Рішення

від 29.06.2017 по справі 705/348/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1430/17Головуючий по 1 інстанції Категорія : 53 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2 суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю "Ситий Двір" про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до ТОВ "Ситий Двір" про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, мотивуючи свої вимоги тим, що з 12 лютого 2015 року він був прийнятий на роботу в ТОВ Ситий двір на посаду заступника директора по господарській частині на основній формі працевлаштування, згідно наказу № 4 від 12 лютого 2015 року.

Наказом від 16 грудня 2016 року був звільнений із займаної посади за згодою сторін на підставі п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України.

Позивач стверджує, що за період роботи у відповідача йому взагалі не виплачувалася заробітна плата. ТОВ "Ситий Двір" заборгував ОСОБА_6 33470,83 грн. заробітної плати.

У зв'язку з чим, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 33470,83 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 36299,34 грн.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 травня 2017 року позов задоволено частково. Стягнути з ТОВ Ситий двір на користь ОСОБА_6 заборгованість по заробітній платі з травня 2016 року по 19 грудня 2017 року в сумі 13312,35 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку з 19 грудня 2016 року по 19 січня 2017 року в сумі 1571,40 грн. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права і просить скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 травня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким заявлені ним позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції не повністю відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_6 до ТОВ "Ситий Двір" про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Так як відповідач при звільненні позивача не провів з ним повний розрахунок у день звільнення, то у відповідності до чинного законодавства та статті 117 КЗпП України він повинен провести повний розрахунок з звільненим працівником та сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку.

Колегія суддів не повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції в частині визначення розміру розрахунку при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку з наступних підстав.

Встановлено, що згідно наказу № 4 від 12 лютого 2015 року позивач був прийнятий на роботу в ТОВ Ситий двір на посаду заступника директора по господарській частині на основній формі працевлаштування. 19 грудня 2016 року ОСОБА_6 був звільнений з займаної посади на підставі п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується записом зробленим йому у трудовій книжці.

Відповідно до довідки про доходи № 5 від 22.12.2016 року позивачу ОСОБА_6 за період роботи з лютого 1015 року по грудень 2016 року включно нараховувалась та виплачувалась заробітна плата.

Статтями 8, 9 ОСОБА_7 України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_7 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_7 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_7 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_7 України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ст. 43 ОСОБА_7 України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.49 р. N 95, ратифікованої Україною 04.08.61 р., ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Частиною 1 ст. 94 КЗпП України та ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошову виразі, які власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено порядок та умови виплати заробітної плати.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивач заперечує отримання зазначеної відповідачем заробітної плати за весь період своєї роботи у відповідача.

Відповідно до пункту 3.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 встановлено, що виплати, пов'язані з оплатою праці, проводяться касиром підприємства або за видатковими касовими ордерами на кожного одержувача чи за видатковими відомостями. На титульній сторінці видаткової відомості робиться дозвільний напис про видачу готівки за підписами керівника і головного бухгалтера або осіб, уповноважених керівником, із зазначенням строків видачі готівки і суми (гривень - словами, копійок - цифрами). У централізованих бухгалтеріях, що обслуговують бюджетні установи, на загальну суму готівки, виданої для виплат, пов'язаних з оплатою праці, складається один видатковий касовий ордер, дата і номер якого проставляються на кожній видатковій відомості. Одноразові видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, окремим особам проводяться, як правило, за видатковими касовими ордерами.

Пунктом 3.9. зазначеного Положення визначено, що після закінчення встановлених строків виплат, пов'язаних з оплатою праці за видатковими відомостями, касир зобов'язаний:

у видатковій відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, поставити відбиток штампа або зробити напис "Депоновано".

Суд першої інстанції вірно встановив належними та допустимими доказами, відомостями на виплату грошей та видатковими касовими ордерами, що за період часу з грудня 2015 року по квітень 2016 року включно, відповідач провів виплату заробітної плати позивачеві, що підтверджено відповідними касовими документами. ОСОБА_6 нарахована заробітна плата, але не підтверджена її виплата відповідними касовими документами за період за травень 2016 року - 1450 грн; червень 2016 року - 1650 грн; липень 2016 року - 1650 грн; серпень 2016 року - 1650 грн; вересень 2016 року - 1650 грн; жовтень 2016 року - 1650 грн; листопад 2016 року - 1650 грн; грудень 2016 року - 2186,83 грн. Загальна сума боргу по заробітній платі складає 13536,83 грн. Зазначена сума визначена без врахування відрахувань обов'язкових платежів і податків. Але судом першої інстанції при визначенні заборгованості по заробітній платі допущено арифметичну помилку та помилково включено в розрахунок заборгованості по заробітній платі за грудень 2016 року вже розмір заробітної плати яка підлягає до виплати вже з утриманими платежами 1962,35 гривни замість 2186,83 гривни), внаслідок чого заборгованість була необґрунтовано зменшена на 224,48 гривни.

Висновки суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у визначені законом строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Але визначаючи день фактичного розрахунку судом першої інстанції було допущено помилкове трактування статті 117 КЗпП України та визначено днем фактичного розрахунку день звернення працівника з позовом до суду, тоді як день фактичного розрахунку є день ухвалення судом рішення. Такий висновок колегії суддів про те, що днем фактичного розрахунку при вирішенні судом такого спору є день ухвалення судом рішення відповідає роз'ясненню, що міститься в пункті 20 постанови Пленуму ВСУ від 24 грудня 1999 року №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці та правовій позиції, висловленій ВС України у справі за №6-259цс17 від13.03.2017 року.

Таким чином, відповідач повинен заплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за грудень 2016 року - 10 робочих днів; за січень 2017 року - 20 робочих днів; за лютий 2017 року - 20 робочих днів; за березень 2017 року - 22 робочих днів; за квітень 2017 року - 19 робочих днів; за травень 2017 року - 20 робочих днів; по 29 червня 2017 року включно - 19 робочих днів, а всього за 130 робочих днів.

Розмір середньої заробітної плати судом першої інстанції визначено вірно відповідно до пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці та Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (з наступними змінами і доповненнями). Визначений розмір середньої заробітної плати за день в сумі 78,57 гривни не оспорюється сторонами та визначений з нарахованої заробітної плати з якої не утримано обов'язкові платежі та податки.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні (середньоденна 78,57 гривни х 130 робочих днів затримки розрахунку при звільненні) = 10214,10 гривни.

Так як суд першої інстанції при вирішенні даного спору неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та невірно застосував норми матеріального права, то рішення суду першої інстанції підлягає до скасування та ухвалення нового рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 13536,83 грн. з утримання податків та платежів та 10214,10 гривень середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні також з утримання податків та обов'язкових платежів.

Посилання апелянта в своїй апеляційній скарзі про те, що йому також не виплачувалася заробітна плата за період грудня 2015 року по травень 2016 року, є безпідставним та не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки ґрунтується лише на припущеннях. В матеріалах справи містяться видаткові касові ордера в яких значаться відомості про виплачену заробітну плату за весь період 2015 року та частину 2016 року. У відомостях на виплату грошей стоять підписи ОСОБА_6 в яких він розписувався про отримання коштів. Що стосується посилань з приводу підроблених ТОВ "Ситий Двір" відомостей на виплату коштів, то тут слід зазначити, що в суді першої інстанції позивачем не ставилося питання про призначення експертизи та належність зазначених бухгалтерських документів не оспорена.

Відповідач надані належні та допустимі докази того, що підтверджують часткову виплату заробітної плати.

Так як позовна заява та апеляційна скарга підлягають до часткового задоволення, то відповідно до частини 2 статті 88 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір, від сплати якого позивача було звільнено в силу закону (640 гривень перша інстанція та 704 гривни за подачу апеляційної скарги) = 1344 гривни.

Керуючись статтями 209, 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 травня 2017 року задовольнити частково.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 травня 2017 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю "Ситий Двір" про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку задоволити частково.

Стягнути з ТОВ Ситий двір (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 39604291), адреса 23732, село Михайлівна, Гайсинського району, Вінницької області, вул. Першотравнева, 151 на користь ОСОБА_6 заборгованість по заробітній платі з травня 2016 року по 19 грудня 2017 року в сумі 13536, 83 гривни з відрахуванням обов'язкових платежів та податків ( тринадцять тисяч п'ятсот тридцять шість гривен 83 коп.) та середній заробіток за час затримки розрахунку з 17 грудня 2016 року по 29 червня 2017 року включно 10214,10 гривни з відрахуванням обов'язкових платежів та податків (десять тисяч двісті чотирнадцять гривен 10 коп).

Стягнути з ТОВ Ситий двір (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 39604291), адреса 23732, село Михайлівна, Гайсинського району, Вінницької області, вул. Першотравнева, 151 на користь держави судовий збір по справі в сумі 1344 гривни (одна тисяча триста сорок чотири гривни), зарахувавши його на спеціальний рахунок Держбюджету України.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після його проголошення, але може бути оскаржене до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з дня його проголошення.

Головуючий :

Судді :