Рішення

від 26.06.2017 по справі 145/815/14-ц

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

"26" червня 2017 р. 145/815/14-ц

2/145/4/2017

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ратушняка І. О.

при секретарі Тихій О.Н.,

позивача ОСОБА_1

за участю представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні смт Тиврів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій вказує, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №393950 їй належить земельна ділянка площею 0,3609 га, яка розташована в с. Строїнці Тиврівського району Вінницької області, кадастровий номер земельної ділянки -0524586500:01:005:0489. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010886500223.

На зазначеній вище земельній ділянці росли багаторічні насадження - фруктові дерева.

З 1995 року по 2008 рік вона надавала у користування вищезазначену земельну ділянку відповідачу - Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю ПОДІЛЛЯ ). З 2009 року їхня співпраця припинена, що підтверджується довідкою, виданою відповідачем за №262 від 11 серпня 2008 року.

В жовтні 2011 року вже після закінчення їхньої з Відповідачем співпраці, останній на земельній ділянці розміром 0,3609 га викорчував багаторічні насадження, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 14 березня 2014 року, де в абзаці 8 зазначено: СТОВ Поділля в жовтні 2011 року на земельній ділянці №904/2 розміром 0,3609 га було викорчувано 21 дерево, які як було встановлено в результаті другого виносу в натурі, знаходились на земельній ділянці ОСОБА_1 К.

20 грудня 2011 року її син ОСОБА_2 К від її імені звернувся до ч/ч Тиврівського РВ УМВС України у Вінницькій області із заявою про застосування мір до СТОВ Поділля на предмет самовільного знищення фруктових дерев старого саду. Працівниками Тиврівського РВ УМВС України у Вінницькій області було відмовлено у порушені кримінальної справи.

Її матеріальні збитки від здійсненого їй відповідачем полягають у тому, що урожай знищених дерев вона могла реалізувати з метою отримання прибутку. Відповідно до Звіту з оцінки майна №3 від 24 березня 2014 року, складеного ТОВ Подільський експертний центр , ринкова вартість не отриманого урожаю від зрізаних плодових дерев (яблунь) за період з 2011 по 2013 рік на земельній ділянці площею 0,3609 га становить 90 675 грн., а ринкова вартість відновленого садка плодових дерев (яблунь) на земельній ділянці площею 0,3609 га становить 1 305 152 грн., тобто загальна сума збитків становить 1 395 827 грн.

Урожай від дерев, які знищив відповідач, є одним із основних джерел доходів та забезпечення її сім'ї; за рахунку прибутку від реалізації урожаю викорчуваних дерев вона могла забезпечити себе та свою сім'ю, вона є пенсіонеркою, хворою на онкозахворювання. Але після факту викорчовування дерев її стан здоров'я значно погіршився. Незаконні дії відповідача призвели до душевних страждань та переживань. Її звичайний образ життя порушився, вона змушена була шукати захисту в правоохоронних органів, прокуратури та інших установах для захисту своїх прав та законних інтересів, шукала додатковий заробіток, так як майже усю пенсію витрачає на лікування, яке коштує чималу суму грошей, тобто їй завдано моральну шкоду.

Протиправні дії відповідача завдали їй моральну шкоду, яку оцінює в 300 000 грн.

Просить стягнути з СТОВ ПОДІЛЛЯ на її користь 1 395 827 грн. матеріальної шкоди та 300 000 грн. моральної шкоди, а також понесені нею судові витрати.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги уточнила та просить стягнути з відповідача шкоду, заподіяну їй внаслідок вирубки її садка на земельних ділянках площею 0,3609 га та 0,9313 га. Пояснила, що все життя тяжко працювала, заробила пай і віддала СТОВ Поділля у користування. Технічну документацію підписала, не читаючи, що там вказано, що прийняла одну ділянку не з садом, а ріллею, - не бачила. Усі люди отримали паї з садом. Однак на її ділянках дерева було викорчувано. Вона - людина похилого віку, тяжко хворіє, перенесла складну операцію, а СТОВ Поділля позбавило її прибутку від реалізації урожаю. Вона важко переживає дані обставини.

Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, просить відмовити в задоволенні позову, вважає позов необґрунтованим, оскільки СТОВ "Поділля користувалося лише ріллею. У технічній документації ОСОБА_1 прийняла ділянку - не з садом, а ріллею.

Свідок ОСОБА_4 показав, що працює провідним спеціалістом держземагентства у Тиврівському районі. Межі земельних ділянок на місцевості встановлено не було. ОСОБА_1 вказав на поміщені розробником жовто-блакитні прапорці на деревах. Державні акти на земельні ділянки були. Сам бачив, що було знищено півтора ряди посадки дерев.

Свідок ОСОБА_5 показав суду, що до 2008 року працював землевпорядником, 12 квартал, де давали паї, був засаджений садом. Усім давали паї з деревами, ніякої ріллі там не було. Паї у людей там взяв директор СТОВ "Поділля" ОСОБА_6, рвав яблука і був хазяїном , і тільки за його вказівкою могло бути вирізано дерева. Він особисто бачив, як возили звідти дерева.

Свідок ОСОБА_7 показав суду, що бачив пай ОСОБА_1 Допомагав ОСОБА_2 заміряти ділянку, забивати кілки. На земельній ділянці дійсно були яблуні.

Спеціаліст відділу Держгеокадастру у Тиврівському районі ОСОБА_8 пояснив, що був у складі комісії, що проводила обстеження земельних ділянок. Підтвердив обставини, викладені в акті.

Суд, вислухавши сторони, свідків, спеціаліста, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне позов задоволити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 1167 Цивільного кодексу України, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній та юридичні особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (у тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв 'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 - власниця земельної ділянки площею 0,3609 га, яка розташована в с. Строїнці Тиврівського району Вінницької області, кадастровий номер земельної ділянки 0524586500:01:005:0489, що стверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №393950 (а.с.6-7 т.1) та земельної ділянки площею 0,9313 га, яка розташована в с. Строїнці Тиврівського району Вінницької області, кадастровий номер земельної ділянки - 0524586500:01:005:0324, що стверджується державним актом на на право власності на земельну ділянку серії ЯД №393827 (а.с.8-9 т.1).

Факт реальної передачі їй вищезазначеної земельної ділянки на встановлення межі в натурі стверджується технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки (паю) в натурі, розробленою приватним підприємством ЛЕНДГРАНД від 29 жовтня 2008 року (а.с.51-71 т.1).

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 14.03.2012 комісія в складі: землевласника ОСОБА_1, секретаря Строїнецької сільської ради ОСОБА_9, головного спеціаліста з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Тиврівському районі ОСОБА_10, головного спеціаліста-юристконсульта відділу Держкомзему у Тиврівському районі ОСОБА_8, помічника прокурора Тиврівського району Петришина П.І., головного агронома СТОВ "Поділля" ОСОБА_11, керівника 3 відділення ОСОБА_12 провели обстеження земельної ділянки № 904 і в результаті чого, виявили слідуюче:

на ділянці № 904/2 відповідно до Державного акту на право власності на землю серія ЯД №393827, виданого ОСОБА_1 на підставі розпорядження Тиврівської РДА №328 від 20.06.2007 р., призначеній для ведення товарного с/г виробництва площею 0,9313 га визначену як сад, фруктові дерева відсутні. Площа 0,48 га заросла бур'яном, на решті площі 0,4513 га ростуть самосіви різних порід дикорослих дерев та кущів.

На земельній ділянці №904/1 відповідно до Державного акту на право власності на землю серія ЯД №393950, виданого ОСОБА_1 на підставі розпорядження Тиврівської РДА №328 від 20.06.2007р., призначеній для ведення товарного с/г виробництва площею 0,3609 га визначену як рілля, ростуть плодові дерева, зокрема яблуні, посадки 60-х років.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що СТОВ Поділля відповідно до технічної документації прийняло у позивачки ділянку 0,3609 га із ріллею, а не садом, оскільки твердження спростовується показаннями свідків та актом обстеження земельної ділянки від 14.03.2012, відповідно до якого комісією встановлено, що на вказаній земельній ділянці площею 0,3609 га, визначеній як рілля, ростуть плодові дерева, зокрема яблуні, посадки 60-х років .

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №СД-8 від 16.05.2014 року (а.с.115-126 т.2) ринкова вартість відновлення садка плодових дерев (яблунь) на земельній ділянці площею 0,3609 га в с. Строїнці Тиврівського району Вінницької області становить 39 364 гривні.

Ринкова вартість урожаю плодових дерев (яблунь за період з 2011 року по 2015 рік на земельній ділянці площею 0,3609 га в с. Строїнці Тиврівського району Вінницької області становить 176644,67 грн.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №СД-6 від 17.11.2016 року вартість відновлення садка плодових дерев (яблунь) на земельній ділянці площею 0,9313 га в с. Строїнці Тиврівського району Вінницької області до піку ефективного віку становить 381 429,5 грн.

Крім того, суд вважає, що позивачу відповідачем завдано моральну шкоду, оскільки вона є пенсіонеркою, хворою на онкозахворювання, а урожай від знищених дерев є одним із основних джерел доходів та забезпечення її сім'ї. Дії відповідача призвели до душевних страждань та переживань, її стан здоров'я значно погіршився, звичайний образ життя порушився, вона змушена була шукати захисту в правоохоронних органів, прокуратури та інших установах для захисту своїх прав та законних інтересів,

Суд, враховуючи викладене, характер та обсяг заподіяних позивачу моральних і фізичних страждань, вважає за доцільне задоволити позовні вимоги про стягнення моральної шкоди частково у розмірі 150000 грн.

Згідно ч.3 ст.88 ЦПК України суд присуджує судові витрати з відповідача в дохід держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10, 11, 61, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 22, 1166, 1167 України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 р. " Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди ,"

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути із СТОВ «ПОДІЛЛЯ» на користь ОСОБА_1 597438 (п'ятсот дев'яносто сім тисяч чотириста тридцять вісім) гривень 17 копійок на відшкодування матеріальної шкоди та 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, а всього 747438 (сімсот сорок сім тисяч чотириста тридцять вісім) гривень 17 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із СТОВ «ПОДІЛЛЯ» на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 2483 (дві тисячі чотириста вісімдесят три) гривні 36 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ратушняк І. О.