.1.5.4. встановлений інший період нарахування штрафних санкцій (3 роки).
Враховуючи викладене, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 37022,14 грн., з яких заборгованість за наданим кредитом - 14919,64 грн., заборгованість по сплаті процентів - 12100,41 грн., заборгованість зі сплати комісії - 2406,40 грн., пеня - 7595,69 грн.
Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Статтею 105 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.
Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Відповідно до ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Статтею 112 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);
4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.
У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
З приписів ст. 112 Цивільного кодексу України випливає, що кредиторські вимоги можуть бути заявлені і після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення.
Отже, з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи підприємство перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс його юридичних правовідносин як боржника.
Публічне акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю Гермес Лімітед із заявою про визнання грошових вимог 03.11.2016, тобто після спливу строку, встановленого для пред'явлення кредиторами своїх вимог (03.04.2016).
Враховуючи те, що заява про визнання грошових вимог повернута позивачу з відміткою відділення поштового зв'язку за закінченням встановленого терміну зберігання 08.12.2016 та отримана ним 12.12.2016, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що має місце ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог позивача та ним правомірно заявлено позов та у межах місячного строку, встановленого ст. 112 Цивільного кодексу України.
Таким чином, позовна вимога про зобов'язання ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю Гермес Лімітед в особі голови ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк у загальному розмірі 37022,14 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
У свою чергу, позовна вимога про зобов'язання ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю Гермес Лімітед в особі голови ліквідаційної комісії включити вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк 37022,14 грн. до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю Гермес Лімітед задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 8, 9 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи (ч. 9 ст. 111 Цивільного кодексу України).
Частинами 11, 12 ст. 111 Цивільного кодексу України встановлено, що після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів. Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.
Зазначені норми передбачають, що встановлення учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, строку для заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, зумовлена необхідністю визначення платоспроможності юридичної особи, що ліквідується, а саме встановлення співрозмірності наявних (заявлених) кредиторських вимог відносно розміру ліквідаційної маси (коштів, іншого майна, що може бути реалізованим для погашення вимог кредиторів). Отже, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (ст. 110 Цивільного кодексу України).
Системний аналіз цих правових норм дає підстави для висновку, що складення проміжного ліквідаційного балансу відбувається саме на підставі та з урахуванням вимог, пред'явлених виключно в межах встановленого строку для заявлення кредиторами своїх вимог і полягає у включенні до нього відомостей про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених в межах строку вимог кредиторів та результати їх розгляду. Такі вимоги кредиторів включаються до проміжного ліквідаційного балансу та на підставі останнього підлягають задоволенню в порядку черговості, встановленому ст. 112 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на відсутність в матеріалах справи доказів складення відповідачем проміжного ліквідаційного балансу, оскільки, не має юридичного значення час фактичного складання та затвердження такого балансу у розрізі включення до нього вимог, що надійшли понад встановлений строк.
Отже, до проміжного ліквідаційного балансу можуть включатися лише кредиторські вимоги, заявлені своєчасно, і при ліквідації платоспроможної юридичної особи на підставі проміжного ліквідаційного балансу відбувається задоволення лише тих вимог кредиторів, які були заявлені своєчасно.
Разом з тим, норми Цивільного кодексу України передбачають спеціальний порядок задоволення вимог кредиторів, заявлених після спливу строку, встановленого на заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що ліквідується, а саме частиною 4 ст. 112 Цивільного кодексу України зазначено, що вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
Таким чином, несвоєчасне заявлення кредитором (позивачем) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника (відповідача) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог.
У таких правовідносинах заявлення грошових вимог у встановлений строк та після такого строку мають різні юридичні наслідки, що полягають у черговості задоволення таких вимог. Так, спочатку підлягають задоволенню вимоги, заявлені своєчасно, і лише потім, заявлені після встановленого строку (з урахуванням приписів ст. 112 Цивільного кодексу України). Включення до проміжного ліквідаційного балансу кредиторських вимог, заявлених несвоєчасно, та одночасне їх задоволення з вимогами кредиторів, які заявили такі вимоги своєчасно, вплине на права та інтереси останніх.
З огляду на те, що позивачем пропущено строк, встановлений для заявлення відповідачеві кредиторських вимог, такі вимоги в будь-якому разі не можуть бути включені до проміжного ліквідаційного балансу, оскільки вони в силу приписів ч. 4 ст. 112 Цивільного кодексу України задовольняються з майна, що залишилося лише після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
Доводи позивача про те, що проміжний ліквідаційний баланс відповідачем не був складений, оскільки ліквідаційною комісією не закриті рахунки ТОВ Гермес Лімітед у Банку, правомірно відхилені судом першої інстанції, враховуючи наступне.
Частиною 3 ст. 111 Цивільного кодексу України визначено, що під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.
У частині 8 цієї статті лише вказано, що проміжний ліквідаційний баланс складається ліквідаційної комісією (ліквідатором) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами.
Отже, Цивільний кодекс України, зокрема ст. 111, не містить положень, які унеможливлювали складення проміжного ліквідаційного балансу до закриття рахунків в установі банку, оскільки складання такого балансу пов'язується лише із закінченням строку для пред'явлення вимог кредиторами.
Неможливість складення проміжного ліквідаційного балансу до закриття рахунків в установі банку, хоча такі дії і не відповідають приписам ч.3 статті 111 Цивільного кодексу України, також належним чином не обґрунтовано позивачем, навпаки, представник позивача сам визнає можливість виникнення такої ситуації.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.03.2017 року по справі № 927/99/17 залишити без змін.
2. Матеріали справи № 927/99/17 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді Б.В. Отрюх
А.І. Тищенко
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2017 |
Оприлюднено | 04.07.2017 |
Номер документу | 67426680 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Тарасенко К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні