Рішення

від 29.06.2017 по справі 909/527/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2017 р. Справа № 909/527/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г.З. , секретаря судового засідання Ломей Л.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз", вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ,76010

до відповідача: Вищого професійного училища №14 м.Коломиї, вул. Мазепи, буд. 224-А, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200

про стягнення заборгованості в сумі 40902,20 грн.

за участю:

Від позивача: ОСОБА_1-представник, довіреність № IF007-CK-42-0117 від 05.01.17р.

Від відповідача: ОСОБА_2-представник, довіреність № 01-10/149 від 27.06.17р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Вищого професійного училища №14 м.Коломиї про стягнення заборгованості в сумі 40902,20 грн. , в тому числі 34881грн. боргу за надані послуги з розполілу природного газу, 4086, 74 грн. пені, 1486, 51 грн. інфляційних та 447, 69 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 06.06.17р. порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 29.06.17р.

Представник позивача в судове засідання з"явився, позовні вимоги, викладені в позовній заяві підтримав у повному обсязі та просив суд позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання з"явився, подав суду клопотання за вих. № 01-10/150 від 27.06.17р. (вх. № 6922/17 від 29.06.17р.) про зупинення провадження у справі № 909/527/17, оскільки Коломийською місцевою прокуратурою в інтересах ВПУ № 14 м.Коломиї 08.06.2017 року подано позовну заяву до Коломийської міської ради про зобов"язання останньої погасити заборгованість за розподіл природного газу в сумі 34881,26 грн., яка виникла в четвертому кварталі 2016 року в навчальному закладі і є предметом спору в даній господарській справі.

Вказане не є підставою для зупинення провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

Між Оператором ГРМ та ВПУ № 14 м.Коломиї (Споживачем) по справі було укладено Типовий договір розподілу природного газу від 01.01.2016 року, який затверджено постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.15р. на невизначений строк шляхом підписання заяви-приєднання за № 094205EWFXGB016 до умов договору розподілу природного газу.

Пунктом 2.1. Типового договору зазначено, що Оператор ГРМ зобов"язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов"язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Відповідно до умов даного договору Оператором ГРМ протягом листопада-грудня 2016 року Споживачу було розподілено природний газ в обсязі 42,054 тис. куб.м. на суму 34881, 26 грн., а саме: в листопаді 2016 року - 19,243 тис. куб.м. на суму 15960,91 грн.; в грудні 2016 року - 22,811 тис. куб. м. на суму 18920,35 грн.

Умовами п. 6.1. Типового договору зазначено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується, як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Постановою НКРЕКП від 27.09.16р. за №1619 встановлено для ПАТ "Івано-Франківськгаз" тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 691,20 грн. за 1000 м.куб. (без урахування ПДВ), з врахуванням ПДВ (20%) вартість послуг з розподілу природного газу з 1 жовтня 2016 року складає суму 829,44 грн.

Таким чином, загальна вартість наданих ВПУ № 14 м.Коломиї послуг з розподілу природного газу складає 34881,26 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено вимогу № 8.7/10-1 від 16.01.17р. з вимогою погасити заборгованість. Проте, дані вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов"язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги становить 40902,20 грн.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань суду не надав, доводи позивача не спростував.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

На підставі вказаної норми закону, враховуючи порушення строків виконання грошового зобов"язання, позивачем нараховано 1486, 51 грн. інфляційних та 447, 69 грн. - 3% річних.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правоворушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі вихнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання.

В силу ст. 546 ЦК України виконання зобов"язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.8.1. договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов"язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором і чинним законодавством України.

Пунктом 8.2. договору сторони погодили, що у разі порушення Споживачем строків оплати за договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно Рішення Правління Національного банку України від 27.10.16р. № 372-рш "Про розмір облікової ставки" з 28.10.16р. облікова ставка НБУ 14%, а згідно Рішення Правління Національного банку України від 13.04.17р. № 232-рш "Про розмір облікової ставки" з 14.04.17р. облікова ставка НБУ 13%.

Відповідно до вимог частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом, на підставі ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи п.3.2 договорів, перевірено правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних нарахувань та встановлено, що вони є арифметично вірними.

Таким чином до стягнення підлягають 34881грн. боргу за надані послуги з розполілу природного газу, 4086, 74 грн. пені, 1486, 51 грн. інфляційних та 447, 69 грн. - 3% річних.

Відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, судові витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, слід покласти на відповідача, а саме 1 600 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 179, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" до Вищого професійного училища №14 м.Коломиї про стягнення заборгованості в сумі 40902,20 грн. , в тому числі 34881грн. боргу за надані послуги з розполілу природного газу, 4086, 74 грн. пені, 1486, 51 грн. інфляційних та 447, 69 грн. - 3% річних - задоволити.

Стягнути з Вищого професійного училища №14 м.Коломиї (вул. Мазепи, 224-А, м.Коломия, Івано-Франківська область, 78200, код ЄДРПОУ 05536573) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" (вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 03361046) - 34881грн. (тридцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 00 коп. основного боргу, 4086 (чотири тисячі вісімдесят шість) грн. 74 коп., 1486 (одну тисяча чотириста вісімдесят шість) грн. 51 коп. інфляційних, 447 ( чотириста сорок сім сімдесят одну) грн. 69 коп. - 3% річних та 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.07.17

Суддя Цюх Г.З.