Постанова

від 30.08.2007 по справі 12/4705

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/4705

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "30" серпня 2007 р.                                                           Справа № 12/4705

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Чішман С.А. - представник за довіреністю від 18.01.2006 р.,

від відповідача: Макарська К.О. - представник за довіреністю від 19.01.2007 р.,                        Ціка В.Г. - представник за довіреністю від 21.08.2007 р.,  

розглянувши апеляційну скаргу Приватного  підприємства  "МАІСТ", м. Житомир

на рішення господарського суду Житомирської області

від "25" травня 2007 р.  у справі № 12/4705 ( суддя Сікорська Н.А. )

за   позовом Закритого акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"в особі Житомирського регіонального управління Закритого акціонерного товариства Комерційний  банк  "ПриватБанк", м. Житомир  

до Приватного  підприємства "МАІСТ", м. Житомир

про стягнення 168449,36 грн.

та за зустрічним позовом Приватного підприємства "МАІСТ", м. Житомир

до Закритого  акціонерного  товариства  комерційного  банку  "ПриватБанк" в особі Житомирського регіонального управління Закритого акціонерного товариства Комерційний  банк  "ПриватБанк", м. Житомир

про визнання недійсним  кредитного договору від 14.04.2004 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 25.05.2007 р. у справі № 12/4705  задоволено  первісний позов Закритого  акціонерного  товариства  Комерційний  банк   "ПриватБанк" в особі Житомирського регіонального управління Закритого акціонерного товариства Комерційний банк  "ПриватБанк", м. Житомир до  Приватного  підприємства "МАІСТ", м. Житомир про  стягнення  168449,36 грн.

Розірвано  кредитний договір № 37-04 від 14.04.2004 р., укладений  між Закритим  акціонерним  товариством  Комерційний  банк   "ПриватБанк" в особі Житомирського регіонального управління Закритого акціонерного товариства Комерційний  банк  "ПриватБанк", м. Житомир та   Приватним   підприємством  "МАІСТ",                 м. Житомир.

Стягнуто  з   Приватного   підприємства  "МАІСТ" на користь  Закритого  акціонерного   товариства  Комерційний  банк   "ПриватБанк" в особі Житомирського регіонального управління Закритого акціонерного товариства Комерційний  банк  "ПриватБанк", м. Житомир  0,90 грн.  заборгованості по кредиту, 235733,99 грн. -  донарахованих відсотків  за користування кредитом, 65842,66 грн. -  пені, 3100,78 грн. - витрат по сплаті державного мита  та 118,00 грн. -  витрат  на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Відмовлено у задоволенні  зустрічного позову.

Приватне підприємство  "МАІСТ", вважаючи, що суд першої інстанції, відмовивши  у задоволенні  зустрічних позовних вимог,  при прийнятті  рішення  допустив порушення норм матеріального та процесуального права, а саме, не застосував  норми ст.ст. 3,203,216,228,233,625 ЦК України та  ст. 232 ГК України, звернулося до Житомирського апеляційного господарського суду  з апеляційною скаргою про його  скасування та прийняття нового рішення, яким визнати недійсним  з моменту укладення  кредитного договору № 37-04 від 14.04.2004 р. між Закритим  акціонерним  товариством  Комерційний  банк   "ПриватБанк" в особі Житомирського регіонального управління Закритого акціонерного товариства Комерційний  банк  "ПриватБанк", м. Житомир та   Приватним   підприємством  "МАІСТ",                                       м. Житомир , а саме,  п.4.2, п.4.9, п. 5.4 договору.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги відповідач  за первісним позовом зазначає:

- кредитний договір № 37 -04  укладено  з порушенням  вимог ст.ст. 203,258,625 ЦК України та ст. 232 ГК України;

- позичальник не може виконати  взяті на себе зобов'язання за  договором   кредиту , оскільки, як стверджує скаржник,  сплачуються прострочені відсотки у розмірі 64 % річних, відсотки за користування  кредитом, пеня, а в останню чергу  -  основний борг.

Вважає, що зазначена умова  договору  є недійсною, порушує публічний порядок  та спрямована  на незаконне  заволодіння  коштами  або майном, що належить ПП " МАІСТ ".

Зазначає також, що судом першої інстанції допущено порушення  норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 32,34 ГПК України, тобто, як стверджує відповідач  за первісним позовом,   місцевим господарським судом  не було прийнято до уваги  пояснення   ПП " МАІСТ " , зазначені  у відзивах на позовну заяву ( т.1, а.с. 69-70), зустрічній позовній заяві ( т.1, а.с. 116-117 ), в уточненій  зустрічній позовній заяві                        ( т.2, а. с. 8-10 ), відзиві на уточнену позовну заяву ( т.2, а.с. 13 ).

У судовому засіданні  представник  відповідача за первісним позовом  доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просить скасувати  оскаржуваний судовий акт місцевого господарського суду.

У клопотанні від  30.08.2007 р., вх. № 02-01/5985/07, долученому колегією суддів до матеріалів справи, ПП " МАІСТ " просило суд  апеляційної інстанції  зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з   відповідача за первісним позовом.

Зазначене клопотання  особа, що подала апеляційну скаргу , мотивувала  тим, що нарахована пеня ( штрафна санкція )  у сумі 65842,66 грн. є надмірно великою порівняно  з можливими збитками позивача за первісним позовом, тобто, нараховані  позивачем  на прострочену  заборгованість 66% річних, як стверджує відповідач за первісним позовом, у шість разів  перевищують  можливі збитки від інфляції.

Колегією суддів враховується  наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2004 року   між  Закритим  акціонерним  товариством  Комерційний  банк   "ПриватБанк" в особі Житомирського регіонального управління Закритого акціонерного товариства Комерційний  банк  "ПриватБанк", м. Житомир  - Банк та Приватним підприємством " МАІСТ " - Позичальник  укладено  кредитний договір № 37-04, предметом якого  є видача Банком  Позичальнику  при наявності  вільних коштів  кредиту у виді поновлюваної  кредитної лінії  із загальним лімітом 650000,00 грн. ( т.1, а.с. 7-11 ).

Термін повернення  кредиту - 13.04.2007 р. ( п.1.3 договору ).

У відповідності до  п.4.1  угоди  за користування кредитом  у період з дати  списання коштів з позичкового  рахунка до дати  погашення  кредиту  згідно п.п. 1.3, 2.2.3, 2.4.1 договору Позичальник сплачує       відсотки у розмірі   21,25 % річних.

За умовами  п.4.2  угоди  у відповідності до ст. 212 ЦК України  при порушенні Позичальником  якого-небудь  із зобов'язань по погашенню  кредиту,  передбачених     п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.2  договору, Позичальник  сплачує Банку  відсотки   за користування  кредитом  у розмірі 64% річних  від суми  залишку  непогашеної заборгованості.

Додатковою  угодою від 14.04.2004 р.  до кредитного договору  № 37-04 від 14.04.2004 р.  сторони погодили внести  зміни до  п.  4.1  договору, зазначивши, що за користування кредитом  у період з дати списання  коштів з позичкового  рахунка до дати  погашення кредиту  згідно п.п. 1.3, 2.2.3,  2.4.1  договору Позичальник  сплачує відсотки  у розмірі 22 % річних.

У п.4.2 з урахуванням внесених змін  сторони зазначили, що  у відповідності до ст. 212 ЦК України  при порушенні Позичальником  якого - небудь  із зобов'язань по погашенню  кредиту,  передбачених п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.2  договору, Позичальник  сплачує Банку  відсотки  за користування  кредитом  у розмірі 66 % річних  від суми  залишку  непогашеної заборгованості ( т.1, а.с. 12 ) .

Додатковою угодою № 2 від 14.04.2004 р. до   кредитного договору  № 37-04  сторони  п.1.1 зазначеного договору виклали у наступній редакції: " Банк при наявності  вільних коштів  зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді  поновлюваної  кредитної лінії загальним лімітом 650000,00 грн. ( т.1, а.с. 13 ).

Термін повернення кредиту - до 13.04.2007 року відповідно до графіка погашення кредиту, про що свідчить  додаткова  угода №  3 від 08.11.2004 р. до кредитного договору   № 37-04  про внесення змін до п.1.3 договору  ( т.1, а.с. 14 ).

Додатком № 1 від 08.11.2004 р. та № 2 від 30.09.2004 р. до кредитного договору сторони  погодили графік  погашення та графік  зменшення  ліміту  кредиту  ( т.1, а.с. 15, 18 ).

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №37-04 від 14.04.2004р., між ЗАТ КБ "ПриватБанк" - Іпотекодержатель та ПП "МАІСТ" - Іпотекодавець внесено зміни та доповнення до договору застави, посвідченого приватним  нотаріусом  Житомирського  районного  нотаріального  округу  Доброльожею В.В. від 14.08.2003р. за реєстровим номером 5109.(т. 1, а.с. 109-112).

Предметом зазначеного договору (п.1) є надання Іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, в забезпечення виконання зобов'язань Іпотекодавця перед Іпотекодержателем, в силу чого Іпотекодержатель має право в разі невиконання Іпотекодавцем зобов'язань, передбачених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна тобто, належного ПП "МАІСТ" на праві власності наступного майна: комплексу із цегли та залізобетону загальною площею 1431,90 кв.м, що складається з адмінбудинку літ. "А", майстерні-гаража літ. "Б", столярного цеху літ. "В", цеху літ. "Г", що знаходиться у с. Лука Житомирського району Житомирської області по вул. Постишева , №1-а, переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця.

У пункті 2 договору зазначено, що за цією угодою іпотекою забезпечується виконання зобов'язань Іпотекодавця, що випливають з кредитного договору від 14.04.2004р. №37-04,  тобто, повернення кредиту у сумі 650000,00 грн. до 13.04.2007р.

Даний договір 14.04.2004р. посвідчено приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Деменецькою С.Л. та зареєстровано у реєстрі за №1605.

Матеріали справи свідчать про те, що Закрите акціонерне товариство "ПриватБанк" в особі філії Житомирського РУ ЗАТ КБ "ПриватБанк" взяті на себе зобов'язання згідно кредитного договору виконало у повному обсязі шляхом відкриття Приватному підприємству "МАІСТ" позичкового рахунку та надання кредитної лінії, що поновлюється, з лімітом у сумі 650000,00 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Виписки операцій та оборотів за позичковим рахунком первісного відповідача підтверджують те, що ПП "МАІСТ" отримало у повному обсязі кошти згідно договору кредиту (т. 1, а.с. 27-62).

Як передбачено п.п. 1.3, 2.2.3 кредитного договору та додаткової угоди до нього №5 (т. 1, а.с. 17) ПП "МАІСТ" зобов'язалося сплатити кредит до 13.04.2007р., а у відповідності до п.п. 1.1, 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3 договору та додаткової угоди №1 до нього (т.1, а.с. 12) - сплатити відсотки за увесь  час користування кредитом у розмірі 22 відсотків  річних.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за первісним позовом не виконав свої зобов'язання по поверненню банку кредиту.

Вимогами ч. 1 ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою; договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У пункті 4.2 кредитного договору та додаткової угоди №1 до нього сторони погодили, що у випадку порушення Позичальником зобов'язання по погашенню кредиту, останній зобов'язаний сплатити 66 відсотків річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При порушенні клієнтом якого-небудь із зобов'язань: по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених договором, термінів повернення кредиту, клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення зобов'язань пеню у розмірі 2% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. 5.1 кредитного договору).

Частиною 2 статті 1 Закону України "Про заставу" (ст. 572 ЦК України) передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель)   має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання  одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Застава виникає  на підставі договору ( ч.3  зазначеної статті ).

Згідно приписів ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 590 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2006р. на договорі застави приватним нотаріусом вчинено виконавчий  напис на загальну суму 572181,46 грн., в тому числі строковий кредит - 541367,04 грн., строкові відсотки в сумі 10115,43 грн., прострочені відсотки - 20230,84 грн., пеня по простроченому кредиту та відсотках - 468,15 грн.

З дати вчинення виконавчого напису станом на 13.12.2006р. позивачем за первісним позовом донараховано 168449,36 грн., в тому числі, відсотки за користування кредитом у сумі 137303,45 грн., пеня у сумі 31145,01 грн. та кредит у сумі 0,90 грн.

Тобто,  загальна заборгованість  відповідача  за первісним позовом на день подачі позовної заяви становила 168449,36 грн.

Позивач за первісним позовом заявою про збільшення позовних вимог від 23.04.07р. №238/07-юр просив суд першої інстанції стягнути з ПП "МАІСТ" борг у сумі 301577,55 грн. (т. 2, а.с. 13), у зв'язку з донарахуванням банком станом  на 26.04.07р. відсотків на суму 98430,54 грн. та пені у сумі 34697,65 грн.

Матеріалами справи підтверджується те, що Приватним підприємством "МАІСТ" суду першої та апеляційної інстанції  не було надано доказів виконання у повному обсязі взятих на себе зобов'язань згідно укладеного кредитного договору по погашенню заборгованості перед банком за отриманий кредит.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до вимог ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, якщо інше не встановлено договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

З урахуванням наведених обставин, у зв'язку з істотним порушенням умов договору  відповідачем за первісним позовом , колегія суддів вважає, що господарський суд Житомирської області  правомірно та підставно задовольнив позовні вимоги ЗАТКБ "ПриватБанк" в особі філії "Житомирське регіональне управління" ЗАТ КБ "ПриватБанк", стягнувши з ПП "МАІСТ" заборгованість по кредиту  у сумі 0,90 грн., донараховані відсотки за користування кредитом у сумі 235733,99 грн. та пеню - 65842,66 грн.

