Рішення

від 17.01.2007 по справі 35/696-05-26/158/06-22/166/06-26/280/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/696-05-26/158/06-22/166/06-26/280/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.07                                                                                        Справа №  35/696-05-26/158/06-22/166/06-26/280/06

Суддя   

За позовом   Державного підприємства “Бердянський морський торгівельний порт” (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, 13/7)

до відповідача 1 Товариства   з  обмеженою  відповідальністю  “Фортуна”  (юридична  адреса: 74800, Харківська область, Дергачівський район, смт. Козача  Лопань,   вул.  Червоного  Партизана,  16;  поштова  адреса:   71128,  Запорізька  область,  с. Нововасилівка,    Маріупольське  шосе,   11-Б)

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест-Сервіс” (75600, Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. 1 травня, 26-А)

про стягнення 78894,60 грн.

    Головуючий      Зубкова Т.П.   

               Судді       Дьоміна А.В.

                               Ніколаєнко Р.А.

Представники:

Від позивача          Мухамедов Ю.С., дов. № 3/40юр від 05.01.2006 р.

Від відповідача 1   не з'явився

Від відповідача 2   не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

12.12.2005 р. Державне підприємство “Бердянський морський торгівельний порт” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства                                   з  обмеженою відповідальністю “Фортуна” та Товариства  з  обмеженою відповідальністю “Інвест-Сервіс” про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача  89496,11 грн. заборгованості за  послуги, надані за договорами № 29-е від 18.10.2004 р., № 40-у від 22.02.2005 р. та № 61-у від 23.06.2005 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.12.2005 р. зазначену позовну заяву було направлено за територіальною підсудністю до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області  від 23.12.2005 р. позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 35/696-05.

23.12.2005 р. позивач звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою з вимогою скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.12.2005 р. та залишити позовну заяву в провадженні господарського суду Запорізької області.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду № 02-7/2464 від   07.02.2006 р. скаргу позивача було задоволено, ухвалу господарського суду Запорізької області  від 16.12.2005 р. скасовано, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду Харківської області  від 10.03.2006 р. матеріали справи № 35/696-05  передані до господарського суду Запорізької області для розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.03.2006 р. матеріали справи             № 35/696-05 прийнято до провадження, надано № 35/696-05-26/158/06, судове засідання призначено на 27.04.2006 р.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Фортуна” (відповідачем-1 у справі) було подано касаційну скаргу про перегляд постанови апеляційного господарського суду                           № 02-7/2464 від 07.02.2006 р.

Ухвалою суду від 27.04.2006 р. провадження у справі № 35/696-05-26/158/06                було зупинено до розгляду Вищім господарським судом України зазначеної касаційної скарги  і повернення матеріалів справи до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою суду від 16.06.2006 р. у зв`язку з усуненням  обставин, що зумовили зупинення, провадження у справі було поновлено, судове засідання призначено на           16.07.2006 р.

Розпорядженням  № 600 голови господарського суду Запорізької області від  06.07.2006 р. у зв'язку з відпусткою судді Зубкової Т.П. справу № 35/696-05-26/158/06 було передано на розгляд судді Скідановій Ю.О. Ухвалою суду від 06.07.2006 р. справу прийнято до провадження, надано № 35/696-05-26/158/06-22/166/06, судове засідання призначено на 09.08.2006 р.

Розпорядженням № 679 голови господарського суду Запорізької області від          24.07.2006 р. у зв'язку з виробничою необхідністю справу № 35/696-05-26/158/06-22/166/06 передано на розгляд судді Зубковій Т.П. Ухвалою суду від 24.07.2006 р. справу прийнято до провадження, надано № 35/696-05-26/158/06-22/166/06-26/280/06, судове засідання призначено на 31.08.2006 р.  Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області від 31.08.2006 р. строк вирішення спору було продовження на один місяць, до  24.10.2006 р.  Ухвалою суду від 31.08.2006 р. у зв'язку з неявкою відповідача-1 розгляд справи було відкладено на  04.10.2006 р. Ухвалою суду від 04.10.2006 р. у зв'язку з неявкою відповідачів розгляд справи було відкладено на 24.10.2006 р.

Розпорядженням голови господарського суду від 24.10.2006 р. справу, враховуючи категорію та складність спору, передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий Зубкова Т.П., суддя Яцун О.В., суддя Ніколаєнко Р.А. Розгляд справи було призначено на 30.11.2006 р. Ухвалою  голови господарського суду від 30.11.2006 р. строк вирішення спору було продовжено на один місяць,  до 24.01.2007 р. Розгляд справи відкладався на            19.12.2007 р., на 17.01.2007 р.  Розпорядженням голови господарського суду № 45 від 17.01.2007 р. у зв'язку з хворобою судді Яцун О.В. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий Зубкова Т.П., суддя Дьоміна А.В., суддя Ніколаєнко Р.А.

Письмовою заявою (вих. № 150юр) від 14.09.2006 р. позивач на підставі ст. 22 ГПК України заявив клопотання про виключення з кола відповідачів товариство з обмеженою відповідальністю “Інвест-Сервіс” і визнання відповідачем у справі лише товариство з обмеженою відповідальністю “Фортуна”. Однак, в подальшому позивач відмовився від цього клопотання і просив суд вважати заяву від 14.09.2006 р. недійсною.

Письмовою заявою (вих. № 8/40юр від 10.01.2007 р.) позивач остаточно уточнив та фактично зменшив позовні вимоги:  просить стягнути на його користь 78894,60 грн.,  в тому числі,  6829,22 грн. заборгованості –з відповідача-1 та 72065,38 грн. заборгованості солідарно з  відповідачів -1, -2. Крім того, позивач просить відшкодувати йому за рахунок  відповідачів солідарно крім державного мита та витрат на ІТО судового процесу  вартість транспортних витрат та витрат на відрядження до господарського суду в загальній сумі 3213,35 грн., які він теж вважає судовими витратами по справі.  

Заява відповідає вимогам ст. 22, 28  ГПК України, прийнята судом.

Суд розглядає  позовні вимоги про стягнення 78894,60 грн. заборгованості.

Позивач обґрунтовує заявлені вимоги ст. 123 Кодексу торговельного мореплавства України та умовами договорів № 29-е від 18.10.2004 р., № 40 У від 22.02.2005 р. та № 61-у від 23.06.2005 р. Пояснив, що відповідач-1 не виконав належним чином свої зобов'язання за договорами  № 29-е від 18.10.2004 р. та № 40 У від 22.02.2005 р., у зв'язку з чим у нього  за цими договорами виникла заборгованість в сумі 6829,22 грн. Крім того, позивач повідомив, що відповідач-1 орендує судно «Єдність», яке належить відповідачу-2.   25.05.2005 р. судно «Єдність»затонуло біля причалу ДП БМТП. Затонуле судно створювало загрозу безпеці судноплавства в акваторії порту та загрозу забруднення морського середовища паливно-мастильними матеріалами, які знаходились на затонулому судні. На підставі ст. 123 Кодексу торговельного мореплавства України позивач направив обом відповідачам листи (вих.         № 94/40 від 06.06.2005 р.), якими повідомив про затоплення судна і про необхідність у термін до 16.06.2005 р. здійснити своїми силами підйом затонулого судна і ліквідувати наслідки забруднення навколишнього середовища. У встановлений портом термін власник судна (відповідач-2) не з'явився і необхідних заходів для підйому судна не здійснив.  23.06.2005 р. позивач уклав з орендарем судна (відповідачем-1) договір № 61-у про надання послуг з підйому судна “Єдність”. На виконання цього договору позивач здійснив підйом затонулого судна, але відповідач-1 не виконав належним чином прийняті на себе  за договором № 61-у зобов'язання, несплаченими залишилися послуги на суму 72065,38 грн. Таким чином, загальна сума боргу відповідача-1 складається із суми боргу за договорами     № 29-е від 18.10.2004 р., № 40 У від 22.02.2005 р. та № 61-у від 23.06.2005 р. і становить всього 78894,60 грн., із якої 72065,38 грн. –солідарний борг відповідача за договором  № 61-у від 23.06.2005 р. і відповідача-2 у відповідності з ч. 3 ст. 123 Кодексу торговельного мореплавства України. Мотивуючи викладеним, позивач просить суд стягнути вартість несплачених послуг по підйому судна «Єдність»з  відповідачів солідарно.

Відповідачі  в судове засідання 17.01.2007 р. не з'явились, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідач-1  в судовому засіданні 19.12.2006 р. надав відзив, в якому визнав обґрунтованість позовних вимог про стягнення з нього 78894,60 грн. заборгованості за договорами № 29-е від 18.10.2004 р., № 40 У від 22.02.2005 р. та № 61-у від 23.06.2005 р. Пояснив, що зазначена заборгованість утворилась внаслідок його тяжкого фінансового становища. Відповідач-1 вважає, що виключно він є належним відповідачем по даній справі, оскільки борг, з приводу якого подано позов, виник виключно за наслідками господарських відносин між ним і позивачем. У зв'язку з цим  просить позов про стягнення з нього 78894,60 грн. задовольнити повністю і надати відстрочку виконання рішення у справі на один місяць.  

Відповідач-2  04.10.2006 р. надіслав суду відзив, в якому  проти заявлених до нього позовних вимог заперечує, вважає себе неналежним відповідачем у справі і просить в задоволенні позову в частині стягнення боргу з ТОВ “Інвест-Сервіс” відмовити. Вважає, що до спірних відносин слід застосовувати виключно положення цивільного та господарського законодавства України, але ні в якому разі не норми Кодексу торговельного мореплавства України. Відповідач-2 заявив, що ТОВ “Інвест-Сервіс”  не приймало на себе жодних зобов'язань щодо оплати послуг позивача. Визнає, що  судно “Єдність” дійсно належить йому на праві власності, однак наголошує на тому, що зазначене судно орендувалось відповідачем-1. В судовому засіданні відповідач-2 також зазначив, що позивач і   відповідач-1 уклали  договір про надання послуг з підйому судна “Єдність”. Цей договір є чинним і встановлює обов'язок відповідача-1 оплатити послуги позивача. Отож, борг, заявлений позивачем до стягнення, виник  виключно за наслідками правовідносин між позивачем та відповідачем-1.

           Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

22.02.2005 р.  між позивачем та відповідачем-1 було укладено  Договір № 40 У  про надання в користування причалу для тимчасової стоянки суден (надалі – Договір 40 У).

Згідно п. 1.1 Договору № 40 У  предметом даного договору є надання позивачем  при наявності вільного місця причалу або плавпричалу для відстою суден «Аметист», «Мизар», «Єдність», проведення вантажних робіт, короткочасних ремонтних робіт, надання інших послуг суднам відповідача-1, крім послуг по забезпеченню електроенергією. Відповідач-1  зобов'язався своєчасно сплачувати отримані послуги.

Пунктом 3.11. Договору № 40 У  встановлено, що відповідач-1 по всім виставленим рахункам здійснює попередню оплату до постановки  судна до причалу, або попередньо переказує  позивачу авансові платежі в сумі не менш 500 грн., яка може бути зарахована в рахунок поточного платежу або, у випадку дострокового розірвання договору,  повернута відповідачу-1. По мірі витрачання передплати позивач інформує відповідача-1 про залишок суми авансового платежу для його своєчасного поповнення в розмірі вартості всіх послуг за попередні місяці, але не менш 500 грн.

Сторони в  п. 3.12.  Договору № 40 У визначили, що відповідач-1 повинен здійснювати остаточну оплату отриманих послуг протягом 3-х банківських днів після виставлення позивачем остаточного рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором № 40 У, у зв'язку з чим відповідачу-1 до оплати були виставлені рахунки: № 30ф/007 від 28.02.2005 р.; № 48ф/007 від 31.03.2005 р.; № 02464 від 31.03.2005 р.; № 102/3 від 31.03.2005 р.; № 62ф/007 від 29.04.2005 р.; № 02571 від 30.04.2005 р.; № 107/1 від 06.05.2005 р.; № 73ф/007 від 31.05.2005 р.; № 02609 від 31.05.2005 р.; № 105ф/007 від 30.06.2005 р.; № 02733 від 30.06.2005 р.; № 02844 від 31.07.2005 р.; № ст10058 від 01.10.2005 р. (копії  містяться в матеріалах справи).

Відповідач-1 свої зобов'язання  щодо  оплати згідно умов Договору № 40 У виконав частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі  6781,66 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, Актом звірки взаємних розрахунків за Договором № 40 У, підписаним позивачем та відповідачем-1 станом на 10.01.2007 р.  (оригінал залучено до матеріалів справи).

Також,  18.10.2005 р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір             № 29-е про спільне використання технологічних мереж основного споживача (надалі –Договір № 29-е).

Згідно умов Договору № 29-е  позивач зобов'язався забезпечити передачу електричної   енергії відповідачу-1, а відповідач-1  –своєчасно сплачувати отримані послуги.

Відповідно до п. 4.1  Договору № 29-е та Додатку “Порядок розрахунків”  відповідач повинен надавати позивачу заявку на споживання електроенергії з вказівкою передбачуваного обсягу споживання. Після одержання заявки позивач передає відповідачу попередній рахунок за обсяги  електроенергії відповідно заявки, а відповідач сплачує попередній рахунок платежів за електроенергію у терміни, визначені Додатком “Порядок розрахунків”.

Позивач належним чином виконував свої зобов'язання за Договором № 29-е, у зв'язку з чим  відповідачу-1 до оплати були виставлені рахунки №30ф/007 від 28.02.2005 р., № 48ф/007 від 31.03.2005 р., № 02733 від 30.06.2005 р. (копії  містяться в матеріалах справи).

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений ... кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, відповідач-1 свої зобов'язання за Договором № 29-е щодо  оплати виставлених рахунків виконав частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 47,56 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, Актом звірки взаємних розрахунків за Договором  № 29-е, підписаним позивачем та відповідачем-1 станом на 10.01.2007 р.  (оригінал залучено до матеріалів справи).

Крім того, на підставі Договору оренди, укладеного 01.10.2004 р. між відповідачами, відповідач-1 отримав в оренду строком по 31.12.2005 р. судно “Єдність”, яке належить відповідачу-2 на праві власності (копії договору оренди, акту прийому-передачі судна та свідоцтва про право власності містяться в матеріалах справи).

23.06.2005 р. між позивачем  та відповідачем-1 було укладено Договір  № 61У про надання послуг з  підйому судна “Єдність” (надалі –Договір № 61 У).

Згідно умов Договору № 61У позивач надає, а відповідач-1 оплачує послуги з підйому затонулого на причалі Середньої коси  судна “Єдність” (далі –Судно), що належить відповідачу-1, а також вантажу, палива, запасів і іншого майна на його борту.

Пунктом 2.7. Договору № 61 У встановлено, що після завершення робіт з підйому Судна сторони складають і підписують акт про закінчення робіт з надання послуг з підйому судна “Єдність”.

Відповідно до п. 2.5. Договору № 61У відповідач здійснює передоплату за послуги з підйому Судна в розмірі добової вартості роботи плавкрана СПК-1 і нафтосміттязбиральника МНМС “Анаконда” згідно виставленого позивачем рахунка. Остаточні розрахунки проводяться протягом 5 банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт.

На виконання умов Договору № 61 У позивач  надав  відповідачу-1  зазначені послуги, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт (копії містяться в матеріалах справи). У зв'язку з цим позивачем були виставлені відповідачу-1 до сплати рахунки № 105ф/007 від 30.06.2005 р. (на суму 46550,40 грн.); № 73ф/007 від 31.05.2005 р. (на суму 3738,18 грн.); № 126ф/007 від 22.07.2005 р. (на суму 21776,80 грн.), копії  яких містяться в матеріалах справи.

Але відповідач-1 свої зобов'язання за Договором № 61 У належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 72065,38 грн.,  що підтверджується матеріалами справи, зокрема, Актом звірки взаємних розрахунків за Договором № 61 У, підписаним позивачем та відповідачем-1 станом на 10.01.2007 р.  (оригінал залучено до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України  суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору…

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

У зв'язку з цим позивач направив на адресу  відповідача-1 претензію (вих.                № 4пр/ПФ8/385 від 07.09.2005 р.) з  вимогою  сплатити   заборгованість  за  вищезгаданими  Договорами.

Зазначена претензія була залишена відповідачем-1 без задоволення.

Отже, відповідач-1 в порушення вимог закону свої договірні зобов'язання  по оплаті в строки та на умовах, визначених Договорами № 40У, № 29-е, № 61У, не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість, загальна сума якої становить 78894,60  грн.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді  відповідач-1 не надав доказів погашення заборгованості в сумі 78894,60 грн., вимога позивача про  стягнення  з відповідача-1  78894,60 грн. основного боргу належить задоволенню.

Клопотання відповідача-1 про надання відстрочки залишається судом без задоволення як нормативно та документально необґрунтоване. При цьому треба відзначити, що відповідач-1 протягом тривалого часу ухилявся від виконання своїх договірних зобов'язань щодо оплати, хоч і визнавав існування заборгованості. Зокрема, ще у грудні 2005 р. він своїм листом  до позивача гарантував виплату боргу протягом 2005 –2006 років, однак станом на січень 2007 року так і не виконав своїх обіцянок.

Стосовно позовних вимог, заявлених до відповідача-2, суд вважає необхідним зазначити  наступне.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Солідарність зобов'язання не передбачається. Вона виникає лише у певних випадках: 1) коли вона встановлена законом; 2) коли вона передбачена договором; 3) у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вже зазначалось, солідарний обов'язок виникає не в будь-якому випадку, а лише за певних умов.

Позивач, всупереч вимог ст. 33 ГПК України, не довів наявності передбачених цивільним законодавством умов для виникнення солідарного зобов'язання відповідачів, не надав суду доказів того, що солідарний обов'язок відповідачів сплатити йому заборгованість в сумі 78894,60 грн. встановлений законом або передбачений договором.

Посилання позивача на ч. 3 ст. 123 Кодексу торговельного мореплавства України у даному випадку суд вважає необґрунтованим,  оскільки  зазначена стаття передбачає право порту за рахунок власника затонулого майна вжити необхідних заходів для його негайного підняття, але не встановлює солідарний обов'язок власника оплачувати послуги, надані портом судновласнику на підставі укладеного між портом та судновласником господарського договору.

Договором № 61У солідарний обов'язок відповідачів щодо оплати послуг позивача також не передбачений.

Предмет зобов'язання (сплата грошових коштів) не є неподільним.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд не вбачає підстав вважати, що у відповідача-2  існує обов'язок солідарно з відповідачем-1 сплатити позивачу заборгованість в сумі 78894,60 грн.

За таких обставин в задоволенні позову до  ТОВ “Інвест-Сервіс” слід відмовити.

          Розглянувши клопотання позивача про відшкодування йому за рахунок відповідачів 3213,35 грн. транспортних витрат та витрат на відрядження, суд залишає його без задоволення як необґрунтоване, оскільки зазначені витрати не можуть бути визнані судовими витратами в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно Роз'яснення Вищого господарського суду України № 02-5/78 від 04.03.98 р. до  інших витрат у  розумінні  статті  44  ГПК України відносяться   суми,   які  підлягають  сплаті  особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з  питань,  що виникають  під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).

Судові витрати покладаються на відповідача-1 відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортуна”.

2.          Стягнути  з  Товариства   з  обмеженою  відповідальністю  “Фортуна”  (юридична  адреса: 74800, Харківська область, Дергачівський район, смт. Козача  Лопань,   вул.  Червоного  Партизана,  16;  поштова  адреса:   71128,  Запорізька  область,  с. Нововасилівка,    Маріупольське  шосе,   11-Б, код 14333886) на користь Державного підприємства “Бердянський морський торгівельний порт” (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, 13/7, код 01125761) 78894,60 грн. заборгованості, 788,94 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу. Видати наказ.

3.          У задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвест-Сервіс” відмовити.

                Головуючий                                                                      Т.П. Зубкова

               Суддя                                                                                 А.В. Дьоміна

               Суддя                                                                            Р.А. Ніколаєнко

(рішення оформлено 25.05.2007 р.)