12/4705
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "25" травня 2007 р. Справа № 12/4705
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Сікорська Н.А.
судді
за участю представників сторін
від первісного позивача Чішман С.А. - дов. №202 від 18.01.06р.
від первісного відповідача Макарська К.О. - дов. б/н від 19.01.07р.
розглянув справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в особі філії "Житомирське регіональне управління" Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"(м.Житомир)
до Приватного підприємства "МАІСТ" (м.Житомир)
про стягнення 168449,36 грн.
У відповідності до ч.4 ст.69 ГПК України, справа розглядається у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 цієї статті.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 11.05.05 до 14:05 год. 25.05.07.
Подано позов про розірвання кредитного договору № 37-04 від 14.04.04р. та стягнення з відповідача на користь позивача 168449,36 грн., з яких 0,90грн. заборгованості по кредиту, 137303,45грн. донарахування відсотків за користування кредитом; 31145,01грн. пені.
Представник первісного позивача позов підтримав. Згідно заяви про збільшення позовних вимог, яка надійшла на адресу господарського суду 25.04.07р., просить стягнути з відповідача 301577,55 грн., в тому числі 0,90грн. заборгованості по кредиту, 235733,99грн. донарахування відсотків за користування кредитом; 65842,66грн. пені.
Представник первісного відповідача проти позову заперечує. У письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.69-70, т.1) ПП «Маіст» не визнає викладених в заяві вимог.
19.02.07р. на адресу господарського суду надійшла зустрічна позовна заява про визнання недійсним кредитного договору від14.04.04р.(а.с. 116-117, т.1), яку прийнято судом до спільного розгляду з первісним позовом.
02.04.07р. до суду надійшла уточнена зустрічна позовна заява (а.с.8-10, т.2).
В судовому засіданні 11.05.07р. представником первісного відповідача надано відзив на заяву про збільшення ціни позову (а.с.21, т.2), згідно якого останній просить суд відмовити в задоволенні , викладених у заяві вимог первісного позивача.
У відзиві на відзив первісного відповідача від 20.02.07р. (а.с.142, т.1) та відзиві на зустрічну позовну заяву від 20.03.07р. (а.с.1-2, т. 2), первісний позивач, відповідно, заперечує викладені в них вимоги.
Для надання роз'яснень щодо правильності розрахунків позовних вимог, в порядку ст.30 ГПК України, в судове засідання 21.02.07р. викликався повноважний представник первісного позивача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно кредитного договору № 37-04 від 14.04.2004 року (надалі Договір) ЗАТ КБ "Приватбанк" в особі філії Житомирського РУ ЗАТ КБ "Приватбанк" (первісний позивач) зобов'язався надати позичальнику - Приватному підприємству "Маіст" кредит у вигляді поновлюваної кредитної лінії з загальним лімітом 650000,00грн. в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, комісійної винагороди у встановлені Договором строки (а.с. 7-11, т. 1). Термін повернення кредиту - до 13.04.07р.
В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між банком та Позичальником (первісним відповідачем) було укладено Договір застави нерухомого майна №251-03 від 14.08.03р. (а.с.92-99, т.1)., посвідчений приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Добролежею В.В. (реєстраційний № 5109).
Згідно договору про внесення змін та доповнень до вказаного договору застави від 14.04.04р. (а.с. 109-112, т.1), посвідченого приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С.Л. (реєстраційний № 1605) в заставу Банку передано належне відповідачу на праві власності майно, а саме: комплекс із цегли і залізобетону загальною площею 1431,90 кв.м., що складається з адмінбудинку літ "А", майстерня-гараж літ "Б", столярного цеху літ "Г", що знаходяться в с. Лука Житомирського району Житомирської області по вул. Постишева, №1-а.
Свої зобов'язання за кредитним договором первісний позивач виконав у повному обсязі, відкривши первісному відповідачу позичковий рахунок та надавши йому кредитну лінію, що поновлюється, з лімітом 650000,00грн.
Первісний відповідач отримав кредитні кошти, що підтверджується випискою операцій та оборотів за позичковим рахунком Відповідача (а.с.27-62, т.1).
Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з п.п.1.3., 2.2.3. Договору та додоткової угоди №5 до нього (а.с. 17, т.1) первісний відповідач зобов'язався сплатити кредит до 13.04.2007р. за графіком, визначеним в Додатку №2 до Договору (а.с.18, т.1).
Відповідно до п.п. 1.1., 2.2.2., 4.1., 4.2., 4.3. Договору та додаткової угоди №1 до нього (а.с.12, т.1), первісний відповідач зобов'язався сплатити відсотки за увесь час користування кредитом у розмірі 22 відсотків річних.
У випадку порушення позичальником зобов'язання по погашенню кредиту, останній, згідно п. 4.2. договору та додаткової угоди №1, зобов'язаний сплатити 66 відсотків річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Згідно з п.5.1. Договору, при порушенні клієнтом якого-небудь із зобов'язань: по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Договором, термінів повернення кредиту, клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення зобов'язань пеню в розмірі 2% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Первісний відповідач взяті зобов'язання по поверненню кредиту належним чином не виконав.
Порушення порядку та строків проведення розрахунків, згідно умов кредитного договору первісним відповідачем, підтверджується банківськими виписками (а.с.27-62, т.1).
У зв'язку з викладеним та у відповідності до ст. 20 Закону України “Про заставу”, ст.ст. 583, 589, 590 ЦК України, 27.03.06р. на договорі застави було вчинено виконавчий напис на загальну суму 572181,46грн., в т.ч. строковий кредит - 541367,04грн., строкові відсотки - 10115,43 грн., прострочені відсотки - 20230,84 грн., пеня по простроченому кредиту та відсотках 468,15 грн.
З дати вчинення виконавчого напису станом на 13.12.06р. було донараховано 168449,36 грн., в тому числі відсотки за користування кредитом в сумі 137303,45 грн., пеня в сумі 31145, 01 грн., кредит в сумі 0,90 грн.
За вказаних обставин, на день звернення до суду, заборгованість первісного відповідача становила 168449,36 грн. (а.с. 19-20, т.1).
В порушення умов кредитного договору, первісний відповідач 13.04.07р. не здійснив погашення заборгованості за кредитною лінією по основній сумі та не сплатив відсотки за користування кредитною лінією у відповідності до взятих на себе зобов'язань.
На день розгляду справи, згідно заяви про збільшення позовних вимог (а.с.13, т.2), за розрахунком первісного позивача, заборгованість збільшилась до 301577,55 грн., оскільки станом на 26.04.07р. донараховано відсотків на суму 98430,54 грн. та пені на суму 34697,65 грн. Доказів погашення заборгованості не надано.
Первісний відповідач проти позову заперечує. У письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.69-70, т.1), у відзиві на заяву про збільшення ціни позову (а.с.13, т.2) ПП «Маіст» не визнає позовних вимог та просить суд відмовити в їх задоволенні, оскільки вважає, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, тому стягнення відсотків у судовому порядку є необгрунтованим. На думку первісного відповідача, нарахування штрафних санкцій здійснено в порушення норм чинного законодавства, оскільки з дати, коли необхідно було їх сплатити минув 6-ти місячний термін.
Решта, викладених у відзивах ПП "Маіст", заперечень співпадають з обгрунтуванням вимог, зазначених у поданій ним зустрічній позовній заяві від 14.02.07р. (а.с. 116-117, т.1) та уточненннях до неї (а.с.8-10, т.2)., згідно яких первісний відповідач просить визнати недійсним кредитний договір від 14.04.04р.
Зокрема ПП "Маіст" вважає, що кредитний договір було укладено в порушення норм чинного законодавства, оскільки він містить умови, що суперечать загальним засадам цивільного законодавства, укладений на невигідних для первісного відповідача умовах та його вчинено під впливом тяжкої для ПП "Маіст" обставини. Зазначив, що договором передбачено завищений розмір річних та збільшений строк для нарахування неустойки і строк позовної давності, порівняно з передбаченими чинним законодавством розмірами та строками.
Згідно вказаної в договорі послідовності проведення розрахунків по кредиту, в останню чергу погашається основний борг, що фактично унеможливлює виконання кредитного договору позичальником. Зазначене, на думку первісного відповідача, є підставою для визнання кредитного договору від 14.04.04р. недійсним , оскільки спірний правочин порушує публічний порядок.