При цьому слід також зазначити і те, що місцевий господарський суд в межах вимог позовної заяви підставно розірвав кредитний договір №37-04 від 14.04.2004р., укладений між ЗАТ КБ "ПриватБанк" в особі філії "Житомирське регіональне управління" ЗАТ КБ "Приват Банк" та ПП "МАІСТ" .

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору  другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 6.1 кредитного договору передбачено, що цей договір діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за договором.

У пункті 6.2 кредитного договору №37-04 сторони погодили, що договір може бути розірваний за ініціативи однієї із сторін у порядку, встановленому законом та договором.

Що ж стосується відмови суду 1-ї інстанції ПП "МАІСТ" у задоволенні його зустрічних позовних вимог про визнання недійсним кредитного договору №37-04 від 14.04.2004р., слід зазначити таке. (ст. 1, а.с. 110-117).

Мотивуючи свої вимоги, позивач за первісним позовом, зокрема, зазначав, що умови кредитного договору були укладені з порушенням норм ст. ст. 3, 285, 625 ЦК України та ст. 232 ЦК України .

ПП " МАІСТ" стверджувало, що 64% річних, про що зазначено у п. 4.2 кредитного договору, суперечить вимогам ст. 625 ЦК України та порушує принцип розумності і справедливості при нарахуванні відсотків річних, тобто, умови п. 4.2 договору є невигідні для підприємства.

Вважав, що правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими доводами позивача за зустрічним позовом, оскільки вони не грунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами вчинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріали справи свідчать про те, що договір кредиту №37-04 та додаткові угоди до нього підписано обома сторонами договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного спору, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Зазначена у договорі відповідальність боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді 64% річних від простроченої суми не суперечить вимогам ч. 2 ст. 625 ЦК України у відповідності до якої боржник зобов'язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід також зазначити, що безпідставними є доводи особи, що подала апеляційну скаргу, про те, що недійсним слід визнати п. 5.4 кредитного договору за умовами якого нарахування неустойки здійснюються протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконано Позичальником.

Дійсно, згідно п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Однак, приписами ч.1 ст. 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Аналіз умов  п.п. 4.2, 5.4, 5.7, 6.2 кредитного договору дає підстави стверджувати, що сторони за взаємною згодою збільшили строк позовної давності щодо нарахування штрафних санкцій та  річних.

Крім того, до спірних правовідносин не може бути застосовано положення                     ст. 233 ЦК України , на які посилається позивач за зустрічним позовом, оскільки, як вірно зазначив про це суд першої інстанції у прийнятій постанові,  дія  даної   вимоги Закону поширюється на правовідносини за участю фізичних, а не юридичних осіб.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 28.04.1978 р. ( із змінами ) " Про судову  практику  у справах  про визнання  угод недійсними " збігом тяжких обставин  слід вважати  такий майновий  або особистий  немайновий  стан громадянина чи його близьких ( крайня нужденність, хвороба ), які примусили  укласти угоду на вкрай  невигідних для нього умовах.

Особою, що подала  апеляційну скаргу,  не було  доведено, а судом   першої та апеляційної інстанції не встановлено  факту наявності  тяжких обставин, про які  зазначає  позивач за зустрічним позовом,  та невигідність  правочину  для сторони, тобто, для ПП " МАІСТ", яка діяла  під впливом  вказаних обставин ( невигідність  повинна  бути явною ).

З приводу  заявленого ПП " МАІСТ " клопотання про  зменшення розміру пені  в порядку ст. 83 ГПК України, колегія суддів  зазначає,  що  таке зменшення  може бути  застосовано у виняткових  випадках та за наявності  підстав, наведених  у ч.3 ст. 551  ЦК України.  Оскільки у клопотанні не вбачається  наявності таких   підстав, у його задоволенні колегія суддів відмовляє.

За наведених обставин, оскільки Приватним підприємством "МАІСТ" у супереч вимог ст. 33 ГПК України не доведено ті обставини, на які відповідач за первісним позовом посилався як на підставу своїх вимог та заперечень по справі, його доводи не грунтуються на чинному законодавстві України та спростовуються матеріалами справи, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для  задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Житомирської області  від 25.12.2007 року.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 25 травня2007 року у справі №12/4705 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства  "МАІСТ", м. Житомир - без задоволення.

2. Справу №12/4705 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

 Надрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу,

4 - в наряд.