Рішення

від 23.06.2017 по справі 526/500/17

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/500/17

Провадження № 2/526/407/2017

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

23 червня 2017 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - Киричка С.А.,

з участю секретаря - Широколави О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гадяч справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "РЕФЕРТІ", третя особа: ТОВ ""ОСОБА_2В." про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та стягнення коштів,-

встановив:

До суду позивач звернувся з вищевказаною позовною заявою до приватного підприємства РЕФЕРТІ , в якому просить: визнати недійсним договір № 3711 про надання послуг із оформлення Договору та включення до програми Доступний Кредит , укладений 21 грудня 2016 року між ним та приватним підприємством РЕФЕРТІ ; визнати недійсним акт - прийому передачі наданих послуг від 21 грудня 2016 року між позивачем та приватним підприємством РЕФЕРТІ ; стягнути з відповідача на користь його грошові кошти в сумі 52 500 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот) гривень та витрати на правову допомогу в сумі 6400 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 21.12.2016 р. між ним та ПП Реферті був укладений договір № 3711, предметом якого є надання відповідачем послуг щодо забезпечення оформлення договору про участь у програмі Доступний Кредит , щодо зобов'язання здійснити дії, спрямовані на отримання позики на умовах даної програми, а саме, забезпечення оформлення Договору про участь в Програмі Доступний Кредит між ТОВ Проспера-А.В. та Замовником; надання інформаційно-консультативних, довідкових послуг з питань діяльності та подальшої участі Замовника в Програмі Доступний Кредит . Також, 21.12.2016 р. між ним та ТОВ Проспера-А.В. був укладений договір № 3711, предметом якого є надання послуг, спрямованих на отримання безвідсоткової позики, зазначеної в Додатку №1 до Договору. У відповідності до умов договору позивачем було сплачено фінансове забезпечення згідно п. 2 Договору №1, яке здійснюється тільки через банківські установи, на користь Виконавця, є договірною ціною, що визначається у відсотковому розмірі, а саме 10,5% від суми позики, зазначеної в Додатку №1 до Договору про участь в Програмі Доступний Кредит між ТОВ Проспера-А.В. та замовником і сплачується одноразово шляхом перерахування 100% попередньої оплати на банківський рахунок Виконавця одночасно із підписанням Сторонами Договору, в сумі 52500 грн. Позивач вважає, що спірний договір містить несправедливі умови щодо встановлення жорстких обов'язків споживача, і крім того, вважає, що його було введено в оману нечесною підприємницькою діяльністю з боку відповідача, та положення Договору щодо ціни є несправедливим.

Позивач та його представник до суду надали письмові заяви про розгляд позовної заяви без їх участі, позовну заяву підтримують в повному обсязі не заперечують проти заочного розгляду справи.

Представник ПП Реферті та ТОВ Проспера-А.В. в судове засідання не з`явився. Був повідомлений про розгляд справи через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

За вищевикладених обставин суд вважає, що представник відповідача сповіщений належним чином, заперечення на позов не надавав. За таких обставин, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для ухвалення по справі заочного рішення, суд на підставі ч. 4 ст. 169, 224 ЦПК України вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача за правилами постановлення заочного рішення.

Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

На підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що 21.12.2016 року між ОСОБА_1, з однієї сторони, та ПП Реферті в особі менеджера ОСОБА_3 діючої на підставі Доручення №17 від 18.10.2016 року, з другої сторони, було укладено договір № 3711 про надання послуг із оформлення Договору та включення до Програми Доступний Кредит , згідно п.1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання здійснити наступні дії, спрямовані на отримання позики, на умовах Програми Доступний Кредит ТОВ Проспера-А.В. , а саме: забезпечити оформлення Договору про участь в Програмі Доступний Кредит між ТОВ Проспера-А.В. та замовником; надавати інформаційно-консультативні, довідкові послуги з питань діяльності та подальшої участі замовника в Програмі Доступний Кредит .

У відповідності до умов даного договору, а саме п. 2.1, фінансове забезпечення - оплата послуг Замовником, яка здійснюється тільки через банківські установи, на користь Виконавця, є договірною, що визначається у відсотковому розмірі, а саме 10,5% від суми позики, зазначеної в Додатку № 1 до Договору про участь в Програмі Доступний Кредит між ТОВ Проспера-А.В. та замовником і сплачується одноразово шляхом перерахування 100% попередньої оплати на банківський рахунок Виконавця одночасно із підписанням Сторонами даного Договору, що становить 52500,00 грн.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 здійснив внесок для оплати інформаційно-консультативних послуг за рахунком-фактурою до Договору № 3711 від 21.12.2016 р. в сумі 52500,00 грн., про що свідчить квитанція № 852\з27 від 21.12.2016 р.

Як вбачається з копії договору № 3711 від 21 грудня 2016 року, укладеного між ТОВ Проспера-А.В. та ОСОБА_1, пунктами 1.1-1.6 передбачено, що за цим Договором Товариство за згодою позичальника зобов'язується вчинити від його імені певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної у Додатку № 1 до даного Договору, на підставі ст. 1046, 1048 ЦК України та на умовах діяльності Програми Доступний Кредит , надалі за текстом - Програма, що міститься з Додатку №2 до даного Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору, у тому числі: а) організовувати та проводити розподіл Фонду Позичальників, здійснити надання безвідсоткової позики на користь Позичальника за рахунок Фонду Позичальників; б) надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені Сторонами у порядку та в строки, передбачені цим Договором та Додатками до нього.

Безвідсоткова позика та строки розрахунків по даному Договору зазначаються у відповідних Додатках до нього, які є невід'ємними частинами даного Договору.

Позичальник доручив Товариству використовувати суми платежів для формування Фонду Позичальників та його розподілу, а також здійснювати надання безвідсоткової позики на користь Позичальників Програми Доступний Кредит .

Усі платежі, передбачені Договором та Додатками до нього, сплачуються у грошовій одиниці України через банківські установи на розрахункові рахунки Товариства у безготівковій формі.

Умовами даного Договору передбачено лише надання Позичальникам безвідсоткової позики за рахунок коштів Фонду Позичальників. Придбання будь-якого товару на користь Позичальника за рахунок Фонду Позичальників за умовами даного Договору неможливе.

Визначення термінів, використаних у тексті даного Договору та Додатків до нього, викладені у Додатку №2 до даного Договору, який підписується Сторонами одночасно з підписанням даного Договору.

Вищезгадані правочини від імені обох юридичних осіб підписані їхнім представником ОСОБА_3

Наведене вище, підтверджує те, що відповідач ПП Реферті при укладенні спірного договору діяв недобросовісно, так як позивачу була надана недостовірна, неправдива інформація щодо умов цього договору та його правових наслідків.

Оскільки позивач при укладенні Договору являвся фізичною особою і мав намір придбати продукцію (роботу) для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, то, відповідно до п.22 ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів від 12.05.1991 року №1023-ХІІ, він є споживачем, при цьому, відповідно до п. 2 ст. 627 Цивільного кодексу України, до правовідносин за Договором з участю фізичної особи - споживача застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Згідно з ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Таким чином, вказаний закон встановив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності. До нечесної підприємницької діяльності відноситься і діяльність у межах договору від 16.11.2016 року, укладеного між ПП Реферті , як виконавцем послуг, позивачем по справі ОСОБА_1, як замовником, оскільки надана інформація у рамках інформаційно-консультаційних послуг щодо умов придбання товару (позики) на умовах програми Доступний кредит , мала не тільки нечіткий, а й неправдивий характер, який вплинув на свідомий вибір позивача та призвів до укладення ним договору із ТОВ Проспера-А.В. на невигідних для нього умовах. Позивачем було подано заяву до ТОВ Проспера-А.В. про розірванння договору №3711 від 21 грудня 2016 року укладеного між позивачем та ТОВ Проспера-А.В. і даний договір між ними розірвано.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 15 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Згідно з ч. 1, 2 п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів виконавець послуг не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, зокрема, встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише розсудом виконавця.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених з використанням нечесної підприємницької діяльності.

Згідно з ст. 15 зазначеного Закону України, під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.

Відповідно до ч. ч. 5, 6, 8 ст. 18 цього Закону, якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути визнано недійсним. У разі коли визнання положення недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача договір може бути визнаним недійсним у цілому. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно з ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , відповідно до статей 229 - 233 ЦК правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

Відповідно до п. 20 згаданої постанови Пленуму, правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Згідно ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Згідно з ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Відповідно до приписів ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до приписів ст. 212 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Крім того рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд, розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.

Враховуючи вищенаведені норми цивільного законодавства України, суд приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_1, як споживачем, доведено, що умови Договору укладеного між ним та ПП Реферті щодо включення до Програми Доступний Кредит є несправедливими, а нечесна підприємницька діяльність відповідача ввела споживача ОСОБА_1 в оману та спонукала його дати згоду на здійснення правочину (Договору), на який в іншому випадку він би не погодився, проте погодився будучи введеним в оману щодо участі в Програмі Доступний Кредит , який не був виконаний і розірваний.

Укладений договір з ПП "Реферті" слід визнати недійсними, оскільки він укладений із використанням нечесної підприємницької діяльності.

За таких умов, у відповідності до ч. 1 ст. 216 ЦК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти в сумі 52500 грн. 00 коп., сплачені позивачем на виконання недійсного правочину.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позивач при подачі позову до суду, звільнений від сплати судового збору, рішення прийнято на його користь, тому судовий збір відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь держави в сумі 640 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 202, 203, 216, 236 ЦК України, ст.ст. 15, 18, 19 Закону України Про захист прав споживачів , ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір № 3711 про надання послуг із оформлення Договору та включення до програми Доступний Кредит , укладений 21 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та приватним підприємством РЕФЕРТІ .

Визнати недійсним акт прийому - передачі наданих послуг від 21 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та приватним підприємством РЕФЕРТІ

Стягнути з приватного підприємства РЕФЕРТІ (ЄДРПОУ 40394964) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 52 500 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот) гривень.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з приватного підприємства РЕФЕРТІ (ЄДРПОУ 40394964), витрати на правову допомогу в сумі 6400 грн.

Стягнути з Приватного підприємства Реферті в дохід держави судовий збір в сумі 640 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано відповідачем протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення апеляційної скарги.

Головуючий: С. А. Киричок