Постанова

від 29.06.2017 по справі 903/1030/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2017 р. Справа № 903/1030/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демянчук Ю.Г.

судді Крейбух О.Г. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі судового засідання Дика А.І.

за участю представників:

боржника - ОСОБА_1

стягувача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Віннер" на ухвалу господарського суду Волинської області від 29.05.17 р. у справі № 903/1030/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерторгпром" про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 07.02.2017 р. у справі №903/1030/16

за позовом Приватного підприємства "Віннер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерторгпром"

про стягнення 410 752, 60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 07.02.2017 року у справі № 903/1030/16, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.04.2017р. позовні вимоги Приватного підприємства "Віннер" задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерторгпром" на користь приватного підприємства" Віннер" 410 752,60 грн., з яких: 326 700, 00 грн. основного боргу, 1 181,49 грн. - 3% річних, 10 997,11 грн. пені, 71 874 грн. штрафу, а також 6 161,28 грн. витрат по сплаті судового збору. В стягненні 30,13 грн. пені відмовлено.

27.04.2017р. на виконання вищезазначеного рішення було видано наказ №903/1030/16.

19.05.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кондитерторгпром" звернулося до господарського суду Волинської області із заявою про розстрочку виконання рішення суду до 05.10.2017р., посилаючись на неможливість своєчасного виконання рішення суду щодо сплати стягнутої суми заборгованості, оскільки останній знаходиться у скрутному фінансовому становищі. Майна на яке можливо було б звернути стягнення у товариства немає, єдиним джерелом надходження коштів є дохід від реалізації продукції власного виробництва, зокрема кондитерських виробів. Окрім того, накладення арешту на майно та рахунки у банку призвело до неможливості проведення товариством господарської діяльності, оскільки не може отримувати та оплачувати сировину, відповідно відсутня подальша реалізація та отримання прибутку для погашення наявної заборгованості.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 29.05.2017року у даній справі (суддя Шум М.С.) задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерторгпром" про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 07.02.2017р.

Розстрочено рішення господарського суду Волинської області від 07.02.2017р. шляхом сплати щомісячних платежів згідно графіку: до 05.06.2017р. - 5000 грн.; до 05.07.2017р. - 5000 грн.; до 05.08.2017р. - 5000 грн.; до 05 09.2017р. - 131917,52 грн.; до 05.10.2017р. - 131917,52 грн.; до 05.11.2017р. - 131917,56 грн.

Приймаючи вказану ухвалу місцевий господарський суд виходив з того, що доводи заявника є обґрунтованими, а обставини які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим виключними, і враховуючи складний фінансовий стан боржника, його зацікавленість у погашенні заборгованості перед позивачем, націленість на подальшу роботу із стягувачем, наявність інфляційних процесів у економіці держави в 2017р. суд вважав за доцільне розстрочити виконання рішення господарського суду до 05.11.2017 року.

Позивач з ухвалою суду не погодився, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій, просив ухвалу скасувати, оскільки вважає, її безпідставною, необґрунтованою, прийнятою при недоведеності обставин, що мають значення для справи та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідач не здійснив жодного заходу, спрямованого на виконання рішення. Окрім того зазначає, що при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду, місцевим господарським судом не було враховано матеріальні інтереси обох сторін. Також, вказує на те, що посилання боржника на важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 ГПК України, за наявності якої можливе надання розстрочки виконання рішення.

Відзиву на апеляційну скаргу суду не подано.

В судове засідання прибули представники скаржника та відповідача, які підтримали свої правові позиції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Приватного підприємства "Віннер" слід задовольнити, а ухвалу господарського суду Волинської області від від 29.05.17 р. у справі № 903/1030/16 скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 121 Господарського процесуальногокодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання; про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку; в необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Як роз'яснено у п.п.7.1.-7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд на підставі ст.121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.05 у справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Задовольняючи відповідну заяву відповідача про розстрочку виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив не з того, що виконати рішення неможливо або з певних причин складно, а помилково взяв до уваги негативні наслідки виконання такого рішення для відповідача, що суперечить вимогам ст. 121 ГПК України, так як тяжкий фінансовий стан боржника, за змістом названої норми права, не є винятковим випадком та підставою для розстрочення виконання рішення, оскільки в оскарженій ухвалі місцевий суд взагалі не зазначив які саме обставини справи він вважає винятковими та конкретно в чому полягає неможливість виконання судового рішення чи його ускладнення, а також не зазначив докази, що підтверджують ці висновки.

Відповідно до пункту 7.6. згаданої постанови Пленуму Вищого господарського суду України: частина третя статті 121 Господарського процесуального кодексу України передбачає від господарського суду винесення ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку його виконання. Відповідна ухвала може бути оскаржена в апеляційному та в касаційному порядку. За відсутності підстав для вчинення зазначених процесуальних дій господарський суд виносить ухвалу про відмову відповідно у відстрочці або розстрочці виконання рішення, у зміні способу і порядку його виконання.

Аналіз наведеного вище свідчить про те, що відстрочка або розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Таким чином, виходячи із зазначеного законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

З огляду на викладене вище та аналізуючи матеріали справи колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість задоволення місцевим судом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерторгпром" про розстрочку виконання рішення, оскільки належних та достатніх доказів на підтвердження викладених у заяві обставин, зокрема того, що вони є винятковими, відповідний проміжок часу на який буде розстрочено виконання судового рішення, результати господарської діяльності боржника будуть позитивними, та що розстрочення наявної у боржника заборгованості забезпечить виконання рішення господарського суду Волинської області від 29.05.17 р. у справі № 903/1030/16 і у майбутньому надасть можливість акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення, - боржником не надано.

При цьому, Рівненський апеляційний господарський суд враховує можливі наслідки для відповідача при виконанні рішення, але, перш за все, враховує такі ж наслідки для стягувача при затримці виконання рішення, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України, місцевий господарський суд не встановив матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього. Поряд з цим, слід зазначити, що оскаржуваною ухвалою розстрочено виконання рішення господарського суду Волинської області від 07.02.2017р. згідно запропонованого боржником графіку, зокрема перший платіж повинен був бути здійснений до 05.06.2017 р. в сумі 5000 грн. В судовому засіданні 29.06.2017 року представником відповідача не надано доказів сплати вказаної суми. Відтак, жодних дій, які б свідчили про намагання боржника забезпечити добровільне виконання рішення не вчинено.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічні положення містить і ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" норми якої передбачають, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на вищенаведене, судова колегія дійшла висновку про скасування ухвали господарського суду Волинської області від 29.05.17 р.та про відмову у задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 29.05.17 р. у справі № 903/1030/16.

Судовий збір за перегляд ухвали господарського суду Волинської області від 29.05.17 р. в апеляційному порядку покласти на відповідача в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106, 121 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Віннер" задоволити.

Ухвалу господарського суду Волинської області від 29.05.17 р. у справі № 903/1030/16 скасувати. Прийняти нове рішення.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерторгпром" про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 29.05.17 р. у справі № 903/1030/16 відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерторгпром" (43001, Волинська обл., м.Луцьк, вул. Володимирська, 57А, код ЄДРПОУ 37610942) на користь приватного підприємства " Віннер" (43021, м. Луцьк вул. Привокзальна, 12 офіс 1 код ЄДРПОУ 33537602) судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 1600 грн.

Господарському суду Волинської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Мамченко Ю.А.