Рішення

від 29.06.2017 по справі 912/1716/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2017 рокуСправа № 912/1716/17 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1716/17

за позовом Фермерського господарства "Добробут -7", с. Обложки, Глухівський район, Сумська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервернафтагруп", м. Кропивницький

про стягнення 88 500,00 грн,

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали;

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого рішення.

Фермерське господарства "Добробут -7" (далі - ФГ "Добробут -7", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервернафтагруп" (далі - ТОВ "Сервернафтагруп", відповідач) боргу у розмірі 88 500,0 грн, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на ст. 693 Цивільного кодексу України та зазначив, що між сторонами було досягнуто домовленість на поставку товару, вартість якого оплачена позивачем. Проте, товар в обумовлений строк відповідачем поставлено не було, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати повернення попередньої оплати.

Ухвалою господарського суду від 19.06.2017 за поданим позовом порушено провадження у справі № 912/1716/17, яку призначено до розгляду в судовому засіданні 29.06.2017 .

Одночасно з позовом позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ "Сервернафтагруп" у сумі 88 500,00 грн.

Ухвалою від 19.06.2017 господарський суд задовольнив заяву ФГ "Добробут-7" про вжиття заходів до забезпечення позову та наклав арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ "Сервернафтагруп" в межах заявленої до стягнення суми заборгованості в розмірі 88 500 грн.

В судове засіданні 29.06.2017 сторони не забезпечили явку своїх повноважних представників. Відповідач відзиву на позов не подав.

Господарський суд вважає сторін такими, що є належним чином повідомленими про дату, час і місце проведення судового засідання, на підставі наступного.

За правилами частини 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвала про порушення провадження у справі від 19.06.2017 надіслана господарським судом сторонам на адреси, що зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином, сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі.

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін та за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Сервернафтагруп" виставив позивачу рахунок-фактуру № 00236 від 30.03.2017 на оплату товару "Нітроамофоска" в кількості 10 тон по ціні 7375,00 грн на загальну суму з ПДВ 88500 грн (а.с. 7).

Із посиланням у призначенні платежу на вказаний рахунок, ФГ "Добробут-7" перерахував на рахунок ТОВ "Сервернафтагруп" згідно платіжного доручення № 29 від 31.03.2017 грошові кошти в розмірі 88500 грн (а.с. 8). Фактичне перерахування коштів підтверджується також оборотною відомістю по рахунку позивача за період з 31.03.2017 по 22.05.2017 (а.с. 9) та випискою банку ПАТ "Креді ОСОБА_1" по рахунку ФГ "Добробут-7" (а.с. 10-11).

07.04.2017 позивач направив на адресу відповідача вимогу № 7 від 07.04.2017, у якій із посиланням на норми статей 530, 693 Цивільного кодексу України вимагав не пізніше, ніж у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги поставити товар (нітроамафоски у кількості 10т. за ціною 7 375 грн без ПДВ (8850 грн з ПДВ) на загальну суму 88 500 грн грн з ПДВ) і передати його за адресою: Сумська область, Глухівський район, с. Обложки, вул. Нова, буд. 6 або негайно повернути грошові кошти в розмірі 88 500 грн. Поштовий конверт із вказаною вимогою направлений на адресу відповідача, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте повернутий органом поштового зв'язку із відміткою "За закінченням терміну зберігання". Вказане підтверджується самим поштовим конвертом із вкладенням - вимогою № 7 від 07.04.2017, що наданий позивачем для долучення до матеріалів справи (а.с. 17).

У зв'язку з тим, що товар поставлено не було, а грошові кошти не повернуто, позивач звернувся до господарського суду із позовом про повернення попередньої оплати у розмірі 88 500 грн.

Вирішуючи спір, господарський суд враховує такі положення чинного законодавства.

Господарський суд погоджується з позицією позивача, що між сторонами у спрощений спосіб укладено договір поставки.

Так, відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відтак, відповідач, надіславши рахунок-фактуру, зробив пропозицію укласти договір, а позивач, здійснивши оплату, відповідно прийняв таку пропозицію.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до частин 1-3 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

У той же час вказана стаття взаємопов'язана із статтею 663 Цивільного кодексу України, яка визначає строк виконання обов'язку передати товар. Так, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно приписів статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

В укладеному у спрощений спосіб Договорі поставки сторони не передбачили строк виконання обов'язку передачі Товару відповідачем, а тому застосовуються норми частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України і позивач має право вимагати його виконання у будь-який час.

Таким чином, оскільки строк виконання обов'язку для відповідача передати товар сторонами не був визначений, то відповідач мав виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги позивачем.

Позивач направив вимогу на адресу позивача, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. А згідно положень ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Отже, адреса ТОВ "Сервернафтагруп", що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (25006, м. Кропивницький, вул. Арсенія Тарковського, буд. 59/05, офіс 3) і на яку позивач направив вимогу № 7 від 07.04.2017, є місцезнаходженням ТОВ "Сервернафтагруп". З огляду на викладене відповідач вважається таким, що отримав вимогу № 7 від 07.04.2017, незважаючи на повернення поштового конверту органом поштового зв'язку "За закінченням терміну зберігання".

Згідно штемпеля на поштовому конверті, орган поштового зв'язку повернув його 10.05.2017 із вимогою № 7 від 07.04.2017, відтак протягом семи днів відповідач був зобов'язаний поставити товар, тобто до 17.05.2017 включно, що ним зроблено не було.

Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у разі невиконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю, покупець, який сплатив суму попередньої оплати, має право або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Враховуючи викладені обставини, позивач має всі правові підстави вимагати повернення попередньої оплати у зв'язку із не поставкою відповідачем у встановлений строк товару.

З огляду на викладене, позовні вимоги ФГ "Добробут-7" про стягнення з ТОВ "Сервернафтагруп" 88500 грн попередньої оплати є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на відповідача.

Також господарський суд стягує з відповідача в доход державного бюджету судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову справляється судовий збір в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 2.22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості повернення господарським судом заяви у зв'язку з неподанням доказів сплати суми судового збору (наприклад, заяви про забезпечення позову), то суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами згідно із статтею 49 названого Кодексу у залежності від результатів розгляду відповідної заяви; про такий розподіл може бути зазначено і в рішенні (постанові) господарського суду, прийнятому(-ій) за результатами розгляду справи, або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Як зазначено вище, ухвалою від 19.06.2017 господарський суд задовольнив заяву ФГ "Добробут-7" про вжиття заходів до забезпечення позову та наклав арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ "Сервернафтагруп" в межах заявленої до стягнення суми заборгованості в розмірі 88 500 грн.

З підстав викладеного, господарський суд стягує з ТОВ "Сервернафтагруп" в доход бюджету судовий збір за подання позивачем заяви про забезпечення позову, яка задоволена судом, в розмірі 800,00 грн.

При цьому, враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не скасовує вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання. Одночасно сторони не позбавлені можливості звернутися до господарського суду із заявою про скасування забезпечення позову якщо потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервернафтагруп" (25006, м. Кропивницький, вул. Арсенія Тарковського, буд. 59/05, офіс 3, ідентифікаційний код 39278806) на користь Фермерського господарства "Добробут-7" (41453, Сумська обл., Глухівський р-н, с. Обложки, вул. Нова, буд. 6, ідентифікаційний код 37185977) 88 500,00 грн та 1 600,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервернафтагруп" (25006, м. Кропивницький, вул. Арсенія Тарковського, буд. 59/05, офіс 3, ідентифікаційний код 39278806) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кроп./м.Кропивницький/22030101) 800,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 03.07.2017.

Суддя В.В.Тимошевська