Рішення

від 03.07.2017 по справі 127/3627/17

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 127/3627/17

Провадження № 2/127/2324/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 липня 2017 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Луценко Л.В.,

при секретарі Помазанові М.О.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача - Куксенка П.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства УКРАВТОГАЗ" Національної акціонерної компанії Нафтогаз України про визнання незаконними та скасування наказів про переміщення і стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до Регіонального виробничого управління Київавтогаз ДП УКРАВТОГАЗ НАК Нафтогаз України про визнання незаконними та скасування наказів про переміщення і стягнення.

Згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2017 року первісний відповідач - Регіональне виробниче управління Київавтогаз ДП УКРАВТОГАЗ НАК Нафтогаз України був замінений на належного відповідача - дочірнє підприємство УКРАВТОГАЗ НАК Нафтогаз України .

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що він, згідно з наказом начальника Регіонального виробничого управління Київавтогаз ДП УКРАВТОГАЗ НАК Нафтогаз України , який є структурним підрозділом (філією) дочірнього підприємства УКРАВТОГАЗ НАК Нафтогаз України , по особовому складу від 01 червня 2010 року №261к з 01 червня 2010 року прийнятий на роботу на автомобільну газонаповнювальну компресорну станцію (далі АГНКС) №2 м. Вінниця на посаду машиніста компресорних установок 5-го розряду. Прийняття на посаду проводилось на підставі поданої заяви та наказу по особовому складу. Таким чином, з позивачем адміністрацією підприємства укладено трудовий договір про прийняття його на посаду в конкретно визначеному структурному підрозділі Регіонального виробничого управління Київавтогаз ДП УКРАВТОГАЗ НАК Нафтогаз України , а саме АГНКС №2 м. Вінниця, як зазначено в наказі по особовому складу. Відповідний запис про прийняття на посаду машиніста компресорних установок 5-го розряду АГНКС №2 м. Вінниця (м. Вінниця, вул. Черняховського, 2-а) внесено в трудову книжку.

Наказом в.о. начальника Регіонального виробничого управління Київавтогаз ДП УКРАВТОГАЗ НАК Нафтогаз України по особовому складу від 02 грудня 2016 року за №252к позивач був переміщений з 05 грудня 2016 року на АГНКС №1 м. Вінниця (Вінницька область, Вінницький район) у межах спеціальності, обумовленої трудовим договором, з попереднім графіком роботи та без змін умов праці. Згоди позивача на переміщення керівництво управління не отримувало. З позивачем було укладено трудовий договір на виконання відповідної роботи на АГНКС №2 м. Вінниця, яка розташована в м. Вінниці по вул. Черняховського, 2-а, і при прийнятті на роботу він давав згоду на роботу саме в даному структурному підрозділі управління, при цьому враховував своє місце проживання та можливість без значних додаткових грошових витрат і часу добиратись до роботи. Позивач вважає, що запропонована йому посада машиніста компресорних установок на АГНКС №1 м. Вінниця, фактичне розташування якої є об їзне шосе в районі смт. Стрижавка, Вінницького району, є не переміщення, а переведення на іншу роботу, що відповідно до статті 32 КЗпП України, потребує згоди позивача.

Після оголошення позивачу наказу про переміщення, з яким він не погодився, позивач продовжував працювати на своїй посаді на АГНКС №2 м. Вінниця, що підтверджується відповідним графіком роботи АГНКС №2 м. Вінниця на грудень 2016 року та записами в журналі приймання-передачі зміни по АГНКС №2 від 06 грудня, 07 грудня, 11 грудня, 12 грудня, 13 грудня 2016 року. Позивач вважає, що наказ по особовому складу від 02 грудня 2016 року за №252к, яким він переміщений з 05 грудня 2016 року на АГНКС №1 м. Вінниця, видано з порушенням трудового законодавства, оскільки фактично без згоди позивача відбулась зміна істотних умов трудового договору, так як з ним, при прийманні на роботу, фактично укладався трудовий договір на роботу на АГНКС №2 м. Вінниця і на переведення позивача на роботу на АГНКС №1 м. Вінниця потрібна була його згода, так як переведення проводилось за межами умов трудового договору і передбачає істотні зміни його умов.

Істотною умовою укладання трудового договору з позивачем є, крім іншого, місце його роботи - АГНКС №2 м. Вінниця, а тому його переміщення поза межами даного трудового договору без його згоди є протизаконним, а наказ по особовому складу від 02 грудня 2016 року за №252к, яким він переміщений з 05 грудня 2016 року на АГНКС №1 м. Вінниця, є незаконним та підлягає скасуванню. Умовами трудового договору, укладеного між позивачем та адміністрацією, визначено, що при прийнятті на роботу саме в конкретно визначений структурний підрозділ управління, і в даному випадку переведення без його згоди в інший структурний підрозділ, є порушенням умов укладеного з позивачем трудового договору і він розцінює це, як спосіб застосування примусової праці. Відповідно до ст. 43 Конституції України, застосування примусової праці заборонено, а під примусовою працею розуміється будь-яка робота або служба, виконання якої вимагається від працівника під погрозою покарання, і для якої працівник не пропонував добровільно свої послуги. Саме у випадку з позивачем адміністрація застосувала до нього примусову працю, перемістивши позивача без його згоди в інший структурний підрозділ, в іншу місцевість та не мотивуючи підстави для такого переміщення.

Позивач, посилаючись на ст.ст. 21, 32 КЗпП України, вважає, що власник не мав права вийти за межі трудового договору, просить визнати незаконним та скасувати наказ по особовому складу ДП УКРАВТОГАЗ НАК Нафтогаз України від 02 грудня 2016 року за №252к в частині переміщення його з 05 грудня 2016 року до АГНКС №1 м. Вінниця в межах спеціальності, обумовленої трудовим договором, з попереднім графіком роботи та без змін умов праці та визнати незаконним та скасувати наказ Регіонального виробничого управління Київавтогаз ДП Укравтогаз НАК Нафтогаз України від 20 грудня 2016 року за №477 Про оголошення догани за невиконання наказу №252к від 02 грудня 2016 року .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обгрунтувавши їх обставинами, викладеними у позовній заяві.

Представник відповідача за довіреністю Куксенко П.Р. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, суду пояснив, що 02 грудня 2016 року керівництвом був прийнятий наказ №252к про переміщення працівників. Позивача, згідно наказу РВУ Київавтогаз №252к від 02 грудня 2016 року, було переміщено в межах одного підприємства з одного структурного підрозділу АГНКС №2 м. Вінниця, яка територіально розташована в м. Вінниці, до іншого структурного підрозділу АГНКС №1 м. Вінниця, яка теж розташована в межах м. Вінниці, тобто переміщення відбулось в рамках однієї місцевості - в межах м. Вінниці, а тому згоди працівників не потребувалось. Істотні умови для позивача не змінились. Позивача ознайомили з наказом, але він з ним не погодився. Йому пояснили та попередили, що він зобов"язаний виконувати наказ керівництва. Однак, позивач наказ не виконав, після чого було прийнято рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани. Просив суд у задоволенні позову відмовити в зв"язку з його безпідставністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з"ясувавши обставини справи, об"єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з наказом начальника Регіонального виробничого управління Київавтогаз ДП УКРАВТОГАЗ НАК Нафтогаз України , який є структурним підрозділом (філією) дочірнього підприємства УКРАВТОГАЗ НАК Нафтогаз України , по особовому складу від 01 червня 2010 року №261к, ОСОБА_1 з 01 червня 2010 року був прийнятий на роботу на АГНКС №2 м. Вінниця на посаду машиніста компресорних установок 5-го розряду (а.с. 9, 14).

Наказом в.о. начальника Регіонального виробничого управління Київавтогаз ДП УКРАВТОГАЗ НАК Нафтогаз України по особовому складу від 02 грудня 2016 року за №252к позивач був переміщений з 05 грудня 2016 року на АГНКС №1 м. Вінниця у межах спеціальності, обумовленої трудовим договором, з попереднім графіком роботи та без змін умов праці (а.с. 15).

За змістом ч.ч. 1 та 2 ст. 32 КЗпП України, переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством. Водночас не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж самому підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій самій місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Роботодавець не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров"я.

Відповідно до абз. 2 п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 06 листопада 1992 року за №9, не вважається переведенням, що потребує згоди працівника, переміщення його на тому ж підприємстві (в установі, організації) на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ на території підприємства в межах тієї ж місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою і з тими ж істотними умовами праці.

Таким чином, переведення відрізняється від переміщення тим, що у разі переведення працівнику доручається або інша робота, або та ж сама, але на іншому підприємстві, або робота на цьому ж підприємстві, але в іншій місцевості. У той же час при переміщенні працівник продовжує виконувати ту ж роботу, на тому самому підприємстві і в тій же місцевості, однак на іншому робочому місці, засобів праці, механізмі або агрегаті чи іншому відділі. Отже, зміна робочого місця працівника зі збереженням посадових обов язків на цьому ж підприємстві у тій же місцевості в межах тієї ж спеціальності, кваліфікації та обов язків, за законодавством України не вважається переведенням і не потребує обов язкової згоди працівника.

Переміщення позивача, згідно наказу РВУ Київавтогаз №252к від 02 грудня 2016 року, відбулось в тій же місцевості, а не в іншій. Позивача було переміщено в межах одного підприємства з одного структурного підрозділу АГНКС №2 м. Вінниця, яка територіально розташована в м. Вінниці, до іншого структурного підрозділу АГНКС №1 м. Вінниця, яка теж розташована в межах м. Вінниці, тобто переміщення відбулось в рамках однієї місцевості - в межах м. Вінниці. Підтвердженням даного факту є: Постанова Верховної Ради України Про зміну і встановлення меж міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області від 13 травня 2015 року №401-УІІІ про те, що землі Бохоницької сільської ради, на яких розташована АГНКС №2 м. Вінниця, та землі Стрижавської селищної ради, на яких розташована АГНКС №1 м. Вінниця, включені у межі міста Вінниці; витяг з рішення Вінницької міської ради від 27 жовтня 2016 року за №2520, згідно з яким - присвоїти адресу автомобільній газонаповнювальній компресорній станції, яка складається з адмін. будинку літ А загальною площею 631,2 кв.м., котельно насосної літ. Б загальною площею 33,5 кв.м., пожежних резервуарів літ. В , в , акумуляторів газу літ. Е , Ж , заправочних колонок № 4-№ 11 на бувших землях Бохоницької сільської ради ДП Укравтогаз Національної акціонерної компанії Нафтогаз України , розташованим на земельній ділянці площею 1,1066 га, кадастровий номер № 0520680500:01:002:0001 (державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ № 015077 від 11.11.2004) м. Вінниця, вул. Сабарівське шосе, 2 (а.с. 68); лист Департаменту архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради № 05-00-010-35233 від 21.10.2016 року, що землі Стрижавської селищної ради Вінницького району включено у межу м. Вінниця, земельна ділянка на якій розташована АГНКС № 1 м. Вінниця знаходиться на вулиці Житомирське шосе в межах м. Вінниці (а.с. 69); лист Департаменту архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради № 05-00-010-2063 від 02.02.2016 року, що землі Стрижавської селищної ради та Бохоницької сільської ради Вінницького району включено у межу м. Вінниці, земельна ділянка на якій розташована АГНКС № 2 м. Вінниця, знаходиться на вулиці Сабарівське шосе в межах м. Вінниці (а.с. 70).

В абз. 2 п. 31 вищезазначеної постанови ПВСУ №9 зазначено, що переміщення не може бути безмотивним, не обумовленим інтересам виробництва.

Відповідно до ч. 3 ст. 64 Господарського кодексу України у власника або уповноваженого ним органу закріплено право самостійно, на власний розсуд визначати свою організаційну структуру, визначати чисельність і штат працівників певної спеціальності та кваліфікації.

18 листопада 2016 року в.о. начальника управління РВУ Київавтогаз Новокольський С.Р., з метою раціонального використання кадрового потенціалу, підвищення рівня реалізації стисненого природного газу, звернувся до директора ДП УКРАВТОГАЗ Тищика С.М. за погодженням про переміщення працівників РВУ Київавтогаз , працюючих на АГНКС №1 м. Вінниця та АГНКС №2 м. Вінниця (лист РВУ Київавтогаз від 18 листопада 2016 року за №1471-01/21.07) (а.с. 66).

Відповідно до листа №1976-09/01 від 24 листопада 2016 року директор ДП УКРАВТОГАЗ Тищик С.М. надав згоду в.о. начальника РВУ Київавтогаз Новокольському С.Р. на переміщення запропонованих працівників (а.с. 67).

