Постанова

від 21.09.2017 по справі 685/367/17

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 685/367/17

Головуючий у 1-й інстанції: Самойлович А.П.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

21 вересня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 20 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Теофіпольського селищного голови Теофіпольського району Хмельницької області ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2017 року позивач - ОСОБА_3 звернувся до Теофіпольського районного суду Хмельницької області з позовом до Теофіпольського селищного голови Теофіпольського району Хмельницької області ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Теофіпольський районний суд Хмельницької області постановою від 20.06.2017 року у задоволенні вказаного позову відмовив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі та просив її задовольнити, решта осіб в судове засідання не з'явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 15 грудня 2016 року позивач звернулася до Теофіпольської селищної ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення із зміною цільового призначення земельної ділянки із категорії для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в категорію земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних, допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02).

14 лютого 2017 року Теофіпольська селищна рада пунктом 2 свого рішення № 21-16/2017 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною виду цільового призначення земель із категорії земель (03.07) для будівництва та експлуатації будівель торгівлі в землі (11.02) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості орієнтовною площею 1,2116 га, кадастровий номер 6824755100:01:001:0282 по вул. Небесної Сотні, 78г гр. ОСОБА_3, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_1.

20 лютого 2017 року Теофіпольським селищним головою ОСОБА_4 було винесено спірне розпорядження № 8 Про зупинення дії п. 2 рішення Теофіпольської селищної ради від 14.02.2017 р. № 11-16/2017 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки , на підставі ч. 4 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , було зупинено дію пункту 2 рішення селищної ради від 14 лютого 2017 року № 11-16/2017, рішення винесено на повторний розгляд та призначено проведення пленарного засідання позачергової сесії на 28 лютого 2017 року.

Підставами для зупинення є неврахування цільового призначення земельної ділянки згідно містобудівної документації та документації із землеустрою, не надано доказів, що заявниця зареєстрована як підприємець та використовує нерухоме майно машинобудівної та деревообробної промисловості. Згідно висновку відділу житлово-комунального господарства та будівництва, а також висновку Відділу Держземагентства у Теофіпольському районі землі, відведені для громадської забудови із земель комунальної власності, які були відведені для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Селищний голова також зазначає, що не враховано вимоги містобудування, планування і забудови міських і сільських поселень (ДБН 360-22**), відповідно до якого у санітарно-захисній зоні не допускається розміщувати житлові будинки, дитячі дошкільні установи, загальноосвітні школи, установи охорони здоровя та відпочинку, спортивні споруди, сади, парки, садівницькі товариства й городи, адже дана земельна ділянка розташована біля житлового будинку.

28 лютого 2017 року Теофіпольською селищною радою не було відхилено зауваження селищного голови і рішення двома третинами депутатів від загального складу ради підтверджено не було, рішення від 14 лютого 2017 року чинності не набрало.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні вимог, виходив з того, що у відповідача як голови селищної ради наявні повноваження на зупинення відповідних рішень селищної ради, а також зазначені дії вчинені в межах визначеного законом строку.

Колегія суддів не може погодитися із зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до Конституції України, систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР ( далі - Закон № 280/97-ВР).

За змістом статті 2 Закону № 280/97-ВР, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно статті 4 цього ж Закону місцеве самоврядування в Україні здійснюється зокрема на принципі законності.

Статтею 25 Закону № 280/97-ВР, встановлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно положень статті 26 цього ж Закону, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання зокрема як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За змістом статті 42 Закону № 280/97-ВР, повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

Згідно п. 20 ч.4 ст. 42 Закону № 280/97-ВР, сільський, селищний, міський голова зокрема видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Частиною 5 цієї ж статті визначено, що сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

При цьому ч. 4 59 Закону № 280/97-ВР встановлено, рішення сільської, селищної, міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.

Пунктами 7,8, 10 ст. 59 Закону № 280/97-ВР визначено, що у разі незгоди сільського, селищного, міського голови ( голови районної у місті ради) з рішенням виконавчого комітету ради він може зупинити дію цього рішення своїм розпорядженням та внести це питання на розгляд відповідної ради.

Сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Таким чином, відповідно до зазначеного селищний голова може брати участь у пленарних засідання селищної ради зокрема шляхом голосування, а також має право видавати розпорядження про зупинення дії окремих рішень чи окремих положень відповідних рішень селищної ради.

При цьому, селищний, голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень, а його розпорядження в свою чергу можуть бути оскаржені до суду та скасовані у випадку їх невідповідності законам або Конституції України.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не встановлено чіткий перелік підстав з які надають селищному голові право видавати розпорядження про зупинення дій відповідних рішень селищних рад.

Разом з тим відповідно до вимог статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин шляхом справедливого, неупередженого розгляду адміністративних справ.

Ця ж стаття встановлює, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

«Прийняття рішень, вчинення дій пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення (дії)» , - цей критерій відображає принцип пропорційності (адекватності). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийняті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності, зокрема, передбачає, що:

1) здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, яких заплановано досягти;

2) якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження мають бути виправдані необхідністю досягнення важливіших цілей;

3) несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії;

4) для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш "шкідливі" засоби.

Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Згідно з матеріалами справи, підставою для винесення оскаржуваного рішення слугувало те, що під час прийняття радою рішення не було враховано цільового призначення земельної ділянки згідно містобудівної документації та документації із землеустрою, не надано доказів, що заявниця зареєстрована як підприємець та використовує нерухоме майно машинобудівної та деревообробної промисловості. Згідно висновку відділу житлово-комунального господарства та будівництва, а також висновку Відділу Держземагентства у Теофіпольському районі землі, відведені для громадської забудови із земель комунальної власності, які були відведені для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Однак, відповідно матеріалам справи, за інформацією, отриманою 23.02.2017р. (вих.01-15-90/2017) від відділу ЖКТ Теофіпольської РДА земельна ділянка, що знаходиться по вул.Небесної сотні. 78г. смт. Теофіполь згідно генерального плану смт. Теофіполь за призначенням віднесено до земель промисловості. Саме на цих землях знаходяться об'єкти промислової нерухомості колишнього держпідприємства Райагробуд, що були збудовані до 1992р. та придбані позивачем у 2014 році згідно договору купівлі-продажу та зареєстровані на ім'я позивача 14.03.2014 року реєстраційною службою Теофіпольського РУЮ.

А тому з урахуванням наведених обставин у Відповідача не було підстав зупиняти дію рішення ради від 14.02.2017р. із міркувань, що зміна цільового призначення земельної ділянки призведе до будь-яких порушень законодавства.

Колегія суддів зазначає, що у позивача є законне право на користування належною їй земельною ділянкою, а також передбачена Земельним Кодексом, можливість зокрема зміни цільового призначення такої земельної ділянки, а тому безпідставне позбавлення відповідачем позивача права на реалізацію свої інтересів є грубим порушення принципу пропорційності та обгрунтованості, що як наслідок дає суду змогу прийти до висновку про необхідність визнання такого рішення протиправними та його скасування.

Згідно статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог, з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Постанову Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 20 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Теофіпольського селищного голови Теофіпольського району Хмельницької області ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування розпорядження скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження селищного голови ОСОБА_5 № 8 від 20.02.2017 року "Про зупинення дії п. 2 рішення 16-ої сесії Теофіпольської селищної ради від 14.02.2017 року № 11-16/2017 " Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 26 вересня 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7