Постанова

від 29.06.2017 по справі 826/4469/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4469/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Приходько К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агенція Еймбюланс на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агенція Еймбюланс до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, податковий, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 05 жовтня 2015 року №0004502205 та №0004512205.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі постанови слідчого першого відділу слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про призначення позапланової документальної перевірки від 31 січня 2015 року, прийнятої згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Агенція Еймбюланс (код ЄДРПОУ 37973835) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ КОМПАНІЯ ДІОНІС-ГРУП (код ЄДРПОУ 39152105), ТОВ АЙКОН-АМД (код ЄДРПОУ 38986248), ТОВ АЛЬФА ТРЕЙДІНГ ГРУП (код ЄДРПОУ 38857613), ТОВ РИББУХМАРКЕТ (код ЄДРПОУ 38651204) за період з 01 червня 2012 року по 30 червня 2015 року

Результати перевірки відображено в акті перевірки від 01 вересня 2015 року №3483/26-56-22-05-04/37973835, в якому контролюючим органом встановлено порушення позивачем підпункту 138.1.1 пункту 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток загалом на суму 147 534,00 грн., в тому числі за 2013 рік у сумі 18 704,00 грн., за 2014 рік у сумі 128 830,00 грн.; пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 162 832,00 грн., в тому числі за грудень 2013 року у сумі 19 688,00 грн., за січень 2014 року у сумі 36 540,00 грн., за лютий 2014 року у сумі 45 710,00 грн., за квітень 2014 року у сумі 13 460,00 грн., за травень 2014 року у сумі 23 534,00 грн., за вересень 2014 року у сумі 23 900,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 05 жовтня 2015 року:

- №0004512205 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, відповідно до абзацу другого пункту 123.1 статті 123, за порушення підпункту 138.1.1 пункту 138.1, 138.2 статті 138 Податкового кодексу України ТОВ Агенція Еймбюланс збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 184 417,00 грн., в тому числі за основним платежем - 147 534,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 36 883,00 грн.

- №0004502205 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, відповідно до абзацу другого пункту 123.1 статті 123, за порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ Агенція Еймбюланс збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 203 540,00 грн., в тому числі за основним платежем - 162 832,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 40 708,00 грн.

Вважаючи вказані рішення податкового органу протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з його контрагентами в період, що перевірявся, не мали реального характеру, не підтверджуються первинними документами, що супроводжують господарські операції такого роду, та, виходячи з цього, прийшов до висновку, що визначення контролюючим органом підприємству податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток є правомірним.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування за період, що перевірявся, за висновками контролюючого органу не підлягають відшкодуванню, оскільки договори, укладені позивачем з його контрагентами: ТОВ КОМПАНІЯ ДІОНІС-ГРУП , ТОВ АЙКОН-АМД , ТОВ АЛЬФА ТРЕЙДІНГ ГРУП , ТОВ РИББУХМАРКЕТ не створюють реальних наслідків.

Колегія суддів звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що в періоді, за який проведено перевірку, позивач мав господарські взаємовідносини з наступними контрагентами: ТОВ КОМПАНІЯ ДІОНІС-ГРУП , ТОВ АЙКОН-АМД , ТОВ АЛЬФА ТРЕЙДІНГ ГРУП , ТОВ РИББУХМАРКЕТ .

Між ТОВ Агенція Еймбюланс (замовник) та ТОВ КОМПАНІЯ ДІОНІС-ГРУП в особі директора Абзалилова Даміра Галейовича (виконавець) укладено договір №04/08-14 від 04 серпня 2014 року, відповідно до умов якого виконавець зобов'язувався виконати роботи/надати послуги, передбачені даним договором, а ТОВ Агенція Еймбюланс (замовник) зобов'язувалося прийняти та оплатити виконані роботи/надані послуги, конкретний перелік яких було передбачено відповідними додатками до договору, а саме послуги по виробництву фотосюжетів для використання в мережі Інтернет для проведення рекламної активності клієнта замовника, передбачені відповідно додатком №1 від 04 серпня 2014 року, додатком №2 від 05 серпня 2014 року та додатком №3 від 09 серпня 2014 року.

На підставі вказаного договору складено акти здачі-прийняття робіт (виконання послуг) №90314 від 03 вересня 2014 року на загальну суму з податком на додану вартість 42 903,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 7 150,50 грн., №90523 від 05 вересня 2014 року на загальну суму з податком на додану вартість 53 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 8 833,33 грн., №90909 від 09 вересня 2014 року на загальну суму з податку на додану вартість 47 500,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 7 916,67 грн., у яких визначена номенклатура послуг - виробництво фотосюжетів для використання в мережі Інтернет для проведення рекламної активності клієнта замовника.

На вказані суми податку на додану вартість, яка загалом складає 23 900,50 грн., ТОВ КОМПАНІЯ ДІОНІС-ГРУП виписані на адресу позивача податкові накладні.

Між ТОВ АЙКОН-АМД як виконавцем та ТОВ Агенція Еймбюланс , як замовником укладено договір про надання послуг №07/05-14 від 07 травня 2014 року, відповідно до умов якого ТОВ АЙКОН-АМД (виконавець) зобов'язувалося надати послуги, передбачені даним договором, а ТОВ Агенція Еймбюланс (замовник) зобов'язувалося прийняти та оплатити надані послуги, а саме послуги з розробки сайтів та веб-сторінок, що включають етапи: хостинг та технічна підтримка; розробка та робота з базами даних; розробка структури, схематичних макетів сторінок та макетів дизайнів сторінок сайту; технічна та контентна підтримка Інтернет сайтів. Згідно додатків до цього договору №1 та №2 від 07 травня 2014 року передбачалося надання послуг з розробки докладних схем-планів архітектури сторінок сайту та графічного макету головної сторінки сайту.

На підставі вказаного договору між ТОВ Агенція Еймбюланс та ТОВ АЙКОН-АМД складено акти здачі-прийняття робіт (виконання послуг) №52910 від 29 травня 2014 року на загальну суму з податком на додану вартість 98 150,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 16 358,33 грн., №52907 від 29 травня 2014 року на загальну суму з податком на додану вартість 43 056,00 грн., у тому числі, податок на додану вартість - 7 176,00 грн., у яких визначена номенклатура послуг - розробка докладних схем-планів архітектури сторінок сайту та графічного макету головної сторінки сайту.

На вказані суми податку на додану вартість, яка загалом складає 23 534,33 грн., ТОВ АЙКОН-АМД виписані на адресу позивача податкові накладні.

В якості підтвердження оплати за послуги по вказаному договору позивачем до матеріалів справи залучено банківські виписки.

Також, між ТОВ АЛЬФА ТРЕЙДІНГ ГРУП , як виконавцем, та ТОВ Агенція Еймбюланс , як замовником, укладено договір про виконання робіт/надання послуг №03/01-14 від 03 січня 2014 року, відповідно до умов якого ТОВ АЛЬФА ТРЕЙДІНГ ГРУП (виконавець) зобов'язувалося виконати роботи, передбачені даним договором, а ТОВ Агенція Еймбюланс (замовник) зобов'язувалося прийняти та оплатити виконані роботи, а саме роботи, передбачені у відповідних додатках до вказаного договору. Відповідно до додатку №1 від 03 січня 2014 року передбачалося надання послуг з підготовки та організації виробництва відеосюжету під умовною назвою AXE ANARCHY ; додатку №2 від 03 січня 2014 року - зйомки та виробництва відео сюжету під умовною назвою AXE ANARCHY ; додатку №3 від 06 січня 2014 року - розробки докладних схем-планів сторінок та графічного концепт-дизайну сайту; додатку №4 від 06 січня 2014 року - розробки докладних схем-планів сторінок та графічного концепт-дизайну сайту; додатку №5 від 06 січня 2014 року - розробки ідей та креативних концепцій для рекламних активностей для просування в мережі Інтернет; додатку №6 від 09 січня 2014 року - розробки макетів графічного дизайну сторінки сайту; додатку №7 від 17 січня 2014 року - розробки структури та макету дизайну головної сторінки сайту; додатку №8 від 24 січня 2014 року - підтримки та планування рекламних активностей в мережі Інтернет; додатку №9 від 28 січня 2014 року - розробки макетів графічного дизайну внутрішніх сторінок сайту; додатку №10 від 28 січня 2014 року - розробки макетів графічного дизайну внутрішніх сторінок сайту; додатку №11 від 12 березня 2014 року - розробки докладних схем-планів архітектури сторінок сайту та графічного макету головної сторінки сайту; додатку №12 від 12 березня 2014 року - розробки макетів графічного дизайну внутрішніх сторінок сайту; додатку №13 від 12 березня 2014 року - розробки докладних схем-планів архітектури сторінок сайту та графічного макету головної сторінки сайту.

На підставі вказаного договору між ТОВ Агенція Еймбюланс та ТОВ АЛЬФА ТРЕЙДІНГ ГРУП складено акти здачі-прийняття робіт (виконання послуг) №11307 від 13 січня 2014 року на загальну суму з податком на додану вартість 56 040,00 грн., у тому числі, податок на додану вартість 9 340,00 грн., №12104 від 21 січня 2014 року на загальну суму з податком на додану вартість 59 400,00 грн., у тому числі, податок на додану вартість 9 900,00 грн., №12309 від 23 січня 2014 року на загальну суму з податку на додану вартість 58 368,00 грн., у тому числі, податок на додану вартість 9 728,00 грн., №12308 від 23 січня 2014 року на загальну суму з податком на додану вартість 45 432,00 грн., у тому числі, податок на додану вартість 7 572,00 грн., №20311 від 03 лютого 2014 року на загальну суму податку на додану вартість 27 930,00 грн., у тому числі, податок на додану вартість 4 655,00 грн., №20711 від 07 лютого 2014 року на загальну суму з податку на додану вартість 49 779,40 грн., у тому числі, податок на додану вартість 8 296,57 грн., №21707 від 17 лютого 2014 року на загальну суму з податком на додану вартість 26 812,80 грн., у тому числі податок на додану вартість 4 468,80 грн., №22505 від 25 лютого 2014 року на загальну суму з податком на додану вартість 50 694,34 грн., у тому числі, податок на додану вартість 8 449,06 грн., №22830 від 28 лютого 2014 року на загальну суму з податком на додану вартість 59 871,96 грн., у тому числі, податок на додану вартість 9 978,66 грн., №22829 від 28 лютого 2014 року на загальну суму з податком на додану вартість 59 171,74 грн., у тому числі, податок на додану вартість - 9 861,96 грн., №41405 від 14 квітня 2014 року на загальну суму з податком на додану вартість 17 766,66 грн., у тому числі податок на додану вартість - 2 961,11 грн., №41404 від 14 квітня 2014 року на загальну суму з податком на додану вартість 37 795,00 грн., у тому числі, податок на додану вартість - 6 299,17 грн., №41411 від 14 квітня 2014 року на загальну суму з податком на додану вартість 25 197,50 грн., у тому числі податок на додану вартість - 4 199,58 грн., у яких визначена така ж номенклатура послуг, що й і у додатках до договору.

На вказані суми податку на додану вартість, яка загалом складає 95 709,91 грн., ТОВ АЛЬФА ТРЕЙДІНГ ГРУП виписало на адресу позивача податкові накладні.

В якості підтвердження оплати за послуги по вказаному договору позивачем до матеріалів справи залучено банківські виписки.

Також між ТОВ РИББУХМАРКЕТ як виконавцем та ТОВ Агенція Еймбюланс , як замовником, укладено договір про виконання робіт/надання послуг №04/11-13 від 04 листопада 2013 року, відповідно до умов якого ТОВ РИББУХМАРКЕТ (виконавець) зобов'язувалося надати послуги, передбачені даним договором, а ТОВ Агенція Еймбюланс (Замовник) зобов'язувалося прийняти та оплатити надані послуги/роботи, а саме згідно додатків №1 від 15 листопада 2013 року та №2 від 03 грудня 2013 року передбачалося надання послуг з розміщення рекламних матеріалів з сюжетом ТМ Zelmer у Інтернет мережі.

На підставі вказаного договору між ТОВ Агенція Еймбюланс та ТОВ РИББУХМАРКЕТ складено акти здачі-прийняття робіт (виконання послуг) №121618 від 16 грудня 2013 року на загальну суму з податком на додану вартість 59 842,24 грн., у тому числі податок на додану вартість - 9 973,71 грн., №120215 від 02 грудня 2013 року на загальну суму з податком на додану вартість 58 287,89 грн., у тому числі податок на додану вартість - 9 714,65 грн., у яких визначена номенклатура послуг - послуги з розміщення рекламних матеріалів з сюжетом ТМ Zelmer у Інтернет мережі.

На вказані суми податку на додану вартість, яка загалом складає 19 688,36 грн., ТОВ РИББУХМАРКЕТ виписані на адресу позивача податкові накладні.

В якості підтвердження оплати за послуги по вказаному договору позивачем до матеріалів справи залучено банківські виписки.

Крім цього, позивачем на підтвердження факту реального здійснення господарських операцій із зазначеними контрагентами надано суду звіти про надання послуг, в яких детально описано суть та відображено зміст наданих послух, а також знімки екрану на підтвердження факту надання рекламних послуг.

Колегія суддів вважає, що вищевказані документи підтверджують реальність наданих послуг з вищевказаними договорами.

Доводи контролюючого органу про відсутність трудових ресурсів у контрагентів позивача як на підставу неможливості фактичного здійснення вказаних господарських операцій не свідчить про неможливість залучення орендованих ресурсів.

Посилання контролюючого органу на ту обставину, що акти приймання-передачі не містять деталізованого переліку послуг колегія суддів відхиляє, оскільки зміст та обсяг отриманих послуг відображено у звітах, складених за наслідками їх надання, копії яких містяться в матеріалах справи.

Формальна невідповідність первинних документів встановленим вимогам не може свідчити про безтоварний характер господарських операцій, за умови підтвердження здійснення таких операцій іншими доказами в сукупності.

Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 18 Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано доказів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо наявності запису про виключення з реєстру контрагентів позивача на момент укладення чи виконання договорів або відсутності у них статусу платника ПДВ.

Посилання контролюючого органу на порушення контрагентами позивача податкового законодавства не приймаються судом до уваги у зв'язку з тим, що чинним законодавством не передбачено обов'язку платника податку нести відповідальність за несплату податків продавцями, або за можливу недостовірність відомостей про них.

Крім цього, необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007р. у справі Інтерсплав проти України ).

Стосовно наявності господарської мети при отриманні послуг за вищевказаними договорами позивачем надано пояснення, що послуги отримувались з метою виконання своїх господарських зобов'язань перед замовниками.

Враховуючи те, що надання послуг позивачу підтверджене дослідженими в судовому засіданні розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, які були надані відповідачу до перевірки, доведеність подальшого використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивача, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача щодо неправомірного формування податкового кредиту за наслідками таких операцій.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи на підставі наведених норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що надані позивачем первинні документи підтверджують реальне здійснення господарських операцій між позивачем з його контрагентами: ТОВ КОМПАНІЯ ДІОНІС-ГРУП , ТОВ АЙКОН-АМД , ТОВ АЛЬФА ТРЕЙДІНГ ГРУП , ТОВ РИББУХМАРКЕТ у спірний період та наявність господарської мети при їх здійсненні.

Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок завищення від'ємного значення з податку на додану вартість не відповідає дійсним обставинам справи.

Перевіряючи висновок податкового органу про порушення позивачем вимог 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізований товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.1 даної статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на основі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами, ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II даного Кодексу.

Законом України Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні (далі-Закон).

Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст.2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні .

Враховуючи наведені правові норми, а також встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про що надані позивачем документи підтверджують фактичне придбання позивачем послуг від контрагентів, та дають позивачу право на формування власних податкових зобов'язань за наслідками таких господарських операцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що доводи органу державної податкової служби не свідчать про наявність обставин, які унеможливлюють підтвердження права на формування податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішенні прийняті податковим органом без достатніх правових підстав.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Згідно пп. 1. 3. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним так, як прийняте з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржувану постанову належить скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про стягнення на користь позивача витрат зі сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агенція Еймбюланс задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Агенція Еймбюланс задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 05 жовтня 2015 року №0004502205 та №0004512205.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (04080, м. Київ, вул. Турівська, 12, код ЄДРПОУ 39467012) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агенція Еймбюланс (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28/2, код ЄДРПОУ 37973835) витрати зі сплати судового збору в розмірі 12 220 грн. 55 коп. (дванадцять тисяч двісті двадцять гривень 55 коп.).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді І.О. Грибан О.А. Губська

Постанову в повному обсязі виготовлено 03.07.2017

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.