Рішення

від 27.06.2017 по справі 924/383/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" червня 2017 р.Справа № 924/383/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк", с. Денисівка, Білогірський район

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт", м. Гадяч, Полтавська область

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Христівка", с. Христівка, Ізяславський район

про 1) стягнення з ТОВ "Білогір'я молокопродукт" 216204,83 грн. - заборгованості за поставлений товар, 1030,68 грн. - 3% річних, 9619,63 грн. - пені;

2) стягнення з ТОВ "Христівка" 500,00 грн. - заборгованості за поставлений товар

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №1 від 01.07.2016р.; ОСОБА_2 - за довіреністю від 02.01.2017р.; ОСОБА_3 - за довіреністю №5 від 27.04.2017р.

від відповідачів: ОСОБА_4 - представник ТОВ "Білогір'я молокопродукт" за довіреністю від 14.04.2017р.; від ТОВ "Христівка" - не з'явився

У судовому засіданні, згідно ч. 2 ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з ТОВ "Білогір'я молокопродукт" 216204,83 грн. - заборгованості за поставлений товар, 1030,68 грн. - 3% річних, 9619,63 грн. - пені; про стягнення з ТОВ "Христівка" 500,00 грн. - заборгованості за поставлений товар.

Позов мотивовано неналежним виконанням ТОВ "Білогір'я молокопродукт" умов договору купівлі-продажу №1092/13-БМ від 10.01.2013р. щодо оплати поставленого у грудні 2016 року товару (молока). Нарахування пені обумовлює наявністю відповідної умови договору щодо її застосування, а 3% річних - з посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Стягнення коштів з ТОВ "Христівка" обумовлено тим, що товариство являється поручителем ТОВ "Білогір'я молокопродукт" за договором поруки від 18.01.2016р. з виконання зобов'язань по оплаті поставленого товару згідно договору купівлі-продажу №1092/13-БМ від 10.01.2013р. в розмірі 500,00 грн.

Відповідач - ТОВ "Білогір'я молокопродукт" проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Свою позицію обгрунтовує тим, що приймальна квитанція за грудень 2016 року, на яку посилається позивач в якості доказу передачі/приймання молока, не є первинним документом в розумінні ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки вона не складається у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення та не може фіксувати і підтверджувати господарські операції.

На переконання відповідача, первинним документом є спеціалізована товарна накладна на перевезення молочної сировини (форма №1-ТН (МС)), а приймальна квитанція є зведеним обліковим документом та не може розглядатися в якості належного та достатнього доказу передачі/прийняття молока без наявності відповідних спеціалізованих товарних накладних за формою №1-ТН (МС), на підставі яких її було складено. В обгрунтування зазначеного посилається на Інструкцію щодо заповнення прийомної квитанції на закупівлю молочної сировини (форма №3-ПК (МС), затвердженої наказом Мінагрополітики та продовольства України від 01.12.2015р. №457 та п. 1 Інструкції щодо заповнення спеціалізованої товарної накладної на перевезення молочної сировини (форма №1-ТН (МС)), затвердженої наказом Мінагрополітики та продовольства України від 01.12.2015р. №457.

З огляду на викладене, відповідач відмічає про ненадання позивачем спеціалізованих товарних накладних за формою №1-ТН (МС) за грудень 2016 року, а також протоколу погодження ціни на молоко, що діяла у грудні 2016 року, обов'язковість складення якого регламентовано п. 1.4 договору від 10.01.2013р., та робить висновок, що відсутність зазначених документів унеможливлює достовірно встановити кількість переданого/прийнятого молока у грудні 2016 року, його ціну та розмір боргу.

Поряд з тим, відповідач звертає увагу на те, що позивачем не враховано оплату коштів на його користь в сумі 210000,00 грн., яка була здійснена у грудні 2016 року юридичною особою - ТОВ "ТД "Гадячсир-Україна" в рахунок виконання зобов'язань по договору купівлі-продажу №1092/13-БМ від 10.01.2013р. З огляду на вказану проплату відповідач стверджує про наявність боргу в сумі 6204,83 грн. та вважає, що розраховані 3% річних та пеня не містять під собою належного документального підтвердження.

На заперечення відповідача, позивач навів свої доводи та виклав їх у розрахунку заявлених до стягнення сум, поданому 01.06.2017р. та правовому обгрунтуванні, поданому 13.06.2017р. Так, позивач, з посиланням на ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.1 Порядку застосування форм первинної документації з обліку закупівель сільськогосподарських продуктів та сировини, затвердженого постановою Укоопспілки від 29.05.2000р. №118, п. 1.1 Інструкції про порядок заповнення приймальної квитанції на закупівлю молочної сировини, затвердженої наказом Мінагрополітики України від 01.07.2002р. №176, пояснив, що поставка молока оформлялася приймальними квитанціями, які складалися за підсумками поставок, що відбулися в попередньому місяці та підтверджують обсяг і суму поставленого товару. Вважає, що приймальні квитанції є первинними документами і їх належна виписка є неможливою без попереднього складання товарних накладних на перевезення молочної сировини за спеціалізованою формою №1-ТН (МС).

Посилаючись на приймальні квитанції, стверджує, що за період з січня 2013 року по грудень 2016 року поставив відповідачу товару на загальну суму 11599410,59 грн. Вважає, що підпис відповідача і печатка на зазначених квитанціях свідчить про прийняття товару відповідачем. Посилаючись на банківські виписки стверджує, що відповідачем здійснено оплату за поставлений товар на загальну суму 11168902,28 грн., а з врахуванням проплати ТОВ "Торговий дім "Гадячсир-Україна" (210000,00 грн.) вартість неоплаченого товару склала 220508,31 грн.

Зазначає, що оплата, яка надійшла від ТОВ "Торговий дім "Гадячсир-Україна" відбулась до підписання приймальної квитанції за грудень 2016 року, тобто до моменту виникнення у відповідача заборгованості за грудень 2016 року, тому, в порядку черговості, вказана оплата закрила заборгованість за попередній період - листопад 2016 року. Стверджує, що в призначенні платежів від відповідача та ТОВ "Торговий дім "Гадячсир-Україна" не вказано, яка конкретно приймальна квитанція оплачується, тому, на переконання позивача, вказані оплати правомірно закривали заборгованість в порядку черговості. Позивач керувався тим, що коли в графі платіжного доручення "призначення платежу" відсутні посилання на період, за який здійснюється платіж, такий період відноситься на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто, починаючи з такої, що виникла у найдавніший період до повного її погашення, а коли в графі "призначення платежу" є посилання на період, за який здійснюється платіж, то такий платіж відноситься на погашення заборгованості за період, вказаний у платіжному дорученні.

У свою чергу, відповідач, у доповненні до відзиву, посилаючись на ст. 528 ЦК України та ст. 194 ГК України, вважає, що позивач зобов'язаний був прийняти оплату від ТОВ "ТД "Гадячсир-Україна" в рахунок виконання зобов'язань ТОВ "Білогір'я молокопродукт" саме за грудень 2016 року.

Поданий позивачем в судовому засіданні 01.06.2017р. розрахунок заявлених до стягнення сум вважає зміною предмету та підстав позову. Свої доводи обгрунтовує тим, предмет та підстава позову - заборгованість за грудень 2016 року в розмірі 216204,83 грн. згідно приймальної квитанції №6 за грудень 2016 року, змінено на 216204,83 грн. - частину від загальної заборгованості в розмірі 430508,31 грн., що виникла на підставі часткової оплати прийнятого товару згідно приймальних квитанцій за період січень 2013 року - грудень 2016 року на загальну суму 11599410,59 грн.

Окрім того, зазначає відповідач, в розрахунок включено суми поставки по приймальним квитанціям за 2013 рік та за січень - лютий 2014 року, для стягнення яких сплив, встановлений ст.257 ЦК України, строк позовної давності. З огляду на викладене, робить висновок, що із зазначеної в розрахунку заборгованості в розмірі 430508,31 грн. має бути вирахувана заборгованість за період з січня 2013 року по лютий 2014 року в розмірі 460987,32 грн., для стягнення якої сплив строк позовної давності.

Присутні у судовому засіданні представники позивача наполягали на задоволенні позовних вимог.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача - ТОВ "Білогір'я молокопродукт" наполягав на відмові у позові.

Відповідач - ТОВ "Христівка" відзиву на позов не подав, надіславши клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

10.01.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт", як покупцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Маяк", як товаровиробником, укладено договір купівлі-продажу №1092/13-БМ, за умовами якого товаровиробник зобов'язався продати та передати у власність покупця молоко коров'яче, в подальшому іменоване товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його вартість на умовах даного договору (п.п. 1.1, 1.2).

Згідно п. п. 2.1, 3.1 договору, поставка товару відбувається товаровиробником на умовах ЕХW - франко - склад товаровиробника (Інтермс-2000) за адресою: с. Денисівка та с. Семенів Білогірського району. Товар передається покупцю за договірними цінами визначеними протоколом до даного договору.

У п. 5.1 договору погоджено, що покупець проводить розрахунки з товаровиробником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок товаровиробника протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з моменту поставки товару.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2013 року. У випадку, якщо жодна сторона за місяць до закінчення терміну дії договору не заявить про намір його розірвати, договір вважається пролонгованим на той самий строк та на тих самих умовах (п. 10.1 договору).

За період січень 2013 року - грудень 2016 року позивач поставив відповідачу - ТОВ "Білогір'я молокопродукт" товар (молоко) загальною вартістю 11599408,59 грн., про що свідчать оформлені приймальні квитанції на закупівлю молочної сировини за формою №3-ПК (МС). Сума по кожній квитанції складалася з вартості молока, суми доплати (дотації за поточний місяць) та ПДВ (20%). На кожній квитанції проставлені печатка та підписи відповідальних осіб відповідача - ТОВ "Білогір'я молокопродукт".

- За 2013 рік оформлено приймальні квитанції на загальну суму 3326014,80 грн., а саме: за січень 2013 року №60 від 31.01.2013р. на суму 191086,50 грн.; за лютий 2013 року №19 від 28.02.2013р. на суму 274036,68 грн.; за березень 2013 року №17 від 31.03.2013р. на суму 355010,81 грн.; за квітень 2013 року №16 від 30.04.2013р. на суму 355611,58 грн.; за травень 2013 року №16 від 31.05.2013р. на суму 309664,46 грн.; за червень 2013 року №16 від 30.06.2013р. на суму 317098,30 грн.; за липень 2013 року №16 від 31.07.2013р. на суму 248907,56 грн.; за серпень 2013 року №17 від 31.08.2013р. на суму 221993,00 грн.; за вересень 2013 року №15 від 30.09.2013р. на суму 227871,09 грн.; за жовтень 2013 року №15 від 31.10.2013р. на суму 181432,92 грн.; за листопад 2013 року №12 від 30.11.2013р. на суму 268517,12 грн.; за грудень 2013 року №12 від 31.12.2013р. на суму 374784,78 грн.

- За 2014 рік оформлено приймальні квитанції на загальну суму 3389121,46 грн., а саме: за січень 2014 року №12 від 31.01.2014р. на суму 329340,06 грн.; за лютий 2014 року №12 від 28.02.2014р. на суму 318609,62 грн.; за березень 2014 року №11 від 31.03.2014р. на суму 416073,46 грн.; за квітень 2014 року №9 від 30.04.2014р. на суму 285208,69 грн.; за травень 2014 року №8 від 31.05.2014р. на суму 284216,60 грн.; за червень 2014 року №9 від 30.06.2014р. на суму 289987,81 грн.; за липень 2014 року №10 від 31.07.2014р. на суму 240561,28 грн.; за серпень 2014 року №10 від 31.08.2014р. на суму 279461,81 грн.; за вересень 2014 року №8 від 30.09.2014р. на суму 247892,44 грн.; за жовтень 2014 року №10 від 31.10.2014р. на суму 208036,55 грн.; за листопад 2014 року №12 від 30.11.2014р. на суму 248690,38 грн.; за грудень 2014 року №12 від 31.12.2014р. на суму 241042,76 грн.

За 2015 рік оформлено приймальні квитанції на загальну суму 2820494,24 грн., а саме: за січень 2015 року №13 від 31.01.2015р. на суму 229939,38 грн.; за лютий 2015 року №13 від 28.02.2015р. на суму 205919,15 грн.; за березень 2015 року №13 від 31.03.2015р. на суму 243126,43 грн.; за квітень 2015 року №13 від 30.04.2015р. на суму 195835,04 грн.; за травень 2015 року №11 від 31.05.2015р. на суму 234024,08 грн.; за червень 2015 року №11 від 30.06.2015р. на суму 214562,16 грн.; за липень 2015 року №9 від 31.07.2015р. на суму 209889,43 грн.; за серпень 2015 року №9 від 31.08.2015р. на суму 266777,33 грн.; за вересень 2015 року №13 від 30.09.2015р. на суму 228801,81 грн.; за жовтень 2015 року №12 від 31.10.2015р. на суму 275248,94 грн.; за листопад 2015 року №12 від 30.11.2015р. на суму 288524,04 грн.; за грудень 2015 року №11 від 31.12.2015р. на суму 227846,45 грн.

За 2016 рік оформлено приймальні квитанції на загальну суму 2063778,09 грн., а саме: за січень 2016 року №7 від 31.01.2016р. на суму 275578,58 грн.; за лютий 2016 року №7 від 29.02.2016р. на суму 185299,30 грн.; за березень 2016 року №10 від 31.03.2016р. на суму 162849,84 грн.; за квітень 2016 року №8 від 30.04.2016р. на суму 222169,62 грн.; за травень 2016 року №8 від 31.05.2016р. на суму 168565,74 грн.; за червень 2016 року №8 від 30.06.2016р. на суму 138378,29 грн.; за липень 2016 року №8 від 31.07.2016р. на суму 159795,01 грн.; за серпень 2016 року №8 від 31.08.2016р. на суму 123345,91 грн.; за вересень 2016 року №5 від 30.09.2016р. на суму 30660,78 грн.; за жовтень 2016 року №7 від 31.10.2016р. на суму 157070,20 грн.; за листопад 2016 року №8 від 30.11.2016р. на суму 215937,30 грн.; за грудень 2016 року №6 від 31.12.2016р. на суму 224127,52 грн.

Окрім квитанцій, в матеріалах справи наявні спеціалізовані товарні накладні на перевезення молочної сировини за формою №1-ТН (МС) за грудень 2016 року, а саме: від 02.12.2016р., 03.12.2016р., 09.12.2016р., 10.12.2016р., 16.12.2016р., 17.12.2016р., 23.12.2016р., 24.12.2016р.

Матеріали справи містять документи, які свідчать про оплату поставленого позивачем відповідачу за період січень 2013 року - грудень 2016 року товару (молока) на загальну суму 11378902,28 грн., серед яких дві банківські виписки по рахунку за період з 01.01.2013р. до 29.05.2017р. про оплату відповідачем - ТОВ "Білогір'я молокопродукт" поставленого йому молока та платіжні доручення про оплату товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Гадячсир-Україна" поставленого товариству з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" молока.

Загальна сума всіх проплат відповідачем - ТОВ "Білогір'я молокопродукт" за банківськими виписками склала 11168902,28 грн. В призначенні платежу по одній виписці зазначено "за молоко згідно договору №1092/13-БМ від 10.01.2013р., в тому числі ПДВ", а в другій в призначенні платежу "податок на додану вартість для виплати с\г товаровиробникам компенсації за молоко згідно Закону України №4268-VI від 22.12.2011р.".

Загальна сума проплат товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Гадячсир-Україна" за платіжними дорученнями склала 210000,00 грн., в тому числі: за платіжним дорученням №1541 від 09.12.2016р. - 70000,00 грн.; №1636 від 16.12.2016р. - 35000,00 грн., №1653 від 19.12.2016р. - 35000,00 грн., №1701 від 22.12.2016р. - 35000,00 грн., №1709 від 23.12.2016р. - 35000,00 грн. В призначенні платежу по вказаних платіжних дорученнях зазначено "за молоко згідно договору №1092/13-БМ від 10.01.2013р. та додаткової угоди б/н від 02.12.2016р., в тому числі ПДВ". Як пояснили представники сторін у судовому засіданні, додаткової угоди, яка вказана у платіжних дорученнях, не існує, вона помилково була зазначена.

Згідно листа за вих. №55 від 12.06.2016р., адресованого суду, товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Гадячсир-Україна" підтвердило проплату в 210000,00 грн. за ТОВ "Білогір'я молокопродукт" згідно договору купівлі-продажу №1092/13-БМ від 10.01.2013р.

Неоплаченим залишилося молоко на суму 220506,31 грн.

Позивач надсилав відповідачу - ТОВ "Білогір'я молокопродукт" претензію про сплату боргу, про що свідчить фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист від 10.03.2017р. Однак, претензія залишена без задоволення.

У розрахунку, поданому 01.06.2017р., позивач навів всі здійснені господарські операції за договором купівлі-продажу від 10.01.2013р. протягом січня 2013 року - грудня 2016 року (загалом на суму 11599410,59 грн.), вказавши загальну суму всіх проплат (11168902,28 грн.) та стверджував про наявність боргу за відповідачем - ТОВ "Білогір'я молокопродукт" в сумі 430508,31 грн., частину з якого (216204,83 грн.) він і заявив до стягнення з ТОВ "Білогір'я молокопродукт".

Однак, згідно розрахунку, поданому 13.06.2017р., позивач, врахувавши проплату ТОВ "ТД "Гадячсир-Україна", вказав про наявність боргу в сумі 220508,31 грн., а в розрахунку, поданому 27.06.2017р., стверджував про наявність боргу за грудень 2016 року в сумі 220488,31 грн.

У пункті 6.2 договору сторонами погоджено відповідальність відповідача за порушення строків оплати товару у вигляді сплати пені в розмірі подвійної ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен календарний день прострочки оплати.

За порушення строків оплати товару, позивач, з посиланням на п. 6.2 договору, нарахував відповідачу - ТОВ "Білогір'я молокопродукт" пеню в сумі 9619,63 грн. (за 58 днів за період з 01.02.2017р. по 30.03.2017р.), а також, з посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України, 1030,68 грн. - 3% річних (за 58 днів за період з 01.02.2017р. по 30.03.2017р.).

Для забезпечення належного виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу від 10.01.2013р., позивач, як кредитор, уклав з товариством з обмеженою відповідальністю "Христівка", як поручителем, договір поруки від 18.01.2016р.

За умовами зазначеного договору (п.п. 1, 2), поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" по зобов'язаннях, що будуть виникати з приводу поставки кредитором боржнику товару (молока коров'ячого), згідно договору купівлі-продажу №1092/13-БМ в межах 500,00 грн.

У п. 3 договору поруки зазначено, що поручителю добре відомі всі умови вищезазначеного договору купівлі-продажу №1092/13-БМ від 10.01.2013р., в тому числі, що обсяг переданого товару згідно договору фіксується в приймальних квитанціях, строк оплати поставленого товару, договірну ціну товару та інше.

В разі невиконання боржником своїх зобов'язань по договору купівлі-продажу №1092/13-БМ від 10.01.2013р., кредитор має право вимагати виконання зобов'язань у поручителя (п. 5 договору).

Договір поруки вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання своїх зобов'язань по договору купівлі-продажу №1092/13-БМ від 10.01.2013р. (п. 6).

Позивач заявив до стягнення з відповідача - ТОВ "Христівка", як поручителя, 500,00 грн. боргу за поставлений товар (молоко).

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений між позивачем та відповідачем - ТОВ "Білогір'я молокопродукт" правочин, з якого виникли взаємні права та обов'язки, за своїм змістом і правовою природою підпадає під правове регулювання глави 54 ЦК України "Купівля-продаж".

Положеннями ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зі змісту умов укладеного між позивачем та відповідачем - ТОВ "Білогір'я молокопродукт" договору купівлі-продажу вбачається, що позивач зобов'язався поставляти, а відповідач приймати та оплачувати товар (молоко).

Наявні матеріали справи свідчать про те, що позивач, на виконання умов договору, поставляв відповідачу - ТОВ "Білогір'я молокопродукт" товар (молоко), приймання-передачу товару оформлено приймальними квитанціями, в яких зазначено кількість переданого молока та його ціну.

Посилання відповідача - ТОВ "Білогір'я молокопродукт" на відсутність спеціалізованих товарних накладних спростовується наявними в матеріалах справи доказами, а доводи відповідача з приводу того, що приймальна квитанція не є первинним бухгалтерським документом і не може підтверджувати поставку молока, до уваги не приймаються, а з даного приводу зазначається наступне: відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.1 Порядку застосування форм первинної документації з обліку закупівель сільськогосподарських продуктів та сировини, затвердженого постановою Укоопспілки від 29.05.2000р. №118, за погодженням з Держкомстатом України, приймальні квитанції та закупівельні відомості, якими оформлюється закупівля сільськогосподарських продуктів, продуктів їх переробки та сировини - є первинними документами для ведення обліку і використовуються для складання фінансової і статистичної звітності, для аналізу обсягів обороту з закупівлі окремих видів сільськогосподарської продукції та сировини, загального обсягу заготівельного обороту тощо.

Згідно з пунктом 1.1 Інструкції про порядок заповнення приймальної квитанції на закупівлю молочної сировини, затвердженої наказом Мінагрополітики України від 01.07.2002р. №176, приймальна квитанція - це документ, у якому приймальник на підставі товарних накладних на перевезення молочної сировини за спеціалізованою формою №1-ТН (МС) вказує кількість і вартість молочної сировини та розрахунки з продавцем за минулий місяць.

Таким чином, зі змісту вказаних норм випливає, що приймальні квитанції на закупівлю молочної сировини за своєю природою є первинними документами і їх виписка є неможливою без попереднього складання товарних накладних на перевезення молочної сировини за спеціалізованою формою №1-ТН (МС), на підставі яких такі приймальні квитанції складаються.

При цьому слід зазначити, що накладна товарна за своєю природою - це первинний бухгалтерський документ, призначений для оформлення операцій по відпустці і прийому товарно-матеріальних цінностей.

Отже, факт виписки приймальних квитанцій свідчить про інший факт - виписку накладних на перевезення молочної сировини за спеціалізованою формою №1-ТН (МС) і вказаний різновид первинних документів підтверджує факт здійснення операції з передачі позивачем у власність відповідача обумовленого договором товару. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, приймальні квитанції виписувались повноважним працівником самого відповідача та скріплювались його печаткою.

Враховуючи вищенаведене, приймальні квитанції є належними, допустимими та достовірними доказами поставки молока відповідачу, а ненадання позивачем протоколу погодження ціни на молоко не спростовує факту її погодження в самій квитанції.

Аналогічної правової позиції з приводу приймальних квитанцій дотримується і Вищий господарський суд України, висловленої у постанові від 27.09.2016р. у справі №922/6678/15.

За вимогами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У договорі купівлі-продажу сторони встановили строк оплати товару і, відповідач - ТОВ "Білогір'я молокопродукт", приймаючи від позивача товар, зобов'язаний був його оплачувати у строки, передбачені договором.

В матеріалах справи містяться документи, які свідчать про часткову оплату поставленого позивачем відповідачу - ТОВ "Білогір'я молокопродукт" товару. Як вбачається з банківських виписок та платіжних доручень, у призначенні платежу не вказувалась квитанція, по якій саме здійснюється оплата, або період, за який саме здійснюється оплата, а лише зазначався договір, на виконання якого проводиться оплата. Позивач перераховані кошти розподіляв в хронологічному порядку, починаючи з такої заборгованості, що виникла у найдавніший період. Суд погоджується з даною позицією позивача, враховуючи наступне.

Відповідно до приписів п. 3.8. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженою постановою Правління Національного Банку України від 21.01.2004р. №22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Відповідно до роз'яснень Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України, наданих листом №06-10/10-1215 від 29.10.2004р., коли в графі платіжного доручення "призначення платежу" відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно якого здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів - згідно з положенням договору; якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості, в тому числі, що підлягає стягненню на підставі судових рішень, платежі мають відноситись на погашення заборгованості у хронологічному порядку, тобто починаючи з такої заборгованості, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

У договорі купівлі-продажу не було врегульовано порядок зарахування коштів. Отже, у позивача були всі підстави відносити проплати на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої, що виникла у найдавніший період.

Таким чином, позивач правомірно здійснював спрямування та розподіл коштів, сплачених за поставлений відповідачу товар, на погашення існуючої заборгованості в хронологічному порядку, зокрема, коштів, в сумі 210000,00 грн., проплата яких була здійснена ТОВ "Торговий дім "Гадячсир-Україна" згідно платіжного доручення без вказівки на квитанцію, по якій саме здійснюється оплата, і без зазначення періоду, за який саме здійснюється оплата.

Аналогічна правова позиція стосовно спрямування коштів міститься в постановах Вищого господарського суду України від 12.12.2016р. у справі №904/4541/16, від 01.06.2016р. у справі №921/942/15-г/15.

З огляду на викладене, посилання відповідача - ТОВ "Білогір'я молокопродукт" на обов'язок позивача зарахувати кошти в сумі 210000,00 грн., сплачені ТОВ "Торговий дім "Гадячсир-Україна", за поставлений товар саме в грудні 2016 року не приймаються до уваги.

Як свідчать матеріали справи, позивач за весь період дії договору (січень 2013 року - грудень 2016 року) поставив відповідачу - ТОВ "Білогір'я молокопродукт" товар (молоко) на загальну суму 11599408,59 грн. Кошти, перераховані на оплату молока за вказаний період складають суму 11378902,28 грн., в тому числі кошти, перераховані ТОВ "Торговий дім "Гадячсир-Україна".

Враховуючи всі здійснені позивачем поставки товару та враховуючи проплати, як ТОВ "Білогір'я молокопродукт", так і ТОВ "Торговий дім "Гадячсир-Україна", віднесені у хронологічній послідовності, борг відповідача - ТОВ "Білогір'я молокопродукт" за поставлений товар (молоко) складає 220506,31 грн.

Приймаючи до уваги те, що остання поставка товару (молока) здійснена у грудні 2016 року і сума поставки складає 224127,52 грн., частково неоплаченим залишилося молоко, поставлене саме у грудні 2016 року. Відповідно, доводи відповідача про зміну предмету та підстав позову у зв'язку з наведенням позивачем у розрахунку від 01.06.2017р. всіх здійснених господарських операцій за договором купівлі-продажу та зазначенням боргу, як частини від загальної заборгованості за весь період поставок, є безпідставними.

Не приймаються до уваги й доводи відповідача про сплив позовної давності по поставці товару за 2013 рік, січень-лютий 2014 року, оскільки, як встановлено судом, за відповідачем значиться борг по поставці товару, яка була здійснена у грудні 2016 року, і з позовною вимогою про стягнення вказаного боргу позивач звернувся у квітні 2017 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України.

Враховуючи викладене вище, факт наявності боргу у відповідача - ТОВ "Білогір'я молокопродукт" за поставлений у грудні 2016 року товар (молоко) належним чином доведений та документально підтверджений, і позивач в межах можливої суми заявив до стягнення з ТОВ "Білогір'я молокопродукт" 216204,83 грн. - боргу.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача - ТОВ "Білогір'ямолокопродукт" 216204,83 грн. заборгованості за поставлений товар є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Укладений між позивачем та відповідачем - ТОВ "Христівка" правочин за своїм змістом і правовою природою є договором поруки і підпадає під правове регулювання параграфу 3 "Порука" (ст. 553-559 Цивільного кодексу України).

За змістом поруки (ст. 553 ЦК України) поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Вимога до поручителя може бути пред'явлена виключно за умови настання обставин, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 553 ЦК, - у випадку порушення зобов'язання боржником. При цьому, згідно з ч. 2 ст. 553 ЦК, порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі, а ч. 2 ст. 554 ЦК встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Зі змісту умов договору поруки вбачається, що порукою було забезпечено належне виконання ТОВ "Білогір'я молокопродукт" зобов'язань згідно договору купівлі-продажу №1092/13-БМ щодо оплати поставленого товару (молока). ТОВ "Христівка", як поручитель, зобов'язався частково відповідати перед позивачем за зобов'язаннями ТОВ "Білогір'я молокопродукт" згідно договору купівлі-продажу на суму 500,00 грн. Умовами договору поруки передбачено право кредитора пред'явити свої вимоги безпосередньо поручителю.

Зазначені умови договору поруки є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов'язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

З огляду на встановлений факт неналежного виконання відповідачем - ТОВ "Білогір'ямолокопродукт" умов договору купівлі-продажу щодо повної оплати поставленого товару, враховуючи, що його поручителем виступив відповідач - ТОВ "Христівка" в обсязі зобов'язань з оплати товару в сумі 500,00 грн., вимоги позивача до поручителя - ТОВ "Христівка" про стягнення частини боргу за поставлений товар в сумі 500,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У договорі купівлі-продажу (п. 6.2) сторони передбачили відповідальність відповідача - ТОВ "Білогір'я молокопродукт" за порушення строків оплати товару у вигляді сплати пені у граничному розмірі, встановленому Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З розрахунку пені вбачається, що позивачем правильно взято облікову ставку НБУ, період нарахування не перевищує шестимісяного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, враховано кількість днів у році, за який нараховується пеня. Суд, перевіривши правильність здійснених нарахувань, погоджується із сумою пені, заявленою позивачем до ТОВ "Білогір'я молокопродукт" - 9619,63 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних, суд погоджується з нарахуваннями позивача в сумі 1030,68 грн., заявлених до стягнення з ТОВ "Білогір'ямолокопродукт".

Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк", с. Денисівка, Білогірський район до товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт", м. Гадяч, Полтавська область, товариства з обмеженою відповідальністю "Христівка", с. Христівка, Ізяславський район про стягнення з ТОВ "Білогір'я молокопродукт" 216204,83 грн. - заборгованості за поставлений товар, 1030,68 грн. - 3% річних, 9619,63 грн. - пені; про стягнення з ТОВ "Христівка" 500,00 грн. - заборгованості за поставлений товар задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" (Полтавська область, м. Гадяч, вул. Героїв Майдану, 82, офіс 23; код 33707592) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" (Хмельницька область, Білогірський район, с. Денисівка, вул. Незалежності, 1; код 03789778) 216204,83 грн. (двісті шістнадцять тисяч двісті чотири гривні 83 коп.) - заборгованості за поставлений товар, 1030,68 грн. (одну тисячу тридцять гривень 68 коп.) - 3% річних, 9619,63 грн. (дев'ять тисяч шістсот дев'ятнадцять гривень 63 коп.) - пені, 3403,13 грн. (три тисячі чотириста три гривні 13 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Христівка" (Хмельницька область, Ізяславський район, с. Христівка, вул. Колгоспна, 12; код 34739515) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" (Хмельницька область, Білогірський район, с. Денисівка, вул. Незалежності, 1; код 03789778) 500,00 грн. (п'ятсот гривень 00 коп.) - заборгованості за поставлений товар, 7,20 грн. (сім гривень 20 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 30 червня 2017 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу-1,

4 - відповідачу-2 (30370, Хмельницька область, Ізяславський район, с. Христівка, вул. Колгоспна, 12).