Постанова

від 14.06.2017 по справі 810/1681/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2017 року № 810/1681/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алеана до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Алеана з позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001341404 від 19.12.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм законодавства, відповідачем надано неправильну оцінку фактичним обставинам, внаслідок чого зроблено помилкові висновки при визначенні податкових зобов'язань з податкового кредиту. Позивач зазначає, що податковому органу було надано усі первинні документи, які підтверджують реальність надання послуг. Позивач просив суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним і скасувати.

Представник позивача надав суду клопотання, в якому просить суд розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Представник відповідача зазначив, що оскаржуване рішення прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Згідно із частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Алеана зареєстроване юридичною особою 11.04.2005 року.

З матеріалів справи вбачається, що посадовою особою Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на підставі п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4 п.78.1 ст. 78, п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України, відповідно до наказу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 28.10.2016 №456 та направленням на проведення перевірки від 28.10.2016 №367 проведено документальну виїзну позапланову перевірку Товариством з обмеженою відповідальністю Алеана (код за ЄДРПОУ 33428046) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ ТК Бумпак (код за ЄДРПОУ 39292129), ТОВ Пластик Сервіс (код за ЄДРПОУ 38621164) за період лютий, квітень, червень 2015 року.

За результатами перевірки податковим органом складено Акт від 14.11.2016 № 161/10-13-14-04/33428046, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем:

- п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст.198, п.201.10, п.201.11 ст.201 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 Декларації) на суму 224677 грн., в.т. за лютий 2015 року - 127737 грн., за квітень 2015 року - 96940 грн.;

- пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.138.1 пп.138.5.1 п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік на загальну суму 202209 грн.

Податковим органом в акті перевірки зазначено, що ТОВ "Алеана" придбавало у ТОВ Пластик Сервіс суперконцентрати. Дані суперконцентрати ТОВ Пластик Сервіс придбав у ТОВ "МБС Груп". Проте, відповідач отримав від ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області податкову інформацію від 06.07.2015р. N 652/15-01/36982461 щодо відстеження ланцюга постачання ТМЦ за січень - квітень 2015р., відповідно змісту якої встановлено що ТОВ МБС Груп не має можливості підтвердити реальність господарських відносин з платниками податків за січень - квітень 2015р. Аналіз звітності з ПДВ за січень - квітень 2015р. та наявна податкова інформація свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту по ланцюгу постачання. Таким чином, в порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10, п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, відповідач вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю Алеана до складу податкового кредиту неправомірно віднесено суму 224677 грн., в тому числі за лютий 2015 року на загальну суму - 127737 грн., за квітень 2015 року на загальну суму - 96940 грн.

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки подав до податкового органу письмові заперечення від 06.12.2016 №1747, на які 14.12.2016 за № 9729/10/-10-13-14-04 надано відповідь в якій висновки по акту від 14.11.2016 за №161/10-13-14-04/33428046 залишені без змін.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2016 №0001341404 та №0001351404.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Так, рішенням №1012/10/10-36-10-01-04/17-18 від 28.02.2017 Головного управління ДФС у Київській області про результати розгляду скарг ТОВ Алеана на податкові повідомлення-рішення від 19.12.2016 №0001341404 та №0001351404 Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Алеана залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 25.04.2017 №8804/6/99-99-11-01-01-25, скаргу позивача задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 19.12.2016 № 0001351404 в частині донарахувань по операціях за період 2015 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником грошовими коштами на користь контрагента ТОВ Пластик Сервіс та не встановлено наявність дебіторської заборгованості за 2015 рік. Податкове повідомлення-рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 19.12.2016 №0001341404 залишено без змін.

У той же час, позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 19.12.2016 №0001341404 таким, що суперечить вимогам чинного податкового законодавства, а тому оскаржив його, звернувшись із позовом до суду.

Так, судом встановлено, що поставка товарів (суперконцентрат різних кольорів, модифікатор плинності та модифікатор удароміцності) від ТОВ Пластик Сервіс до ТОВ Алеана відбувалася на підставі укладеного договору поставки №1-к від 12.01.2015. На виконання зазначеного договору ТОВ Пластик Сервіс здійснило поставку ТОВ Алеана товарів (суперконцентрат різних кольорів, модифікатор плинності та модифікатор удароміцності), зокрема у лютому 2015 та у квітні 2015 року.

На виконання цього договору сторонами оформлені податкові накладні, видаткові накладні товарно-транспортні накладні, що містяться в матеріалах справи. Судом встановлено, що вищезазначені документи оформлені належним чином та відповідно до чинного законодавства, та крім того податкові накладні зареєстровані в реєстрі накладних. Оплата по цих операціях здійснювалось позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки вищезазначеного контрагента, що підтверджується банківськими виписками.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю Алеана на підтвердження реальності та повноти відображення в обліку надав до суду аналізи субконто по ТОВ Пластик Сервіс (код ЄДРПОУ 38621164) та оборотно-сальдові відомості за період лютий, квітень, 2015 року, а також аналітичні відомості придбання та використання матеріалів в розрізі виготовленої продукції.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Як вже зазначалось, податкове повідомлення-рішення про завищення розміру від'ємного значення прийняте податковим органом у зв'язку з включенням позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених ТОВ Пластик Сервіс у складі ціни придбаних товару за господарськими операціями, які в дійсності не відбувались (є фіктивними).

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності факту фіктивності господарських операцій, за результатами здійснення яких податковим органом прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, факти придбання та оплати їх вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача та податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Наявність певної податкової інформації, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

З дослідженого судом акту перевірки позивача вбачається, що посадові особи податкового органу факти надання контрагентом позивачу товарів у дійсності не перевіряли, безпосереднього аналізу фінансово-господарських документів не робили, а відобразили в акті перевірки лише суб'єктивні думки посадових осіб інших податкових органів щодо ТОВ "МБС Груп" у якого ТОВ Пластик Сервіс придбавало товар для продажу позивачу.

Таким чином, висновки податкового органу про фіктивність та нереальність господарських операцій, що здійснювались між позивачем та ТОВ Пластик Сервіс є безпідставними.

Відповідно до підпункту 1 пункту 180.1 статті 180 розділу V Податкового кодексу України, для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Пунктом 200.1 статті 200 розділу V цього Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, згідно з приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 202 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з : постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт продажу позивачу товарів, оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та від'ємного значення підтверджується податковими накладними.

Тому, податкове повідомлення-рішення від 19 грудня 2016 року №0001341404, згідно з якими позивачу завищено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість підлягають скасуванню як безпідставне.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом факт реальності виконання господарського договору, укладеного позивачем з по ТОВ Пластик Сервіс підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; складені сторонами правочинів первинні документи містять повну інформацію про надані послуги та товари, їх кількісне та вартісне вираження.

У період виконання договору по ТОВ Пластик Сервіс було зареєстрованим у встановленому законом порядку, як юридична особа та зареєстрована платником податку на додану вартість.

У свою чергу, з урахуванням видів діяльності позивача за КВЕД , досліджені судом первинні документи фінансового та податкового обліку позивача у сукупності свідчать про продаж позивачу ТОВ Пластик Сервіс товару, що підтверджує реальність виконання наведених вище операцій.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наявність у контролюючого органу під час перевірки платника податків певної інформації про господарську діяльність його контрагента, одержана від інших територіальних органів доходів і зборів чи з інформаційних систем державної фіскальної служби, що не оформлена рішенням суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не слугує беззаперечним доказом невиконання сторонами правочину власних господарських зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг).

Суд також звертає увагу на те, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Так, позивач, в силу покладеного на нього обов'язку сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, визначені податковим законодавством, вступає у відповідні податкові правовідносини з державою та не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на органи державної фіскальної служби, а отже не володіє інформацією відносно виконання контрагентом власних податкових зобов'язань перед бюджетом, та, як наслідок, не може зазнавати негативних наслідків у зв'язку з протиправними діяннями інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що твердження контролюючого органу про відсутність факту реальності господарських операцій позивача з ТОВ Пластик Сервіс були спростовані, зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентом у ході господарської операції, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суму задекларованих позивачем податку, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на податкового кредиту, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 19 грудня 2016 року № 0001341404.

Стягнути з Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39471029) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Алеана (код ЄДРПОУ 33428046) сплачений судовий збір в сумі 3370 (три тисячі триста сімдесят) грн. 16 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.