Рішення
від 22.06.2017 по справі 924/496/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" червня 2017 р.Справа № 924/496/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області, м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будосам-2005", м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 288 882,06 грн., в тому числі: орендна плата в сумі - 44705,84 грн., пеня у розмірі - 23900,30 грн., штраф у розмірі - 4470,84 грн., та неустойка у сумі - 215805,34 грн.

Представники сторін

позивача: ОСОБА_1 - довіреність №1996 від 29.01.16

відповідача: не з'явився

Повне рішення складено 22.06.2017р.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить суд стягнути з ТОВ "Будосам-2005" м. Кам'янець - Подільський 288 882,06 грн., в тому числі: орендна плата в сумі 44705,84 грн., пеня у розмірі 23900,30 грн., 4470,84 грн. штрафу та неустойки у сумі 215805,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.12.2006р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будосам-2005" (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 680. ОСОБА_2 із додатковим договором від 30.10.13р., який є невід'ємною частиною договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме ) майно - вбудовано-прибудовані приміщення (надалі - майно), загальною площею 491,6 кв.м. за адресою: вул. Драгоманова, 9, м. Кам'янець-Подільський в будівлі опоряджувальної майстерні № 2, що перебуває на балансі державного навчального закладу "Кам'янець - Подільський професійний будівельний ліцей".

Відповідно до п.. 3.1. додаткового договору від 30.10.12р., орендна плата становить 9744,06 грн., без ПДВ за базовий місяць розрахунку (вересень 2013р.). Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним місяцем, у співвідношенні: 50% до державного бюджету; 50% - Державному навчальному закладу "Кам'янець-Подільський професійний будівельний ліцей".

Відповідно до умов додаткового договору, зокрема п. 5.3, орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Відповідач протягом значного часу не виконував умови договору у зв'язку із чим виникла заборгованість з орендної плати до державного бюджету України з листопада 2016р. по березень 2017р. у сумі 44705,84 грн. Крім того, відповідно до умов договору позивачем за час несплати орендної плати за вищевказаним договором оренди нараховано відповідачу пеню у розмірі - 23900,30 грн., штраф у розмірі 4470,84 грн. та неустойку у сумі 215805,34 грн.

В порядку досудового врегулювання господарського спору та згідно ст. 222 ГК України, відповідачу 10.03.17р. направлена претензія з пропозицією сплатити заборгованість за договором оренди, пеню, штраф та неустойку. Дану претензію відповідач залишив без відповіді і задоволення.

Представник позивача в судове засідання з'явився, на задоволенні позову наполягає в повному об'ємі. Надав суду розгорнутий розрахунок орендної плати, стан надходження орендної плати та копію рішень господарських судів Хмельницької області. Крім того, представником позивача надано суду заяву, в якій останній повідомляє, що на час розгляду справи в суді судове рішення про виселення відповідача не виконано .

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, вимоги ухвали суду не виконано.

Ухвала про порушення провадження у справі від 25.05.2017р., ухвала від 12.06.2017р. надіслані на юридичну адресу відповідача, вказану в ЄДР. При цьому приймається до уваги, що якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Також, згідно п. 3.9.2 вказаної постанови неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Справа підлягає розгляду за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.12.2016р. товариство з обмеженою відповідальністю "Будосам-2005" зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код 33584914.

01.12.2006р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будосам-2005" (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 680.

Відповідно до п. 1.1. договору (в редакції від 30.10.2013р.) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - вбудовано-прибудовані приміщення (майно), загальною площею 491,6 кв.м, що розміщені за адресою: 32300, м. Кам'янець-Подільський, вул. Драгоманова, 9, в будівлі опоряджувальної майстерні № 2, що перебуває на балансі Державного навчального закладу "Кам'янець-Подільський професійний будівельний ліцей" (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 30.09.2011р. і становить за незалежною оцінкою 652897,00 грн.

ОСОБА_2 п. 2.1. договору (в редакції від 30.10.2013р.) орендар вступає у строкове платне користування майном у термін указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Як передбачено п. 2.2. договору (в редакції від 30.10.2013р.) передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди. Майно не підлягає приватизації та передачі в суборенду.

Пунктом 2.4. договору (в редакції від 30.10.2013р.) встановлено, що обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця.

Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами та доповненнями) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - вересень 2013 року - 9744,06 грн. (п. 3.1. договору (в редакції від 30.10.2013р.)).

Відповідно до п. 3.6. договору (в редакції від 30.10.2013р.) орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним місяцем, у співвідношенні: 50% до державного бюджету на р/р № 31113093700003 Кам'янець-Подільське УДКСУ, МФО 815013, банк одержувача ГУДКСУ у Хмельницькій області, код одержувача 37971377. Призначення платежу: *;101; ;22080200*33584914*№680*01.12.2006*02898152*1*; (у разі сплати пені остання цифра *2*); 50% - Державному навчальному закладу "Кам'янець-Подільський професійний будівельний ліцей" на р/р 35222002001107 в ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, ідентифікаційний код 21319289.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день про плати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п. 3.7, 3.8 договору (в редакції від 30.10.2013р.)).

ОСОБА_2 з п. 3.11. договору (в редакції від 30.10.2013р.) у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Як передбачено п. 5.1. договору (в редакції від 30.10.2013р.) орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору.

Пунктом 5.2. договору (в редакції від 30.10.2013р.) передбачено, що протягом місяця після підписання договору орендар зобов'язується внести завдаток, передбачений п. 3.10. цього договору. Завдаток стягується до державного бюджету і балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.6. цього договору. Після закінчення основного строку договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць (останні місяці) з урахуванням внесеного орендарем завдатку. У разі порушення орендарем зобов'язання зі сплати орендної плати він має відшкодувати державному бюджету і балансоутримувачу збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір завдатку. Якщо, в разі дострокового припинення договору за згодою сторін, сума сплачених орендних платежів і завдатку перевищить передбачені договором платежі за період фактичної оренди, то це перевищення розглядається як зайва сума орендної плати (див. п. 3.9 цього договору).

Орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (п. 5.3. договору (в редакції від 30.10.2013р.).

Відповідно до п. 5.10. договору (в редакції від 30.10.2013р.), орендар у разі припинення або розірвання договору зобов'язаний повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

ОСОБА_2 з п. 7.1. договору (в редакції від 30.10.2013р.) орендодавець зобов'язується передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором.

Як передбачено п. 10.1. договору (в редакції від 30.10.2013р.) цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, та діє з 27.10.2013р. по 26.09.2016р. включно.

У пункті 10.2. договору (в редакції від 30.10.2013р.) зазначено, що умови цього договору зберігають силу протягом усього строку цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.

Зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною (договору (в редакції від 30.10.2013р.)).

Відповідно до п. 10.4. договору (в редакції від 30.10.2013р.) у разі, якщо строк дії договору закінчується, орендар, який належно виконує свої обов'язки за договором, має право на його продовження на новий строк. Про свій намір скористатися таким правом, орендар повинен повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору. Рішення щодо продовження договору приймається орендодавцем протягом одного місяця після закінчення строку його чинності. Умови договору на новий строк встановлюються за домовленістю сторін та оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору.

ОСОБА_2 з п. 10.6. договору (в редакції від 30.10.2013р.) чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря - юридичної особи.

Як передбачено п. 10.8. договору (в редакції від 30.10.2013р.) у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

У пункті 10.9. договору (в редакції від 30.10.2013р.) зазначено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.

Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря (п. 10.10. договору (в редакції від 30.10.2013р.)).

ОСОБА_2 з п. 10.11. договору (в редакції від 30.10.2013р.), якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, Орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

Договір підписано представниками та скріплено відтисками печаток сторін.

25.11.2011р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будосам-2005" (орендар) укладено додатковий договір до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 680 від 01.12.2006р. із змінами внесеними додатковими договорами від 15.05.2007р., від 30.11.2007р., від 01.12.2008р., від 27.11.2009р.

Крім того, 30.10.2013р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будосам-2005" (орендар) укладено додатковий договір до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 680 від 01.12.2006р. із змінами внесеними додатковими договорами від 15.05.2007р., від 30.11.2007р., від 01.12.2008р., від 27.11.2009р., від 25.11.2011р.

Вищевказані додаткові договори підписано представниками та скріплено відтисками печаток сторін.

Претензією № 11-08-00660 від 10.03.2017р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією сплатити заборгованість за договором оренди, яка станом на 03.03.17р. становить 49005,64 грн. Дану претензію відповідач залишив без відповіді чи задоволення.

З огляду на зазначене, позивач звернувся з даним позовом до суду, у якому просить стягнути з відповідача 44705,84 грн. заборгованості по орендні платі за період з листопада 2016 року по березень 2017 року, 23900,30 грн. пені за період з 21.11.2016 року по 11.05.2017 року, 4470 грн. 58 грн. штрафу, а також 215805,34 грн. неустойки в розмірі подвійної орендної плати за час користування майном після припинення договору оренди.

Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

ОСОБА_2 з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини з договору оренди нерухомого майна від 01.12.2006 року № 680 (з врахуванням змін, несених додатковим договором від 30.10.2013 року до договору № 680 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 01.12.2006 року).

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

ОСОБА_2 з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

ОСОБА_2 з п. 3 ст. 18, п.п. 1, 3 ст. 19 Закону України "Про орендну плату державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

ОСОБА_2 з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У розділі 3 договору сторонами передбачено внесення орендної плати в встановленому розмірі не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним. При цьому, положеннями п. 3.11. договору погоджено сплату орендної плати орендарем по день фактичного повернення приміщення згідно з актом приймання-передачі.

Як встановлено у рішенні господарського суду Хмельницької області від 23.01.2017 року у справі № 924/1201/16, яке набрало законної сили, чинність договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 680 від 01.12.2006р. припинилася внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, а саме 26.09.2016р.

Судом приймається до уваги, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (п. 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 року).

Відтак, оскільки судом встановлено факт припинення договору 26.09.2016 року, при цьому відсутні докази повернення майна, а умовами договору передбачено сплату орендної плати до моменту повернення об'єкта оренди, позивачем правомірно нараховано за період з листопада 2016 року по березень 2017 року орендну плату на підставі договору оренди нерухомого майна від 01.12.2006 року № 680. Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 05.06.2013 року у справі №5021/1450/12, згідно якої основне зобов'язання відповідача сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування майном, яке виникло з договору оренди, не припиняється, оскільки його припинення у розумінні ст. 795 ЦК України пов'язано не з закінченням строку, на який було укладено договір, а з моментом підписання сторонами відповідного документу (акту) про повернення орендарем предмета договору оренди.

Проте, доказів оплати заявленої до стягнення суми орендної плати в розмірі 44705,84 грн. матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано, з огляду на що суд приходить до висновку про підставність стягнення з ТОВ "Будосам-2005" 44705,84 грн. заборгованості по орендній платі згідно договору оренди нерухомого майна № 680 від 01.12.2006 року за період з листопада 2016 року по березень 2017 року (50% зважаючи на п. 3.6 договору).

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

ОСОБА_2 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

ОСОБА_2 частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У п. 3.7. договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується з орендаря відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної НБУ на дату нарахування пені, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Судом при перерахунку заявленої до стягнення сум пені приймається до уваги наступне.

У п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2014 року роз'яснено, що до стягнення пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане ; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку , за який нараховуються штрафні санкції.

При цьому, з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань (п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 року).

Відтак, позивачем не враховано наведені вище положення та здійснено нарахування пені поза межами шестимісячного строку, починаючи від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (з огляду на щомісячну черговість платежів). Тому, до стягнення підлягає 6996,91 грн. пені (за зобов'язаннями травня 2016 року (прострочка з 13.06.2016 року) за період з 21.11.2016 року по 12.12.2016 року на суму 8814,94 грн. = 148,36 грн.; за зобов'язаннями червня 2016 року (прострочка з 13.07.2016 року) за період з 21.11.2016 року по 12.01.2017 року на суму 8814,94 грн. = 357,64 грн.; за зобов'язаннями липня 2016 року (прострочка з 13.08.2016 року) за період з 21.11.2016 року по 12.02.2017 року на суму 8814,94 грн. = 567,26 грн.; за зобов'язаннями серпня 2016 року (прострочка з 13.09.2016 року) за період з 21.11.2016 року по 12.03.2017 року на суму 8814,94 грн. = 756,60 грн.; за зобов'язаннями вересня 2016 року (прострочка з 13.10.2016 року) за період з 21.11.2016 року по 12.04.2017 року на суму 8814,94 грн. = 966,30 грн.; за зобов'язаннями жовтня 2016 року (прострочка з 13.11.2016 року) за період з 21.11.2016 року по 11.05.2017 року на суму 8814,94 грн. = 1162,33 грн.; за зобов'язаннями листопада 2016 року за період з 13.12.2016 року по 11.05.2017 року на суму 8814,94 грн. = 1013,97 грн.; за зобов'язаннями грудня 2016 року за період з 13.01.2017 року по 11.05.2017 року на суму 8814,94 грн. = 804,70 грн.; за зобов'язаннями січня 2017 року за період з 13.02.2017 року по 11.05.2017 року на суму 8911,90 грн. = 601,61 грн.; за зобов'язаннями лютого 2017 року за період з 13.03.2017 року по 11.05.2017 року на суму 9001,02 грн. = 414,29 грн.; за зобов'язаннями березня 2017 року за період з 13.04.2017 року по 11.05.2017 року на суму 9163,04 грн. = 203,85 грн.).

У стягненні 16903,39 грн. пені слід відмовити.

Окрім того, позивач просить стягнути 4470,58 грн. штрафу у зв'язку із несплатою орендної плати протягом більше, ніж трьох місяців. Поняттям штраф та пеня дано визначення ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України.

Відповідно до зазначеної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи вказані законодавчі положення, неустойка (штраф та пеня) є договірними способами забезпечення зобов'язання, а тому наявність у договорі п.п. 3.7, 3.8., що передбачають застосування пені та штрафу (договір від 30.10.13) є підставою для задоволення позову в частині стягнення штрафу, при цьому розмір штрафу підтверджений розрахунком.

Стягуючи штраф та пеню, судом враховується аналогічна позиція Вищого господарського суду України, викладена в п. 4 оглядового листа ВГС України від 29 квітня 2013 року № 01 - 06/767/2013, де вказано, що право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (див. постанову Верховного Суду України від 27.04.2012 та постанову Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі № 06/5026/1052/2011).

Щодо стягнення неустойки в розмірі 215805,34 грн. суд зазначає наступне.

Статтею 795 Цивільного Кодексу України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (її частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Як зазначалось вище, згідно пункту 10.10. договору оренди приміщення вважається повернутим орендодавцю та балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на день розгляду справи орендоване ним майно позивачу не повернув, правові підстави для подальшого користування майном у відповідача відсутні, тому ТОВ "Будосам-2005" продовжує користуватись орендованим майном безпідставно.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі.

ОСОБА_2 з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Отже, неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 20.03.2012 року у справі №3-13гс12).

Законодавство у сфері орендних правовідносин пов'язує припинення обов'язків орендаря з фактом поверненням об'єкту договору оренди, тобто з моментом підписання акту приймання-передачі. У разі не виконання обов'язку, передбаченого ч. 1 ст. 785 ЦК України, цивільним законодавством передбачена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди. Таким чином, право на стягнення неустойки, встановленої нормою ч. 2 ст. 785 ЦК України, пов'язується з простроченням орендарем виконання зобов'язання з повернення орендованого приміщення за актом приймання-передачі. При цьому, факт фактичного використання майна в даному випадку до уваги не береться. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 11.03.2014 року у справі 916/2353/13).

Як встановлено судом, відповідачем орендоване майно по акту приймання-передачі повернуте не було, хоча договір оренди припинив свою дію ще 26.09.2016 року, тому суд приходить до висновку, що у позивача наявні правові підстави для нарахування відповідачу штрафних санкцій за неповернення орендованого майна після закінчення договору оренди.

При цьому враховується, що згідно з п. 10.11. договору (в редакції від 30.10.2013р.), сторонами погоджено, що якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, саме орендодавець (в даному випадку позивач) має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми неустойки, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 215805,34 грн. неустойки, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 44705,84 грн. боргу зі сплати орендної плати, 4470,84 грн. штрафу, 6996,91 грн. пені та 215805,34 грн. неустойки. В стягненні 16903,39 грн. пені слід відмовити.

ОСОБА_2 ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 13, 33, 34, 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області, м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будосам-2005" м. Кам'янець-Подільський про стягнення 288 882,06 грн., в тому числі: орендна плата в сумі - 44705,84 грн., пеня у розмірі - 23900,30 грн., штраф у розмірі - 4470,84 грн., та неустойка у сумі - 215805,34 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будосам-2005" (32300, Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Л. Українки, 84, код 33584914) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Соборна, 75, код 02898152) для зарахування до Державного бюджету України 44705,84 грн. (сорок чотири тисячі сімсот п'ять грн. 84 коп.) орендної плати, 6996,91 грн. (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто шість грн. 91 коп.) пені, 4470,84 грн. (чотири тисячі чотириста сімдесят грн. 84 коп.) штрафу та 215805,34 грн. (двісті п'ятнадцять тисяч вісімсот п'ять грн. 34 коп.) неустойки (одержувач: Кам'янець-Подільське УДКСУ, ОКРО: 37971377, р/р: 31113093700003, МФОГ 815013, банк одержувача: ГУДКСУ у Хмельницькій області).

Видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будосам-2005" (32300, Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Л. Українки, 84, код 33584914) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Соборна, 75, код 02898152) 4079,68 грн. (чотири тисячі сімдесят дев'ять грн. 68 коп.) витрат по оплаті судового збору (одержувач: регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області, код 02898152, ДКСУ м. Київ, МФО 820172, р/р: 35210097016420).

Видати наказ.

В стягненні 16903,39 грн. пені відмовити.

Повне рішення складено 22.06.2017 року.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, (29013, м. Хмельницький, вул. Соборна, 75);

3 - відповідачу, (32300, м. Кам'янець - Подільський, вул. Л. Українки, буд. 84) рекоменд.

СудГосподарський суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення22.06.2017
Оприлюднено03.07.2017
Номер документу67502122
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —924/496/17

Ухвала від 21.10.2019

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заверуха С.В.

Ухвала від 11.10.2019

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заверуха С.В.

Ухвала від 04.12.2017

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заверуха С.В.

Ухвала від 24.11.2017

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заверуха С.В.

Рішення від 22.06.2017

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заверуха С.В.

Ухвала від 12.06.2017

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заверуха С.В.

Ухвала від 25.05.2017

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Заверуха С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні