Постанова

від 30.06.2017 по справі 815/2853/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2853/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючої судді Потоцької Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мотодом Компани» до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 03.05.2017р.,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Мотодом Компани» до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач з урахуванням поданих уточнень 12.06.2017 р. просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 03.05.2017 року згідно якого Головним управлінням державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) товариству з додатковою відповідальністю «МОТОДОМ КОМПАНИ» (код ЄДРПОУ 34599518) нараховано податкові зобов'язання за кодом платежу 22 (Додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами) у розмірі 54 191, 93 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № НОМЕР_2 від 03.05.2017 року згідно якого Головним управлінням державної фіскальної служби Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) товариству з додатковою відповідальністю «МОТОДОМ КОМПАНИ» (код ЄДРПОУ 34599518) нараховано податкові зобов'язання за кодом платежу 20 (Мито на товари, що ввозиться на територію України суб'єктами господарювання) у розмірі 107 017, 14 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення № НОМЕР_3 від 03.05.2017 року згідно якого Головним управлінням державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) Товариству з додатковою відповідальністю «МОТОДОМ КОМПАНИ» (код ЄДРПОУ 34599518) нараховано податкові зобов'язання я кодом платежу 28 (Податок на додану вартість з товарів, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання) у розмірі 249 009, 53 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що митному органу надані передбачені ч. 2 ст. 53 МК України документи, які підтверджують вартість імпортованого товару за основним методом, але при розмитненні застосований резервний метод на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях, що свідчить про проведення позивачем у відповідності до ч. 5 ст. 55 МК України консультації з відповідачем з метою обгрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Викладене свідчить, що митна вартість партії товару і, відповідно, сума грошових зобов'язань позивача визначена за даними, наданими митним органом, а тому позивач в силу положень п. 54.4. ст.54 МК України не може нести відповідальність за суму грошового зобов'язання, визначеного з використанням даних митного органу.

Згодом митницею встановлено, що позивачем занижена вартість товарів і складено протокол про порушення митних правил.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси (справа № 521/1285/16-п) провадження по справі закрито за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення. Постанова залишена без змін апеляційним судом Одеської області.

З огляду на викладене позивач вважає рішення податкового органу протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник відповідача, в обґрунтування правової позиції надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що співставленням даних, які містяться в експортній декларації від 17.03.2015 №15РЬ402010Е008797 та графі 42 імпортної митної декларації від 21.03.2015 №500040001/2015/003610 встановлено, що фактурна вартість товару, заявлена при імпорті товару є меншою, ніж фактурна вартість задекларована у експортній декларації, яка надана уповноваженим органом ОСОБА_1.

За результатами перевірки правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, з урахуванням отриманої інформації від митних органів ОСОБА_1 відомостей, що зазначені в митній декларації від 21.03.2015 №500040001/2015/003610, ГУ ДФС в Одеській області під час перевірки ТОВ Мотодом Компані через порушення пункту 2 частини 2 статті 52 на підставі статті 55 Митного кодексу України, відповідно до частини чотирнадцятої статті 354 Митного кодексу України під час перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску визначено митну вартість велосипеди та запчастини до нього за МД від 21.03.2015 №500040001/2015/003610 в розмірі 1 325 184, 31грн.

Встановлені порушення призвели до заниження податкових зобов'язань по сплаті митних платежів на загальну суму 328 174, 88 грн. за МД від 21.03.2015 №500040001/2015/003610, а тому податкове повідомлення - рішення прийняті відповідно до закону і скасуванню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, судом встановлено наступне.

18.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю МОТОДОМ КОМПАНИ (код ЄДРПОУ 34599518) та фірмою SANDERSON DIVISION LLP (ОСОБА_2) було укладено контракт № LC-65/2012.

Предметом Контракту була купівля-продаж Товарів відповідно до специфікацій та цін, зазначених в інвойсах, які є невід'ємною частиною вищевказаного контракту.

Відповідно до п. 4.3. умов поставки фірма SANDERSON DIVISION LLP (ОСОБА_2), до товару який поставляється додає комерційний рахунок, товаротранспортну накладну, сертифікат походження, якості та інструкцію з експлуатації.

Цього ж дня між сторонами було підписано специфікацію № 1 та № 2 на поставку і

реалізацію товарів.

Згідно інвойсів від 09.02.2015 року продавець SANDERSON DIVISION LLP (ОСОБА_2), місце розташування якої Station Road 58-Suite, B, 11 Churchill Court, North, Middlesex, England HA2 75SA GB та ТОВ МОТОДОМ КОМПАНИ розташоване за адресою вул. Разумовська, 19, м. Одеса, України, покупець купив велосипеди (в частково розібраному вигляді) та аксесуари до велосипедів нових виробництва фірми Аrkus&Romet Group Sp. Z o.o (ОСОБА_1).

Саме тому відправником зазначених товарів в інвойсах значиться фірма Аrkus&Romet Group Sp. Z o.o (ОСОБА_1).

Відповідно до митної декларації ІМ 40 ДЕ № 500040001/2015/003610 від 21.03.2015 року на митну територію України, ввезено товар згідно переліку та кількості зазначених в митній декларації.

З вказаних документів вбачається, що продавцем товару є фірма SANDERSON DIVISION LLP (ОСОБА_2), а покупцем є ТОВ МОТОДОМ КОМПАНИ , а фірма Аrkus&Romet Group Sp. Z o.o (ОСОБА_1) виступає лише відправником (виробником) товару.

При розмитненні товару, позивачем до Одеської митниці ДФС було надано зазначений контракт, та інші необхідні документи, які підтверджують вартість імпортованого товару за основним методом, але при розмитненні застосований резервний метод на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях, що свідчить про проведення позивачем у відповідності до ч. 5 ст. 55 МК України консультації з відповідачем з метою обгрунтованого вибору методу визначення ми тної вар тості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Покупцем в особі ТОВ МОТОДОМ КОМПАНИ вказана митними органами митна вартість товару була погоджена та сплачено усі необхідні збори та платежі.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 351 Митного кодексу України (зі змінами), наказом Головного управління ДФС в Одеській області від 29.03.2017 №881 Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ Мотодом Компани (код ЄДРПОУ 34599518) , проведена документальна невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Мотодом Компани (ТОВ Мотодом Компани ), дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи по митній декларації від 21.03.2015 № 500040001/2015/003610.

ГУ ДФС 14.04.2017 року складений Акт № 296/15-32-14-05-11/34599518 Про результати документальної невиїзної перевірки товарів з обмеженою відповідальністю Мотодом Компані дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи по митній декларації від 21.03.2015 року № 500040001/2015/003610 .

Під час перевірки податковим органом встановлено.

Відповідно до інформації, отриманої від митних органів ОСОБА_1 (лист від 23.10.2015 № 450000-ІМРW.7352.907.2015.4.JС) встановлено порушення вимог митного законодавства України в частині повноти декларування ТОВ Мотодом Компани фактурної вартості товарів за МД від 21.03.2015 № 500040001/2015/003610.

ТОВ Мотодом Компани за митною декларацією від 21.03.2015 № 500040001/2015/003610 ввезено на митну територію України 9 видів товару (опис номенклатури товару міститься на стор. 4-5 Акту перевірки).

Тому, ТОВ Мотодом Компани за МД від 21.03.2015 №500040001/2015/003610 здійснено митне оформлення товару велосипеди та запчастини до нього , кількість місць - 350, загальною кількістю артикулів -1012 штук.

Відповідно до МД від 21.03.2015 №500040001/2015/003610, контракту від 18.05.2012 № LС-65/2012, інвойсу від 09.02.2015 № АR020 продавцем товару є компанія SANDERSON DIVISION LLP (Великобританія), відправником товару є компанія Аrkus&Romet Group Sp. Z o.o (ОСОБА_1) , а покупцем та одержувачем є ТОВ Мотодом Компани (м. Одеса, Україна).

Згідно САRNЕТ ТІR від 18.03.2015 №UX75561740, що подавався під час митного оформлення, товар за МД від 21.03.2015 №500040001/2015/003610 був доставлений з ОСОБА_1 до України вантажним автомобілем НОМЕР_4/ВС5279ХХ. Згідно міжнародної автомобільної накладної (СМR) від 18.03.2015 № 42199 відправником товару є компанія Аrkus&Romet Group Sp. Z o.o (ОСОБА_1), перевізник ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_5), умови поставки - СІР - м. Іллічівськ.

Митними органами ОСОБА_1 (лист міністерства митної справи та торгівлі ОСОБА_1 від 23.10.2015 №450000-ІМPW.7352.907.2015.4.JС) надано копію експортної декларації від 17.03.2015 №15РL402010Е0087976, яка пов'язана з експортом до України товару велосипеди та запчастини до нього за МД від 21.03.2015 №500040001/2015/003610 на адресу ТОВ Мотодом Компани .

За даними експортної декларації №15РL402010Е0087976 від 17.03.2015 фактурна вартість експортованого товару дорівнює 53 519,84 ЕUR, або за курсом валюти на 21.03.2015 - 1 325 184,31 грн., що відрізняється від числового значення фактурної вартості, заявленої декларантом у графі 22 митної декларації від 21.03.2015 №500040001/2015/003610 (14656,1 доларів США) та є більшим, ніж заявлена митна вартість товару (459 342,26 грн.), від якої нараховане та сплачено митні платежі при митному оформленні товару.

Співставлення даних про товар, які містіться у графах експортної декларації №15РL402010Е0087976 від 17.03.2015 та МД від 21.03.2015 №500040001/2015/003610 дозволяє стверджувати, що документи стосуються однієї поставки товару, а саме, товар експортовано з ОСОБА_1 автомобілем НОМЕР_6/ВС5279ХХ на адресу ТОВ Мотодом Компани , кількість місць - 350, кількість артикулів - 1012, відправником товару є компанія Аrkus&Romet Group Sp. Z o.o (ОСОБА_1), одержувачем товару є ТОВ Мотодом Компани (Україна).

Під час співставлення документів наданих уповноваженим органом ОСОБА_1 та МД від 21.03.2015 №500040001/2015/003610 було виявлено невідповідність заявленої ваги брутто товару у розмірі 905,26 кг. При оформленні вище наведеної митної декларації був складений Акт зважування від 20.03.2015 №103/5w згідно якого вага брутто склала 6 230 кг, що на 905,46 кг більше ніж в експортній декларації від 17.03.2015 №15РL402010Е0087976 .

Однак у графі 20 МД від 21.03.2015 № 500040001/2015/003610 задекларовано умови поставки товару СІР - м. Іллічівськ, тобто фрахт/перевезення та страхування оплачені до м. Іллічівськ, вартість яких включено до ціни товару.

З метою з'ясування вартості витрат на транспортування товару, перевізнику ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_5) надано запит від 17.03.2017 № 983/0/15-32-14-05-07 щодо надання документів, або їх копії, завірені належним чином, пояснення, інформації, яка стосується предмету перевірки. Запит надісланий на адресу ФОП ОСОБА_3, згідно даним УкрПошти, був вручений 21.03.2017 року.

В ході проведення перевірки підтверджуючі документи перевізником не надавались, у зв'язку з чим не встановлена вартість транспортування товару, яка повинна бути включена до митної вартості товару.

Співставлення даних про товар, які містяться в документах, наданих уповноваженим органом ОСОБА_1 та документах, які подавались при ввезені товарів в Україну до МД від 21.03.2015 №500040001/2015/003610, дозволяє однозначно стверджувати, що документи стосуються однієї поставки товару, а саме кількість та опис вантажу, назва відправника та одержувача товару, номер транспортного засобу та книжки МДП (Саrnet ТIR), яким здійснювалось перевезення товару.

Митний орган співставівши дані, які містяться в експортній декларації від 17.03.2015 № 15РL402010Е0087976 та графі 42 імпортної митної декларації від 21.03.2015 №500040001/2015/003610 встановив, що фактурна вартість товару, заявлена при імпорті товару є меншою, ніж фактурна вартість задекларована у експортній декларації, яка надана уповноваженим органом ОСОБА_1.

За наслідками документальної перевірки встановлені порушення:

1. пункту 2 частини 2 статті 52 Митного Кодексу України (зі змінами та доповненнями), в частині надання недостовірних відомостей про товар, що призвело до заниження митної вартості імпортованого товару, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита за МД №500040001/2015/003610 від 21.03.2015 на суму 85 613,71 грн.;

2. Закону України від 28.12.2014 № 73-VІІІ Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року , в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті додаткового імпортного збору за МД від 21.03.2015 № 500040001/2015/003610 на загальну суму 43 353,54 грн.;

3. п. 190.1. ст. 190 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на

додану вартість за МД від 21.03.2015 № 500040001/2015/003610 на загальну суму 199 207,62 грн.

Встановлені порушення призвели до заниження податкових зобов'язань по сплаті митних платежів на загальну суму 328 174, 88 грн. за МД від 21.03.2015 №500040001/2015/003610, а саме: ввізне мито - 85 613,71 грн., додатковий імпортний збір - 43 353,54 грн., ПДВ -199 207,62 грн.

За наслідками встановлених порушень прийняті податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 03.05.2017 р., № 00089931405 від 03.05.2017 р., № НОМЕР_1 від 03.05.2017 р.

Крім того, судом встановлено, що Одеською митницею ДФС складений протокол відносно громадянина України ОСОБА_4, працюючого директором ТОВ МОТОДОМ КОМПАНИ передбаченого ст. 483 МК України.

Малиновський районний суд м. Одеси 03.02.2016 р. розглянув у судовому засіданні по справі № 521/1285/16-п, вказаний протокол та закрив провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_4 на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Вказана постанова набрала законної сили 16.03.2016 р.

Вказаною постановою встановлені фактичні обставини, які мають істотне значення у спірних правовідносинах.

Судом встановлено, що 21.03.2015 року до Одеської митниці ДФС від фірми - відправника Arkus & Romet Group Sp. Zo.o. (ОСОБА_1) на вантажному автомобілі НОМЕР_7 надійшов товар велосипеди та запчастини до них .

21.03.2015 року в якості підстави для переміщення зазначених товарів через митний кордон України, а також з метою митного оформлення в режимі імпорт особою, уповноваженою на роботу з митними органами ТОВ СІВАРІО ОСОБА_4 були надані наступні документи: CMR № 42199 від 18.03.2015 р., Carnet TIR UX 75561740, інвойс №AR020 від 09.02.2015 р., пакувальний лист від 09.02.2015 р., контракт № LC-65/2012 від 18.05.2012 р., інші товаросупровідні документи, а також митна декларація в режимі ІМ40ДЕ від 21.03.2015 р. №500040001/2015/003610.

Так, з метою з'ясування питання про автентичність поданих органам доходів та зборів України документів на зазначені товари було направлено запит від 17.07.2015 року №17384/5/99-99-26-03-03-16 до митних органів ОСОБА_1.

Так, за результатами опрацювання інформації наданої митними органами ОСОБА_1 стосовно законності ввезення на митну території України товарів на адресу української компанії ТОВ МОТОДОМ КОМПАНИ встановлено, що відомості, зазначені у наданих до Одеської митниці ДФС товаросупровідних документах та митній декларації, не відповідають даним зазначеним в експортній митній документації при вивезенні товарів з ОСОБА_1 та є недостовірними стосовно угоди (контракту), вартості товарів та умов поставки товарів.

Так, судом встановлено, що після надходження товару в Україну одержувачем, для проходження митних процедур, були надані необхідні документи, отримані від відправника, в тому числі, попередня декларація, та в подальшому задекларував зазначені в цих документах товари та сплатив необхідні митні платежі.

Також на момент декларування товарів їх кількість та найменування відповідали зазначеним в товаросупроводжувальних документах, зокрема, інвойсах та пакувальних листах.

Так, на момент огляду вантажу та декларування товару, що переміщувався через митний кордон України законність наданих документів, які стали підставою для митного оформлення, не викликала у митниці жодних сумнівів, фактично встановлена автентичність наявного та заявленого товару.

Враховуючи, що вантаж був оглянутий за участю посадових осіб митного органу, не було підстав для додаткової перевірки товару, який підлягав декларуванню чи отримання іншої інформації по ньому.

В матеріалах справи відсутні будь які дані стосовно того, що уповноважена особа дійсно мала хоча б якісь підстави для сумніву у правильності інформації (кількості, найменування, ціни та ін.) щодо товару вказаного у протоколі про порушення митних правил.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях, а у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися у іноземній валюті за згодою сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.

В ст. 632 ЦК України також вказано, що ціна в договорі встановлюються за домовленістю сторін.

Отже, сторони контракту мають право самостійно визначати вільні ціни на товари. Відповідно до інвойсу сторони визначили вільну ціну товару, яка була фактично сплачена.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1 - основний та 2 - другорядні.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Як вбачається з матеріалів справи, під час митного оформлення ТОВ МОТОДОМ КОМПАНИ підтвердив митну вартість товару за ВМД, яка базується на ціні, що фактично була сплачена за товар, з урахуванням корегувань митної вартості.

В Постанові Пленуму Верховного Суду від 03.06.2005 року №8 Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №8 від 30 травня 2008 року) роз'яснено, що незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю передбачає їх переміщення через митний кордон України з подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів або таких, що містять неправдиві дані. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Відповідно до положень ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

У відповідності до ст. 9 КУпАП (проступком) визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 483 МК України, дане правопорушення характеризується діями, що спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстав для переміщення товарів підроблених документів, одержаним незаконним шляхом, або таких, що містить неправдиві відомості.

Суб'єктивна сторона правопорушення, що передбачене статтею 483 МК України передбачає наявність в діях особи вини у скоєному правопорушенні у формі прямого умислу.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Рішення митного органу, яке було прийнято на підставі припущень, що в сенсі ст. 62 Конституції України, є неможливим, не може бути єдиним та достатнім доказом вини особи.

Таким чином, митними органами не указано в чому конкретно полягало надання собою неправдивих відомостей з метою зменшення ціни товару.

Тому як жоден з документів, що подавалися митному органу при митному оформлені товару, як підстави для переміщення товарів, підробленими або одержаними незаконним шляхом, або такими, що містять неправдиві відомості, не визнавалися.

Також, з матеріалів справи вбачається, що єдиною підставою для порушення справи про порушення митних правил є відповідь митних органів ОСОБА_1. Відповідно до ст. 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є, зокрема, офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій. Однак, переклад зазначеного листа з іноземної мови на українську мову не засвідчений належним чином, тобто є неофіційним. За таких обставин даний лист не може бути визнаний як документ взагалі і, зокрема, як доказ винуватості у скоєні саме правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 483 МК України.

Крім цього, товар був випущений у вільний обіг і оформлений з додержанням усіх умов переміщення товарів у режимі імпорт , які встановлені ст. 75 МК України, що передбачає подання митному органу документів, що засвідчують підстави, та умови ввезення товарів на митну територію України, сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України, дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень. Таким чином, митним органом була перевірена і встановлена законність митного оформлення товару .

Приписами ч. 1 ст. 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наведеними нормами КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Так, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Отже, за змістом частини першої статті 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що податковий орган проводив перевірку підставою якої була інформація від митних органів ОСОБА_1 (лист від 23.10.2015 р.), який слугував підставою для встановлення порушення вимог митного законодавства України в частині повноти декларування ТОВ МОТОДОМ КОМПАНИ фактурною вартості товарів за МД від 21.03.2015 р. № 500040001/2015/003610.

Тоді як, суд у Постанові по справі № 521/1285/16-п від 03.02.2016 р. надав оцінку вказаному доказу (лист від митних органів ОСОБА_1 від 23.10.2015 р.) і вказав, що Відповідно до ст. 491 МК України, підставами для порушення справи про порушення митних правил є, зокрема, офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій. Однак, переклад зазначеного листа з іноземної мови на українську мову не засвідчений належним чином, тобто є неофіційним. За таких обставин даний лист не може бути визнаний як документ взагалі і, зокрема, як доказ винуватості у скоєні саме правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких підстав, розглянувши справу в межах позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Основною характеристикою позитивних зобов'язань держави виступає те, що по суті вони вимагають від національних органів влади застосувати необхідні засоби для гарантування прав людини, а точніше - вжити прийнятних (розумних) та належних засобів для захисту цих прав.

Було встановлено, що такі обов'язки можуть виникати на підставі безпосереднього застосування статей 2-6, 8, 10, 11, 13 Конвенції, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції.

Сучасна тенденція спрямована на визнання Судом позитивних обовґязків держави під час захисту майже усього переліку конвенційних прав і свобод.

Так, у справі «Новоселецький проти України» (Novoseletskiy v. Ukraine), рішення від 22 лютого 2005 р., заява № 47148/99 ЄСПЛ розглядав позитивні зобов'язання за ст. 8 Конвенції та ст.1 Першого Протоколу. Зокрема, ЄСПЛ зазначив: Якщо розглядати справу зі сторони позитивного зобов'язання з боку держави або з огляду виправдання втручання державної влади відповідно до пункту 2, то є очевидним, що принципи, які застосовуються є достатньо суміжними. В обох випадках необхідно звернути увагу на дотримання справедливої рівноваги між конкуруючими інтересами осіб і суспільства в цілому. Більше того, навіть для позитивних зобов'язань, які випливають з пункту 1, випадки, перераховані в пункті 2, можуть відігравати деяку роль при пошуку бажаної рівноваги (див. ОСОБА_5 п. Іспанії, N 4143/02, п. 55, рішення від 16 листопада 2004р.).

Суд нагадує, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу приймати деякі необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (див. рішення Броньовський проти ОСОБА_1 [GC], N 31443/96, п. 143, CEDH 2004).

У кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права, Суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (див. Рішення Спорронг та Лонрот п. Швеції , рішення від 23 вересня 1982, серія A N 52, стор. 26, п. 69).

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування» . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, « Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти ОСОБА_1» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20.01.2012 року "Рисовський проти України" зазначив, що ризик будь - якої помилки державного органу, у тому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи.

Розглядаючи цю справу, Європейський суд зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Це є "гарантією стабільності суспільних відносин", яка породжує у громадян впевненість у тому, що їх існуюче правове становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, тому саме на державний орган покладається обов'язок виправити свої помилки.

Ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення ( Горнсбі проти Греції § 41 та Кіртатос проти Греції §31).

Наявність рішення Малиновського районного суду м. Одеси зобов'язує митні та податкові органи враховувати висновки суду щодо відсутності складу та події правопорушення.

Особа, яка домоглася визнання держави винуватою за рішенням суду, не повинна розпочинати окремі процедури право застосування по закінченню провадження ( Бурдов проти Росії , § 68).

Забезпечити виконання рішення проти держави є зобов'язанням державних органів влади ( Яворська проти Росії §25) від дати, коли рішення стає обов'язковим і обґрунтованим ( Бурдов проти Росії , § 68).

Дієвість судових рішень відображена і в висновку Європейської комісії За демократію через право - мірило правовладдя, ухваленому Венеціанською комісією на 106 - му пленарному засіданні та схвалено Комітетом міністрів та Конгресом місцевих і регіональних влад ради Європи.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Керуючись ст. ст. 6-8, 11, 71, 86, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.05.2017 року № НОМЕР_1.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.05.2017 року № НОМЕР_2.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.05.2017 року № НОМЕР_3.

Стягнути з головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю МОТОДОМ КОМПАНИ (код ЄДРПОУ 34599518) суму судового збору за подання адміністративного позову за:

- платіжним доручення № 1 від 10.05.2017 р. у сумі 6 849, 91 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.