Оцінивши матеріали справи та пояснення представника первісного позивача, господарський суд дійшов висновку, що вимоги, викладені у первісній позовній заяві, грунтуються на нормах чинного законодавства та підлягають задоволенню в повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову слід відмовити, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
За ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Безпідставними є твердження первісного відповідача стосовно неправомірності зазначення в договорі 64% річних, збільшення строку для нарахування неустойки до 3-х років, строку позовної давності - до 5-ти років та недійсності спірного кредитного договору в цілому, оскільки:
- у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;
- у відповідності до ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін;
- у відповідності до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Однак, сторони за взаємною згодою, збільшили в спірному договорі строк позовної давності, строк нарахування штрафних санкцій та розмір річних (п. п. 4.2, 5.4, 5.7, 6,2 договору), що в повній мірі відповідає нормам чинного законодавства.
Необгрунтованим є також твердження первісного відповідача щодо вчинення спірного правочину під впливом тяжкої обставини, на невигідних для позичальника умовах, оскільки зі змісту ст 233 ЦК України вбачається, що дія її положень поширюється на фізичних осіб, до яких ПП "Маіст" не відноситься. Доказів вчинення вказаного правочину поза волею первісного відповідача також не надано.
За ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав вважати, що спірний правочин порушує публічний порядок, тому відсутні підстави для визнання його недійсним, з перерахованих первісним відповідачем підстав.
Крім того, за ч.3 ст.6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
У відповідності до положень ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.
За ст.1 Закону України “Про заставу” від 02.10.92р. та ст.572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
За вказаних обставин, звернення стягнення на заставлене майно боржника є правом кредитора, яке не позбавляє його можливості вирішення питання по стягненню заборгованості в судовому порядку та за рахунок коштів позичальника.
Застава, згідно ст. 546 ЦК України, є лише видом забезпечення виконання зобов'язання, тому твердження первісного відповідача стосовно неправомірності стягнення ЗАТ "ПриватБанк" процентів в судовому порядку, суд вважає необгрунтованими.
Крім того, слід звернути увагу, що виконавчий напис на договорі застави було вчинено до визначеної сторонами дати проведення остаточних розрахунків по кредитному договорі, тому на день вчинення нотаріального напису первісний позивач не міг передбачити, який розмір заборгованості матиме перед ним відповідач і чи взагалі вона існуватиме. Крім того, остаточну суму заборгованості, яка підлягає стягненню з первісного відповідача, стало можливим розрахувати на день винесення рішення.
З огляду на викладене первісний позивач обгрунтовано пред'явив до стягнення 301577,55 грн., в тому числі 0,90грн. заборгованості по кредиту, 235733,99грн. донарахування відсотків за користування кредитом; 65842,66грн. пені.
Розрахунок первісних позовних вимог (а.с.16-17, т.2) є обгрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства.
Стосовно вимоги первісного позивача про розірвання спірного договору, у відповідності до положень ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до п. 6.1. договору, даний договір діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за даним договором.
Оскільки, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по кредитному договору щодо сплати основного боргу та відсотків за користування кредитом, позивач не отримав кошти, на своєчасне та повне повернення яких розраховував, укладаючи спірний договір, суд вважає зазначене порушення істотним, а договір таким, що підлягає розірванню.
Ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України передбачає, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно з ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що первісний позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає задоволенню в повному обсязі, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог. В задоволенні зустрічного позову суд відмоляє.
Судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 49, 69,82-85ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Первісний позов задовольнити.
2. Розірвати кредитний договір №37-04 від 14.04.04р., укладений між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Житомирське регіональне управління" Закритого акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" та Приватним підприємством "МАІСТ".
3. Стягнути з Приватного підприємства "МАІСТ", м. Житомир, вул. Лесі Українки, буд. 52, код 31232104
на користь Закритого акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Житомирське регіональне управління" Закритого акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" , м.Житомир, вул. Шелушкова, 96, код 26192037,
- 0,90 грн. - заборгованість по кредиту;
- 235733,99грн. - донараховані відсотки за користування кредитом;
- 65842,66грн. - пеня;
- 3100,78грн. - витрати по сплаті держмита;
- 118,00грн. - витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
4. В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 -сторонам
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 25.05.2007 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 674509 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Сікорська Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні