КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
УХВАЛА
"03" липня 2017 р. Справа №4/616
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Власова Ю.Л.
Буравльова С.І.
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва
на ухвалу Господарського суду м. Києва
від 11.05.2017
за скаргою Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва
на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві
у справі № 4/616( суддя Борисенко І.І.)
за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва
до Публічного акціонерного товариства "Фірма "Прокат"
про стягнення 7084,99 грн
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.2012 позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Фірма "Прокат" на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва 6 132 (шість тисяч сто тридцять дві) грн 09 коп. заборгованості, 478 (чотириста сімдесят вісім) грн. 25 коп. пені, 335 (триста тридцять п'ять) грн 72 коп. індексу інфляції, 138 (сто тридцять вісім) грн 93 коп. 3% річних, 1506 (одну тисячу п'ятсот шість) грн судового збору.
21.02.2012 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2012, яке набрало законної сили 21.02.2012 судом видано наказ.
Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва подана скарга на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, відповідно до якої скаржник просило суд:
- визнати незаконним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу Стягувачу без прийняття до виконання Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 16.01.2017 ВП № 51266699 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 21.02.2012 № 4/616 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Фірма Прокат" (04111, м. Київ, вул. Салютна, 15, ідентифікаційний код 03062272) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г) 6 132,09 грн заборгованості, 478,25 грн пені, 335,72 грн індекс інфляції, 138,93 грн 3% річних, 1506,00 грн судового збору.
- зобов'язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві прийняти до примусового виконання наказ Господарського суду м. Києва від 21.02.2012 №4/616 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Фірма Прокат" (04111, м. Київ, вул. Салютна, 15, ідентифікаційний код 03062272) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г) 6 132,09 грн заборгованості, 478,25 грн пені, 335,72 грн індекс інфляції, 138,93 грн 3% річних, 1506,00 грн судового збору.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.05.2017 у справі №4/616 у задоволенні скарги на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві відмовлено повністю.
Не погодившись з винесеною ухвалою суду, КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.05.2017 у справі №4/616 та задовольнити заяву.
Також, скаржником було заявлене клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження ухвали суду.
Відповідно до ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні (п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" із змінами та доповненнями).
Виходячи з приписів статті 53 Господарського процесуального кодексу України, пропущений процесуальний строк може бути відновлений судом лише з поважних причин. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості (постанова Вищого господарського суду України від 13.01.2014 у справі № 908/5/13-г).
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".
Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).
Отже, відповідно до частини першої статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Статтею 87 ГПК України встановлено, що повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Відповідно до абз. 8 п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала була винесена судом 11.05.2017, відповідно останнім днем подання апеляційної скарги є 16.05.2017. Проте, як вбачається з поданої скаржником апеляційної скарги, остання була подана до Господарського суду міста Києва лише 31.05.2017, тобто з пропущенням строку на подання апеляційної скарги, встановленого ч.1 ст.93 Господарського процесуального кодексу України.
В апеляційній скарзі заявник просить поновити строк для апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції. В обґрунтування свого клопотання скаржник зазначив, що у зв'язку з тим, що повний текст ухвали Господарського суду м. Києва у справі №4/616 отримана стягувачем лише 24.05.2017, тому останній просить суд відновити строк на апеляційне оскарження.
Разом із тим, як вбачається з протоколу судового засідання від 11.05.2017 у справі №4/616, під час винесення оскаржуваної скаржником ухвали, в судовому засіданні був присутній представник Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва Чебуніна А.М. (довіреність №43-1386-1 від 24.11.2016).
Колегія суддів зазначає, що вказані скаржником обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку подання апеляційної скарги, оскільки скарга заявника не містить обґрунтувань та посилань, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, що спричинили пропущення строку подання апеляційної скарги.
Таким чином, вказані обставини в апеляційній скарзі, не можуть вважатися поважними в розумінні ст.53 ГПК України, які викладені скаржником, оскільки пропуск строку стався не з вини суду чи установи зв'язку, також судом було враховано ту обставину, що представник скаржника був присутній у судовому засіданні і був обізнаний про результати розгляду заяви.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
З огляду на викладене, колегія суддів на підставі п. 4 ст. 97 ГПК України повертає апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 53, 86, 93, п.4 ст. 97 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про поновлення строку подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.05.2017 у справі №4/616.
2. Апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва на ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.05.2017 у справі №4/616 повернути скаржнику.
3. Матеріали справи № 4/616 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді Ю.Л. Власов
С.І. Буравльов
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2017 |
Оприлюднено | 03.07.2017 |
Номер документу | 67502416 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Андрієнко В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні