ВЕРХОВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.02.2018 Київ К/9901/2012/17 810/1681/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року (суддя - Бабенко К.А.)
у справі № 810/1681/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алеана
до Києво-Святошинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області
про скасування податкового повідомлення-рішення форми В4 ,-
В С Т А Н О В И В:
У травні 2017 року позивач звернувся в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Києво-Святошинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення форми В4 .
Постановою Окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 19 грудня 2016 року №0001341404.
Не погоджуючись з зазначеною постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу.
При прийнятті апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції встановлено, що остання подана з порушенням строків, встановлених ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також всупереч вимогам ст. 187 КАС України до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність вимогам ст. 186, 187 КАС України (в редакції, що була чинною до 15.12.2016) з наданням апелянту тридцяти денного строку з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання вмотивованого клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження з відповідними доказами, а також документу про сплату судового збору.
На виконання вимог вказаної ухвали суду у межах встановленого строку, 31 серпня 2018 року від апелянта надійшло платіжне доручення про сплату судового збору та заява про поновлення строків на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Проте у зв'язку з визнанням судом причин пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено.
В обґрунтування зазначеної ухвали суд апеляційної інстанції вказав, що зазначені відповідачем причини пропуску строку апеляційного оскарження не є поважними, оскільки його пропущено саме в зв'язку з неналежною організацією роботи податкового органу.
11 жовтня 2017 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, спросить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду по суті.
22 грудня 2017 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
23 січня 2018 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в обґрунтування якого Товариство зазначає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції винесена з дотриманням норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 186 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року отримана відповідачем 12 липня 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 206), в той час як з апеляційною скаргою останній звернувся лише 26 липня 2017 року, тобто поза межами десятиденного строку, встановленого ст. 186 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує на поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження зазначає, що був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу в межах строків, встановлених ст. 186 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) через відсутність коштів для сплати судового збору, а також зазначає, що супроводження даної справи здійснюється юридичним управлінням Головного управління ДФС у Київській області.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що наведені причини пропуску строку апеляційного оскарження не є поважними, оскільки відсутність коштів для сплати судового збору не перешкоджає поданню апеляційної скарги в межах строків, встановлених КАС України.
Крім того, скаржником не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що саме у період з 12.07.2017 до 22.07.2017 останній був позбавлений можливості сплатити судовий збір, а також доказів того, що ним у зазначений період вживалися будь-які заходи для його сплати.
Крім того, за відсутності коштів для сплати судового збору, відповідач міг скористатися наданим йому законом правом та разом з апеляційною скаргою заявити клопотання про звільнення від сплати судового збору його відстрочення або розстрочення.
Також, колегія суддів вважає, що супроводження справ відповідними управліннями податкового органу стосується виключно організації внутрішньої роботи суб'єкта владних повноважень, а неналежна її організація не може бути поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження. Між тим, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до змісту абзацу другого частини 4 статті 189 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо вказані апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними.
Таким чином, судом апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено Києво-Святошинській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області у відкритті апеляційного провадження, оскільки наведені останньою причини пропуску строку апеляційного оскарження не є поважними.
Пунктом 3 частини 1 статті 345 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених у касаційній скарзі, немає.
Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року- без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.А. Гончарова
Судді І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2018 |
Оприлюднено | 20.02.2018 |
Номер документу | 72289434 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні