Постанова

від 21.06.2017 по справі 910/24071/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2017 р. Справа№ 910/24071/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання Кравченко Х.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Семенюта О.В. - за довіреністю;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ІРКОМ-ЕКТ" на рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2017 (дата підписання 10.05.2017)

у справі № 910/24071/16 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ІРКОМ-ЕКТ"

до Публічного акціонерного товариства "АРТЕМ-БАНК"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімконтинент"

про зобов'язання повернути грошові кошти

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ірком-ЕКТ" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "АРТЕМ-БАНК" про зобов'язання повернути шляхом перерахування грошові кошти в сумі 43 740 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.04.2017 у справі № 910/24071/16 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ІРКОМ-ЕКТ" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2017 у справі № 910/24071/16 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів Хрипуна О.О., Чорної Л.В. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ІРКОМ-ЕКТ" на рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2017 у справі № 910/24071/16 до провадження, розгляд справи призначено на 14.06.2017.

14.06.2017 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

В судовому засіданні 14.06.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 21.06.2017 о 14:50.

В судове засідання 21.06.2017 представники позивача та третьої особи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та третьої особи, явка яких обов'язковою в судове засідання не визнавалась.

В судовому засіданні 21.06.2017 представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив суд оскаржуване рішення залишити без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.11.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ірком-ЕКТ" було перераховано грошові кошти на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімконтинет" згідно платіжного доручення №2874 від 01.11.2016 на суму 43 740,00 грн.

З наведеного платіжного доручення вбачається, що перерахування грошових коштів здійснювалось з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ірком-ЕКТ" №26000210239948, відкритого в Публічному акціонерному товаристві "Прокредит Банк", на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімконтинет" №2600211114901 у Публічному акціонерному товаристві "АРТЕМ-БАНК".

З наявного в матеріалах справи листа №785 від 28.10.2016 Публічного акціонерного товариства "АРТЕМ-БАНК" вбачається, що рахунок №2600211114901 третьої особи у вказаному банку закрито.

03.11.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ірком-ЕКТ" звернулось до Публічного акціонерного товариства "АРТЕМ-БАНК" з листом №1319 від 03.11.2016, в якому просило в строк до 07.11.2016 повернути на рахунок позивача грошові кошти в сумі 43740 грн.

На підставі рішення №416-рш/БТ від 15.11.2016 Правління Національного банку України "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "АРТЕМ-БАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №2447 від 16.11.2016 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "АРТЕМ-БАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Відповідно до рішення №492-рш від 15.12.2016 Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "АРТЕМ-БАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №2857 від 16.12.2016р., "Про початок процедури ліквідації АТ "АРТЕМ-БАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".

14.12.2016 позивач звернувся до тимчасового адміністратора Публічного акціонерного товариства "АРТЕМ-БАНК" з листом №1357 від 12.12.2016, в якому просив вжити заходів щодо поновлення прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ірком-ЕКТ" у зв'язку не поверненням грошових коштів.

Проте, Публічним акціонерним товариством "АРТЕМ-БАНК" вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ірком-ЕКТ" виконано не було, грошові кошти на рахунок заявника в сумі 43 740,00 грн. не повернуто, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом про зобов'язання відповідача повернути шляхом перерахування на поточний рахунок позивача грошові кошти у сумі 43740 грн., які були перераховані за платіжним дорученням №2874 від 01.11.2016 з рахунку позивача на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімконтинент".

При цьому, позивачем наголошено, що означена сума коштів безпідставно утримується відповідачем, а отже, повинна бути повернутою згідно приписів ст.1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до змісту статті 1212 Цивільного кодексу України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту.

Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов'язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред'явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі. Узагальнюючи викладе, можна дійти висновку про те, що кондикція - позадоговірний зобов'язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб'єктним складом підпадає під визначення зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 Цивільного кодексу України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 Цивільного кодексу України , які дають право витребувати в набувача це майно. Аналогічну правову позицію наведено у постановах від 25.02.2015, від 02.03.2016 Верховного Суду України по справах №3-11гс15 та №6-3090цс15.

Згідно із п. 1.24 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Помилковий переказ - це рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

У п. 22.6 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" вказано, що обслуговуючий отримувача банк у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка отримувача та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України / реєстраційним (обліковим) номером платника податків/реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті) і зараховувати кошти на рахунок отримувача лише в разі їх збігу. У противному разі банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення. У разі недотримання вищезазначеної вимоги відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

За приписами п. 2.31 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою №22 від 21.01.2004 Правління Національного банку України, банк отримувача зобов'язаний зарахувати на рахунки своїх клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання, якщо під час проведення контролю за реквізитами цих документів, що здійснюється відповідно до цієї глави, не виявлено розбіжностей. Банк отримувача зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунку отримувача і його коду, що зазначені в електронному розрахунковому документі, і зараховувати кошти на рахунок отримувача, лише якщо вони збігаються. У разі їх невідповідності банк має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів (у які враховується і день надходження до банку отримувача електронного розрахункового документа) для встановлення належного отримувача цих коштів, яку зараховує на рахунок "Кредитові суми до з'ясування". Банк має забезпечити зберігання належним чином оформленої/го (засвідченої/го підписом відповідального виконавця чи електронним цифровим підписом) паперової копії електронного розрахункового документа чи електронного розрахункового документа.

Для встановлення належного отримувача банк отримувача зобов'язаний надіслати банку платника запит щодо уточнення номера рахунку та/або коду отримувача. Обмін запитами щодо уточнення цих реквізитів та відповідями здійснюється засобами платіжної системи в захищеному вигляді за допомогою окремих типів електронних документів, формати та правила заповнення яких визначаються цією платіжною системою. У разі надання банком платника уточнених даних щодо номера рахунку та/або коду отримувача з метою зарахування коштів на його рахунок банк отримувача оформляє меморіальний ордер на підставі електронного розрахункового документа та уточнених даних банку платника щодо номера рахунку та/або коду отримувача. У реквізиті "Призначення платежу" меморіального ордера банк отримувача зазначає номер і дату електронного розрахункового документа та повторює текст реквізиту "Призначення платежу" цього документа. Документ про уточнені дані щодо номера рахунку та/або коду отримувача зберігається разом із паперовою копією електронного розрахункового документа або в електронній формі. На вимогу отримувача банк надає йому паперову копію електронного розрахункового документа, реквізити якого уточнювалися, та копію документа про уточнені дані. Якщо немає змоги встановити належного отримувача, або не надійшли уточнені дані від банку платника, то банк не пізніше четвертого робочого дня зобов'язаний повернути кошти банку, що обслуговує платника, із зазначенням номера та дати електронного розрахункового документа та причини повернення. Відповідальність за шкоду, завдану суб'єктам переказу у разі недотримання цих вимог, покладається на банк, що обслуговує отримувача (п. 2.32 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті).

Таким чином, приймаючи до уваги, що рахунок №2600211114901 Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімконтинет", відкритий в Публічному акціонерному товаристві "АРТЕМ-БАНК", станом на момент здійснення грошового переказу згідно платіжного доручення №2874 від 01.11.2016 на суму 43 740,00 грн. було закрито, то, відповідно, у відповідача була відсутня можливість зарахувати кошти на користь отримувача, а отже, з огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, Публічне акціонерне товариство "АРТЕМ-БАНК" було зобов'язане повернути кошти, банку, що обслуговує Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ірком-ЕКТ", протягом 4 робочих днів з дня виявлення такої ситуації.

Отже, з огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що у даному випадку у Публічного акціонерного товариства "АРТЕМ-БАНК" виник обов'язок з повернення грошових коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ірком-ЕКТ", який обліковується в Публічному акціонерному товаристві "Прокредит Банк", невиконання якого вказує на безпідставне утримання грошових коштів позивача в сумі 43 740,00 грн. відповідачем.

Також, як встановлено судом першої інстанції, на підставі рішення №416-рш/БТ від 15.11.2016 Правління Національного банку України "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "АРТЕМ-БАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №2447 від 16.11.2016р. "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "АРТЕМ-БАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", метою якого є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Пунктом 6 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому Законом.

У відповідності до ч.1 ст.36 вказаного Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

З приписів п.1 ч.5 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вбачається, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Постановою правління Національного банку України №492-рш від 15.12.2016 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "АРТЕМ-БАНК" вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати АТ "АРТЕМ-БАНК".

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 15.12.2016 прийнято рішення №2857 "Про початок процедури ліквідації АТ "АРТЕМ-БАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку" згідно якого запроваджено процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "АРТЕМ-БАНК" строком на два роки з 16.12.2016 по 15.12.2018 включно.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи Довідки АТ "АРТЕМ-БАНК" від 07.04.2017 № 1041 позивач звернувся до АТ "АРТЕМ-БАНК" із заявою вих. № 02 від 06.01.2017 про визнання кредитором на суму 43 740 грн. Розглянувши вказану заяву Уповноваженою особою Фонду вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ірком-ЕКТ" на суму 43 740 грн. включено до Реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "АРТЕМ-БАНК" і віднесені до восьмої черги.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

За таких обставин, враховуючи встановлену Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" заборону на задоволення вимог кредиторів банку, яке здійснюється виключно у межах процедури ліквідації банку за визначеними чинним законодавством чергами, приймаючи до уваги те, що вимоги позивача включено до Реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "АРТЕМ-БАНК" на суму 43 740 грн., з огляду на відкликання у Публічного акціонерного товариства "АРТЕМ-БАНК" банківської ліцензії, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ірком-ЕКТ" про зобов'язання Публічне акціонерне товариство "АРТЕМ-БАНК" повернути шляхом перерахування на поточний рахунок позивача грошові кошти у сумі 43740 грн., які були перераховані за платіжним дорученням №2874 від 01.11.2016 з рахунку позивача на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімконтинент", задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржуване рішення відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ІРКОМ-ЕКТ" є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ІРКОМ-ЕКТ" на рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2017 у справі № 910/24071/16 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2017 у справі № 910/24071/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/24071/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді О.О. Хрипун

Л.В. Чорна