Ухвала

від 26.06.2017 по справі 909/950/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

26.06.17 Справа № 909/950/15

УХВАЛА

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

ОСОБА_1

Розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 б/н від 31.03.17р.

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.03.2017 року

у справі №909/950/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк", м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Канва", м. Івано-Франківськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, м. Івано-Франківськ

про погашення заборгованості за кредитним договором №06-2/158Ф від 09.10.2006 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки

За участю представників :

від позивача - ОСОБА_4, ОСОБА_5 - представники;

від відповідача - ОСОБА_6 - представник;

від третьої особи - не з'явився;

від ОСОБА_2 - ОСОБА_7 - представник;

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 909/950/15 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Гриців В.М. та Давид Л.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.04.17 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 18.05.17.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.17 розгляд справи відкладено на 26.06.17 та продовжено строк розгляду справі відповідно до вимог ст.69 ГПК України.

Рішенням Господарського суду Івано - Франківської області від 16.03.17 у справі №909/950/15 (головуючий суддя Малєєва О. В., суддя Гриняк Б. П., суддя Деделюк Б. В.) частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Канва" про погашення заборгованості за кредитним договором №06-2/158Ф від 09.10.2006 станом на 08.04.2016 в розмірі 353 433,50 доларів США, з яких 217 340,31 доларів США - заборгованість по кредиту, 136 093,19 доларів США - заборгованість по відсотках, а також 2 449 160,54 грн пені, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - складське приміщення загальною площею 1290,2 кв.м по вул. І. Макуха, 2м, м. Івано-Франківськ, кафе "Золотий колос" загальною площею 270, 8 кв.м по вул. І. Макуха, 2л, м. Івано-Франківськ.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №06-2/158Ф від 09.10.2006, укладеним з ОСОБА_3, в розмірі 353 433,50 доларів США (триста п'ятдесят три тисячі чотириста тридцять три долари США п'ятдесят центів), що за офіційним курсом НБУ на день винесення рішення еквівалентно 9 500 292,48 грн (дев'ять мільйонів п'ятсот тисяч двісті дев'яносто дві гривні сорок вісім копійок), та включає в себе 217 340,31 доларів США заборгованості по кредиту, 136 093,19 доларів США заборгованості по відсотках, звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Канва» , згідно з договором іпотеки від 11.10.2006, який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 від 11.10.2006 та зареєстрований в реєстрі за №Д-557 з наступними змінами та додатковими договорами, а саме:

складське приміщення загальною площею 1 290,2 кв.м (одна тисяча двісті дев'яносто цілих два десятих квадратних метри), яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. І. Макуха, буд. 2м (два «М» ), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Канва» на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 27.09.2005 виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету №173 від 21.06.2005, яке зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно згідно з витягом №8482505, виданим 28.09.2005 Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації за реєстраційним №12197127, номер запису 2148 в книзі 19в;

кафе «Золотий колос» загальною площею 270,8 кв.м (двісті сімдесят цілих вісім десятих квадратних метри), яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. І. Макуха, буд. 2л (два «Л» ), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Канва» на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 06.10.2005 виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету №173 від 21.06.2005, яке зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно згідно з витягом №8577326, виданим 09.10.2005 Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації за реєстраційним №12318197, номер запису 2160 в книзі 19в;

шляхом продажу майна Публічним акціонерним товариством «ВіЕс Банк» (79000, м.Львів, вул. Грабовського, 11, рах. № 32002100500 в ЛТУ НБУ м. Львова, МФО 325213, код ЄДРПОУ 19358632) від свого імені будь-якій особі покупцю згідно з договором купівлі-продажу за початковою ціною (ринкова вартість станом на 28.02.2017), яка не менше ніж 4 744 065 грн (чотири мільйони сімсот сорок чотири тисячі шістдесят п'ять гривень) для складського приміщення загальною площею 1290,2 кв.м, та 2 072 450 грн (два мільйони сімдесят дві тисячі чотириста п'ятдесят гривень) для кафе «Золотий колос» загальною площею 270,8 кв.м, для чого забезпечити право Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» щодо всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключно: отримання дублікатів правовстановлюючих документів з відповідних установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги, а також вільного доступу уповноважених представників банку до предмету іпотеки, тощо) необхідних для здійснення такого продажу.

Закріплено за Публічним акціонерним товариством «ВіЕс Банк» права управителя, щодо: вільного доступу представників управителя та інших осіб, визначених управителем, до майна, що передано в управління; укладення договорів оренди майна, переданого в управління, з третіми особами; розпорядження коштами, отриманими за результатами управління майном; укладення договорів відповідального зберігання майна, що передається в управління, з третіми особами; представляти інтереси у всіх установах чи підприємствах незалежно від організаційної форми та підпорядкування з питань, пов'язаних з замовленням, посвідченням, отриманням необхідних документів (в тому числі у відповідній райдержадміністрації, в органах місцевого самоврядування, в банківських установах, житлово-комунальних органах, в органах державної пожежної охорони, в органах газопостачання, у відповідному структурному підрозділі енергозабезпечувальної установи, в органах зв'язку, водоканалу та інших підприємствах, установах та організаціях) з питань, що стосуються належного здійснення управління майном, передачу в оренду, забезпеченням нерухомого майна електроенергією, водо- та газопостачанням, телефонним зв'язком; здійснювати реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в тому числі але не виключно права власності, інших речових прав, обтяжень речових прав тощо, щодо їх виникнення, припинення, переходу, зміни тощо) підписувати і подавати заяви про надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про державну реєстрацію припинення іпотеки та про державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна; володіти, користуватися і розпоряджатися майном у встановлених чинним в Україні законодавством та цим договором; інші права, необхідні для здійснення належного управління майном.

Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог. Стягнуто з ТОВ «Підприємство «Канва» на користь ПАТ «ВіЕс Банк» 73 080 грн судового збору, сплаченого за розгляд справи в суді першої інстанції, та 1 378 грн судового збору, сплаченого за розгляд справи в Львівському апеляційному господарському суді.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду особа, яка не брала участі у розгляді справи - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.

ОСОБА_2 подаючи апеляційну скаргу зазначає про порушення місцевим господарським судом під час прийняття рішення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт - ОСОБА_2 вважає, що судом першо інстанції безпідставно відмовлено у залучення його до участі у справі третьою особою , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Вказану позицію ОСОБА_2 обгрунтовує тим, що він є учасником ТОВ Підприємство Канва із часкою в статутному капіталі 5%, при цьому, 18 листопада 2016 року ОСОБА_2 подано заяву про вихід із складу учасників товариства та виділ або виплату частки в майні товариства, проте рішення загальних зборів, як зазначає апелянт, відкладено вирішення вказаного питання до розгляду господарським судом даної справи.

З огляду на наведене, ОСОБА_2 вважає, що рішення у даній справі про звернення стягнення іпотечного майна, що належить ТОВ Підприємство Канва порушує його права щодо отримання частки в майні товариства при виході з нього.

Окрім того, скаржник вказує на необхідність застосування у даній справі позовної давності про застосування якої заявляв відповідач.

Також, апелянт вважає, що рішення про наділення позивача правами управителя суперечить вимогам ст.11 ЗУ Про іпотеку

Таким чином, апелянт просить залучити його до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та скасувати рішення Господарського суду Івано - Франківської області від 16.03.17 у даній справі.

У судовому засіданні присутні представники навели свої доводи, міркування та заперечення.

Оцінивши доводи апеляційної скарги поданої ОСОБА_2 на предмет порушення прав ОСОБА_2 оскарженим рішенням, колегія суддів зазначає наступне:

Стаття 91 ГПК України надає право стороні у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до п.5.2 Постанови Пленуму ВГС України №7 від 17.05.11 Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справ. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Як зазначено вище, обгрунтовуючи наявність порушеного права скаржником зазначено про те, що 18 листопада 2016 року ОСОБА_2 подано заяву про вихід із складу учасників товариства та виділ або виплату частки в майні товариства, проте рішенням загальних зборів, як зазначає апелянт, відкладено вирішення вказаного питання до розгляду господарським судом даної справи.

При цьому, рішення, яке оскаржено ОСОБА_2 прийнято місцевим господарським судом 16.03.17, станом на момент прийняття рішення питання про виплату учаснику ОСОБА_2 належної йому частки у статному капіталі, у зв'язку з виходом з товариства не вирішено.

Згідно ст.10 ЗУ Про господарські товариства учасники товариства мають право, зокрема, вийти в установленому порядку з товариства.

Відповідно до п.28 Постанови Пленуму ВСУ №13 від 24.10.2008 Про практику розгляду судами корпоративних спорів при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними. У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства.

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що вихід ОСОБА_2 з учасників товариства не пов'язаний із прийняттям рішення загальними зборами, оскільки таким моментом, як зазначено вище, є подання заяви учасником уповноваженій особі товариства.

Відповідно до стаття 54 ЗУ Про господарські товариства при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік , в якому він вийшов з товариства , і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Частиною 2 п.30 Постанови Пленуму ВСУ №13 При визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства .

Таким чином судова колегія вважає безпідставним твердження апелянта стосовно порушення оскарженим рішення його прав, що стосується виплати належної йому частки в статутному капіталі, оскільки, як зазначено вище, розрахунок частки учасника - ОСОБА_2 буде здійснено на підставі балансу складено на дату подання заяви про вихід, а не станом на момент прийняття рішення загальними зборами. А тому рішення у даній справі жодним чином не впливає на права ОСОБА_2 з огляду на його вихід з товариства до прийняття рішення у справі, а відтак відсутні підстави вважати, що суд вирішив питання про права чи обов'язки скаржника.

При цьому, як доводять матеріали справи, скаржник не був учасником господарських правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі та були предметом розгляду в суді першої інстанції. При цьому місцевий господарський суд не зобов'язував скаржника вчиняти будь-які юридично значимі дії стосовно предмету спору. Відсутня згадка про ОСОБА_2 як в описовій та мотивувальній, так і в резолютивній частинах судового рішення. Матеріали справи не містять й інших документів, які б свідчили про порушення прав скаржника.

Відтак, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки не стосується прав та не зачіпає інтереси ОСОБА_2, а тому, окрім іншого, відсутні підстави для залучення скаржника третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Пунктом 1 ч.1 ст. 80 ГПК України визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Статтею 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 86, 91, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Припинити апеляційне провадження по розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Івано - Франківської області від 16.03.17 у справі № 909/950/15.

2. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Давид Л.Л.