Постанова

від 03.07.2017 по справі 816/264/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/264/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом

позивача ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити дії

В С Т А Н О В И В:

17.02.2017 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, відповідач) про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити дії, а саме просить (з урахуванням матеріалів адміністративного позову):

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, яке оформлено листом від 18.01.2017 № 531/6-17 про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5324083900:00:001:0118 у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва за межами населених пунктів на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області та передачі цієї земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1;

- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.01.2017 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5324083900:00:001:0118 у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва за межами населених пунктів на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області та передати земельну ділянку кадастровий номер 5324083900:00:001:0118 у приватну власність ОСОБА_1 та прийняти за результатами розгляду рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 від 03.01.2017 та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5324083900:00:001:0118 у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва за межами населених пунктів на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області надати у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва за межами населених пунктів на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 03.01.2017 ОСОБА_1 звернулась до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5324083900:00:001:0118 для індивідуального садівництва за межами населених пунктів на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області, та передачі цієї земельної ділянки у власність. Листом від 18.01.2017 № 531/6-17 відповідачем відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою. Позивач вважає, що зазначена відмова суперечить нормам чинного земельного законодавства, тому звернулась до суду із цим адміністративним позовом.

13.06.3017 позивач надав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с. 80).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив. У письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність у ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повноважень щодо розпорядження землями колективної власності (а.с. 71-73).

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до відповідача з клопотанням від 03.01.2017 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5324083900:00:001:0118 сільськогосподарського призначення державної власності площею 0,10 га для індивідуального садівництва за межами населених пунктів на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області та передачі цієї земельної ділянки у власність (а.с. 9).

Розглянувши зазначене клопотання, листом від 18.01.2017 № 531/6-17 відповідач відмовив позивачу у задоволенні клопотання у зв'язку з тим, що земельна ділянка, передбачена до відведення громадянці ОСОБА_1, належить до земель колективної власності. Також відповідач зазначив, що ГУ Держгеокадастру у Полтавській області не має повноважень щодо розпорядження землями колективної власності (а.с. 10).

Позивач, не погодившись з цією відмовою, звернулася до суду із цим адміністративним позовом.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 04.02.2016 № 1010/05 громадянці ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,10 га земель сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташованої на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населеного пункту (а.с. 22).

Відповідно до частини восьмої статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 186-1 цього Кодексу проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини четвертої статті 186-1 цього Кодексу розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Згідно з частиною п'ятою статті 186-1 Земельного кодексу України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Відповідно до частини дев'ятої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Суд зазначає, що згідно з частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (частина шоста статті 186-1 Земельного кодексу України).

Підпунктом 13 пункту 4 Положення про ГУ Держгеокадастру в Полтавській області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 № 1391/29521, визначено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Водночас у листі від 18.01.2017 № 531/6-17 відповідач обгрунтовує відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5324083900:00:001:0118 сільськогосподарського призначення у власність для індивідуального садівництва за межами населених пунктів на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області та передачі цієї земельної ділянки у власність ОСОБА_1 перебуванням цієї земельної ділянки у колективній власності та відсутності у ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повноважень на розпорядження землями колективної власності.

Проте суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 78 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Отже, Земельним кодексом України не передбачено такої форми власності на землю, як колективна.

Суд зазначає, що матеріали справи містять витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-5305107412016, відповідно до якого земельна ділянка за кадастровим номером 5324083900:00:001:0118, площею 0,10 гектарів, перебуває у державній власності (а.с. 11).

Враховуючи те, що зазначена земельна ділянка відповідно до витягу з Державного земельного кадастру перебуває у державній власності, відмова ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, оформлена листом від 18.01.2017 № 531/6-17, є протиправною та безпідставною, а отже, підлягає скасуванню.

У зв'язку з визнання протиправною відмови ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, яка оформлена листом від 18.01.2017 № 531/6-17, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.01.2017 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5324083900:00:001:0118 сільськогосподарського призначення для індивідуального садівництва за межами населених пунктів на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Водночас щодо позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області прийняти за результатами розгляду рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 від 03.01.2017 та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5324083900:00:001:0118 сільськогосподарського призначення для індивідуального садівництва за межами населених пунктів на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області, суд зазначає наступне.

Дискреційні повноваження являють собою сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно з Рекомендаціями Комітету ОСОБА_3 Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_3 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога ОСОБА_1 щодо зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області прийняти за результатами розгляду рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 від 03.01.2017 та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5324083900:00:001:0118 сільськогосподарського призначення для індивідуального садівництва за межами населених пунктів на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області, задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яке оформлене листом від 18.01.2017 № 531/6-17, про відмову ОСОБА_1 в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5324083900:00:001:0118 для індивідуального садівництва за межами населених пунктів на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.01.2017 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5324083900:00:001:0118 для індивідуального садівництва за межами населених пунктів на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області та прийняти за результатами її розгляду рішення.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.С. Канигіна