Рішення

від 22.06.2017 по справі 910/20661/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20661/16 22.06.17 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна енергетична компанія"

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників:

від позивача: Апальков В.В. за довіреністю № 7с від 30.05.2016 р.;

від відповідача: Кравченко О.К. за довіреністю № 300-122/02-79 від 09.11.2016 р.;

Манько О.В. за довіреністю № 300-122/02-52 від 21.04.2017 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональна енергетична компанія" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення.

Ухвалою суду від 06.04.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.04.2017 р.

28.04.2017 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив та повідомлення про відсутність аналогічного спору.

У судовому засіданні 28.04.2017 р. представник позивача подав повідомлення про відсутність аналогічного спору та клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.04.2017 р. оголошувалась перерва до 29.05.2017 р.

У судовому засіданні 29.05.2017 р. представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою суду від 29.05.2017 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів.

У судовому засіданні 29.05.2017 р. оголошувалась перерва до 22.06.2017 р.

У судовому засіданні 22.06.2017 р. представник позивачів підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечила.

У судовому засіданні 22.06.2017 р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Антимонопольного комітету України (надалі - відповідач, Комітет) від 16.08.2016 р. №375-р у справі №20-26.13/99-15 визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональна енергетична компанія" (позивач) вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 24.04.2015 № 127-26.13/05-4302 у встановлений ним строк.

За вказане порушення на Товариство з обмеженою відповідальністю Регіональна енергетична компанія накладено штраф у розмірі 34 000,00 грн.

Позивач із прийнятим Комітетом рішенням не погоджується в частині обраного Комітетом розміру штрафу та вважає, що рішення являється необґрунтованим і не відповідає вимогам закону, розгляд справи було здійснено упереджено, без урахування кількості робочих днів, які були надані для надання інформації, та інших обставин справи.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до вимог закону та в межах повноважень Комітету, а обставини, встановлені у ньому, являються доведеними та відповідають дійсності.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Статтею 3 зазначеного Закону визначено, до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції"; "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Статтею 59 Закону України Про захист економічної конкуренції визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Комітет в оскаржуваному рішенні зазначає наступне.

У Комітеті розглядалась справа № 127-26.4/259-14 за ознаками вчинення товариством з обмеженою відповідальністю Укркур'єр порушення, передбаченого статтею 15і Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції , у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.

У зв'язку з необхідністю встановлення дійсних обставин справи та необхідністю отримання безпосередньо від ТОВ Регіональна енергетична компанія інформації, на підставі статей 7, 16, 22 та 22 і Закону України Про Антимонопольний комітет України , до ТОВ Регіональна енергетична компанія було надіслано вимогу державного уповноваженого Комітету від 24.04.2015 № 127-26.13/05-4302 (далі - Вимога).

У Вимозі ТОВ Регіональна енергетична компанія запропоновано у 10-денний строк з дня одержання Вимоги надати Комітету інформацію та належним чином засвідчені копії документів відповідно до пунктів Вимоги.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303508808529 Вимогу вручено уповноваженій особі ТОВ Регіональна енергетична компанія Лебедеву А.Г 28 квітня 2015 року.

Отже, останній день строку надання інформації на Вимогу припадав на 08.05.2015.

Листом від 18.05.2015 № 07-81/1330 (зареєстрований у Комітеті 26.06.2015 р. за № 8-127/5457) Одеська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта (далі - Укрпошта) підтвердила, що рекомендований лист (Вимога) з повідомленням про вручення за № 0303508808529 вручено за довіреністю помічнику керівника ТОВ Регіональна енергетична компанія Лебедеву А.Г. 28.04.2015.

28 травня 2015 року до Комітету надійшов лист від 26.05.2015 № 130 ТОВ Регіональна енергетична компанія (зареєстрований у Комітеті за № 8-01/4507), в якому повідомлялось про відсутність директора ТОВ Регіональна енергетична компанія з 01.05.2015 по 08.05.2015 та про те, що на час його відсутності виконуючий обов'язки директора не призначався, повноваження на виконання функцій директора, а також представництва ТОВ Регіональна енергетична компанія не надавались.

Крім того, у вказаному листі зазначено, що цей лист є додатком до клопотання ТОВ Регіональна енергетична компанія від 15.05.2015 № 126 щодо продовження строку розгляду Вимоги.

При цьому клопотання ТОВ Регіональна енергетична компанія від 15.05.2015 № 126 щодо продовження строку розгляду Вимоги зареєстроване в Комітеті 03.06.2015 за№8-01/4690.

Відповідно до інформації, отриманої від Укрпошти, лист ТОВ Регіональна енергетична компанія від 15.05.2015 № 126 був прийнятий Укрпоштою для пересилання 27.05.2015.

Разом із клопотанням ТОВ Регіональна енергетична компанія від 15.05.2015 № 126, у цьому ж конверті був лист від 15.05.2015 № 127 ТОВ Регіональна енергетична компанія .

У листі від 15.05.2015 № 127 (зареєстрований у Комітеті 03.06.2015 за № 8-127/4700) ТОВ Регіональна енергетична компанія надало відповідь на Вимогу.

Відповідно до інформації, отриманої від Укрпошти, лист ТОВ Регіональна енергетична компанія від 15.05.2015 № 127 був прийнятий Укрпоштою для пересилання також 27.05.2015.

З урахуванням викладеного, Комітет дійшов висновку про те, що ТОВ Регіональна енергетична компанія надало інформацію та документи на Вимогу пізніше строку, встановленого державним уповноваженим Комітету.

Вказані обставини позивачем не заперечуються та не являються предметом дослідження у даній справі.

Позивач оскаржує спірне рішення посилаючись на те, що Комітетом було накладено штраф у максимально можливому розмірі, при чому, згідно з рішенням (п. 39), при визначенні розміру штрафу враховано, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції відповідачем вчинено вперше, інформація на Вимогу державного уповноваженого Комітету надана в повному обсязі поза межами строку, встановленого державним уповноваженим Комітету.

Проте, позивач зазначає, що оскільки на нього було накладено максимально можлива сума штрафу, вказані обставини Комітетом не були враховані.

Також позивач вказує на неврахування та не дослідження інших обставин справи, зокрема, кількості робочих днів, які були наявні в межах строку, наданого для відповіді (з урахуванням святкових і неробочих днів у травні 2015 р.), перебування керівництва позивача у відпустці.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За правилами ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Питання оцінки доказів судом врегульоване положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №6 Про судове рішення господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи зібрані докази, суд дійшов висновку про те, що відповідачем, як органом державної влади, при винесення оскаржуваного рішення було неповно та неналежно з'ясовано обставини, які мають значення для справи щодо прийняття рішення про розмір штрафу, накладеного на позивача; обставини кількості робочих днів, які були наявні в межах строку, наданого для відповіді (з урахуванням святкових і неробочих днів у травні 2015 р.), перебування керівництва позивача у відпустці, докази чого позивачем були надані Комітету; при визначенні розміру штрафу також не враховано, всупереч п. 39 Рішення, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчинено вперше, інформація на Вимогу державного уповноваженого Комітету надана в повному обсязі поза межами строку, встановленого державним уповноваженим Комітету.

Таким чином, оскаржуване Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональна енергетична компанія" рішення №375-р підлягає скасуванню в частині п. 42, щодо накладення штрафу.

За правилами ст. ст. 44 - 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним п. 42 рішення Антимонопольного комітету України від 16.08.2016 р. р. №375-р у справі №20-26.13/99-15.

3. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03680, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; код ЄДРПОУ 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна енергетична компанія" (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 95; код ЄДРПОУ 33567485) 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 30.06.2017 р.

Суддя Н.І. Зеленіна