Постанова

від 20.06.2017 по справі 685/367/17

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 685/367/17

Провадження № 2-а/685/22/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2017 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого: Самойлович А. П.

за участі секретаря Дондель Т.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Теофіпольського селищного голови Теофіпольського району Хмельницької області ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування розпорядження від 20 лютого 2017 року № 8 Про зупинення дії п. 2 рішення Теофіпольської селищної ради від 14.02.2017 р. № 11-16/2017 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ,

В С Т А Н О В И В :

27 лютого 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом, обґрунтувавши свої вимоги тим, що спірне розпорядження про зупинення дії рішення селищної ради від 14 лютого 2017 року було прийняте не впродовж п'ятиденного строку відповідно до вимог ч. 4 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україна , який сплив 19 лютого 2017 року, а на шостий день 20 лютого 2017 року.

Крім того, позивач вважає, що оскаржуваним розпорядженням про призупинення рішення селищної ради селищний голова порушила норми чинного законодавства, передбачені ч. 2 ст. 19 та ст. 144 Конституції України, ст.ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч.ч. 1, 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україна та протирічить Рішенню Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року в частині заборони органам місцевого самоврядування змінювати або скасовувати свої попередні рішення.

Теофіпольським селищним головою ОСОБА_3 подане письмове заперечення проти позову, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що останній день п'ятиденного строку, передбаченого ч. 4 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні для зупинення рішення селищної ради, припав на вихідний день, тому розпорядження було видане в перший робочий день після вихідного дня, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 254 ЦК України.

В ході судового розгляду представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, та додатково пояснив, що Цивільний кодекс України, на який посилається відповідач, регулює цивільні права та обов'язки, а тому до спору фізичної особи з суб'єктом владних повноважень, яким по суті являється даний спір, застосуванню не підлягає.

Представник позивача також зазначив, що вимоги Теофіпольського селищного голови, викладені в спірному розпорядженні, про надання додаткових документів є безпідставними та такими, що не передбачені ст. 118 Земельного кодексу України.

Заслухавши доводи позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма передбачена ч. 3 ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Частинами 1 та 2 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 4 ст. 59 цього Закону, рішення сільської, селищної, міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупиненим сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.

З аналізу даної норми вбачається, що правом сільського, селищного, міського голови є вирішення питання про зупинення рішення селищної ради та підстав такого зупинення, за умови обґрунтування своїх зауважень.

15 грудня 2016 року позивач ОСОБА_2 звернулася до Теофіпольської селищної ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення із зміною цільового призначення земельної ділянки із категорії для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в категорію земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних, допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02).

14 лютого 2017 року Теофіпольська селищна рада пунктом 2 свого рішення № 21-16/2017 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною виду цільового призначення земель із категорії земель (03.07) - для будівництва та експлуатації будівель торгівлі в землі (11.02) - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості орієнтовною площею 1,2116 га, кадастровий номер 6824755100:01:001:0282 по вул. Небесної Сотні, 78г гр. ОСОБА_2, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_1.

20 лютого 2017 року Теофіпольським селищним головою ОСОБА_3 було винесено спірне розпорядження № 8 Про зупинення дії п. 2 рішення Теофіпольської селищної ради від 14.02.2017 р. № 11-16/2017 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки , на підставі ч. 4 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , було зупинено дію пункту 2 рішення селищної ради від 14 лютого 2017 року № 11-16/2017, рішення винесено на повторний розгляд та призначено проведення пленарного засідання позачергової сесії на 28 лютого 2017 року.

Підставами для зупинення є неврахування цільового призначення земельної ділянки згідно містобудівної документації та документації із землеустрою, не надано доказів, що заявниця зареєстрована як підприємець та використовує нерухоме майно машинобудівної та деревообробної промисловості. Згідно висновку відділу житлово-комунального господарства та будівництва, а також висновку Відділу Держземагентства у Теофіпольському районі землі, відведені для громадської забудови із земель комунальної власності, які були відведені для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Селищний голова також зазначає, що не враховано вимоги містобудування, планування і забудови міських і сільських поселень (ДБН 360-22**), відповідно до якого у санітарно-захисній зоні не допускається розміщувати житлові будинки, дитячі дошкільні установи, загальноосвітні школи, установи охорони здоров'я та відпочинку, спортивні споруди, сади, парки, садівницькі товариства й городи, адже дана земельна ділянка розташована біля житлового будинку.

28 лютого 2017 року Теофіпольською селищною радою не було відхилено зауваження селищного голови і рішення двома третинами депутатів від загального складу ради підтверджено не було, рішення від 14 лютого 2017 року чинності не набрало.

Суд не погоджується з твердженням позивача та її представника про прийняття селищним головою спірного розпорядження поза межами строку, встановленого частиною 4 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Загальні правила перебігу строків встановлені Главою 18 Визначення та обчислення строків Цивільного кодексу України, зокрема, статтями 253 та 254 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Подією, з якою пов'язується початок перебігу строку, є день прийняття рішення 14 лютого 2017 року, зупиненого оскаржуваним розпорядженням, тому з наступного дня 15 лютого розпочався перебіг п'ятиденного строку, останній день якого припав на неділю 19 лютого, тому, виходячи з вищенаведених норм ст. 254 ЦК України, днем закінчення строку є перший за ним робочий день 20 лютого 2017 року, тобто день, у який було винесено оскаржуване розпорядження.

Суд не приймає до уваги твердження представника позивача про неможливість застосування до спірних правовідносин норм ЦК України, оскільки зазначений порядок обрахунку строків передбачений і КАС України щодо процесуальних строків, а також іншими нормативними актами.

Крім того, в силу ч. 7 ст. 9 КАС України до даних правовідносин можуть бути застосовані норми ЦК України щодо порядку обрахунку строків як аналогія закону, оскільки інших альтернативних способів їх обчислення не законодавством не визначено.

Таким чином, дослідивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що Теофіпольський селищний голова скористалася своїм законним правом на зупинення рішення селищної ради з належним обгрунтуванням у встановлений законом строк, доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та були спростовані відповідачем, тому позов не підлягає задоволенню.

Посилання позивача на Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року судом до уваги не приймається, оскільки дане Рішення врегульовує інші правовідносини - право органу місцевого самоврядування скасувати своє попереднє рішення з цього ж питання.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 24, 42, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст. 2, 10, 12, 17, 18, 71, 160-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Теофіпольський районний суд Хмельницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Самойлович А.П.