Ухвала

від 19.06.2017 по справі 686/11331/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/11331/17

УХВАЛА

про забезпечення позову

19 червня 2017 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Мороз В.О., за участю секретаря Козельської Г.В., розглянувши в порядку ст. 153 Цивільного процесуального Кодексу України в м. Хмельницькому заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 686/11331/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом заборони використання водойми, яка розміщена на земельній ділянці та втручання в господарську діяльність, -

встановив:

14 червня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вище зазначеною позовною заявою.

Окрім того, разом із позовною заявою позивач ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом:

- заборони ОСОБА_2 користуватись земельною ділянкою, розташованою за межами населених пунктів на території Везденецької сільської ради Хмельницького району, площею 5,2 га (кадастровий номер 6825081100:03:009:0110) та водоймою, яка знаходиться на вказаній земельній ділянці;

- заборони ОСОБА_2 вилов риби у водоймі, що знаходиться на земельній ділянці, яка розташована за межами населених пунктів на території Везденецької сільської ради Хмельницького району, площею 5,2 га (кадастровий номер 6825081100:03:009:0110). Вказує на те, що дії відповідача носять недобросовісний характер, оскільки він не допускає позивача до водойми, забороняє йому виловлювати у зарибленому ним же ставку - рибу, натомість дозволяє це робити іншим стороннім особам, та сам незаконно здійснював вилов риби із водойми, що знаходиться на суборендованій земельній ділянці, чим завдає значної матеріальної шкоди позивачу. Також, зазначає, що протягом розгляду у суді справи існує реальна можливість утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, прийнятого на користь позивача, та протягом розгляду справи відповідачем буде продовжуватись заподіюватись значна шкода відповідачу.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

В постанові № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, закон пов`язує забезпечення позову з неможливістю чи утрудненням виконання судового рішення.

За загальним правилом, заявник зобов`язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з заявником, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Тобто, саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Так, позивач не надав суду будь-яких доказів, які б підтвердили імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Окрім того, забезпечення позову у виглядізаборони відповідачу користуватись земельною ділянкою та водоймою фактично і є позовною вимогою, яка вказана позивачем у позовній заяві.

До того ж у заяві про забезпеченні позову не зазначено способи виконання такого.

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити, оскільки ним не доведено обставин, які є обов'язковими для доведення при подачі заяви про забезпечення позову в розумінні ст. 151 ЦПК України та постанови № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , не зазначено спосіб виконання такого забезпечення та заявлено вимоги забезпечення аналогічні вимогам позовної заяви.

За таких обставин та з урахуванням всебічного дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, враховуючи вище викладені приписи законодавства, передбачених законом підстав для задоволення заяви немає.

На підставі викладеного, керуючись ч. ч. 1, 3 ст. 151, ст. 153, ст. 210 ЦПК України, суд, -

постановив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, відмовити.

На ухвалу через суд першої інстанції, який її ухвалив, може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, без участі якої постановлено ухвалу - протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя