Постанова

від 27.06.2017 по справі 912/929/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2017 року Справа № 912/929/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)

суддів Дарміна М.О., Широбокова Л.П. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 26 червня 2017 року)

при секретарі: Логвіненко І.Г.

за участю представників сторін:

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 03.01.2017 р., ;

представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Регіонпродукт-Україна

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 11 травня 2017 року у справі № 912/929/17

За позовом: приватного підприємства ТД Бастіон , м. Кропивницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю Регіонпродукт-Україна

про стягнення 61 323,22 грн.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови ( ст..ст.85,99,105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11 травня 2017 року у справі № 912/929/17 ( суддя Вавренюк Л.С.) позовні вимоги приватного підприємства ТД Бастіон - задоволені частково.

Суд стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт - Україна" на користь приватного підприємства "ТД Бастіон" заборгованість в сумі 58 364,37 грн., з яких 51 660,100 грн. - основний борг, 843,40 грн. - пеня, 4872,99 грн. - інфляційні втрати, 987,98 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 522,72 грн.

У задоволенні решти позову- відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Регіонпродукт-Україна звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та відмовити у позові.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд порушив норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, відповідач зазначає, що акти приймання наданих послуг керівником відповідача не підписувались, в бухгалтерії підприємства вони відсутні, акт звірки взаєморозрахунків підписаний невідомою особою, оскільки відсутній бухгалтер на підприємстві.

Крім того, апелянт зазначає, що він не має у власності будівель за адресою, яка зазначена у актах наданих послуг.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставою для скасування рішення суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 травня 2017 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 27 червня 2017 року, колегіє суддів у складі головуючий суддя -доповідач : Березкіна О.В., судді:ОСОБА_2, ОСОБА_3

У зв язку з відпусткою судді Іванова О.Г., за розпорядженням керівника апарату суду від 26 червня 2017року, проведено автоматичну зміну складу колегії суддів, за результатами якої для розгляду апеляційної скарги у справі №912/929/17 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Березкіна О.В. (доповідач), судді - Дармін М.О., Широбокова Л.П.

В судовому засіданні 27 червня 2017 року представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та відмовити у позові.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином ( поштове повідомлення а.с.60, т.2).

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представника позивача , оскільки про час та місце розгляду справи вони повідомлені в належний спосіб, у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 28.03.2014 р. між приватним підприємством "ТД Бастіон" (далі - ПП "ТД Бастіон", Охорона) та товариством з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт - Україна" (далі - ТОВ "Регіонпродукт - Україна", Замовник) укладено договір про надання охоронних послуг № Б-2/14 (далі - Договір , а.с. 10 -21 том 1).

Відповідно до умов Договору, Замовник передає, а Охорона приймає під охорону та надає послуги з охорони об'єкта та/або його відокремлених приміщень (Додаток № 1 до Договору). Обов'язковою умовою на час укладення та здійснення Договору є наявність у Замовника повноважень на його володіння (користування) об'єктом (у формі права власності, права на постійне господарське відання, оперативне управління, оренда лізинг, доручення тощо), відомості про що надаються Охороні в завіреній Замовником письмовій формі. Послуги з охорони об'єкта включають також здійснення на ньому контрольно-пропускного режиму (п. 1.1. Договору).

У розділі 2 Договору сторони погодили ціну (вартість) послуг охорони та порядок розрахунків за Договором.

Так згідно п.п. 2.1., 2.3. - 2.5. Договору, ціна (вартість) наданих послуг за цим Договором визначається Охороною та погоджується Сторонами шляхом підписання Додатку № 2 (розрахунок вартості), який є невід'ємною частиною Договору; оплата за послуги здійснюється Замовником в гривнях щомісячно до 10 числа місяця, наступного за місяцем в якому були надані послуги, шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок охорони, вказаний в цьому Договорі. Підставою для здійснення оплати є підписаний сторонами без зауважень Акт робіт приймання-передавання наданих послуг та рахунок Охорони. Акт приймання - передавання наданих послуг підписується сторонами останнім днем кожного календарного місяця, а також по закінченню строку дії Договору; оплата послуг за цим Договором здійснюється в національній валюті України.

Цей Договір укладається строком на три місяці і набирає чинності з моменту підписання сторонами; якщо за один місяць до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, Договір визнається продовженим на попередніх умовах строком на один рік (п.п. 11.1.-11.2. Договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений круглими печатками позивача і відповідача.

Шляхом підписання Додатків № 1, № 2 та № 3 до Договору сторони погодили дислокацію об'єктів, договірну ціну (кошторис) на здійснення заходів охорони силами ПП "ТД "Бастіон", перелік порушень та розмір накладення штрафних стягнень, із розрахунку за кожну особу Охорони та кожний випадок (а.с. 22-24 том 1).

01.05.2015 р. сторонами у справі підписано Додаткову угоду № 1 до Договору, у відповідності до якої сторони виклали в наступній редакції п. 11.2. Договору: " 11.2. В разі, якщо за один календарний місяць до закінчення строку дії даного Договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, Договір вважається пролонгованим на попередніх умовах на кожен наступний календарний рік" (ас. 184 том 1).

Так, зокрема, сторони визначили, що контрольно-пропускний режим та забезпечення збереження матеріальних цінностей здійснюється Охороною на території об'єкту Замовника, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, м. Остер, вул. Фрунзе, 103; загальна вартість послуг Охорони в місяць складає 19215,00 грн. в місяць, у тому числі П про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 51 660,00 грн., суми збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 4872,99 грн., пені у розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченої плати за кожен день прострочення платежу в сумі 3800,91 грн. та процентів за користування коштами у розмірі 989,32 грн., всього в розмірі 61 323,22 грн.

Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю Регіонпродукт-Україна із позовом про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 51 660,00 грн., суми збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 4872,99 грн., пені у розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченої плати за кожен день прострочення платежу в сумі 3800,91 грн. та процентів за користування коштами у розмірі 989,32 грн., всього в розмірі 61 323,22 грн., позивач - приватне підприємство ТД Бастіон посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання охоронних послуг від 28.03.2014 р. № Б-2/14 в частині оплати наданих послуг з охорони об'єктів.

Задовольняючи позовні вимоги частково, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на виконання взятих на себе зобов"язань за Договором надані послуги з охорони об'єктів, що підтверджується оригіналами актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 01.11.2014 р. по 01.08.2016 р., які підписані без зауважень сторонами та скріплені печатками Охорони та Замовника (а.с. 21 - 42 том 2).

Оскільки відповідач, у порушення умов договору за надані послуги розрахувався лише частково, та неоплатив повністю послуги за Договором згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0040 за жовтень 2015 р. на суму 13020,00 грн., № ОУ-0044 за листопад 2015 р. на суму 12600,00 грн., № ОУ-0046 за грудень 2015 р. на суму 13020,00 грн., № ОУ-0066 за червень 2016 р. на суму 12600,00 грн. та № ОУ-0072 за 01.08.2016 р. на суму 420,00 грн., всього в розмірі 51 660,00 грн., означене є підставою для стягнення суми боргу та пені за прострочення виконання відповідачем умов Договору в загальній сумі 843,40, інфляційних втрат в сумі 4874,36 грн., та 3% річних в сумі 987,98 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції, укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, правовідносини за яким регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору сторонами підписано відповідний акт про виставлення охорони ПП "ТД Бастіон" від 28.03.2014 р. для забезпечення охорони складу та прилеглого до нього відгородженого майданчику для відкритого зберігання товарно-матеріальних цінностей і обладнання, що розташовані на території колишньої сільгосптехніки по вулиці Фрунзе 103 місто Остер Козелецький район Чернігівської області ( а.с. 25 том 1).

Господарським судом встановлено, що з метою здійснення відповідачем оплати за надані послуги, позивачем, як Охороною, щомісячно виставлялись відповідачу, як Замовнику, відповідні рахунки - фактури (далі - рахунки).

При цьому, за змістом зазначених рахунків позивачем зазначались як дата та номер Договору, так й місяці, у яких позивачем надано послуги охорони (а.с. 133-162 том 1)

Відповідно до Акту про зняття фізичної охорони з об'єкту відповідача від 02.08.2016 р., позивачем належним чином та в повному обсязі виконувались взяті на себе за Договором зобов'язання.

З актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 01.11.2014 р. по 01.08.2016 р., які підписані без зауважень представниками сторін та скріплені печатками Охорони та Замовника вбачається виконання позивачем взятих на себе зобов"язань за Договором (а.с. 21 - 42 том 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Доказів оплати заборгованості за Договором в сумі 51 660,00 грн. відповідачем до суду не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання з оплати наданих послуг, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 51 660 грн.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 8.1. Договору, у випадку несвоєчасної (неповної) оплати за охорону об'єкту нараховується пеня у розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченої оплати за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до п. 2.3. Договору, оплата за послуги Охорони здійснюється Замовником щомісячно до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому були надані послуги.

У відповідності до правової позиції Вищого господарського суду України, висловленої в постанові пленуму ВГСУ від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі-31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року (п. 1.9.).

Враховуючи зазначені рекомендації Вищого господарського суду України, положення ст. 232 Господарського кодексу України та умови Договору, господарський суд першої інстанції перерахував пеню за прострочення виконання відповідачем умов Договору:

- за актом № ОУ-0040 за жовтень 2015 року за період з 10.11.2015 р. по 10.05.2016 р. на суму 13020,00 грн.;

- за актом № ОУ- 0044 за листопад 2015 року за період з 10.12.2015 р. по 10.06.2016 р. на суму 12600,00 грн.;

- за актом № ОУ-0046 за грудень 2015 року за період з 10.01.2016 р. по 10.07.2016 р. на суму 13020,00 грн.;

- за актом № ОУ-0066 за червень 2016 р. за період з 02.08.2016 р. по 10.01.2017 р. на суму 12600,00 грн.;

- за актом № ОУ-0072 за 01.08.2017 р. за період з 10.09.2016 р. по 01.02.2017 р. на суму 420,00 грн.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки, нарахування пені за актами № ОУ-0040 (жовтень 2015 р.), № ОУ-0044 (листопад 2015 р.), № ОУ-0046 (грудень 2015 р.) здійснено позивачем за межами визначеного чинним законодавством періоду нарахування, а отже, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні вимог позивача щодо стягнення пені з відповідача за прострочення виконання зобов'язання за зазначеними актами.

За актом № ОУ-0066 (червень 2016 р.) пеня мала розраховуватись за період з 10.07.2016 р. по 10.01.2017 р. на суму 12600,00 грн., однак, в межах визначеного позивачем періоду нарахування (02.08.2016 р. по 10.01.2017 р.), сума пені, що підлягає стягненню з відповідча складає 819,48 грн.

За актом № ОУ-0072 за 01.08.2016 р. пеня, в межах визначеного позивачем періоду нарахування, розраховується за період з 10.09.2016 р. по 01.02.2017 р. на суму 420,00 грн. та складає 23,92 грн.

При цьому, господарським судом враховано вимоги Закону України ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", у відповідності до якої розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки визначена умовами Договору облікова ставка НБУ, що має застосовуватись при розрахунку пені, є меншою подвійної облікової ставки НБУ, при розрахунку пені господарський суд правильно врахував умови Договору, і стягнув пеню, нараховану за прострочення виконання зобов'язань за актами № ОУ-0066 та № ОУ-0072 в загальній сумі 843,40 грн. (819,48 грн. + 23,92 грн.).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, інфляційні втрати позивача склали 4872,99 грн., 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання - 989,32 грн.

Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом в межах застосованих позивачем періодів нарахування інфляційних втрат та відсотків річних, за актом № ОУ-0040 інфляційні втрати складають 1228,15 грн., 3% річних - 249,34 грн.; за актом № ОУ-0044 інфляційні втрати - 1188,53 грн., 3% річних - 241,30 грн.; за актом № ОУ-0046 інфляційні втрати - 1228,15 грн., 3% річних - 249,34 грн.; за актом № ОУ-0066 інфляційні втрати - 1188,53 грн., 3% річних - 241,30 грн., за актом № ОУ-0072 інфляційні втрати - 41,00 грн., 3% річних - 6,70 грн. Всього: інфляційні втрати 4874,36 грн., 3% річних 987,98 грн.

Таким чином, оскільки сума нарахованих позивачем втрат від інфляції є меншою від визначеної судом, суд першої інстанції вимоги в цій частині задовольнив повністю в межах, пред'явлених до стягнення позивачем, тобто в сумі 4872,99 грн.

Доводи апелянта про те, що він не має у власності та/або користуванні нерухомого майна за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, м. Остер, вул. Фрунзе, 103, що є об'єктом охорони за Договором, не спростовують факт надання цих послуг позивачем з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надана копія договору оренди на житлове приміщення від 10.03.2014 р. № 01/02, укладеного між відповідачем як Орендарем та ПАТ "Остерський агротехсервіс" як Орендодавцем, у відповідності до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Остер, вул. Фрунзе, 103, загальна площа 1000 кв.м. (а.с. 185 -191 том 1), що по факту спростовує доводи відповідача в цій частині.

При цьому, господарський суд першої інстанції обгрунтовано зазначив про неможливість надання позивачем до суду належним чином засвідченої копії зазначеного вище договору, у зв'язку з отриманням ПП "ТД Бастіон" від відповідача зазначеного договору саме в копії. В той же час відповідач належним чином засвідченої копії договору від 10.03.2014 р. № 01/02 до суду не надав.

Посилання відповідача на укладення договору про надання охоронних послуг від 19.08.2014 р. № ОГ-1/14 з ТОВ "Олексанр-Гарант-Груп" не спростовує факт існування договірних зобов'язань відповідача перед позивачем за договором про надання охоронних послуг № Б-2/14.

В засідання суду апеляційної інстанції, відповідач надав клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів для з ясування питань щодо відповідності підпису від імені керівника відповідача на договорі про надання охоронних послуг, додатків до договору, додаткової угоди, актах здачі-прийняття робіт та відповідність відтиску печатки відповідача.

Розглянувши дане клопотання колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про судову експертизу , судова експертиза- це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ, процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Водночас, відповідно зі статтею 41 ГПК України, експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Як роз'яснено у п.2 постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012року № 4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи , судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях, для встановлення фактичних обставин, що входять до предмету доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, судом долучені оригінали договору, додаткової угоди, актів здачі-прийняття робіт, які містять підпис повноважної особи та скріплені печатками підприємства.

При цьому, доказів вибуття печатки з підприємства, її втрати або викрадення, відповідачем не надано, як не надано будь-яких змістовних пояснень щодо сумніву у справжності підписів та печаток на означених документів.

Крім того, колегія суддів зауважує, що з банківських виписок вбачається, що відповідачем частково здійснювалась оплата за актами здачі прийняття робіт за договором, що не було спростовано відповідачем .

Означене свідчить про фактичне визнання відповідачем існування договірних правовідносин і їх часткове виконання.

З огляду на вищезазначене, відсутні підстави для призначення по справі експертизи.

Інші доводи апелянта також є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 103 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Регіонпродукт-Україна - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 11 травня 2017 року у справі № 912/929/17- залишити без змін .

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя Л.П.Широбоков