Отже, переміщення працівників відбулось за попереднім погодженням з директором ДП УКРАВТОГАЗ , з метою виконання статутних цілей підприємства, раціонального використання кадрового потенціалу, належного виконання основних показників виробничо-господарської діяльності при експлуатації АГНКС, підвищенням рівня реалізації стисненого природного газу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наказ №252к від 02 грудня 2016 року про переміщення працівників, в тому числі і позивача ОСОБА_1, повністю відповідає чинному законодавству України, переміщення останнього відбулось на тому ж підприємстві, у тій же місцевості та без змін істотних умов праці.

Суд також вважає, що слід відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні позову в частині визнання незаконним та скасування наказу Регіонального виробничого управління "Київавтогаз" ДП "УКРАВТОГАЗ" НАК "Нафтогаз України" від 20 грудня 2016 року №477 "Про оголошення догани за невиконання наказу №252к від 02 грудня 2016 року" з наступних підстав.

ОСОБА_1 належним чином повідомили про прийнятий наказ щодо його переміщення з АГНКС № 2 м. Вінниця до АГНКС № 1 м. Вінниця, але останній в пояснювальній записці на ім"я в.о. начальника РВУ Київавтогаз Новокольського С.Р. висловив свою незгоду з прийнятим наказом (а.с. 82).

Позивача неодноразово попереджали про наслідки невиконання наказів керівництва, роз"яснювали наслідки порушень трудової дисципліни та посадових обов"язків, але останній ніякої уваги не звертав.

Пунктом 3.2. Правил внутрішнього трудового розпорядку ДП УКРАВТОГАЗ одним з основних обов"язків працівника є своєчасне виконання наказів і розпоряджень керівництва підприємства, завдань та обовязків, передбачених його посадовою інструкцією.

Підставами для прийняття рішення про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді оголошення догани передували обставини, а саме: навмисне невиконання з боку ОСОБА_1 наказу в.о. начальника РВУ Київавтогаз Новокольського С.Р. № 252к від 02 грудня 2016 року, згідно з яким, позивач починаючи з 05 грудня 2016 року повинен був вийти на роботу на АГНКС № 1 м. Вінниця, працювати на робочому місці згідно графіку робочого часу повний робочий день та у відповідності до своїх посадових обов язків. Але всупереч вищезазначеного позивач на своє робоче місце (АГНКС №1 м. Вінниця) не вийшов.

По факту відсутності позивача на робочому місці комісією у складі трьох осіб: начальника служби економічної та інформаційної безпеки РВУ Київавтогаз Грищука О.В., провідного інженера з питань економічної та інформаційної безпеки служби економічної та інформаційної безпеки РВУ Київавтогаз Сугіри О.А., начальника АГНКС №1 м. Вінниця Рудика С.В., було складено акт, що 05 грудня 2016 року ОСОБА_1 був відсутній на роботі з 08.00 год. до 17.00 год. на робочому місці на АГНКС №1 м. Вінниця (а.с. 72).

Відповідно до ч. 1 ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

В наданих поясненнях позивач вказав, що не згоден з даним наказом, так як він суперечить законодавству (а.с. 82).

Позивач, як працівник РВУ Київавтогаз , що займає відповідальну посаду пов язану з забезпеченням безперервної і технологічно правильної експлуатації устаткування АГНКС, першочергово та в обов язковому порядку повинен був дотримуватися прийнятих на підприємстві організаційно-розпорядчих актів.

З метою оперативного реагування та прийняття відповідних заходів з приводу унеможливлення подальших порушень з боку позивача трудової дисципліни, начальником служби економічної та інформаційної безпеки РВУ Київавтогаз Грищуком О.В. на ім я в.о. начальника РВУ Київавтогаз Новокольського С.Р. 07 грудня 2016 року була подана доповідна записка про застосування до позивача та інших працівників АГНКС №2 м. Вінниця, які грубо порушували трудову дисципліну, відповідних заходів дисциплінарного стягнення (а.с. 71).

Згідност. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ч. 2 ст. 140 КЗпП України, у трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Статтею 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

А тому, зважаючи на вищевикладене, є всі достатні підстави вважати, що відповідачем правомірно оголошено догану позивачу згідно наказу РВУ Київавтогаз ДП УКРАВТОГАЗ НАК Нафтогаз України від 20.12.2016 року, № 470 Про оголошення догани за невиконання наказу № 252к від 02.12.2016 року .

Тому суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, в звязку з відмовою в позові, судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 140, 147, 149 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 61, 88, 209, 210, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до дочірнього підприємства УКРАВТОГАЗ" Національної акціонерної компанії Нафтогаз України про визнання незаконними та скасування наказів про переміщення і стягнення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: