Ухвала

від 26.06.2017 по справі 810/829/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/829/17 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Тищенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Бета-Консалтинг" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В :

24.02.2017 року Приватне підприємство "Бета-Консалтинг" (далі - ПП "Бета-Консалтинг") звернулося до суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій щодо призупинення (розірвання) в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 18.01.2016 №180120161, укладеного з ПП "Бета-Консалтинг".

Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно не прийняв податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2016 року як податкову декларацію, у зв'язку із розірвання податковим органом в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів №180120161 від 18.01.16 р. з причин встановлення відсутності позивача за місцем реєстрації.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області щодо призупинення (розірвання) в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 18.01.2016 №180120161, укладеного з Приватним підприємством "Бета-Консалтинг" (код ЄДРПОУ 31924075).

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті декларації позивача повинен був використовувати офіційні дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо підтвердження місцезнаходження юридичної особи, які спростовують інформацію відповідача щодо відсутності ПП "Бета-Консалтинг"за податковою адресою.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу в якій просять скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що Білоцерківська ОДПІ мала всі законодавчо визначені повноваження та підстави для розірвання Договору в односторонньому порядку. Всі дії відповідача здійснені в межах чинного законодавства, у порядку та у спосіб, ним передбачений.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому, за приписами ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПП "Бета-Консалтинг" є юридичною особою, що зареєстрована за адресою: 09100, Київська область, місто Біла Церква, Сквирське шосе, будинок 194, офіс 302, та як платник податків перебуває на податковому обліку в Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

18 січня 2016 року між ПП "Бета-Консалтинш" та Білоцерківською ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області укладено договір про визнання електронних документів №180120161.

В грудні 2016 року позивачем до податкового органу в електронному вигляді подано декларацію з податку на додану вартість за грудень 2016 року, проте її не булу прийнято.

Після чого, дану декларацію позивачем було подано у паперовому вигляді, про що свідчить відмітка про отримання відповідачем 20.01.2017 року.

Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області листом від 24.01.2017 №616/10/10-02-08-02 "Про відмову у прийнятті звітності " повідомила позивача про те, що при перевірці обов'язкових реквізитів в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року встановлено їх недостовірність.

Проте, судом першої інстанції встановлено та не спростовано судом апеляційної інстанції, що договір про визнання електронних документів №180120161 від 18.01.2016 розірвано (призупинено) та відмовлено у прийнятті звітності у зв'язку з неможливістю встановлення місця знаходження позивача.

Позивач вважає дії податкового органу щодо не реєстрації податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року протиправними та відповідно не внесення до автоматизованої інформаційної системи Податковий блок показників податкової декларації з податку на додану вартість протиправними, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Вищенаведені обставини не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до п. 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

У відповідності до пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу України, форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З огляду до пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За приписами ст.49 ПК України, у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п.49.5 ст.49 Кодексу).

Порядок подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису встановлюється Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233 "Про подання електронної податкової звітності" (надалі - Інструкція).

Згідно п.1 розділу ІІ Інструкції, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в ст.3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований) (п.7 розділу ІІ цієї Інструкції).

Відповідно п. 7 розділу ІІІ Інструкції, при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися певного порядку. Зокрема, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним (пп.7.4 п.7 розділу ІІІ Інструкції).

З огляду пп.7.5 п.7 розділу ІІІ Інструкції, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС (пп.7.6 п.7 розділу ІІІ Інструкції).

З матеріалів справи вбачається, що 18.01.16 року між позивачем та Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області укладено договір №180120161 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (ЕЦП) до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано судом апеляційної інстанції, що відповідач розірвав Договір в односторонньому порядку, у зв'язку із встановленням відсутності позивача за податковою адресою.

З огляду статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Тобто, Договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

Оскільки позивач своєї згоди на розірвання Договору не надавав і відповідного рішення судом не виносилось, - Договір розірвано відповідачем в односторонньому порядку.

Проте, відповідно до вимог пункту 4 розділу 6 Договору, податковий орган має право розірвати договір в односторонньому порядку лише у двох випадках: 1) не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; 2) зміна позивачем місця реєстрації.

Колегія суддів вважає необґрунтованими скасування Договору з наступних підстав.

Частиною1 ст.16 Закону України Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно ч. 3 ст. 18 цього Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Тобто, в силу норм чинного законодавства України єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Станом на 21.02.2017 року згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Приватного підприємства "Бета-Консалтинг" знаходиться за адресою : 09100, Київська область, місто Біла Церква, Сквирське шоссе, будинок 194, офіс 302, 2-А.

Крім того, судом першої інстанції встановлено та не спростовано судом апеляційної інстанції, що відповідачем щодо встановлення місцезнаходження Приватного підприємства "Бета-Консалтинг" ніяких заходів не вчиняло, виходів за місцем реєстрації товариства не здійснювалось, акти перевірки місцезнаходження позивача чи довідки про неможливість вручення позивачу документу відсутні.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем у даному випадку цілком безпідставно зроблено висновки щодо відсутності позивача за юридичною адресою, а тому розірвання податковим органом Договору з мотивів відсутності позивача за місцезнаходженням є безпідставним.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текс ухвали виготовлено 30.06.2017 р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 р., залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Бета-Консалтинг" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Кобаль М.І.

Епель О.В.