Постанова

від 17.04.2007 по справі 5/447-12/40а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/447-12/40А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

17.04.07                                                                                           Справа№ 5/447-12/40А

          Суддя господарського суду Львівської області Запотічняк О.Д. при секретарі Джус Р.В. розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом Роздільського державного гірничо –хімічного підприємства “Сірка”  до   Державної податкової інспекції у  Жидачівському  районі Львівської області  про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення № 0001851500/3 від 26.10.2006 р.

За участю   представників:

Від позивача:  Свереняк І.І., Федущак Р.В.(довіреність  у справі);

Від відповідача:     Гадій Г.Т., Феденьків І.М.   (довіреність у справі).

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки згідно ст. ст. 27, 29, 49, 51 Кодексу Адміністративного судочинства України. За клопотанням сторін  технічна фіксація судового процесу не здійснюється

Суть справи: До господарського суду Львівської області заявлено позов Роздільського державного гірничо –хімічного підприємства “Сірка”  до   Державної податкової інспекції у  Жидачівському  районі Львівської області  про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення № 0001851500/3 від 26.10.2006 р.

          Ухвалою господарського суду від 16.02.2007 року порушено провадження у справі та призначено слухання справи в попередньому засіданні на 13.03.2007 р.

          В попередньому засіданні 13.03.2007 р. оголошувалась перерва до 27.03.2007 р. для представлення додаткових доказів по справі.

          Враховуючи, що сторони подали всі докази необхідні для розгляду справи по суті, від примирення сторони відмовились, позивач підтримує позовні вимоги , відповідач заперечує, суд ухвалою від 27.03.2007 р. закінчив попередній розгляд справи та перейшов до розгляду справи в судовому засіданні, яке призначив на 17.04.2007 р.

            В судовому засіданні   представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги  та просив їх задоволити з наступних підстав : спірними  податковими повідомленнями –рішеннями,  до позивача у відповідності до  закону “Про порядок  погашення зобов'язань платників податків  перед бюджетами та державними цільовими  фондами” застосовано штраф за несвоєчасну сплату  узгодженого податкового зобов'язання.    Представник позивача покликається на те, що вказаний закон не регулює питання строків застосування  штрафної санкції а тому в даному випадку слід керуватися нормами ст. 250 ГК України відповідно до якої  адміністративно –господарські санкції можуть бути застосовані  до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Представник вважає, що оспорюване повідомлення –рішення суперечить нормам ст. 250 ГК України  оскільки пропущений  термін протягом якого до суб'єкта господарювання  можуть бути застосовані  адміністративно - господарські санкції.

          Представник відповідача позовні вимоги заперечив , вважає їх такими, що не підлягають до задоволення  оскільки податковим органом правомірно застосовано штрафні санкції у розмірі 50% від узгодженої суми податкового зобов'язання. Також представник позивача вважає, що застосування  норм  Закону України “Про порядок  погашення зобов'язань платників податків  перед бюджетами та державними цільовими  фондами” при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення –рішення є правильним, оскільки  даний закон є спеціальним законом  з оподаткування, який  установлює порядок  погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами  з податків і зборів, а Господарський кодекс України не регулює застосування штрафних санкцій.  В своїх поясненнях представник відповідача посилається на норму ст. 4 ГК України, відповідно до якої не є предметом  регулювання цього кодексу фінансові відносини за участю  суб'єктів господарювання , що виникають в процесі  формування та контролю  виконання бюджетів усіх рівнів.

Повний текст постанови виготовлений, підписаний та  оголошений 17 квітня 2007 р.

Розглянувши   документи   і   матеріали,   подані   учасниками   процесу, заслухавши  пояснення  представників сторін та з'ясувавши  всі фактичні

обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне :

          Державною податковою інспекцією у Жидачівському районі Львівської області  було проведено перевірку з питань своєчасності розрахунків з бюджетом Роздільський державним  гірничо –хімічним  підприємством “Сірка”  за період  з 01.01.2003 р. по 31.01.2006 р.

          За результатами перевірки  було складено акт і № 93/15-0 від 10.03.2006р. з питань своєчасності сплати в бюджет плати за землю за період з 01.01.2003р. по 31.01.2006р. в якому  зафіксовано, що РДГХП «Сірка»допускало факти несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання , чим порушено п.5.3.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІП . Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІП Жидачівським відділенням Миколаївської МДПІ Львівської області 23.03.2006р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001851500 - штраф за несвоєчасну сплату плати за землю в сумі 15784,64 грн.

          РДГХП «Сірка»подало до Жидачівського відділення Миколаївської МДПІ Львівської області первинну скаргу № 11-180 від 06.04.2006р. ДПІ у Жидачівському районі Львівської області ( інспекція утворилась шляхом реорганізації Миколаївської МДПІ на ДПІ у Жидачівському районі та ДПІ у Миколаївському районі) своїм рішенням про результати розгляду первинної скарги №1801/10/250 від 25.05.2006р. залишила податкове повідомлення-рішення № 0001851500 від 23.03.2006р. без змін, а скаргу РДГХП «Сірка»без задоволення.

РДГХП «Сірка»у відповідності до пункту 5.2.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-III подало до ДПА у Львівській області повторну скаргу № 11-285 від 07.06.2006р.

          ДПА у Львівській області своїм рішенням про результати розгляду повторної скарги № 12187/10/25-005/655 від 04.08.2006р.скасувала податкове повідомлення-рішення № 0001851500 від 23.03.2006р.в частині застосованих штрафних санкцій в сумі 242,92 грн. та в цій частині рішення ДПІ у Жидачівському районі Львівської області про результати розгляду первинної скарги №1801/10/250 від 25.05.2006р., а в іншій залишила без змін податкове повідомлення-рішення Миколаївської МДПІ № 0001851500 від 23.03.2006р. та рішення ДПІ у Жидачівському районі Львівської області про результати розгляду первинної скарги №1801/10/250 від 25.05.2006р., а скаргу РДГХП «Сірка»без задоволення.

          РДГХП «Сірка»у встановлений законодавством термін подало до ДПА України повторну скаргу № 11-725 від 11.08.2006р.

ДПА України своїм рішенням про результати розгляду повторної скарги № 11618/6/25-0215 від 13.10.2006р. залишила без змін податкове повідомлення-рішення Миколаївської МДПІ № 0001851500 від 23.03.2006р. з урахуванням рішення ДПА у Львівській області № 12187/10/25-005/655 від 04.08.2006р., прийнятого за розглядом повторної скарги, а повторну скаргу РДГХП «Сірка»№ 11-725 від 11.08.2006р.без задоволення.

          На виконання рішення ДПА України про результати розгляду повторної скарги № 11618/6/25-0215 від 13.10.2006р. ДПІ у Жидачівському районі Львівської області 26.10.2006р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0001851500/3 - 50% штраф за несвоєчасну сплату плати за землю в сумі 15541,73 грн.

          При   прийнятті    постанови   суд виходив з наступного:

          Відповідно до вимог п. 5.1.ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-111 ( зі змінами і доповненнями) - податкове зобов'язання платника податків вважається узгодженим із дня подання платником податків податкової декларації.

          Згідно з вимогами п.п. 5.3.1. п.5.3. ст. 5 цього ж Закону - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступним за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-111 (зі змінами і доповненнями).

          Вище зазначений Закон дає визначення штрафної санкції як плату у фіксованій формі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'Язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами, а саме, п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-111 ( зі змінами і доповненнями), в якому зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до ЗО календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, —у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, —у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за

останнім    днем    граничного    строку    сплати    узгодженої    суми    податкового зобов'язання, —у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

          Не заслуговує на увагу суду посилання позивача на те, що згідно статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом, оскільки статтею 4 Господарського кодексу України передбачено, що даний кодекс не регулює фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів.

          Пунктом 2 ст. 241 даного Кодексу визначено , що перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Закон України „ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на

обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру строки   давності застосування       санкцій  та   граничні   строки     стягнення  податкового   боргу.

          Згідно п.17.3 ст.17 згаданого Закону, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

          Як передбачено підп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту (податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано; судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання), податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

          Як вбачається зі змісту наведеної норми перебіг строку давності пов‘язується з моментом настання дня наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

          В даному випадку має місце застосування штрафних санкцій за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, протягом граничних строків, визначених згаданим Законом.

          Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          У відповідності до вимог ч.3 ст.8 Конституції України, норми останньої є нормами прямої дії.

          Згідно ч.2 ст.3 Конституції України, права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов‘язком держави.

Оскільки податковим законодавством не визначено строку давності щодо застосування штрафної санкції за несплату узгодженої суми податкового зобов‘язання протягом граничних строків, з врахуванням викладених норм, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону у відповідності до ч.7 ст.9 КАС України, з метою прийняття постанови, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій (а.с. 7-9), податкові зобов'язання по сплаті земельного податку   були визначені та узгоджені платником податку розрахунками  земельного податку, однак дані суми  сплачені підприємством  із затримкою граничного терміну сплати від 1 до 964 календарних днів;

          З даного розрахунку штрафних санкцій також  вбачається, що платником було самостійно узгоджено податкове зобовязання  по земельному податку з юридичних осіб за 2002 рік термін сплати по якому настав  31.12.2002 р. і був сплачений 01.01.2003 р. Однак первине податкове повідомлення –рішення прийнято ДПІ у Жидачівському районі 23.03.2006 р., і таким чином пропущено строк 1095 днів передбачений  15.1.2т.15 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а тому штрафні санкції в сумі 1528,56 грн. до задоволення не підлягають.

          Щодо інших платежів, які здійснювались в період з 14.05.2004 р. по 16.02.2006 р.  суд прийшов до висновку, що відповідачем не пропущено терміну позовної давності, оскільки з моменту  погашення заборгованості, а вона (заборгованість) погашалась в період з 14.05.2004 р. по зобов'язаннях визначених  у розрахунках земельного податку  а тому з моменту  погашення  не пройшло більше ніж 1095  днів.

           Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення .

        Враховуючи наведені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 1528,56 грн.

         В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. 4 Господарського Кодексу України , п.п.17.1.7 п. 17.1. ст 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.ст.17, 48  ,69,  71,  122-124,  138-140,  151-154,   162,   163,  п.6         розділу    УІІ Прикінцевих та   перехідних  положень   Кодексу  адміністративного  судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ

          Позовні вимоги задоволити частково.

          Скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Жидачівському районі  № 0001851500/3 від 26.10.2006 р. в частині нарахування  штрафних санкцій в сумі 1528,56 грн.

          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Главою І "Апеляційне провадження" Розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя