Рішення

від 26.06.2017 по справі 626/2277/16-ц

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/2277/16-ц

Провадження № 2/626/90/2017

РІШЕННЯ

Іменем України

26.06.2017 року Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Гусара П.І.,

за участю секретаря Івашкіній Т.В.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Краснограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного аграрно-орендного підприємства Промінь ( юридична адреса: с. Кобзівка Красноградського району Харківської області, код 30713300), з третіми особами ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права на спадщину і права на відшкодування матеріальних збитків, завданих її померлій матері ОСОБА_6, -

В С Т А Н О В И В:

13.12.2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила стягнути з ПАОП Промінь матеріальну шкоду в сумі 24301,0 грн. і судові витрати по справі.

15.03.2017 року позивач ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги та звернулася до суду із уточненим позовом до ПАОП Промінь про визнання права на спадщину і права на відшкодування матеріальних збитків, завданих її померлій матері ОСОБА_6.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 в позові зазначила,що разом із своєю родиною ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ведуть товарне сільськогосподарське виробництво на земельних ділянках, які належать їм на праві власності та розташовані на території Кобзівської сільської ради. Оскільки земельні ділянки розташовані поряд, то для зручності вони об'єднані в один масив. В 2012 році на цьому масиві ними був засіяний соняшник.

Поряд з їх ділянками знаходиться поле ПАОП Промінь , яке також у 2012 році було засіяне соняшником.

13 вересня 2012 року працівниками ПАОП Промінь при збиранні урожаю зі свого поля був зроблений заїзд агротехнікою на їх земельні ділянки та скошені посіви соняшника без згоди на це власників.

28.12.2012 року слідчим відділенням Красноградського ВП ГУНП в Харківській області розпочате досудове слідство по заявах власників земельних ділянок по кримінальному провадженню №12012220350000176 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України. В ході досудового слідства був встановлений факт незаконного косіння соняшника на належних їм земельних ділянках.

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 05.02.2016 року позов її родини був задоволений частково: з ПАОП Промінь на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 стягнуто матеріальну шкоду по 24301,0 грн. кожному і судові витрати по справі. Суд виключив земельну ділянку, яка належить її матері ОСОБА_6 з розрахунків та відмовив в цій частині позову, так як ОСОБА_6 померла 17.11.2012 року.

Разом з тим, в судовому рішенні встановлено факт незаконного косіння соняшника на площі в кількості 4,0 га, чим була спричинена позивачам шкода в розмірі 97 204,00 грн, яка підлягає задоволенню пропорційно - по ? частині кожному, що становить 24 301,00 грн.

Земельна ділянка загальною площею 6,51 га належить померлій ОСОБА_8 згідно Державного акту на право приватної власності на землю № 025620 від 16.01.2003 року.

Позивач зазначає, що вона, як спадкоємець померлої, має всі права на спадкування права на відшкодування реальних збитків, завданих її матері ОСОБА_6 при житті, які входять до складу спадщини і становлять 24 301,0 грн, так як вона проживала на момент смерті разом із померлою, тобто вона є особою яка прийняла спадщину.

14.03.2017 року із відповідною заявою вона звернулася до нотаріальної контори про видачу їй свідоцтва про право на спадщину. Однак постановою від 14.03.2017 року державним нотаріусом ОСОБА_9 було відмовлено у вчинені такої нотаріальної дії, тому що право спадкодавця - ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої ПАОП Промінь судовими рішеннями не визначено, і отже, не входить до складу спадщини.

Приймаючи до уваги викладене, позивач і звернулася до суду із вищезазначеним позовом.

В судовому засіданні позивач, представник позивача- адвокат ОСОБА_2 просили позов задовольнити та вказали, що ч.1 ст. 1230 ЦК України передбачено спадкування права на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних відносинах. На їх думку можливо застосувати аналогію закону, так як договірні правовідносини і правовідносини, пов'язані із відшкодуванянм шкоди витікають із загальних цивільно-правових відносин.

Представник відповідача - ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що ОСОБА_6 не була і не могла бути ніякою стороною у справі, на рішення якої посилається позивач,тому що позов від родини було подано у 2014 році, а ОСОБА_6 померла 17.11.2012 року. Також відповідно до вимог ст.1230 ЦК України до спадкоємця переходить право на відшкодування матеріальних збитків, завданих спадкодавцеві у лише договірних зобов'язаннях, в інших випадках право на відшкодування матеріальних збитків спадкоємцю не передбачено. Ніяких договірних відносин між ОСОБА_6 та ПАОП Промінь на день смерті не було, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. Також неможливо застосувати положення ч.8 ст. 8 ЦПК України, тому що спірні правовідносини врегульовані відповідним законом.

Вислухавши представників сторін, позивача, третіх осіб, свідка, дослідивши надані сторонами письмові докази суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін на інших осіб, які беруть участь у справі.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 60 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.ст. 27, 46 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 27 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставин при невизнані їх сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Так судом встановлено, що 2012 році на частині земельних ділянок, приблизно 8 га, які належали: ОСОБА_3, кадастровий номер 6323381200:07:000:0005, розміром 5,76 га; ОСОБА_4 кадастровий номер 6323381200:07:000:0006, розміром 5,72 га; ОСОБА_6 кадастровий номер 6323381200:07:000:0004, розміром 6,51 га; ОСОБА_7 кадастровий номер 6323381200:07:000:0003, розміром 7,27 га було засіяно соняшник, цей факт не заперечується сторонами по справі.

Під час засівання поля ПАОП Промінь соняшником була розорана дорога, яка розділяла поле № 5 ПАОП Промінь та поле одноосібників, межові знаки, весною 2012 року, були відсутні.

13 вересня 2012 року, під час збору врожаю на полі № 5, працівники ПАОП Промінь помилково заїхали агротехнікою на поле, яке належить позивачам та скосили 4 га посівів соняшника. Цей факт підтверджений в рішенні Красноградського районного суду Харківської області від 05.02.2016 року (головуючий суддя Константинов Д.С.).

Цим же рішенням визначена шкода, що була завдана ПАОП Промінь власникам земельних ділянок в розмірі 97204,0 грн. і шкода, яка була нанесена ПАОП Промінь , підлягала відшкодуванню власникам земельних ділянок пропорційно по ? частині. Суд виключив земельну ділянку, що належить померлій ОСОБА_6 з розрахунків, так як вона по первісному позову вимог не заявила. Вказане рішення набрало законної сили.

У відповідності до ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6 померла 17.11.2012 року, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть (а.с.15).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину спадкоємцем померлої є її дочка ОСОБА_1 -позивачка по справі, яка успадкувала земельну ділянку площею 6,5062 га, розташовану за адресою: Харківська область, Красноградський район, Кобзівська сільська рада, кадастровий номер 6323381200:07:000:0129 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.14).

Із ст. 1216 ЦК України витікає, що спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема: юридичні факти; рішення суду у випадках, встановлених актами цивільного законодавства; акти цивільного законодавства; у випадках встановлених актами цивільного законодавства, акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, а також настання або ненастання певної події у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором.

Ст.1230 ЦК України зазначено, що до спадкоємця переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов'язаннях, а також право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У визначенні частини 2 вказаної статті збитками зокрема є і доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (п.2).

Таким чином, судом встановлено, що померла ОСОБА_6 не перебувала у договірних відносинах із відповідачем. Однак при житті вона мала право на відшкодування збитків в результаті незаконного косіння соняшнику працівниками відповідача. Однак цивільним законодавством України не передбачено спадкування права на відшкодування майнових (матеріальних) збитків спадкоємцями ОСОБА_6 (крім, які виникли із договірних зобов'язань) і тому позивачу в задоволенні позову необхідно відмовити.

Свідок ОСОБА_9, в.о. державного нотаріуса Красноградської державної нотаріальної контори, яка була допитана за клопотанням позивача, також вказала, що відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1230 ЦК України, до спадкоємця переходить тільки право на відшкодування моральної шкоди, яке присуджено судом спадкодавцеві за його життя, а також переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов'язаннях. Згідно до ст. 1218 ЦК України вказана позивачем шкода не входить до складу спадщини.

Із ч. 8 ст. 8 ЦПК України та ч.1 ст. 8 ЦК України витікає можливість застосування аналогії закону тільки в тому випадку, якщо спірні (цивільні) відносини не врегульовані законом.

Суд позбавлений можливості задовольнити клопотання позивача та застосувати аналогію закону, так як спірні правовідносини про спадкування права на відшкодування збитків чітко врегульовані ст. 1230 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 8, 1216, 1218,1230 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного аграрно-орендного підприємства Промінь ( юридична адреса: с. Кобзівка Красноградського району Харківської області, код 30713300) про визнання права на спадщину і права на відшкодування матеріальних збитків, завданих її померлій матері ОСОБА_6, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення в апеляційний суд Харківської області через Красноградський районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копій цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя