Рішення

від 19.06.2017 по справі 910/6163/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2017Справа №910/6163/17 За позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 7 в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Будтрансгруп Київ про витребування нерухомого майна.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача - Гриценко Н.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився;

від прокуратури - Константинова І.В. (посвідчення №040864).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю Будтрансгруп Київ на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради нежитлових приміщень в літері А (групи приміщень № 1) загальною площею 150,7 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1161970280000) вартістю 5481600 грн. Позов мотивований тим, що спірне майно протиправно вибуло з власності територіальної громади міста Києва.

Позивач надав свої пояснення по суті спору, у яких позов повністю підтримав та просив повернути територіальній громаді міста Києва спірне майно.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, у засідання представників не направив, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду - ухвали надсилалися на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей з ЄДР, тому будь-які несприятливі наслідки такого ненаправлення представників покладаються на Відповідача відповідно.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18. Суд приймає до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали розгляду спору у даному судовому засіданні.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та за ст. 75 ГПК України здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача та прокуратури, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

У ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017101070000048 від 13.02.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, Київською місцевою прокуратурою №7 (далі - Прокуратура) встановлено факт незаконного відчуження об'єкту комунальної власності територіальної громади м. Києва, а саме: нежитлового приміщення 1-го поверху по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що на підставі рішення Київської міської ради від 02.12.2010 №284/5096 Про питання комунальної власності територіальної громади міста будинки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 включені до переліку об'єктів права комунальної власності територіальної у громади міста Києва за порядковими №№213, 214 додатку № 7 вказаного рішення.

Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 №1112 Про питання організації управління районами в місті Києві будинки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 передано до сфери управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (пункти 213, 214 додатку № 7 до розпорядження).

У подальшому, розпорядженнями Подільської районної в м. Києві державної адміністрації від 16.02.2012 № 69 та № 70 квартири № № 7, 8а, 10а в будинку АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 визнано непридатними для проживання.

Рішенням Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва створено комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва та віднесено його до сфери управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації.

Згідно з розпорядженням Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.01.2015 № 50 Про передачу на баланс та закріплення на праві господарського відання за комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва житлового та нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, та приватизованого житлового фонду з метою подальшого обслуговування будинки, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, закріплено на праві господарського відання за КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва (пункти 232, 233 додатку до розпорядження).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2014 №910/15564/14, яке є чинним та набрало законної сили, встановлено, тому не потребують доведення в порядку ст. 35 ГПК України ті обставини, що на підставі акту обстеження приміщення КП Дирекція з управління та обслуговування житлового фону Подільського району міста Києва від 13.05.2014 виявлено розміщення ресторану ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 в будинку АДРЕСА_2 без будь-яких правовстановлюючих документів, у зв'язку з чим надано припис від 14.08.2013 №1559/1 про негайне звільнення самовільно зайнятих приміщень.

Працівниками ДПІ у Подільському районі Головного Управління Міндоходів м. Києва було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1, буд. АДРЕСА_2, і у результаті огляду, встановлено, що за вищезазначеною адресою здійснює підприємцю діяльність ФОП ОСОБА_3 За даними ДПІ у Подільському районі Головного Управління Міндоходів м. Києва, ФОП ОСОБА_3 перебуває на податковому обліку, як приватний підприємець в ДПІ Подільського району міста Києва.

27.08.2014 КП та прокуратурою було складено акт обстеження та встановлено, що приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в будинку АДРЕСА_2 використовує ФОП ОСОБА_3 без будь-яких правовстановлюючих документів на дані приміщення під розміщення закладу.

З огляду на наведене рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2014 №910/15564/14 присуджено усунути перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, буд. АДРЕСА_2 шляхом виселення ФОП ОСОБА_3 з нежитлових приміщень та повернути вказані приміщення по акту прийому-передачі Комунальному підприємству Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району .

Разом з тим, до місцевої прокуратури надійшло звернення директора КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва щодо незаконного вибуття із комунальної власності об'єкту нерухомості - нежитлового приміщення 1-го поверху будинку АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.

Так, 30.12.2016 КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва проведено комісійне обстеження вказаних приміщень, у ході якого виявлено невстановлених осіб, які проводили ремонтні роботи без будь-якого дозволу. За результатами обстеження спірного приміщення комісією складено відповідний акт від 30.12.2016.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 04.04.2017 № 84188173 державним реєстратором державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Тарановською С.В. прийнято рішення від 02.02.2017 № 33677317 про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення в літері А (групи приміщень № 1) загальною площею 150,7 кв.м, що розташовані по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1161970280000) за Товариством з обмеженою відповідальністю Будтрансгруп Київ (Відповідач) на підставі договору купівлі-продажу № 1 від 13.11.1991 та акту приймання-передачі нерухомого майна від 13.11.1991, відповідно до якого мале приватне підприємство АНТ продало, а ТОВ Виробничо-комерційна фірма ЛЕДАНЬ купило вказані приміщення.

В ході досудового розслідування вилучено реєстраційну справу №1161970280000, з матеріалів якої встановлено, що відповідно до плану будинку, складеного приватним БТІ, загальна площа приміщення в літері А (групи приміщень № 1) по АДРЕСА_2 становить 150,7 кв.м., проте така інформація не відповідає дійсності, оскільки згідно з планами будинку за поверхами БТІ м. Києва фактична площа приміщення в будинку АДРЕСА_2 становить 101 кв. м, а інша частина приміщення знаходиться у будинку АДРЕСА_1 та складає 47,1 кв.м загальної площі.

Таким чином, вказані дані свідчать про неможливість розташування приміщення загальною площею 150,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_2.

На момент подачі позову право власності на об'єкт нерухомості - нежитлові приміщення в літері А (групи приміщень № 1) загальною площею кв.м, що розташовані по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер - 1161970280000) зареєстровано за Відповідачем.

Разом з цим, як вбачається з вищеописаних документів, спірне майно - нежитлові приміщення в літері А (групи приміщень № 1) загальною площею 150,7 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1161970280000), належали на праві власності територіальній громаді міста Києва, та докази вибуття їх із комунальної власності у встановленому законом порядку у матеріалах справи відсутні.

За приписами ст. 345 ЦК України, фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Спірне майно є об'єктом приватизації (окреме індивідуально визначене майно, група А) у розумінні ст. 2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) .

Відтак, відчуження спірного майна повинно було відбуватися в рамках приватизаційної процедури у порядку, визначеному вказаним Законом.

Проте у даному випадку право власності територіальної громади міста Києва на спірне майно перейшло до Відповідача в обхід встановленої законодавством приватизаційної процедури.

Відповідно до інформації Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.03.2017 № 062/06/08-3009 та інформації КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва від 10.02.2017 № 10663-498 продаж або приватизація спірних приміщень не здійснювалась.

Відповідно до ч. 2 ст. 327 ЦК України, управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Законом України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що воля територіальної громади м. Києва, як власника спірного майна, повинна бути виражена шляхом прийняття Київською міською радою відповідного рішення, яке відповідає вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Однак волевиявлення дійсного власника спірного майна - територіальної громади міста Києва в особі її обраного представника Київської міської ради, на його відчуження відсутнє, а спірні нежитлові приміщення вибули з комунальної власності без відома та згоди дійсного власника.

Відповідно до ст.ст. 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов'язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Указана норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав його, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність в діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України № 6-1203цс15 від 16.09.2015.

Натомість у даній справі судом встановлено, що спірне майно вибуло з власності територіальної громади міста Києва поза її волею.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна з чужого володіння.

Таким чином, у відповідності до вимог ст.ст. 330, 388, 658 ЦК України право власності на майно, яке було передане поза межами волі власника не набувається у тому числі, і добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути в нього витребуване.

Враховуючи, що Київською міською радою рішення про відчуження (приватизацію) спірного майна не приймалось, а тому не було волевиявлення законного на відчуження спірного майна, то спірне майно підлягає витребуванню від Відповідача на підставі ст. 388 ЦК України на користь Київської міської ради, як власника та розпорядника майна територіальної громади міста Києва.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно зі ст. 24 цього Закону, право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам

Відповідно до ст.ст. 2, 29 ГПК України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У п. 3 рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 викладено правову позицію, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Враховуючи наведене та дослідивши доводи позову, суд дійшов висновку, що поданий позов заявлено в інтересах держави - захист права власності територіальної громади міста Києва як суб'єкта господарювання, оскільки орган місцевого самоврядування, який законом уповноважено на захист і розпорядження майном комунальної власності територіальної громади міста Києва - Київська міська рада, не вчинила належних дій щодо захисту інтересів держави у даній сфері - не вчинила дій по поверненню спірного майна у розпорядження належного власника.

Отже, з огляду на наведене, а також враховуючи системний аналіз приписів Закону України Про прокуратуру , норм ГПК України та рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99, суд дійшов висновку про наявність у Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 7 права на звернення до господарського суду з даним позовом. Враховуючи вищенаведені встановлені судом обставини та відсутність їх спростування з боку Відповідача позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та задовольняються.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на Відповідача та стягується з нього за клопотанням Київської місцевої прокуратури № 7 на користь Прокуратури міста Києва.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю Будтрансгруп Київ (м. Київ, вул. Олени Теліги, 6; ідентифікаційний код 05449489) на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) нежитлові приміщення в літері А (групи приміщень № 1) загальною площею 150,7 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1161970280000) вартістю 5481600 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будтрансгруп Київ (м. Київ, вул. Олени Теліги, 6; ідентифікаційний код 05449489) на користь Прокуратури міста Києва (м. Київ, вул. Предславинська, 45/9; ідентифікаційний код 02910019; р/р 35215057011062, ДКСУ, м. Київ, МФО 820172) 82224 (вісімдесят дві тисячі двісті двадцять чотири) грн. судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.06.2017

Суддя Сташків Р.Б.