Постанова
від 21.06.2017 по справі 816/235/17
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/235/17 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Скорика С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

позивача Новосанжарського селищного комбінату комунальних підприємств до відповідача третя особа Новосанжарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Новосанжарська селищна рада Новосанжарського району Полтавської області про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

08.02.2017 Новосанжарський селищний комбінат комунальних підприємств (надалі - Новосанжарський СККП, позивач) звернувcя до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Новосанжарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (надалі - Новосанжарський районний ВДВС, відповідач), третя особа: Новосанжарська селищна рада Новосанжарського району Полтавської області (надалі - Новосанжарська селищна рада, третя особа) про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії, а саме просить (з урахуванням уточнень позовних вимог, зазначених у судовому засіданні 03.05.2017):

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Новосанжарського районного ВДВС ОСОБА_2 від 05.10.2016 ВП № 52018166 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Новосанжарського районного ВДВС ОСОБА_2 від 05.10.2016 ВП № 52018166 про розшук майна боржника;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Новосанжарського районного ВДВС ОСОБА_2 від 31.10.2016 про арешт майна боржника ВП № 52018166;

- зобов'язати Новосанжарський районний ВДВС вжити заходів щодо зняття арешту на майно.

В обгрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що на час прийняття оскаржуваних постанов була чинною постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, прийнята 23.09.2016 у межах виконавчого провадження ВП № 52018166. Так, на думку позивача, відповідач порушив вимоги Закону України "Про виконавче провадження", оскільки законодавством не передбачено винесення повторних постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

У письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив те, що 22.08.2016 відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги Полтавської ОДПІ № Ю-274-25; з метою забезпечення виконання вимоги Полтавської ОДПІ № Ю-274-25 Новосанжарським районним ВДВС правомірно прийнято постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та розшук майна боржника /а.с. 42-44/.

Третя особа в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечила, надіслала клопотання, у якому справу просила розглядати за відсутності представника, водночас позов підтримала в повному обсязі та наполягала на його задоволенні /а.с. 167/.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця Новосанжарського районного ВДВС від 22.08.2016 ВП № 52018166 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимоги Полтавської ОДПІ від 30.06.2016 № Ю-274-25 про стягнення з Новосанжарського СККП боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 373 125,59 грн, ВП № 52018166 /а.с. 48/. Зазначеною постановою боржнику надано строк для самостійного виконання вимоги в термін до 29.08.2016 /а.с. 48/.

Також 23.08.2016 державним виконавцем направлено запити до Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області, відділу Держгеокадастру в Новосанжарському районі, Територіального сервісного центру 5346 з вимогою надати інформацію про наявність рухомого та нерухомого майна, земельних ділянок, земельних паїв, с/г техніки та поточних рахунків, що зареєстровані за Новосанжарським СККП /а.с.51/.

Крім того, у ході вчинення дій щодо пошуку зареєстрованого за Новосанжарським СККП майна державним виконавцем 25.08.2016 отримано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо позивача, згідно з якою за останнім нерухомого майна не зареєстровано /а.с. 52/.

26.08.2016 державним виконавцем отримано відповідь на запит до органів державної податкової служби щодо наявності у Новосанжарського СККП розрахункових рахунків /а.с 53/.

У зв'язку з невиконанням у встановлений строк виконавчого документу державним виконавцем 23.09.2016 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 52018166, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника у межах суми звернення стягнення 410488,14 грн, заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику /а.с. 63/.

На підставі вищевказаної постанови державним реєстратором до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про заборону Новосанжарському СККП відчужувати все рухоме майно /а.с. 62/.

26.09.2016 та 28.09.2016 державним виконавцем Новосанжарського районного ВДВС прийняті постанови про арешт коштів Новосанжарського СККП /а.с. 68, 69/.

05.10.2016 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 52018166, якою накладено арешт на майно: Лев, модель 183131, VIN Y8R183131C0007334, № шасі C0007334, свідоцтво 0668578, колір синій, ДНЗ ВІ 1969ХО; ГАЗ 5201, VIN 802961, № шасі 0775779, свідоцтво САО307547, колір синій, ДНЗ ВІ7697ВО; ИЖ 2715-01, колір синій, № кузова ХТК271500S0589917, ДНЗ 13581СК; ВАЗ 213100, VIN ХTA213100D0146246, № двигуна 212149971716, свідоцтво САО668577, ДНЗ ВІ 0069 ВТ; ГАЗ 3309 АЦВ 3.8, колір білий, № двигуна D245408122, № кузова 33070080161617, № шасі (рами) Х9633090080974630, ДНЗ ВІ8274ВС; ГАЗ 3309КО413, колір білий, № двигуна 320529, № шасі (рами) Х9633090080956072, тех. талон АВВ 023785,свідоцтво ВІС098123, ДНЗ ВІ5162АХ; ГАЗ 53 ТВГ 15 Н, колір бежевий, № шасі (рами) 0793731, тех. талон АВВ023786, свідоцтво ВІС012372, ДНЗ ВІ5481АК; САЗ 3507, колір синій, № двигуна 5311М283834, № шасі (рами) 531400L1356674, тех. талон АВВ023790, свідоцтво ІХС379929, ДНЗ 14569СК; ГАЗ 52-04, колір синій, № шасі (рами) 0918068, тех. талон АВВ023792, свідоцтво ІХС405543, ДНЗ 00365СН; ЗИЛ КС 2561, колір зелений, № двигуна 562593, № шасі (рами) L2995390, тех. талон АВВ023788, свідоцтво ІХС403446, ДНЗ 07959СН; ВАЗ 2121,колір білий, № двигуна 21211856101, № кузова ХТА 212100М0866119, тех. талон ЖА667681, свідоцтво ІХС403429, ДНЗ 02267СН; ГАЗ 53 КО-503Б, колір синій, № двигуна 202607, № шасі (рами) ХН531100J1171385, тех. талон АВВ023793, свідоцтво ІХС403301, ДНЗ 16196СН; ЗАЗ 1102, колір червоний, № кузова ХТЕ110220N0136115, тех. талон ЕД178553, свідоцтво ІХС394529, ДНЗ01307СН; ГАЗ 5314 КО-413-4, колір синій, № шасі (рами) 0986888, свідоцтво ІХС394532, ДНЗ13585СК; ГАЗ 4301 КО 413С, колір синій, № шасі (рами) ХТН430100S0771795, тех. талон АВВ023791, свідоцтво ІХС394533, ДНЗ 02408СН; ГАЗ 53-12, колір синій, № шасі (рами) ХТН531200М1170190, свідоцтво ІХС394534, ДНЗ13584СК; ЗИЛ130КО, колір зелений, № шасі (рами) 2284126, тех. талон АВВ023787, свідоцтво ІХС394535, ДНЗ13583СК, у межах суми звернення стягнення 406307,75 грн, заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику /а.с. 84/.

05.10.2016 державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, а саме: Лев, модель 183131, VIN Y8R183131C0007334, № шасі C0007334, свідоцтво 0668578, колір синій, ДНЗ ВІ 1969ХО; ГАЗ 5201, VIN 802961, № шасі 0775779, свідоцтво САО307547, колір синій, ДНЗ ВІ7697ВО; ИЖ 2715-01, колір синій, № кузова ХТК271500S0589917, ДНЗ 13581СК; ВАЗ 213100, VIN ХTA213100D0146246, № двигуна 212149971716, свідоцтво САО668577, ДНЗ ВІ 0069 ВТ; ГАЗ 3309 АЦВ 3.8, колір білий, № двигуна D245408122, № кузова 33070080161617, № шасі (рами) Х9633090080974630, ДНЗ ВІ8274ВС; ГАЗ 3309КО413, колір білий, № двигуна 320529, № шасі (рами) Х9633090080956072, тех. талон АВВ 023785,свідоцтво ВІС098123, ДНЗ ВІ5162АХ; ГАЗ 53 ТВГ 15 Н, колір бежевий, № шасі (рами) 0793731, тех. талон АВВ023786, свідоцтво ВІС012372, ДНЗ ВІ5481АК; САЗ 3507, колір синій, № двигуна 5311М283834, № шасі (рами) 531400L1356674,тех. талон АВВ023790, свідоцтво ІХС379929, ДНЗ 14569СК; ГАЗ 52-04, колір синій, № шасі (рами) 0918068, тех. талон АВВ023792, свідоцтво ІХС405543, ДНЗ 00365СН; ЗИЛ КС 2561, колір зелений, № двигуна 562593, № шасі (рами) L2995390, тех. талон АВВ023788, свідоцтво ІХС403446, ДНЗ 07959СН; ВАЗ 2121,колір білий, № двигуна 21211856101, № кузова ХТА 212100М0866119, тех. талон ЖА667681, свідоцтво ІХС403429, ДНЗ 02267СН; ГАЗ 53 КО-503Б, колір синій, № двигуна 202607, № шасі (рами) ХН531100J1171385, тех. талон АВВ023793, свідоцтво ІХС403301, ДНЗ 16196СН; ЗАЗ 1102, колір червоний, № кузова ХТЕ110220N0136115, тех. талон ЕД178553, свідоцтво ІХС394529, ДНЗ01307СН; ГАЗ 5314 КО-413-4, колір синій, № шасі (рами) 0986888, свідоцтво ІХС394532, ДНЗ13585СК; ГАЗ 4301 КО 413С, колір синій, № шасі (рами) ХТН430100S0771795, тех. талон АВВ023791, свідоцтво ІХС394533, ДНЗ 02408СН; ГАЗ 53-12, колір синій, № шасі (рами) ХТН531200М1170190, свідоцтво ІХС394534, ДНЗ13584СК; ЗИЛ130КО, колір зелений, № шасі (рами) 2284126, тех. талон АВВ023787, свідоцтво ІХС394535, ДНЗ13583СК /а.с. 86/.

31.10.2016 державним виконавцем прийнято постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме майно, яке належить Новосанжарському СККП /а.с. 100/.

Не погоджуючись з винесеними постановами, Новосанжарський СККП звернувся до суду з цим позовом.

Стосовно клопотання позивача від 08.02.2017 про поновлення строку звернення до суду, пропущеного з поважних причин (а.с. 20), суд дійшов наступного висновку.

В обгрунтування клопотання позивач зазначив, що дізнався про винесення оскаржуваних постанов під час ознайомлення його представника з матеріалами виконавчого провадження 11.11.2016. Не погоджуючись із прийнятими постановами, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, водночас адміністративний позов судом залишено без руху та повернуто Новосанжарському СККП.

Відповідно до положень статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом згідно з частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частин першої та другої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Визнаючи причини пропуску позивачем строку звернення до суду поважними, суд враховував, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У Рішенні у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 ЄСПЛ констатує, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

У рішеннях у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998 ЄСПЛ зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ЄСПЛ у справі "Іліан проти Туреччини" зазначає, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи та практику ЄСПЛ, суд вважає за можливе визнати причини пропуску позивачем строку звернення до суду з цим адміністративним позовом поважними.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходив із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (у редакції, чинній на момент відкриття ВП № 52018166) (надалі - Закон № 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 606-XIV (у редакції, чинній на момент відкриття ВП № 52018166) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 17 Закону № 606-XIV підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу. На підставі статті 22 вказаного Закону такі виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом одного року.

Відповідно до пунктів 5, 6 частини третьої статті 11 Закону № 606-XIV державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частиною другою статті 57 Закону № 606-XIV визначено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Так, згідно з частинами другою, п'ятою, четвертою статті 52 Закону № 606-XIV стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Отже, законодавством передбачена черговість вчинення державним виконавцем дій зі звернення стягнення: спочатку на кошти боржника, а у випадку їх відсутності або недостатності для задоволення вимог стягувача - на належне боржнику інше майно.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, не погоджуючись з діями відповідача, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови 23.09.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 52018166, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.

Так, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 у справі № 816/1785/16, яка набрала законної сили 22.11.2016, встановлено, що на момент винесення оскаржуваної постанови про арешт майна позивача відповідач не здійснював заходів щодо перевірки наявності коштів на рахунках Новосанжарського СККП, хоча інформація про наявність рахунків була надана у розпорядження виконавця з органів державної податкової служби на виконання його запиту ще 26.08.2016.

Крім того, судом зазначено, що державний виконавець, маючи в матеріалах виконавчого провадження відповідь органів державної податкової служби від 26.08.2016 про наявні у Новосанжарського СККП розрахункові рахунки, у порушення порядку звернення стягнення на майно своєчасно не здійснив заходів щодо перевірки наявних у боржника рахунків, на які першочергово звертається стягнення. Лише 26.09.2016, тобто вже після винесення оскаржуваної постанови, державний виконавець виніс постанову про арешт коштів та направив до банківських установ платіжні доручення.

