Ухвала

від 26.06.2017 по справі 638/4592/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 638/4592/17 Головуючий суддя І інстанції Подус Г. С.

Провадження № 22-ц/790/4388/17 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: забезпечення позову

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2017 року м. Харків.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Яцини В.Б.

суддів: - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участю секретаря : Баранкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 28 березня 2017 року по справі за виділеними матеріалами за заявою ТОВ Торгова група Бест-Сервіс про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ТОВ Торгова група Бест-Сервіс до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння,

встановила:

У березні 2017 року ТОВ Торгова група Бест-Сервіс звернулося з позовом до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обгрунтування позову зазначив, що згідно договору купівлі-продажу від 28 вересня 2009 року ТОВ Торгова група Бест-Сервіс набуло право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №99-1:99-5 в літ. А-12 загальною площею 137,1 кв. м., що розташовані за адресою, що розташовані за адресою м. Харків, пр. Л. Свободи, 35.

08 квітня 2014 року між ТОВ Торгова група Бест-Сервіс , в особі директора ОСОБА_4 та ПП Схід -Центр укладено договір купівлі-продажу на вищевказані нежитлові приміщення.

При цьому, відповідно до протоколу № 01/14 від 11 лютого 2014 року загальних зборів ТОВ Торгова група Бест-Сервіс було прийнято рішення про усунення ОСОБА_5Л, від виконання обов'язків директора згідно ч.3 ст.99 ЦК України, заборонено ОСОБА_5 вчиняти від імені товариства будь-які дії та призначено директором товариства ОСОБА_6. Про це рішення ОСОБА_5 був обізнаний, оскільки ним 17 лютого 2014 року подана позовна заява до Дзержинського районного суду м.Харкова про визнання незаконним звільнення з посади директора та поновлення його на посаді. Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 29 квітня 2014 року у задоволенні позову було відмовлено, рішення набуло чинності.

Також позивачем подано заяву про забезпечення позову від 27.03.2017 року.

В обгрунтування заяви про забезпечення позову вказав на те, що спірні нежилі приміщення можуть вибути з володіння відповідача ОСОБА_3 на підставі укладених останнім договорів з іншими юридичними або фізичними особами, що може призвести до затягування розгляду даної справи, необхідності залучення до участі у справі необмеженого кола осіб, а також може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тому позивач просив накласти арешт на нежитлові приміщення 1-го поверху №99-1:99-5 в літ. А-12 загальною площею 137,1 кв. м., що розташовані за адресою, що розташовані за адресою м. Харків, пр. Л. Свободи, 35.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 27 березня 2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 28 березня 2017 року заяву ТОВ Торгова група Бест-Сервіс про забезпечення позову - задоволено. Накладено арешт на нежитлові приміщення 1-го поверху № 99-1:99-5 в літ. А-12 загальною площею 137,1 кв. м., що розташовані за адресою, що розташовані за адресою м. Харків, пр. Л. Свободи, 35.

Не погоджуючись з такою ухвалою ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. При цьому посилалась на те, що ухвала незаконна, необгрунтована, невмотивована, постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказала, що у заяві про вжиття заходів забезпечення позову представник позивача повинен був вказати причини та обгрунтувати необхідність обрання конкретного виду забезпечення позову, а також довести, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду. Судом при постановленні зазначеної ухвали не було взято до уваги інтереси осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосування судом заходами забезпечення.

Зазначила, що не може бути задоволена заява про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених в ч.3 ст.151 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, доводи позивача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали про забезпечення позову в межах доводів апеляційної скарги та заяви про забезпечення позову, вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

Задовольняючи заяву суд прийшов до висновку, що заявлений вид забезпечення позову є необхідним і співмірним із заявленими позивачем вимогами, і потягне порушень гарантованих законом прав відповідача.

Колегія суддів погоджується з тим, що у даному випадку, з огляду на предмет і підстави позову є підстави для вжиття заходів для забезпечення позову, однак застосований судом арешт є занадто обтяжливим для відповідача, оскільки унеможливлює використання цього майна за призначенням.

Згідно вимог ст.ст. 151, 153 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заява про забезпечення позову розглядається судом в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участі справі. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у п.п. 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Суд першої інстанції всупереч вказаним нормам ЦПК України та роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України не врахував, що накладення арешту у даному випадку становить непропорційний тягар, тому з урахуванням необхідності забезпечення позову слід застосувати заборону відчудження нерухомого майна, що є більш ефективним і пропорційним у даному випадку заходом забезпечення позову.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції постановлено ухвалу з порушенням норм ЦПК, то з передбачених п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підстав колегія суддів змінює ухвалу і постановлює ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони відчудження нерухомого майна.

Керуючись ст.ст.209, 303, 304, п.3 ч.2 ст. 307, п.2 ч.1 ст.312, ст.ст. 313, 315, 319, 323-325, 327 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 28 березня 2017 року змінити.

Заборонити відчудження нежитлових приміщень 1-го поверху № 99-1:99-5 в літ. А-12 загальною площею 137,1 кв. м., що розташовані за адресою, що розташовані за адресою м. Харків, пр. Л. Свободи, 35.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає, яка така, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя

Судді колегії