Також зазначено, що жодних заходів зі стягнення заборгованості за рахунок коштів боржника з моменту отримання вищевказаного листа боржника державний виконавець не здійснив, а 23.09.2016 виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. При цьому, відповідачем не надано доказів, що державним виконавцем вживалися будь-які заходи на момент винесення постанови від 23.09.2016 щодо встановлення наявності майна у Новосанжарського СККП, на яке можливо було б звернути стягнення за виконавчим документом.

У справі № 816/1785/16 суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправною та скасування постанови Новосанжарського районного ВДВС від 23.09.2016, яка прийнята у межах виконавчого провадження ВП № 52018166 про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд звертає увагу на те, що 05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (надалі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до пункту 6 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

Отже, винесення оскаржуваних постанов у справі № 816/235/17 здійснено державним виконавцем у період дії Закону № 1404-VIII.

Порядок звернення стягнення на майно боржника визначено Розділом VІІ Закону № 1404-VIII. Так, відповідно до частин першої та другої статті 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем (частина п'ята статті 48 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (частини перша та друга статті 56 Закону № 1404-VIII).

Суд звертає увагу на те, що відповідно до постанови 23.09.2016 про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржникові, у межах суми звернення стягнення 410488,14 грн /а.с. 63/.

Водночас на момент винесення постанов від 05.10.2016 та від 31.10.2016 ВП № 52018166 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в межах суми звернення стягнення 406307,75 грн та 293509,35 грн, відповідно, постанова від 23.09.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження була чинною, оскільки рішення у справі № 816/1785/16 прийнято судом 31.10.2016, дата набрання законної сили: 22.11.2016.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Новосанжарського СККП про визнання протиправними та скасування постанов Новосанжарського районного ВДВС від 05.10.2016 та від 31.10.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, прийнятих у межах виконавчого провадження ВП № 52018166.

Стосовно позовних вимог Новосанжарського СККП про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Новосанжарського районного ВДВС від 05.10.2016 про розшук майна боржника ВП № 52018166, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 36 Закону № 1404-VIII у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією.

Отже, положення статті 36 Закону передбачають умову для винесення постанови про розшук майна, а саме: у разі необхідності.

Так, у ході розгляду справи відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів в обґрунтування необхідності розшуку, а також щодо відсутності транспортних засобів Новосанжарського СККП за юридичною адресою позивача.

Враховуючи висновки суду щодо скасування постанов Новосанжарського районного ВДВС від 05.10.2016 та 31.10.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, суд дійшов висновку, що постанова від 05.10.2016 про розшук майна боржника також є протиправною та підлягає скасуванню.

Крім того, з метою захисту прав позивача суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Новосанжарського СККП та зобов'язати Новосанжарський районний ВДВС вжити заходів щодо зняття арешту на майно відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності своїх рішень, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Новосанжарського селищного комбінату комунальних підприємств до Новосанжарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа: Новосанжарська селищна рада Новосанжарського району Полтавської області про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новосанжарського районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.10.2016 ВП № 52018166.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новосанжарського районного управління юстиції про розшук майна боржника від 05.10.2016 ВП № 52018166.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новосанжарського районного управління юстиції про арешт майна боржника від 31.10.2016 ВП № 52018166.

Зобов'язати Новосанжарський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області здійснити дії щодо зняття арешту з майна Новосанжарського селищного комбінату комунальних підприємств відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новосанжарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (код ЄДРПОУ 34171338) на користь Новосанжарського селищниго комбінату комунальних підприємств (код ЄДРПОУ 31937812) витрати зі сплати судового збору в розмірі 4800,00 грн (чотири тисячі вісімсот гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 26.06.2017.

Суддя Т.С. Канигіна

Дата ухвалення рішення21.06.2017
Оприлюднено04.07.2017

Судовий реєстр по справі —816/235/17

Постанова від 21.06.2017

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Т.С. Канигіна

Ухвала від 20.03.2017

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Т.С. Канигіна

Ухвала від 20.03.2017

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Т.С. Канигіна

Ухвала від 13.02.2017

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Т.С. Канигіна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні